§11. Середньовічне європейське суспільство

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Гісем

ПРИГАДАЙТЕ

1. Яким було суспільство Римської імперії?

Римське суспільство було ієрархічним та складалося з різних соціальних верств:

• Вищий клас: імператор, сенатори, вершники (заможні торговці та фінансисти)
• Середній клас: дрібні землевласники, ремісники, торговці
• Нижчий клас: міський плебс, вільновідпущеники, раби

Суспільство характеризувалося значною нерівністю. Вищі верстви накопичували багатства за рахунок провінцій, тоді як становище нижчих верств погіршувалося.

2. Чим алод відрізняється від бенефіцію?

• Алод – це індивідуально-сімейна земельна власність, вільна від феодальних повинностей.
• Бенефіцій – це умовне землеволодіння, яке надавалося за службу (зазвичай військову) і могло бути відібране.

Головна відмінність полягає в тому, що алод був повною власністю, а бенефіцій – умовним володінням.

3. Хто такі васали й сеньйори?

• Васал – феодал, який отримував земельні володіння (феод) від більш могутнього феодала – сеньйора.
• Сеньйор – феодал вищого рангу, який надавав землю васалам в обмін на службу та вірність.

Васали мали зобов’язання перед сеньйорами (військова служба, участь у суді тощо), а сеньйори забезпечували васалам захист.

4. Працюємо в парах. Обговоріть, які риси були притаманні життю римського суспільства доби імперії.

Риси життя римського суспільства доби імперії:

• Розвинена система розваг (гладіаторські бої, перегони колісниць, театр)
• Поширення рабовласництва, особливо у великих маєтках
• Зростання ролі міст як центрів торгівлі та ремесла
• Розвиток культури, мистецтва, архітектури

Ці риси відображають складну соціально-економічну структуру та культурне життя Римської імперії.

1. Феодалізм

Визначте особливості феодалізму як нового суспільного устрою середньовічної Європи.

Феодалізм як новий суспільний устрій середньовічної Європи мав такі особливості:

1. Формування нової панівної верстви шляхом об’єднання нової й старої знаті варварського й римського суспільств.
2. Ієрархічна система васально-сеньйоральних відносин. Феодали нижчого рангу (васали) отримували землю від більш могутніх феодалів (сеньйорів) в обмін на службу та вірність.
3. Поява феодів – спадкових земельних володінь, які надавалися за службу. Раніше існували тимчасові бенефіції, які згодом перетворилися на спадкові феоди.
4. Децентралізація влади та політична роздробленість. Феодали мали значну автономію у своїх володіннях, а королівська влада слабшала. Король тепер вважався лише «першим серед рівних».
5. Поділ суспільства на три основні стани: духовенство (“ті, що моляться”), феодали (“ті, що воюють”) і селянство (“ті, що працюють”).
6. Розвиток системи захисту та оборони через будівництво замків і формування важкоозброєного рицарства.

Ці особливості сформували унікальну соціально-економічну та політичну структуру середньовічної Європи, яка суттєво відрізнялася від попередніх суспільних устроїв.

2. Три стани середньовічного суспільства

На які стани поділялося середньовічне суспільство?

Cередньовічне європейське суспільство поділялося на три основні стани:

1. “Ті, що моляться” – духовенство (священники й ченці)
2. “Ті, що воюють” – світські феодали (рицарство)
3. “Ті, що працюють” – селянство, ремісники та інші

Важливо зазначити, що ця система поділу була досить спрощеною і не повністю відображала реальне життя. В межах кожного з трьох основних станів існували більш дрібні групи, які також мали свої права, привілеї та обов’язки.

Кожен стан мав свої специфічні функції в суспільстві:

• Духовенство піклувалося про душі людей
• Рицарі захищали країну
• Селянство забезпечувало всіх продовольством

Місце в суспільстві для другого (феодали) та третього (селяни) станів зазвичай успадковувалося від батька до сина. Натомість до першого стану (духовенства) могли потрапити вихідці з двох інших станів.

Яке місце в середньовічному суспільстві посідало духовенство?

Ось ключові аспекти ролі духовенства:

1. Основні обов’язки: здійснення богослужінь і церковних таїнств (хрещення, вінчання, сповідь, причастя тощо).
2. Доступ до стану: до духовенства могли потрапити вихідці з інших станів – як молодші сини феодалів, так і діти селян.
3. Економічне становище: духовенство отримувало “титул” – гарантований прибуток, часто у вигляді земельного наділу.
4. Освіченість: значна частина духовенства мала добру для свого часу освіту.
5. Культурний внесок: більшість вчених, мислителів, письменників, поетів, художників і музикантів середньовіччя належали до духовенства.
6. Структура: духовенство поділялося на священників, які жили серед вірян, та ченців, які мешкали в монастирях.
7. Земельні володіння: монастирі часто володіли великими земельними наділами завдяки дарункам і заповітам віруючих.

Працюємо в малих групах. Метод «Асоціативна квітка». Запропонуйте слова-асоціації (з обґрунтуванням їхньої доцільності) до поняття «середньовічне духовенство».

Щодо асоціативної квітки для поняття “середньовічне духовенство”, можна запропонувати такі слова-асоціації з обґрунтуванням:

1. Освіченість – духовенство було одним з найбільш освічених прошарків суспільства.
2. Молитва – основний обов’язок духовенства полягав у молитві за віруючих.
3. Монастир – важливий осередок духовного життя та освіти в середньовіччі.
4. Землеволодіння – церква була одним з найбільших землевласників.
5. Таїнства – духовенство здійснювало важливі релігійні обряди.
6. Культура – представники духовенства зробили значний внесок у розвиток середньовічної культури.
7. Ієрархія – церква мала чітку ієрархічну структуру.
8. Вплив – духовенство мало значний вплив на суспільне та політичне життя.

3. Феодали. Замки

Які особливості мало середньовічне рицарство як суспільний стан?

Можна виділити такі ключові аспекти:

1. Світські феодали становили незначну частину населення (2—5%) та посідали панівне становище в суспільстві
2. Рицарство належало до другого стану суспільства – “тих, що воюють” (світські феодали).
3. Рицарі становили основу війська середньовічних держав.
4. Вони були важкоозброєними вершниками, що робило їх самостійними бойовими одиницями.
5. Між рицарями існувала система васально-сеньйоральних відносин, заснована на взаємних зобов’язаннях служби та захисту.
6. Рицарство було спадковим станом – статус зазвичай передавався від батька до сина.
7. Рицарі жили в укріплених замках, які служили і як житло, і як оборонні споруди.

Яку інформацію про зображений ритуал можна отримати за мініатюрою?

Щодо мініатюри XIV ст., яка зображує ритуал посвячення в рицарі, можна зробити такі спостереження:

1. Ритуал посвячення був важливою церемонією для рицарства.
2. Посвячення, ймовірно, відбувалося в урочистій обстановці, можливо, в замку або церкві.
3. Зображення підкреслює важливість цієї події в житті майбутнього рицаря.
4. Мініатюра демонструє елементи рицарського одягу та спорядження того часу.

Ця церемонія символізувала прийняття нового члена до рицарського стану та підкреслювала його нові права й обов’язки в феодальному суспільстві.

4. Селянство та його обов’язки

Яку роль у середньовічному суспільстві відігравало селянство?

1. Селяни становили найчисленнішу верству середньовічного суспільства.
2. Вони належали до третього стану – “тих, що працюють”, і їхнім основним обов’язком було забезпечення суспільства продовольством.
3. Селяни перебували поза відносинами феодалізму і вважалися підданими, а не васалами.
4. В обмін на захист від землевласників, селяни відбували повинності – панщину та оброк.
5. Селянське господарство мало натуральний характер – все необхідне для життя вироблялося на місці.
6. Селяни жили громадами, які забезпечували взаємну підтримку та виконували важливі соціальні функції (будівництво церков, утримання священників, догляд за дорогами тощо).
7. Існував поділ на особисто залежних та особисто вільних селян, які мали різні права та обов’язки.
8. Селяни обробляли землю, яка належала феодалам, і таким чином забезпечували економічну основу феодального суспільства.

Отже, селянство відігравало ключову роль у забезпеченні продовольством усього суспільства, формувало економічну базу феодального ладу та становило найбільшу частину населення середньовічної Європи.

Працюємо в парах. Обговоріть і визначте, у чому полягали повинності французьких вілланів.

На основі наведеного уривка з грамоти про повинності французьких вілланів 1060 року можна визначити такі їхні повинності:

1. Грошовий оброк: кожен двір мав щорічно сплачувати 8 денаріїв.
2. Натуральний оброк:
   • 8 мір пшениці щорічно
   • 24 міри вівса щорічно
3. Відробіткова повинність (панщина) на виноградниках:
   • Двічі на рік копати виноградник
   • Підрізати виноградні лози
   • Виконувати всі необхідні роботи з догляду за виноградником
   • Вичавлювати виноградний сік
   • Доставляти сік для зливання в панські діжки
4. Відробіткова повинність на полях (якщо виноградник перетворено на поле):
   • Обробляти поля “належно”
   • Працювати стільки, скільки буде потрібно
   • Збирати врожай
   • Доставляти зібраний врожай до панських комор

Важливо зазначити, що ці повинності були однаковими для всіх дворів, обкладених оброком. Це свідчить про певну стандартизацію феодальних повинностей у тогочасній Франції.

Сформулюйте судження про:

Феодалізм як нова форма суспільних відносин у середньовічній Європі:

Феодалізм став системою ієрархічних відносин між сеньйорами та васалами, заснованою на земельних володіннях (феодах) в обмін на військову службу та вірність. Ця система призвела до політичної роздробленості та децентралізації влади, де король став “першим серед рівних”.

Уявлення про три стани суспільства:

Середньовічне європейське суспільство уявлялося поділеним на три основні стани: духовенство (“ті, що моляться”), феодали (“ті, що воюють”) і селянство (“ті, що працюють”). Кожен стан мав свої функції та обов’язки, що вважалося необхідним для правильного функціонування суспільства.

Рівень життя трьох станів:

• Духовенство мало високий рівень життя, володіло значними земельними наділами та було найбільш освіченим станом.
• Феодали (рицарство) жили в укріплених замках, мали військову силу та економічну владу над підлеглими.
• Селянство, найчисленніший стан, мало найнижчий рівень життя, обтяжене повинностями (панщина, оброк) та залежністю від землевласників.

Ця структура відображала значну соціальну та економічну нерівність у середньовічному суспільстві.

Запитання і завдання

Знаємо

1. Тип суспільних відносин, характерний для феодалізму,

Б феодальна залежність

2. Коли в середньовічній Європі почали будувати замки?

В середньовічній Європі почали будувати замки у IX—XI ст.

3. Впишіть відсутні літери, щоб отримати назву обов’язкових безоплатних робіт селянства в господарстві сеньйора.

ПАНЩИНА

“Панщина — обов’язкові безоплатні роботи селян у господарстві сеньйора.”

Аналізуємо і пояснюємо

4. Наведіть аргументи, на підставі яких можна стверджувати, що феодалізм став новим суспільним устроєм середньовічної Європи

Аргументи, що феодалізм став новим суспільним ладом середньовічної Європи:

• Формування нової панівної верстви шляхом об’єднання нової і старої знаті варварського й римського суспільств.
• Поява системи васально-сеньйоральних відносин, заснованої на наданні землі (феоду) в обмін на службу.
• Перетворення тимчасових бенефіціїв на спадкові феоди.
• Децентралізація влади та політична роздробленість, де король став “першим серед рівних”.
• Формування трьох основних станів суспільства: духовенство, феодали, селянство.

5. Чи погоджуєтеся ви з думкою, що духовенство не мало багато впливу на розвиток середньовічної Європи. Дайте аргументовану відповідь.

Духовенство мало значний вплив на розвиток середньовічної Європи:

• Духовенство посідало перше і найпочесніше місце в суспільстві.
• Церква володіла великими земельними наділами.
• Більшість вчених, мислителів, письменників, художників середньовіччя належали до духовенства.
• Духовенство здійснювало важливі релігійні обряди та мало вплив на духовне життя суспільства.
• Церква мала значний вплив на політичне життя.

6. Наведіть факти, що розкривають роль рицарства в середньовічному суспільстві.

Роль рицарства в середньовічному суспільстві:

• Рицарство складало основу війська середньовічних держав.
• Рицарі були важкоозброєними вершниками, що становили самостійні бойові одиниці.
• Вони жили в укріплених замках, які служили як житло і оборонні споруди.
• Рицарство було частиною системи васально-сеньйоральних відносин.
• Вони належали до другого стану суспільства – “тих, що воюють”.

Сформулюйте оцінку обсягів прав і обов’язків селянства в тогочасній Європі.

Права селян були обмеженими, а обов’язки – значними:

• Селяни мали відбувати повинності – панщину та оброк.
• Вони перебували під судом землевласника.
• Часто не мали права переселятися без дозволу.
• Існував поділ на особисто залежних та особисто вільних селян з різним обсягом прав.
• Селяни жили громадами, які забезпечували взаємну підтримку.
• Вони становили найчисленнішу верству суспільства і забезпечували його продовольством.

Загалом, становище селянства було найважчим серед усіх станів середньовічного суспільства.

Застосовуємо і творимо

Навчальна гра «Три речення». Правила гри. Учні та учениці мають передати зміст одного з пунктів параграфа трьома простими реченнями.

Навчальна гра “Три речення”:

Для пункту “Феодалізм”:

1. Феодалізм виник як нова система відносин між сеньйорами і васалами.
2. Васали отримували землю (феод) від сеньйорів в обмін на службу та вірність.
3. Ця система призвела до політичної роздробленості та ослаблення королівської влади.

7. Працюємо в парах. Складіть таблицю «Три стани середньовічного суспільства». Зазначте стан та особливості становища.

8. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення про повсякденне життя у феодальному замку або селянському господарстві.

Селяни складали більшість населення середньовічної Європи і були основою сільськогосподарського виробництва. Їхнє життя було сповнене важкої праці та труднощів.

Селяни жили великими сім’ями, де кілька поколінь вели спільне господарство. Старший чоловік був головою сім’ї і розпоряджався майном та долею її членів.

Діти з раннього віку залучалися до роботи: хлопчики з 7 років працювали в полі, дівчата доглядали молодших дітей і допомагали по господарству.

В одному приміщенні спали, готували їжу і їли. Часто селяни жили разом із худобою в одному приміщенні. Харчування селян складалося переважно з каші, бобів, овочів; рідше — риби та м’яса. Селяни носили простий одяг з льону або вовни та ходили переважно босими.

Вони працювали на своїх наділах і полях феодала, забезпечуючи себе і своїх панів продуктами сільського господарства.

Селяни становили найчисленнішу верству середньовічного суспільства і були підданими, а не васалами. Вони не мали права переселятися без дозволу землевласника і виконували панщину та сплачували оброк. Селяни поділялися на особисто залежних, які працювали на землях феодала кілька днів на тиждень, та особисто вільних, які платили лише оброк за користування землею. Селянське господарство мало натуральний характер, виробляючи все необхідне для життя на місці. Селяни жили громадами, де всі мали рівні умови для ведення господарства, а ліси та пасовища були у спільному користуванні громади. Громада також будувала церкви, утримувала священників і стежила за порядком.

Отже, життя середньовічних селян було сповнене важкої праці, але трималося на міцних сімейних та громадських зв’язках, народних традиціях.

9. Тогочасні правителі європейських держав були проти того, щоб васали будували міцні замки. Погрозами, вмовляннями, хитрощами або силою вони примушували їх зруйнувати укріплення своїх замків. Складіть декілька листів від особи короля до своїх васалів, у яких він схиляє їх до зруйнування замків. Застосуйте в них словосполучення і слова: вимагаю, прошу, пропоную, наполягаю, без нашого дозволу, грабунок подорожніх, розбійництво, підготовка змови проти короля, знущання з населення навколишніх містечок, скарги населення, звернення духовенства.

Ось варіант виконання другого завдання – складання листів від імені короля до васалів щодо руйнування їхніх замків:

Лист 1:

Шановний васале,

Я, ваш король, вимагаю негайно розпочати руйнування укріплень вашого замку. До мене надходять численні скарги населення навколишніх містечок на грабунки подорожніх та розбійництво, що здійснюються з вашої фортеці. Такі дії неприпустимі та підривають авторитет корони. Наполягаю на виконанні мого наказу без зволікань.

З повагою, Ваш Король

Лист 2:

Дорогий васале,

Звертаюся до вас із проханням розглянути можливість зменшення укріплень вашого замку. До мене надійшло звернення духовенства щодо надмірної могутності вашої фортеці, яка викликає занепокоєння. Пропоную вам добровільно демонтувати частину укріплень на знак вашої лояльності та відданості короні.

З повагою, Ваш Король

Лист 3:

Васале,

Мені стало відомо про підготовку змови проти короля, що ведеться у стінах вашого замку. Я наполягаю на негайному руйнуванні всіх укріплень, збудованих без нашого дозволу. Нагадую, що будь-які спроби опору будуть розцінені як державна зрада.

Ваш Король