§10. Поширення Реформації та Контрреформації в Європі

1. Народження протестантизму

➡️ Які події призвели до появи протестантизму та які наслідки це мало?

Протестантизм виник у XVI столітті під час Реформації. Це відбулося через тривалу боротьбу між прихильниками та противниками ідей Мартіна Лютера в Німеччині. У 1529 році на засіданні рейхстагу в місті Шпаєр католицька більшість вирішила зробити католицькі церковні служби обов’язковими. У відповідь п’ять князівств і 14 міст висловили протест, заявивши, що в питаннях віри неможливо підкорятися рішенню більшості. Саме після цього прихильників лютеранства почали називати протестантами.

Поява протестантизму мала такі наслідки:

Релігійні війни: Протистояння між католиками та протестантами в Німеччині переросло в релігійні війни.
Аугсбурзький мир (1555 р.): Після Другої Шмалькальденської війни було укладено релігійний мир, який закріпив принцип «чия влада, того й віра» («cuius regio, eius religio»), що давав право князям визначати релігію своїх підданих. Піддані, які не бажали приймати релігію свого правителя, мали право на переселення.
Розкол Імперії: Аугсбурзький мир підтвердив фактичний розпад імперії, а Карл V зрікся престолу.
Поширення протестантизму: Протестантизм поширився в різних формах, таких як лютеранство (Швеція, Норвегія, Фінляндія, Данія, землі Балтії, північно-східні землі Німеччини), кальвінізм (Швейцарія, Нідерланди, Шотландія, Англія, Франція) та англіканство (Англія, Північна Ірландія).
Контрреформація: Католицька церква розпочала власну реформу у відповідь на поширення протестантизму, відому як Контрреформація. Це включало створення «Індексу заборонених книг», діяльність Тридентського собору та заснування ордену єзуїтів.
Зміни в церкві: У регіонах, де лютеранство набуло поширення, католицька церква була ліквідована, главою церкви в кожному князівстві став князь, скасували дорогі обряди та шанування ікон, богослужіння почали вести рідною мовою, а церковні володіння конфіскували.
Вплив на суспільство: Кальвінізм, зокрема, відповідав потребам нового капіталістичного суспільства, поширився в країнах із розвиненими ринковими відносинами та став основою світогляду «ділової людини» Модерної доби.

➡️ Працюємо в парах. Покажіть на карті атласу держави, зазначені в схемі. Які віровчення в них панували?

Згідно зі схемою, у зазначених державах панували такі віровчення:

Католицька церква (в рамках Контрреформації) була поширена у Франції, Іспанії, Португалії, італійських державах, Речі Посполитій та на південно-західних землях Німеччини.
Лютеранська церква панувала у Швеції, Норвегії, Фінляндії, Данії, на землях Балтії та в північно-східних землях Німеччини.
Англіканська церква була в Англії та Північній Ірландії.
Кальвіністська церква поширилася у Швейцарії, Нідерландах, Шотландії (пресвітеріани), Англії (пуритани) та Франції (гугеноти).

➡️ Працюємо разом. Поясніть, чому прихильники лютеранства вважали, що в питаннях віри неможливо підкорятися рішенню більшості.

Прихильники лютеранства вважали, що в питаннях віри неможливо підкорятися рішенню більшості, бо це суперечить їхнім переконанням. Для лютеран віра є особистою справою людини перед Богом, і ніхто, навіть більшість, не може нав’язувати релігійні погляди. У 1529 році, коли католицька більшість на рейхстазі в Шпаєрі прийняла рішення про обов’язковість католицьких служб, лютеранські князівства і міста висловили протест, підкреслюючи, що віра не є предметом голосування чи підкорення більшості.

2. Реформація у Швейцарії. Кальвінізм

➡️ Чому саме кальвінізм став основою світогляду «ділової людини» Модерної доби?

Кальвінізм став основою світогляду «ділової людини» Модерної доби, оскільки його вчення відповідало потребам нового капіталістичного суспільства. В основі кальвінізму лежала ідея про божественне призначення, згідно з якою доля кожної людини заздалегідь визначена Богом. Жан Кальвін вчив, що в земному житті людина повинна наполегливо працювати, не прагнути комфорту чи насолод, бути сумлінною та накопичувати багатства. На відміну від католицької церкви, яка вважала багатство гріхом, Кальвін розглядав його як ознаку Божого благословення, виправдовуючи лихварство і навіть рабовласництво. Ці погляди сприяли формуванню цінностей, важливих для розвитку ринкових відносин та капіталізму, що зробило кальвінізм ідеальною ідеологічною основою для «ділової людини» того часу.

3. Контрреформація. Тридентський собор

➡️ Які основні заходи передбачала Контрреформація?

Контрреформація, що розпочалася католицькою церквою у відповідь на поширення протестантизму, передбачала такі основні заходи:

Скликання церковного собору: Було запропоновано скликати церковний собор для проведення перетворень у житті католицької церкви та активнішої протидії протестантизму. Тридентський собор (1545-1563 рр.) працював із перервами в місті Тридент. Він закликав до очищення церкви від негідних осіб, заборонив продаж індульгенцій та церковних посад, встановив суворий нагляд за поведінкою священників. Церква повернулася до піклування про душі людей та допомоги бідним. Ченці відкрили монастирі для хворих та жебраків, надавали притулок нужденним.
Створення «Індексу заборонених книг»: До цього списку вносили твори, які вилучали в торговців та публічно спалювали разом із портретами авторів. За читання або переховування заборонених книг загрожував суд інквізиції.
Заснування Конгрегації верховної інквізиції (1542 р.): Ця конгрегація була створена Папою Римським Павлом III для боротьби з поширенням єресей.
Створення ордену єзуїтів («Товариство Ісуса», 1534 р.): Орден, заснований Ігнатієм Лойолою. Його діяльність включала проповідницьку та доброчинну діяльність, а також захист католицької віри. Освіта стала основною діяльністю ордену: дві третини їхніх організацій у XVII-XVIII століттях становили школи та університети. Вони надавали ґрунтовні знання, виховуючи учнів у дусі католицизму, щоб посилити прихильність населення до католицької церкви.

Чи була вона, на вашу думку, потрібна католицькій церкві в цей час?

На мою думку, Контрреформація була потрібна католицькій церкві в цей час. Через швидке поширення протестантизму церква зіткнулася з серйозною загрозою втрати впливу та прихильників. Заходи, передбачені Контрреформацією, такі як внутрішнє оновлення через Тридентський собор, боротьба з єресями за допомогою інквізиції та «Індексу заборонених книг», а також активна просвітницька та місіонерська діяльність єзуїтів, допомогли католицькій церкві відновити свій авторитет, зміцнити віру своїх прихильників та протистояти подальшому поширенню протестантизму. Без цих заходів католицька церква могла б втратити значну частину своїх позицій у Європі.

4. «Товариство Ісуса» (орден єзуїтів)

➡️ Визначте основні особливості організації та діяльності ордену єзуїтів.

Орден єзуїтів, або «Товариство Ісуса», заснований у 1534 році Ігнатієм Лойолою, мав такі ключові особливості :

Головна мета — захист католицької віри, а також проповідницька та доброчинна діяльність.
Характеризувався чіткою організацією та суворою дисципліною, що забезпечувало високу ефективність.
До ордену входили високоосвічені люди, свідомо віддані справі відродження могутності церкви.
Освіта була основною діяльністю. Єзуїти керували школами та університетами, надаючи ґрунтовні знання і виховуючи молодь у католицькому дусі, щоб зміцнити прихильність населення до церкви. Наприклад, до 1615 року орден мав 370 шкіл по всьому світу.
Єзуїти проповідували християнство в різних регіонах, адаптуючись до місцевих звичаїв і традицій, а також захищаючи корінне населення від зловживань колонізаторів. До 1556 року орден мав понад 100 місій

➡️ Чому, на вашу думку, І. Лойола вважав важливим приділяти увагу процесу навчання в університетах для боротьби з поширенням Реформації?

Ігнатій Лойола вважав університети важливим інструментом у боротьбі з Реформацією, оскільки вони були місцем, де формувалося релігійне життя, викладалося католицьке вчення та виховувалася молодь. Він розумів, що через освіту можна впливати на свідомість людей, зміцнювати віру та протидіяти поширенню нових релігійних ідей. Таким чином, університети ставали центрами для збереження та поширення католицизму.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

Виникнення протестантизму, Шмалькальденські війни та Аугсбурзький мир як явища всесвітньої історії Ранньомодерної доби:

Протестантизм виник у XVI столітті під час Реформації. Прихильників вчення Мартіна Лютера, які протестували проти рішень більшості в питаннях віри, почали називати протестантами.

Шмалькальденські війни – це були релігійні конфлікти в Німеччині між католиками та протестантами у XVI столітті. Результатом цих воєн став Аугсбурзький мир.

Аугсбурзький мир укладений у 1555 році, цей мир закріпив принцип «чия влада, того й віра», дозволяючи князям визначати релігію у своїх володіннях. Він послабив протистояння, але підтвердив розкол імперії.

Причини популярності кальвінізму серед прибічників протестантизму:

Кальвінізм став популярним, бо відповідав потребам капіталістичного суспільства. Жан Кальвін вважав багатство ознакою Божого благословення, виправдовував працю, накопичення та лихварство. Ці погляди сприяли розвитку ринкових відносин.

Контрреформація як низка заходів із пристосування католицької церкви до потреб суспільства:

Контрреформація — це рух католицької церкви в XVI-XVII століттях, спрямований на оновлення та протидію протестантизму. Заходи включали:

Тридентський собор (1545-1563): Очищення церкви, заборона продажу індульгенцій і посад, нагляд за священниками, повернення до допомоги бідним.
«Індекс заборонених книг»: Створення списку заборонених книг.
Орден єзуїтів (з 1534): Створений Ігнатієм Лойолою, орден захищав католицьку віру, активно займався освітою та місіонерством.

Запитання і завдання

📖 Знаємо і розуміємо

1. Навчальна гра «Ланцюжок». Правила гри. Учитель (учителька) об’єднує учнів та учениць у чотири команди. Вони мають розкрити зміст певного пункту параграфа, відповідаючи швидко по черзі одним реченням.

Команда 1: Народження протестантизму

Народження протестантизму: Протестантизм виник у XVI столітті через протест прихильників вчення Мартіна Лютера проти рішень католицької більшості щодо віри.

Команда 2: Реформація у Швейцарії. Кальвінізм

Реформація у Швейцарії. Кальвінізм: Кальвінізм, заснований Жаном Кальвіном, став популярним завдяки ідеям про божественне призначення, заохоченню праці та накопичення багатства, що відповідало потребам капіталістичного суспільства.

Команда 3: Контрреформація. Тридентський собор

Контрреформація. Тридентський собор: Контрреформація була рухом Католицької церкви, що включав скликання Тридентського собору для оновлення церкви та протидії протестантизму.

Команда 4: «Товариство Ісуса» (орден єзуїтів)

«Товариство Ісуса» (орден єзуїтів): Орден єзуїтів, заснований Ігнатієм Лойолою, відіграв ключову роль у Контрреформації завдяки своїй організованості, активній освітній та місіонерській діяльності.

2. Яке місто Європи називали «протестантським Римом»?

В Женева

3. Як прибічники лютеранства в Німеччині відстоювали свої релігійні вподобання?

Прихильники лютеранства в Німеччині відстоювали свої релігійні вподобання, фактично ліквідувавши католицьку церкву в Північній Німеччині, зробивши князя главою церкви в кожному князівстві, скасувавши дорогі обряди та шанування ікон, а також конфіскувавши церковні володіння. Вони також об’єдналися у Шмалькальденський союз для протистояння імператору, що призвело до релігійних війн.

4. Поясніть, у чому полягає розуміння Контрреформації як «католицького відродження».

Розуміння Контрреформації як «католицького відродження» полягає в тому, що це був рух Католицької церкви, який розпочав власну реформу та вступив на шлях відродження у відповідь на поширення протестантизму. Ця система заходів мала на меті оновити католицьку церкву зсередини, зокрема через проведення Тридентського собору, який закликав до очищення церкви від негідних осіб, заборонив продаж індульгенцій та церковних посад, а також встановив суворий нагляд за поведінкою священників. Церква також повернулася до своїх основних обов’язків, таких як піклування про душі людей та допомога бідним.

🔍 Застосовуємо і аналізуємо

6. Виконайте хронологічні завдання.

1) Скільки років розділяє виступ М. Лютера, який започаткував Реформацію, та укладення Аугсбурзького релігійного миру? Запропонуйте назву для цього періоду в історії протестантизму.

Виступ М. Лютера, який започаткував Реформацію, відбувся у 1517 році, а Аугсбурзький релігійний мир був укладений у 1555 році. Таким чином, ці події розділяють 38 років. Цей період можна назвати «Епоха формування Протестантизму».

2) Скільки років розділяє заснування «Товариства Ісуса» та утворення Речі Посполитої? У чому, на вашу думку, полягає зв’язок між цими двома подіями та їхнім впливом на тогочасні українські землі?

«Товариство Ісуса» (орден єзуїтів) було засноване у 1534 році, а Річ Посполита утворилася у 1569 році. Отже, ці події розділяють 35 років.

Зв’язок між цими подіями полягає у тому, що єзуїти, засновані як інструмент Контрреформації, активно поширювали католицьку віру, зокрема через освіту. Утворення Речі Посполитої об’єднало Польщу та Велике князівство Литовське, до складу якого входили українські землі. На цих землях посилився вплив католицької церкви та єзуїтів, що призвело до поширення католицизму та унії (утворення УГКЦ). Це мало значний вплив на культурний та релігійний розвиток українських земель, сприяючи полонізації частини української шляхти та поглибленню релігійного розколу.

7. Працюємо в парах. Складіть порівняльну таблицю «Лютеранство та кальвінізм». Зробіть висновок щодо відмінностей.

План порівняння	Лютеранство	Кальвінізм
Місце та обставини виникнення	Німеччина, 1517 р., виступ М. Лютера	Швейцарія, 1541 р., діяльність Жана Кальвіна
Основні ідеї вчення	Віра у спасіння через віру, пріоритет Святого Письма, відмова від індульгенцій, відмова від багатьох обрядів католицької церкви	Ідея божественного призначення, сувора мораль, накопичення багатства як ознака Божого благословення
Країни поширення	Північна Німеччина, Скандинавія	Швейцарія, Нідерланди, Шотландія (пресвітеріани), Англія (пуритани), Франція (гугеноти)

Висновок: Головна відмінність між лютеранством і кальвінізмом полягає у ставленні до багатства і праці. Лютеранство зосереджене на вірі і Святому Письмі, тоді як кальвінізм підтримує працелюбність та вважає багатство ознакою Божого благословення. Це зробило кальвінізм основою світогляду «ділової людини» Модерної доби.

1) Чим кальвінізм приваблював підприємців Ранньомодерної доби?

Кальвінізм приваблював підприємців Ранньомодерної доби тим, що його вчення відповідало потребам нового капіталістичного суспільства. Жан Кальвін вважав, що доля людини заздалегідь визначена Богом, і вона має сумлінно працювати, накопичувати багатства, не прагнучи надмірного комфорту та насолод. На відміну від католицької церкви, яка вважала багатство гріхом, Кальвін розглядав його як ознаку Божого благословення. Також кальвінізм виправдовував лихварство. Ці ідеї заохочували ділову активність і підприємництво, роблячи його основою світогляду «ділової людини» Модерної доби.

2) Чим орден єзуїтів відрізнявся від інших католицьких чернечих орденів?

Орден єзуїтів відрізнявся від інших католицьких чернечих орденів кількома особливостями:

Освіта як основна діяльність: Єзуїти стали першим релігійним орденом в історії католицької церкви, для якого освіта була основною діяльністю. Дві третини всіх організацій «Товариства Ісуса» в XVII-XVIII ст. становили школи та університети. Вони надавали ґрунтовні знання, виховуючи учнів у дусі католицизму, з метою посилити прихильність населення до католицької церкви через вплив на молодь.
Організація та дисципліна: Орден мав чітку організацію та сувору дисципліну, що сприяло його ефективній діяльності та дозволяло швидко досягати поставленої мети.
Місіонерство: Єзуїти активно займалися місіонерством, при цьому мирно узгоджуючи місцеві звичаї та традиції з вимогами християнської релігії, не втручаючись у них. Вони також ставали на захист місцевого населення від жорстокого поводження колонізаторів.
Склад: «Товариство Ісуса» об’єднувало високоосвічених людей, які свідомо присвятили себе справі відродження могутності церкви.

8. Працюємо разом. Метод «Плакат думок». Обговоріть і дайте відповіді на запитання.

1) Чим кальвінізм приваблював підприємців Ранньомодерної доби?

2) Чим орден єзуїтів відрізнявся від інших католицьких чернечих орденів?

Орден єзуїтів відрізнявся від інших католицьких чернечих орденів кількома особливостями:

Освіта як основна діяльність: Єзуїти стали першим релігійним орденом в історії католицької церкви, для якого освіта була основною діяльністю. Дві третини всіх організацій «Товариства Ісуса» в XVII-XVIII ст. становили школи та університети. Вони надавали ґрунтовні знання, виховуючи учнів у дусі католицизму, з метою посилити прихильність населення до католицької церкви через вплив на молодь.
Організація та дисципліна: Орден мав чітку організацію та сувору дисципліну, що сприяло його ефективній діяльності та дозволяло швидко досягати поставленої мети.
Місіонерство: Єзуїти активно займалися місіонерством, при цьому мирно узгоджуючи місцеві звичаї та традиції з вимогами християнської релігії, не втручаючись у них. Вони також ставали на захист місцевого населення від жорстокого поводження колонізаторів.
Склад: «Товариство Ісуса» об’єднувало високоосвічених людей, які свідомо присвятили себе справі відродження могутності церкви.

✍️ Оцінюємо і створюємо

9. Поясніть, як ви розумієте слова «де протестантизм зазнавав поразки, його переможцем був учитель-єзуїт». Яким є ваше ставлення до них?

Ці слова означають, що єзуїти, використовуючи освіту як основний інструмент, ефективно протистояли поширенню протестантизму і відновлювали вплив Католицької церкви. Вони відкривали школи та університети, де надавали ґрунтовні знання, одночасно виховуючи молодь у дусі католицизму. Через вплив на молодь єзуїти поступово посилювали прихильність населення до католицької церкви, що допомагало Католицькій церкві відвойовувати позиції там, де протестантизм поширився.

Моє ставлення до цих слів нейтральне. Вони відображають реальну історичну роль єзуїтів у Контрреформації, які дійсно приділяли велику увагу освіті як засобу впливу на свідомість людей. Це був ефективний метод боротьби за релігійний вплив.

10. Напишіть листа до німецького лютеранина від особи жителя Женеви часів діяльності Ж. Кальвіна. Опишіть зміни, які він запровадив у релігійному житті місцевих християн.

Любий брате у Христі з Німеччини,

Пишу тобі з Женеви, де наше релігійне життя зазнало значних змін завдяки Жану Кальвіну. Після того, як він прибув до нас у 1541 році, усе стало інакше. Наш Кальвін навчає, що доля кожного вже визначена Богом, і лише Всевишній вирішує, куди потрапиш після смерті.

Тут, у Женеві, нам наказано старанно працювати, не шукати розкоші чи надмірних веселощів. Кожен з нас має бути сумлінним і накопичувати багатства, адже Кальвін каже, що це є знаком Божого благословення. Він навіть виправдовує лихварство, що для нас було незвичним, але тепер це стало нормою. На відміну від старих часів, коли багатство вважалося гріхом, тепер це заохочується.

Наше життя тепер суворо контролюється церквою. Заборонені танці, пісні, святковий одяг і прикраси. Будь-яке порушення християнських норм жорстоко карається. Женева тепер – «протестантський Рим», а Кальвін – наш «женевський Папа». Усі сфери нашого життя під контролем. Попри суворі вимоги, ми віримо, що це відповідає потребам нашого часу.

З повагою,
Житель Женеви