Що означає словосполучення «льодовиковий період»? Чому ти так вважаєш?
Льодовиковий період — це тривалий проміжок часу в історії Землі, коли температура на планеті значно знижувалася, що призводило до появи величезних льодовиків на великих територіях. Я так вважаю, тому що назва прямо вказує на панування льоду, а в тексті підручника сказано, що льодовики насувалися з півночі та сягали навіть середньої течії Дніпра.
На підставі зображень (с. 189) установи, як змінився зовнішній вигляд людини за мільйон років.
За мільйон років зовнішній вигляд людини дуже змінився: постава стала повністю прямою, риси обличчя пом’якшилися (зникли великі надбрівні дуги), чоло стало вищим, а волосяний покрив на тілі та обличчі значно зменшився. Сучасна людина має більший об’єм черепа, що свідчить про розвиток головного мозку порівняно з давньою людиною та неандертальцем.
На яких тварин полювали давні люди? Яких тварин вони мусили остерігатися?
Давні люди полювали на великих тварин: мамонтів, шерстистих носорогів, вівцебиків, північних оленів, бізонів та диких коней. Остерігатися вони мусили небезпечних хижаків, таких як печерні леви, ведмеді та вовки.
Які небезпеки підстерігали давніх людей?
Давніх людей підстерігали суворий холод під час наступання льодовика, напади хижих звірів, нестача їжі у разі невдалого полювання та хвороби.
Розглянь карту на с. 191 та її легенду. Чому на території Чернігівщини та Київщини знайдено порівняно мало стоянок первісних людей?
На території Чернігівщини та Київщини знайдено мало стоянок, тому що за часів максимального просування льодовика ці землі були або вкриті кригою, або знаходилися в зоні надто низьких температур, непридатних для життя. Люди намагалися селитися південніше, де клімат був м’якшим.
Пригадай, що таке привласнювальне (присвоювальне) господарство.
Привласнювальне господарство — це такий спосіб господарювання, за якого люди не вирощували їжу самі, а брали (привласнювали) все необхідне для життя у природи через збиральництво, полювання та рибальство.
Розглянь знаряддя давніх мисливців (с. 190). Із чого вони зроблені? Як їх використовували?
Знаряддя виготовлені з каменю (кременю), дерева, кісток та жил тварин. Їх використовували для полювання (наконечники списів), оброблення туш тварин (скребла, ножі) та побутових потреб (проколки для виготовлення одягу зі шкур).
Пригадай, що таке відтворювальне господарство.
Відтворювальне господарство — це спосіб господарювання, за якого люди самі виробляють необхідні для життя продукти шляхом землеробства та скотарства.
Розглянь знаряддя праці давніх землеробів на с. 190. Із чого вони зроблені? Як їх використовували?
Землеробські знаряддя зроблені з каменю, дерева та рогів тварин. Наприклад, мотики використовували для розпушування землі, а кам’яні серпи — для збору врожаю зернових культур.
Пригадай, що ти вже знаєш про трипільців.
Я знаю, що трипільці були видатними землеробами, які жили на території України у IV–III тис. до н. е. Вони вміли виготовляти дуже гарний мальований керамічний посуд та будували великі поселення.
Які висновки про трипільців можна зробити на основі іграшки (с. 193)?
На основі глиняної іграшки у вигляді бика на колесах можна зробити висновок, що трипільці вже винайшли колесо та приручили велику рогату худобу, яку використовували як тяглову силу. Також це свідчить про наявність вільного часу для виховання дітей та високий рівень гончарного майстерства.
Опиши трипільське поселення, скориставшись зображенням. Як трипільці будували житла?
Трипільське поселення було великим, будинки часто розташовувалися колами. Житла будували з дерева та лози, які обмазували глиною (техніка «валькування»). Дахи покривали соломою або очеретом. Трипільці зводили як одноповерхові, так і двоповерхові будинки.
За картою поселення трипільців опиши їх географічне розташування на території України.
Трипільці розселялися переважно на території Правобережної України — від Прикарпаття та Волині до Середнього Подніпров’я та Південного Бугу.
Чи є підстави вважати, що середньостогівська і трипільська культури впливали одна на одну?
Так, є підстави так вважати, бо ці культури існували в один і той самий час на сусідніх територіях (землероби-трипільці на заході та скотарі-середньостогівці на сході). Між ними відбувався обмін товарами, знаннями та досвідом.
Які висновки про кочові племена можна зробити на основі кам’яної стели нащадків середньостогівців — Керносівського ідола?
Керносівський ідол свідчить про те, що кочові племена мали складні вірування, вшановували предків та богів. Зображення на стелі зброї та знарядь вказують на те, що ці люди були воїнами та майстрами, які цінували силу і військову звитягу.
Проаналізуй карту (с. 195). Які висновки на основі неї можна зробити?
Карта показує послідовну зміну кочових народів у степах України: кімерійців, скіфів та сарматів. Можна зробити висновок, що Північне Причорномор’я було дуже привабливим для кочовиків через розлогі пасовища, а південне узбережжя Криму в цей час освоювали грецькі колоністи.
Опиши одяг кімерійців, скіфів і сарматів. Що в ньому спільного?
Одяг кочовиків складався зі шкіряних або тканих курток (каптанів), довгих штанів, які заправлялися в м’які чоботи, та гостроверхих шапок. Спільним було те, що цей одяг був максимально пристосований для тривалої їзди верхи на коні.
Що спільного і відмінного між Керносівським ідолом і скіфською статуєю?
Спільним є те, що обидві пам’ятки — це кам’яні антропоморфні стели, які встановлювалися на курганах. Відмінність полягає в деталізації: скіфська статуя має чіткіше зображення рис обличчя, зброї (меча-акінака), пояса та військового спорядження, що свідчить про розвиток мистецтва.
Чому одяг давніх греків відрізнявся від одягу кочівників?
Одяг греків (хітони, плащі-гіматії) був легким та вільним, бо вони жили в теплому морському кліматі та вели осілий спосіб життя. Кочівникам же потрібен був щільний одяг зі штанами для захисту під час верхової їзди та від холодних степових вітрів.
За картою визнач назви грецьких міст.
Давні греки заснували на території України такі міста: Тіра, Ольвія, Херсонес, Пантікапей, Феодосія.
Чи можна за одягом визначити, що греки не були кочовим народом?
Так, довгі вільні хітони та відсутність штанів свідчать про те, що цей одяг не призначений для щоденної верхової їзди, яка була основою життя кочівників.
Які висновки про життя греків можна зробити на основі руїн Херсонесу?
Руїни свідчать про високий рівень культури: греки будували міцні споруди з каменю, використовували колони, мали театри, храми та розвинену систему самоврядування. Це було міське, осіле та заможне суспільство.
Чи є у твоїй місцевості будівлі з подібними колонами?
Так, у багатьох містах України (наприклад, у Києві чи Одесі) є будівлі театрів, музеїв та державних установ, побудовані у класичному стилі, які мають колони, подібні до давньогрецьких.
Чому письмові згадки про слов’ян з’явилися лише у І—ІІ ст. н. е.?
Це сталося тому, що саме в цей час слов’яни почали активно взаємодіяти з Римською імперією, і римські географи та історики (наприклад, Тацит, Пліній Старший) почали описувати народи, які жили на північ від їхніх кордонів.
Опиши одяг давніх слов’ян. Чим подібний він на одяг сарматів, що жили на території України одночасно з ними, а чим відрізняється від нього?
Одяг слов’ян складався з довгих сорочок, штанів та верхнього одягу з вовни або хутра. Спільним із сарматами було використання штанів та зручного взуття. Відмінність полягала в тому, що слов’яни більше використовували тканини з льону та конопель, а їхній одяг був менш пристосований до коочових потреб.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
РОЗУМІЮ
1. Як знаряддя праці первісних людей допомагали задовольняти їхні потреби?
Знаряддя праці дозволяли ефективніше полювати на звірів (списі, луки), захищатися від хижаків, обробляти шкури для одягу та виготовляти предмети побуту. Без них людина не змогла б вижити в суворих природних умовах.
2. Чим унікальний побут трипільців і середньостогівців?
Побут трипільців унікальний великими двоповерховими будинками та майстерною керамікою. Побут середньостогівців вирізнявся першим у світі прирученням коня та використанням колісниць, що зробило їх надзвичайно мобільними.
3. Скориставшись QR-кодом… випиши історичні пам’ятки скіфів.
До відомих скіфських пам’яток (курганів) належать:
- Товста Могила (де знайдено Золоту Пектораль);
- Чортомлик;
- Солоха;
- Гайманова Могила;
- Куль-Оба.
РОБЛЮ
1. Зроби з пластиліну макет посуду первісної людини за поданим зразком.
Для виконання цього завдання я виліпив горщик округлої форми. Спочатку я зробив дно, а потім за допомогою глиняних джгутиків наростив стінки. Наприкінці я наніс пальцем та паличкою простий візерунок у вигляді ямок та ліній, як це робили давні люди.
2. Проаналізуй уривок «Клятва херсонесців…». Які висновки про життя давніх греків можна зробити?
З клятви видно, що херсонесці надзвичайно цінували свою свободу та демократичний лад. Для них було дуже важливо зберігати єдність громади та захищати місто від ворогів і зрадників. Це свідчить про високу громадянську свідомість греків.
3. Проаналізуй уривок «Війна з готами»… Які висновки про життя слов’ян можна зробити?
З тексту Прокопія Кесарійського можна зробити такі висновки:
- Слов’яни жили громадами і не мали одноосібного правителя.
- Вони вірили в єдиного бога — творця блискавки (Перуна).
- Були невибагливими в побуті, жили в скромних хатах.
- У бою були дуже витривалими, сміливими та билися переважно пішими.
ДУМАЮ
1. Чому первісні люди надавали перевагу полюванню на великих тварин?
Полювання на одну велику тварину (наприклад, мамонта) могло забезпечити м’ясом, жиром та шкурами всю громаду на довгий час. Це було вигідніше, ніж витрачати сили на полювання на багатьох дрібних звірів.
2. Спосіб життя яких народів подібний на трипільців, а яких — на середньостогівців?
Спосіб життя давніх греків та слов’ян-землеробів був подібний на трипільців (осілість, землеробство). Спосіб життя кімерійців, скіфів та сарматів був подібний на середньостогівців (кочівництво, розведення худоби, використання коней).
3. Які висновки про скіфів можна зробити на основі золотого гребеня з кургану Солоха?
Аналіз золотого гребеня свідчить про багатство скіфської знаті, розвиток торговельних зв’язків із греками (які, ймовірно, виготовили цей шедевр) та важливу роль військової справи, адже на гребені зображена сцена бою. Це підтверджує, що скіфи були заможним і войовничим народом.