ЗГАДАЙТЕ…
Звідки дізнаємося різноманітні новини?
Ми дізнаємося новини з телебачення, радіо, газет, журналів, інтернету (соціальних мереж, сайтів) та від інших людей.
Яке значення слова «інформувати»?
Слово «інформувати» означає передавати певні відомості, повідомляти про факти, події або надавати дані іншим особам.
Які відомі вам правила безпечної поведінки в інтернеті?
В інтернеті важливо не розголошувати особисту інформацію (паролі, домашню адресу, номер телефону), не відкривати підозрілі посилання та не вступати в діалог із незнайомцями.
ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ…
Яке значення слів «факт», «дезінформація»?
Факт — це те, що відбулося насправді, реальна і невигадана подія. Дезінформація — це спеціально поширювана відверто неправдива інформація, створена з метою введення в оману.
Як ви розумієте поняття «інформаційний простір»?
Інформаційний простір — це світ навколо нас, наповнений великою кількістю невидимих процесів (хвиль, сигналів) та інформаційних потоків, які ми постійно сприймаємо.
ЗАВДАННЯ (стор. 81)
1. Які засоби масової інформації використовуєте ви?
Я користуюся інтернетом для пошуку навчальних матеріалів, дивлюся новинні відео на YouTube та переглядаю пізнавальні передачі на телебаченні.
2. До яких видів інформації за способом подання та призначенням належить текст вашого підручника?
Текст підручника за способом подання є текстовою та графічною інформацією, а за призначенням — спеціальною навчальною інформацією.
3. Укладіть схему «Види інформації».
| Критерій класифікації | Види інформації |
|---|---|
| За способом сприйняття | Зорова, слухова, тактильна, нюхова, смакова |
| За способом подання | Текстова, числова, графічна, звукова |
| За призначенням | Масова, спеціальна, особиста |
ЗАВДАННЯ (стор. 83)
1. Як ви можете пояснити поняття «інформаційний шум»?
Інформаційний шум — це перенасиченість простору повідомленнями, серед яких багато непотрібної, неякісної або недостовірної інформації, що заважає критично мислити.
2. Чому важливо вміти упізнавати неправдиву інформацію?
Це важливо для того, щоб не стати жертвою маніпуляцій, не поширювати фейки та формувати правильне бачення подій, що відбуваються у світі.
3. Наведіть кілька прикладів, коли отримана інформація змінювала ваші уявлення, переконання, думки.
Коли я дізнався з документального фільму про шкоду пластику для океану, я змінив своє переконання щодо використання одноразових пакетів і почав користуватися екоторбинкою. Також інформація про корисні властивості овочів змінила мою думку про те, що здорова їжа не може бути смачною.
ЗАВДАННЯ (стор. 84)
1. Які історичні факти та події, окрім згаданих у тексті, вам відомі?
Мені відомо, що 28 червня 1996 року було прийнято Конституцію України, а 1986 року сталася аварія на Чорнобильській АЕС.
2. Що є найменшою одиницею в потоці історичної інформації?
Найменшою одиницею в історичній інформації є історичний факт.
3. Чи вважаєте вірним твердження «причина зумовлює наслідок»?
Так, я вважаю це твердження вірним, оскільки кожна подія в історії має свою передумову (причину), яка призводить до певних результатів (наслідків).
ПРАКТИЧНІ ВПРАВИ (стор. 84-85)
1. Вправа «Правда — неправда».
Повідомлення 1 (правдиве): У нашому місті відкрили новий дитячий майданчик.
Повідомлення 2 (фейкове): Від завтра в усіх школах замість уроків будуть проводити щоденні чемпіонати з комп’ютерних ігор.
2. Вправа «Передай інформацію».
Я можу передати повідомлення «книга» своїм однокласникам за допомогою жестів, імітуючи руками розгортання та читання сторінок.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ (стор. 85)
1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки __? Чому __? Як __? Який __?
Коли Україна запровадила гривню як національну валюту?
Що таке історичний факт?
Хто працює з історичними інформаційними відомостями?
Де знаходяться наскельні малюнки Кам’яної могили?
Звідки ми можемо дізнатися про події минулого?
Чому в сучасному світі виникає дезінформація?
Як називається ланцюжок історичних подій, пов’язаних причинами і наслідками?
Який результат дає людині володіння медіаграмотністю?
2. Назвіть один факт і одне судження про свого / свою однокласника / однокласницю. Що було легше підібрати: факт чи судження? Чому?
Факт: Андрій сьогодні прийшов до школи у вишиванці.
Судження: Я думаю, що Андрій виглядає сьогодні дуже святково.
Легше було підібрати факт, тому що його можна побачити на власні очі, він є об’єктивним і не потребує оцінки.
3. Складіть хмаринку слів «Наше медіаполе», в якій перелічіть джерела, з яких ви черпаєте інформацію. Чому саме цим джерелам інформації ви надаєте перевагу? Поміркуйте, чи всі вони надійні.
Слова для хмаринки: Інтернет, Тік-Ток, YouTube, підручники, розмови з батьками, новини, Telegram.
Я надаю перевагу YouTube та соціальним мережам, бо там інформація подається цікаво та швидко. Не всі ці джерела є надійними, тому їх потрібно перевіряти.
4. Розкажіть про відомі вам події серпня-грудня 1991 року. Наведіть кілька фактів. Як би ви назвали історичний процес, елементами якого є ці події?
У серпні 1991 року було ухвалено Акт проголошення незалежності України, а у грудні відбувся референдум, на якому народ підтримав цей Акт. Я б назвав цей історичний процес відновленням державної незалежності України.
5. Вправа «Вплив».
Слоган для плакату: «Читай між рядків — не дай фейку обманути себе!».
6. Творча вправа «Факт-судження».
Розповідь про ранок: «Мій будильник задзвонив о 7:00 (факт). Це був дуже ранній час (судження). На сніданок я з’їв бутерброд з сиром (факт), який був неймовірно смачним (судження). До школи я йшов пішки 10 хвилин (факт)».