§10. Людина в середньовіччі

Зміст ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Гісем

ПРИГАДАЙТЕ

1. Як складалася взаємодія між людиною та природою в Стародавньому світі?

У Стародавньому світі взаємодія людини з природою була тісною і багатогранною:

• Люди поступово накопичували знання про природу та пристосовувалися до неї.
• Використання вогню дозволило людям розширити територію проживання та розселитися по всьому світу.
• Давні цивілізації активно використовували природні ресурси для розвитку сільського господарства, ремесел і торгівлі.
• У Стародавньому Єгипті, наприклад, люди навчилися використовувати розливи Нілу для зрошення полів.
• Стародавні греки і римляни розвинули системи землеробства, виноградарства.

Однак, вже тоді почав проявлятися негативний вплив людської діяльності на природу, особливо в пізній період Римської імперії.

2. Охарактеризуйте населення Римської імперії в період її розквіту й занепаду.

Період розквіту:

• Оцінки загального населення Римської імперії коливаються від 60-70 млн до 100 млн осіб.
• Рим був найбільшим містом з населенням 1-1,5 млн осіб.
• Розвивалося сільське господарство, ремесла і торгівля.

Період занепаду:

• Спостерігалося зменшення населення міст.
• Відбувався економічний занепад, що охопив сільське господарство, ремесло і торгівлю.
• Зростало оподаткування, посилювалася інфляція.
• Погіршувався стан здоров’я населення.

3. Працюємо в парах. Обговоріть, як життя людини залежить від природи. Наведіть приклади.

Життя людини тісно пов’язане з природою:

• Природа є джерелом усіх необхідних ресурсів: їжі, води, матеріалів для одягу та житла.
• Клімат і географічне положення впливають на спосіб життя та господарську діяльність людей.
• Природні умови визначають розвиток сільського господарства, промисловості, транспорту.
• Природа впливає на культуру, традиції та світогляд людей.

Приклади:

• Залежність від води для пиття, гігієни, зрошення полів.
• Використання деревини для будівництва та опалення.
• Вплив клімату на вибір сільськогосподарських культур.
• Залежність від природних ресурсів для розвитку промисловості.

Важливо пам’ятати, що надмірне використання природних ресурсів може призвести до екологічних проблем, тому необхідно дотримуватися принципів сталого розвитку.

1. Людина та природа в середньовіччі

У чому полягав зв’язок людини і природи в середньовіччі?

• Пристосування до ландшафту: люди будували села на рівнинах, окремі двори в гористій місцевості, замки на пагорбах.
• Ліс як основне джерело існування: випас худоби, заготівля дров, полювання, збір меду, ягід, грибів.
• Використання річок як природних кордонів та для розвитку рибальства і торгівлі.
• Зміна природи через господарську діяльність: вирубка лісів, що призводила до обміління водойм та збіднення земель.

Яку інформацію про життя людини в середньовічній Європі надає ілюстрація?

Можна зробити такі висновки про життя людей у середньовічній Європі:

1. Випасання свиней у лісах було поширеною практикою в середньовічній Європі.
2. Ліси відігравали важливу роль у господарстві, забезпечуючи корм для домашніх тварин.
3. Свинарство було важливою галуззю сільського господарства.
4. Люди активно використовували природні ресурси лісу для своїх потреб.
5. Існувала професія свинопаса, який доглядав за свиньми під час випасу.
6. Ілюстрація відображає тісний зв’язок між людиною і природою в той період.
7. Зображення свідчить про важливість лісових ресурсів, особливо жолудів, для відгодівлі свиней.

Ця ілюстрація надає цінну інформацію про повсякденне життя, господарську діяльність та взаємодію людини з природним середовищем у середньовічній Європі.

2. Населення. Міграції. Лиха середньовічної людини

Як три головні лиха середньовічної людини впливали на її життя?

1. Голод:

• Був постійною загрозою через недостатній розвиток сільського господарства та низькі врожаї.
• Європа часто перебувала на межі голоду.
• “Великий голод” 1315-1317 років призвів до масової смертності.
• Знать намагалася підтримувати населення, розподіляючи харчі між біднотою в голодні роки.

2. Хвороби (епідемії):

• Погане харчування, неякісні продукти та низький рівень медицини робили людей вразливими до різних захворювань.
• Поширеними були туберкульоз, малярія, проказа, холера, дизентерія, тиф, чума, віспа.
• Найбільша епідемія чуми 1346-1353 років призвела до значних втрат населення.

3. Війни:

• Збройні конфлікти забирали життя багатьох людей.
• Спонукали до міграцій населення, яке рятувалося від воєнних дій.

Ці лиха призводили до:

• Зменшення тривалості життя (30-35 років для жінок, 40-45 для чоловіків).
• Постійних міграцій населення в пошуках кращої долі.
• Значного впливу на демографічну ситуацію в Європі.

3. Жіноцтво в середньовічній Європі

Визначте особливості становища середньовічного жіноцтва в середньовіччі.

• Соціальна залежність: жінка підпорядковувалася спочатку батькові, потім чоловікові.
• Обмежені можливості: основна роль – дружина і мати, особливо для заможних жінок.
• Дівчат змалку виховували в покірності, побожності, цнотливості й невибагливості
• Деяка самостійність у господарських справах для простих жінок: ткацтво, швацтво, торгівля.
• Заможні зобов’язані народити нащадка, стежити за роботою слуг і розважати чоловіка.

4. Внутрішня та зовнішня колонізація

Якою була роль внутрішньої і зовнішньої колонізації в розвитку середньовічної Європи?

Внутрішня колонізація:

• Освоєння нових земель в XI-XIII ст. (вільних земель у Європі)
• Збільшення кількості населення
• Зменшення загрози голоду
• Зміна ландшафту: від “Європи лісів” до “Європи полів”.

Зовнішня колонізація:

• Переселення норманів на землі Русі, до Франції, Англії та Сицилії
• Хрестові походи
• Німецький “наступ на Схід” на землі слов’ян
• Реконкіста в Іспанії.

Обидва види колонізації сприяли економічному розвитку, збільшенню виробництва продовольства та розширенню впливу європейських держав.

Сформулюйте судження про:

Рівень залежності середньовічної людини від природних умов:

• Середньовічна людина була надзвичайно залежною від природних умов. Ліс був основним джерелом існування, забезпечуючи їжу, будівельні матеріали та паливо.
• Клімат та ландшафт визначали способи ведення господарства та розселення людей.
• Природні катаклізми, такі як повені чи посухи, могли призвести до голоду та значних людських втрат.

Чинники, які мали вирішальний вплив на життя людини в середньовічній Європі:

• Голод, хвороби (епідемії) та війни були головними лихами, що суттєво впливали на життя та смертність населення.
• Релігія відігравала ключову роль у формуванні світогляду та суспільних норм.
• Соціальна ієрархія та феодальна система визначали становище людини в суспільстві.
• Розвиток сільського господарства та ремесел впливав на економічне становище населення.

Значення процесів колонізації для тогочасної Європи та її населення:

• Внутрішня колонізація сприяла освоєнню нових земель, збільшенню виробництва продовольства та зростанню населення.
• Зовнішня колонізація розширювала сферу впливу європейських держав, створювала нові торгові шляхи та джерела ресурсів.
• Колонізаційні процеси стимулювали економічний розвиток, технологічний прогрес та культурний обмін.
• Вони також призводили до змін у соціальній структурі суспільства та сприяли формуванню нових політичних утворень.

Запитання і завдання

Знаємо

1. Що з наведеного НЕ належало до трьох лих середньовічних європейців?

Б колонізація

2. Коли в Європі відбувся «великий голод»?

Відповідь: 1315-1317 рр.

Середньовічні хроніки повідомляють, що навесні 1315 р. Європу охопив голод, який тривав два роки. У цей час від нестачі їжі щодня вмирали тисячі людей. Вчені встановили, що “великий голод” 1315—1317 рр. був спричинений великим потопом.

3. Впишіть відсутні літери, щоб отримати назву поняття, визначення якого наведено. Переселення народів, груп людей або окремих осіб із місць постійного проживання на нові землі.

Відповідь: МІГРАЦІЯ

Міграція — переселення народів, груп людей або окремих осіб із місць постійного проживання на нові землі.

Аналізуємо і пояснюємо

4. Як ви вважаєте, чи змінилася залежність людини від природи в середньовічній Європі порівняно зі Стародавнім світом? Поясніть свою думку.

Зміни:

• Розвиток сільського господарства (система трипілля, сівозміна, використання добрив) дозволив дещо збільшити врожайність і зменшити ризик голоду.
• Внутрішня колонізація призвела до освоєння нових земель і перетворення “Європи лісів” на “Європу полів”.

Збереження залежності:

• Клімат і ландшафт все ще визначали способи ведення господарства та розселення.
• Ліс залишався основним джерелом існування (їжа, будматеріали, паливо).
• Природні катаклізми (повені, посухи) могли призвести до голоду та значних людських втрат.

Отже, хоча людина навчилася краще використовувати природні ресурси, її залежність від природи залишалася високою.

5. Чи залежало життя середньовічної людини від трьох головних лих цього часу? Дайте аргументовану відповідь.

Життя середньовічної людини дійсно сильно залежало від трьох головних лих цього часу – голоду, хвороб (епідемій) та війн:

Голод:

• Через недостатній розвиток сільського господарства Європа часто перебувала на межі голоду.
• “Великий голод” 1315-1317 рр. призвів до масової смертності.

Хвороби (епідемії):

• Погане харчування та низький рівень медицини робили людей вразливими до різних захворювань.
• Епідемія чуми 1346-1353 рр. призвела до значних втрат населення (близько третини населення Європи).

Війни:

• Збройні конфлікти забирали життя багатьох людей.
• Спонукали до міграцій населення, яке рятувалося від воєнних дій.

Ці лиха призводили до:

• Зменшення тривалості життя (30-35 років для жінок, 40-45 для чоловіків).
• Постійних міграцій населення в пошуках кращої долі.
• Значного впливу на демографічну ситуацію в Європі.

Таким чином, ці три лиха мали визначальний вплив на життя середньовічної людини, формуючи її світогляд, спосіб життя та визначаючи її шанси на виживання.

Охарактеризуйте рівень охорони здоров’я й особистої безпеки людини в середньовічній Європі.

Рівень охорони здоров’я й особистої безпеки людини в середньовічній Європі:

• Низький рівень розвитку медицини робив людей вразливими до різних захворювань (туберкульоз, малярія, проказа, холера, дизентерія, тиф, чума, віспа).
• Епідемії, особливо чуми, призводили до значних втрат населення.
• Середня тривалість життя була низькою: 30-35 років для жінок і 40-45 років для чоловіків.
• Однак, всупереч поширеній думці, люди приділяли увагу гігієні. Вони милися щонайменше раз на тиждень і розуміли важливість миття рук перед їжею.
• З’явилося перше уявлення про карантин для запобігання поширенню хвороб.
• Війни та збройні конфлікти становили постійну загрозу для особистої безпеки.

6. Порівняйте, яким було становище жінок, що належали до різних соціальних верств у середньовічній Європі.

Прості жінки:

• Мали певну самостійність у господарських справах.
• Могли займатися ткацтвом, працювати швачками, торгувати, готувати страви на продаж.

Заможні жінки:

• Їхня роль обмежувалася функціями дружини та матері.
• Були зобов’язані народити нащадка (бажано хлопчика).
• Стежили за роботою слуг і розважали чоловіка.
• Деякі жінки з вищих верств могли дозволити собі діяти всупереч прийнятим нормам

Загальні риси:

• Залежність від чоловіків (спочатку від батька, потім від чоловіка).
• Виховання в дусі покірності, побожності та невибагливості.
• Обмежені можливості для освіти та самореалізації.

7. Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що розгортання колонізації у середньовічній Європі перешкоджало освоєнню нових земель, обміну господарським досвідом і культурними досягненнями між її регіонами?

Я не погоджуюся з цим твердженням. Навпаки, колонізація сприяла освоєнню нових земель та обміну досвідом:

• Внутрішня колонізація призвела до освоєння нових земель в межах Європи, перетворивши “Європу лісів” на “Європу полів”.
• Зовнішня колонізація (наприклад, німецький “наступ на Схід”, хрестові походи, реконкіста) сприяла освоєнню нових територій за межами країн.
• Колонізація стимулювала обмін господарським досвідом, зокрема в сільському господарстві (поширення системи трипілля, використання добрив).
• Культурний обмін відбувався через контакти між різними народами під час колонізаційних процесів.

Отже, колонізація була важливим фактором розвитку середньовічної Європи, сприяючи освоєнню нових земель, економічному зростанню та культурному обміну між регіонами.

Застосовуємо й творимо

8. Розв’яжіть хронологічні задачі. 1) Обчисліть, скільки тривав «великий голод». 2) Скільки років від початку «великого голоду» виповнилося у 2024 р.? 3) На яке століття припав «великий голод» у Європі? У якій частині століття (чверть, перша половина, друга половина тощо) це відбулося?

На основі наданої інформації, розв’яжемо хронологічні задачі:

1. Тривалість “великого голоду”:”Великий голод” тривав з 1315 по 1317 рік.1317 – 1315 = 2 роки
2. Кількість років від початку “великого голоду” до 2024 року: 2024 – 1315 = 709 років
3. Століття та його частина, на які припав “великий голод”: “Великий голод” відбувся у 1315-1317 роках. Це XIV століття (1301-1400 роки).

Щоб визначити частину століття, розділимо його на чотири чверті:

1 чверть: 1301-1325

2 чверть: 1326-1350

3 чверть: 1351-1375

4 чверть: 1376-1400

“Великий голод” (1315-1317) припав на першу чверть XIV століття.

Отже, відповіді:

1. “Великий голод” тривав 2 роки.
2. У 2024 році від початку “великого голоду” виповниться 709 років.
3. “Великий голод” у Європі припав на XIV століття, а саме на його першу чверть.

9. Працюємо в парах. Складіть діаграму «Площі лісів у Європі в XI—XXI ст.» за поданою інформацією: до XI ст. ліси займали 75% території Європейського континенту, у XIV ст. — 50%, на початку XXI ст. — до 25%.

Діаграма “Площі лісів у Європі в XI—XXI ст.”:

• До XI ст.: 75% території Європейського континенту
• XIV ст.: 50% території
• Початок XXI ст.: до 25% території

10.В усній або письмовій формі за додатковими джерелами підготуйте розповідь від імені жителя (жительки) однієї з країн середньовічної Європи, який пережив «великий голод» 1315—1317 рр.

Я, Жан, простий селянин з околиць Парижа. Ніколи не забуду ті страшні роки, коли небо немов розгнівалося на нас. Дощі лили безперервно, наші поля перетворилися на болота. Врожай згнив, не встигнувши дозріти.

Спочатку ми їли все, що могли знайти – траву, кору дерев, навіть глину. Потім почався справжній жах. Люди божеволіли від голоду, траплялися випадки канібалізму. Я бачив, як матері кидали своїх дітей, бо не могли дивитися на їхні страждання.

Наш сеньйор намагався допомогти, роздаючи залишки зерна, але цього було замало. Багато хто втікав до міст у пошуках їжі, але там було не краще.

Я втратив дружину і двох дітей. Вижив лише найстарший син. Ми вижили завдяки тому, що змогли зловити кілька диких тварин у лісі.

Ті страшні роки назавжди змінили нас. Тепер ми знаємо, що голод може прийти будь-коли, і намагаємося робити запаси на чорний день

11. Працюємо разом. Метод «Коло ідей». Обговоріть запитання. 1) Чим життя середньовічного жителя Західної Європи відрізнялося від життя людини в Римській імперії?

Відмінності життя середньовічного жителя Західної Європи від життя людини в Римській імперії:

• У Римській імперії існувала централізована влада з імператором на чолі, а суспільство було поділене на соціальні класи, такі як патриції, плебеї, раби. У середньовічній Європі cуспільство було поділене на феодалів (рицарів), духівництво та селян.
• Християнство стало домінуючою релігією в середньовічній Європі, тоді як у Римській імперії довгий час переважало язичництво.
• Римська імперія мала розвинену економіку з великими містами, торгівлею та інфраструктурою, такою як дороги та акведуки. У середньовіччі економіка була переважно аграрною, зосередженою на сільському господарстві
• У середньовіччі відбувся занепад міст порівняно з Римською імперією, більшість населення жила в сільській місцевості.
• Рівень гігієни в середньовіччі знизився порівняно з Римською імперією, де були розвинені системи водопостачання та громадські лазні (терми).
• У середньовіччі освіта була менш доступною і переважно релігійною, тоді як у Римській імперії існувала розвинена система світської освіти.

2) Як у середньовіччі усвідомлювали роль навколишнього середовища для життя і здоров’я людини? Чи намагалися дотримуватися здорового способу життя?

Люди в середньовічній Європі були тісно пов’язані з природою, оскільки їхнє виживання значною мірою залежало від сільського господарства, лісів і водойм. Природні умови визначали, де будувати поселення, які культури вирощувати, і як організовувати господарську діяльність.

Люди вірили, що всі аспекти життя, включаючи природу, підпорядковані божественному порядку. Природа вважалася відображенням божественної волі.

Здоров’я в середньовіччі часто пов’язували з духовним станом. Хвороби могли вважатися покаранням за гріхи або випробуванням віри. Лікування часто включало молитви і релігійні обряди поряд з використанням трав і народних засобів.

Щодо здорового способу життя, середньовічні люди не мали сучасного розуміння здоров’я і гігієни. Їхні знання про медицину були обмеженими, і багато аспектів здорового способу життя, які ми знаємо сьогодні, не були відомі. Однак, деякі практики, такі як використання трав для лікування і певні дієтичні звички, могли сприяти здоров’ю. Водночас, епідемії, погані санітарні умови і недостатнє харчування були поширеними проблемами, що негативно впливали на здоров’я населення.