Головна сторінка цього ГДЗ (Зміст)
Міркуємо
Знайдіть на карті України зображені населені пункти. Про що свідчить той факт, що в них було знайдено пам’ятки первісної доби? Чому відкриття таких пам’яток завжди сприймається як сенсація? Чи є в найближчому до вас краєзнавчому музеї експонати, що стосуються найдавнішого періоду історії? Чи знаєте, за яких обставин їх було знайдено?
За допомогою карті можна виявити населені пункти, де було знайдено пам’ятки первісної доби. Той факт, що в таких населених пунктах були знайдені пам’ятки первісної доби, свідчить про те, що у цих місцях відбувалася давня історія людства.
Відкриття таких пам’яток завжди сприймається як сенсація, оскільки вони дозволяють вивчити історію нашої планети та побут наших предків.
Якщо у вас є краєзнавчий музей в найближчому до вас місті, то він, можливо, містить експонати з найдавнішого періоду історії.
1. Як відбувалося розселення пралюдей на теренах України?
Сформулюйте за текстом запитання для обговорення в загальному колі, які починаються словами Хто? Що? Де? Коли? Чим? Як? Чому?
Хто були перші мешканці території України? Що свідчать знахідки пам’яток первісної доби в населених пунктах? Де знаходиться стоянка біля с. Королево і що було знайдено там? Коли з’явилися пітекантропи на території України? Чим свідчать знахідки кісток неандертальців? Що було знайдено на стоянці давніх мисливців на мамонтів у Києві? Чому відкриття пам’яток первісної доби завжди сприймається як сенсація? Які хронологічні межі визначені археологами для періодів первісної історії на території України? Як це пов’язано з періодизацією кам’яного віку?
Порівняйте вказані хронологічні межі із періодизацією кам’яного віку, про яку довідалися в §2. Які зауважили відмінності? Як ця незбіжність пов’язана з археологією?
Українські археологи встановили межі періодів первісної історії для теренів України, спираючись на матеріал знайдених знарядь праці та предметів побуту. Зазначені межі відрізняються від періодизації кам’яного віку, про яку довідалися в § 2.
Наприклад, палеоліт, який розпочався близько 2,6 млн років тому, охоплював період до 10 тис. років тому, однак вказані у тексті межі палеоліту починаються від 1 млн років тому. Ця незбіжність пов’язана з тим, що періоди історії визначаються не лише за часовими рамками, але й за культурним розвитком людства, що відображено у знаряддях праці та інших артефактах, що знайдені археологами.
Обговорюємо
Прокоментуйте картину, відповідаючи на запитання: 1. Кого та що зображено? 2. Що роблять зображені на картині люди? 3. Який епізод життя мешканців пізнього палеоліту зображено? 4. Які історичні знання втілив у картині художник?
- На картині зображені люди пізнього палеоліту, які займаються ручною працею.
- Зображені люди виготовляють знаряддя праці, можливо, кам’яні знаряддя.
- На картині зображено епізод життя мешканців палеоліту, коли вони займалися виготовленням знаряддя праці для полювання та інших потреб.
- Художник втілив у картині історичні знання про те, як люди пізнього палеоліту виготовляли знаряддя праці. Крім того, художник може бути відомий знанням про культуру та мистецтво палеоліту, яке можна спостерігати в артефактах того часу, наприклад, в кам’яних фігурках.
Досліджуємо
Прочитайте уривок зі спогадів. Які факти в розповіді сучасника свідчать про те, що Вікентій Хвойка був надзвичайно захоплений археологією? Як його діяльність посприяла розвиткові української історичної науки? Що потрібно знати, аби бути археологом? Як пов’язані археологія та історія?
Уривок зі спогадів свідчить про те, що Вікентій Хвойка був надзвичайно захоплений археологією. У вікнах будинку на Подолі, він помітив багато розбитого посуду незвичайної форми, яку не використовують зараз, а також окремі шматки та черепки посуду та різні кістки тварин. У мальовничому садочку цього будинку було багато незвичайних, дерев’яних та кам’яних, поламаних стовбурів, що нагадували людські фігури.
Діяльність Вікентія Хвойки посприяла розвитку української історичної науки. Він був засновником Українського археологічного товариства та автором багатьох досліджень з археології, в яких досліджувалися стародавні поселення, кургани, замки та інші археологічні пам’ятки.
Щоб бути археологом, потрібно мати знання з археології, історії, антропології та географії. Археологія тісно пов’язана з історією, оскільки археологічні знахідки допомагають вивчати минуле людства, реконструювати культури та цивілізації, що існували в минулому.
2. Які найвідоміші стоянки пралюдей в Україні?
Використовуючи текст, поміркуйте, що ще можна було б намалювати на картині-реконструкції. Свої пропозиції сформулюйте за поданим початком: На картині можна було б намалювати…
На картині можна було б намалювати жителів поселення давніх мисливців, під час виконання повсякденних справ, таких як збирання ягід, готування їжі, будівництво житла. Також можна було б намалювати тварин, які на той час жили в Україні, такі як вовки, зайці та інші. Крім того, можна було б намалювати краєвиди України, такі як ліси, річки, гори.
Узагальніть інформацію про життя людини на теренах України за найдавніших часів за поданим початком: На уроці я довідався / довідалася, що…
На уроці я довідався / довідалася, що на теренах України в найдавніші часи жили мисливці на мамонтів та інші тварини. Вони жили в наземних житлах, споруджених із жердин, вкритих шкірами, та полювали на тварин для забезпечення собі їжі. Археологічні знахідки допомагають вивчати минуле людства та реконструювати культури та цивілізації, що існували в минулому.
Український археолог Вікентій Хвойка зробив вагомий внесок у розвиток української історичної науки, досліджуючи стоянки давніх мисливців на мамонтів. Найвідоміші з таких стоянок розташовані в селах Мізині на Чернігівщині, Межирічі на Черкащині та Добраничівці на Київщині.
Відповіді на питання
1. Дайте відповіді на запитання, винесені як назви пунктів.
Як відбувалося розселення пралюдей на теренах України?
Розселення пралюдей на теренах України відбувалося відносно давно. Першими мешканцями на українських теренах були пітекантропи, які з’явилися близько 1 млн років тому. Рух груп пралюдей визначався за археологічними знахідками, а напрямки могли бути через Балкани, Центральну Європу, Кавказ та із Західної Європи.
На території України виявлено чимало стоянок неандертальців, а також було знайдено кістки найдавнішої людиноподібної істоти на території України в стоянці в Киїк-Кобі на Криму.
Які найвідоміші стоянки пралюдей в Україні?
Найвідоміші стоянки пралюдей на території України – це поселення мисливців на мамонтів у селі Мізин на Чернігівщині, Межирічі на Черкащині, Добраничівці на Київщині.
2. Витлумачте поняття: стоянка, культурний шар, людиноподібні істоти, кам’яний вік (палеоліт, мезоліт, неоліт), речові історичні джерела.
- Стоянка – місце, де упродовж тривалого часу жили люди певної культури. Від знахідок на стоянках залежить більшість наших знань про культури та цивілізації, що існували в минулому.
- Культурний шар – верхній шар грунту на стоянці, в якому містяться рештки культури людей.
- Людиноподібні істоти – родина вузьконосих мавп має подібну до людської побудову тіла.
- Кам’яний вік – період в історії людства, коли камінь був основним матеріалом для виготовлення знарядь праці та зброї. Кам’яний вік поділяється на палеоліт, мезоліт та неоліт.
- Речові історичні джерела – артефакти, знахідки та інші матеріальні свідки, що допомагають вивчати історію та культуру людства.
Домашнє завдання
Позначте на лінії часу за віком знайдених пам’яток стоянки давніх людей на теренах України. Складіть хронологічну задачу про одну зі стоянок та запропонуйте розв’язати її в загальному колі.
1 млн років тому – поява перших мешканців на українських теренах – пітекантропів.
20 тис. років тому – поява поселення, рештки якого знайдено в Мізині на Чернігівщині.
Складіть хронологічну задачу про одну зі стоянок та запропонуйте розв’язати її в загальному колі.