§ 10. Об’єднання Італії та Німеччини

Зміст

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Послуговуючись мапою (с. 65), з’ясуйте, які держави існували на території Апеннінського півострова та прилеглих островах. Кому вони належали в першій половині ХІХ ст.?

Після Віденського конгресу на Апеннінському півострові та прилеглих островах відновилося вісім держав:

• Ломбардо-Венеційське королівство — увійшло безпосередньо до складу Австрійської імперії;
• Сардинське королівство (П’ємонт із Сардинією) — перебувало під владою Савойської династії;
• Папська область — перебувала під світською владою Папи Римського;
• Королівство обох Сицилій (Неаполітанське королівство) — належало династії Бурбонів;
• Герцогства Парма, Модена, Тоскана, Лукка — перебували у зоні прямого впливу Австрійської імперії Габсбургів або управлялися її ставлениками.

2. Назвіть спільне й відмінне між масонськими ложами й товариством карбонаріїв в Італії.

Спільне:

• Таємна форма організації, наявність конспірації, ритуалів і ступенів посвяти;
• Членство переважно з ліберально налаштованих офіцерів, дворян, інтелігенції та заможних містян;
• Прагнення скасувати феодально-абсолютистські порядки та домогтися конституційного правління.

Відмінне:

• Масонські ложі мали загальноєвропейський, морально-філософський і просвітницький характер;
• Карбонарії ставили чітку політичну й визвольну мету — звільнення Італії від іноземного (австрійського) панування, досягнення національної єдності та соборності країни за допомогою збройних повстань.

3. Якої проблеми не розв’язала «Весна народів» в італійських землях?

«Весна народів» 1848–1849 рр. в італійських землях не розв’язала проблеми ліквідації політичної роздробленості та іноземного панування: італійцям не вдалося повалити монархічну владу й позбутися австрійського панування, оскільки революційні виступи були придушені австрійськими та французькими військами.

4. Історик Михайло Грушевський називав Східну Галичину «українським П’ємонтом». Поясніть походження і сутність цього порівняння.

Походження порівняння бере початок від ролі Сардинського королівства (П’ємонту), яке завдяки економічному розвитку, ліберальним реформам та активній політиці стало центром і рушійною силою об’єднання роздробленої Італії.

Сутність порівняння полягає в тому, що Східна Галичина в другій половині XIX ст. під владою конституційної Австро-Угорщини користувалася ширшими правами і свободами, ніж підросійські українські землі. Завдяки діяльності товариств «Просвіта», Наукове товариство імені Шевченка, розбудові преси та партій вона перетворилася на провідний осередок українського національного відродження і згуртування всього розділеного народу.

5. Розгляньте картину Карло Боссолі. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтесь про перебіг і значення битви поблизу Сольферіно.

Перебіг битви:
Битва відбулася 24 червня 1859 р. в Ломбардії під час австро-італо-французької війни. У масштабному зіткненні зійшлися об’єднані франко-сардинські війська під проводом Наполеона III і Віктора Еммануїла II та австрійська армія на чолі з імператором Францем Йосифом I. Після запеклого багатогодинного бою австрійські сили були розбиті й відступили; втрати з обох боків сягнули близько 40 тис. вояків.

Значення битви:

• Військово-політичне: перемога союзників призвела до поразки Австрії та приєднання Ломбардії до Сардинського королівства, що прискорило загальне об’єднання Італії;
• Гуманітарне: жахіття битви та страждання покинутих поранених спонукали свідка подій Анрі Дюнана ініціювати створення Міжнародного руху Червоного Хреста та ухвалення Женевської конвенції.

6. Роздивіться карикатурне зображення Італії (с. 78). В чому символізм елементів малюнка? Хто з історичних діячів уособлює державу? Яку роль відіграв Джузеппе Гарібальді в об’єднанні Італії?

Символізм малюнка полягає у персоніфікації контурів Апеннінського півострова в образі жінки (алегорії Італії), постава та одяг якої повторюють географічні обриси держави, а острови Сардинія і Сицилія зображені як предмети під її контролем.

Державу уособлює алегоричний образ Італії, а постать на малюнку також асоціюється з героями Рісорджименто.

Роль Джузеппе Гарібальді: він став національним героєм і вождем збройної боротьби, організував оборону Римської республіки у 1849 р., а в 1860 р. очолив похід загону «червоносорочечників», звільнив острів Сицилію і південь країни від влади Бурбонів та передав ці території під владу короля Віктора Еммануїла II, що уможливило проголошення єдиного Італійського королівства.

7. Послуговуючись мапою (с. 65), з’ясуйте, які держави існували на теренах майбутньої Німеччини на початку ХІХ ст.

На теренах Німеччини на початку XIX ст. існував роздроблений Німецький союз (утворений 1815 р. замість Священної Римської імперії), до складу якого входили 41 держава (згодом 35). Найбільшими й найвпливовішими були Королівство Пруссія та Австрійська імперія. Окрім них, діяли окремі королівства (Баварія, Саксонія, Вюртемберг, Ганновер), великі герцогства (Баден, Гессен-Дармштадт тощо), герцогства, князівства і вільні міста (Гамбург, Бремен, Любек, Франкфурт-на-Майні).

8. Чому із двох шляхів об’єднання німці обрали саме «прусський»?

«Малонімецький» (довкола Пруссії) шлях об’єднання було обрано тому, що Пруссія мала потужний індустріальний потенціал, швидкі темпи модернізації, передову залізничну мережу та найвишколенішу армію в Європі. На відміну від багатонаціональної Австрійської імперії, Пруссія була національно однорідною державою, а прусський уряд на чолі з рішучим канцлером Отто фон Бісмарком мав чітку політичну волю усунути Австрію від загальнонімецьких справ військовим шляхом.

9. У вересні 1862 р. Отто фон Бісмарк виступив із промовою, у якій сказав: «Великі питання вирішуватимуться не розмовами і резолюціями, а залізом і кров’ю». Як ви розумієте значення цих слів? Чи стали вони гаслом об’єднання Німеччини?

Значення слів Бісмарка полягає в переконанні, що національної єдності та подолання роздробленості неможливо досягти лише дипломатичними перемовинами, компромісами чи парламентськими дебатами, а вирішальну роль відіграють військова сила, розвинута важка промисловість («залізо») та готовність вести рішучі війни («кров»).

Цей вислів став практичним гаслом об’єднання Німеччини під проводом Пруссії, реалізованим через три послідовні переможні війни: з Данією (1864 р.), Австрією (1866 р.) та Францією (1870–1871 рр.).

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. А. Складіть і запишіть у зошиті хронологічну задачу, в якій з’ясуйте, коли італійці відзначали 150-ліття об’єднання держави.

Дано:

Рік завершення об’єднання Італії (здобуття Рима і надання йому статусу столиці): проголошення створення єдиного Італійського королівства: 1861 рік

Знайти:
Рік святкування 150-ліття (T) — ?

Розв’язання:
Від проголошення Королівства Італія: 1861 + 150 = 2011 рік

Відповідь: 2011 рік

1. Б. Послуговуючись мапою (с. 65), розкажіть про об’єднання: 1) Італії; 2) Німеччини.

1. Об’єднання Італії:
   Процес розгорнувся навколо Сардинського королівства (П’ємонту). У 1859 р. у союзі з Францією П’ємонт переміг Австрію у битвах біля Мадженти та Сольферіно й приєднав Ломбардію. У 1860 р. приєдналися Тоскана, Парма, Модена. У результаті експедиції «червоносорочечників» Джузеппе Гарібальді було звільнено Королівство обох Сицилій, і в 1861 р. скликаний загальноіталійський парламент проголосив Віктора Еммануїла II королем єдиної Італії. У 1866 р. за підсумками австро-прусської війни до складу Італії увійшла Венеція, а в 1870 р. було ліквідовано Папську область і зайнято Рим, який у 1871 р. став столицею об’єднаного королівства.
2. Об’єднання Німеччини:
   Здійснювалося під проводом Пруссії на чолі з канцлером Отто фон Бісмарком. У 1864 р. у війні з Данією захоплено Шлезвіг і Гольштейн. У 1866 р. Пруссія завдала поразки Австрії біля села Садова, ліквідувала Німецький союз і створила Північнонімецький союз (1867 р.). Унаслідок перемоги над Францією у війні 1870–1871 рр. до союзу долучилися південні землі, а також Ельзас і Лотарингія. 18 січня 1871 р. у Дзеркальній залі Версаля було проголошено створення Німецької імперії на чолі з кайзером Вільгельмом I.

2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

• Коли 18 січня 1871 року було проголошено створення Німецької імперії?
• Що означає поняття «Рісорджименто» в історії Італії?
• Хто очолив похід «червоносорочечників» на Сицилію в 1860 році?
• Де відбулася вирішальна битва між арміями Пруссії та Австрії в липні 1866 року?
• Звідки ми можемо дізнатися про перші спроби італійського патріотичного підпілля боротися за визволення від іноземного панування?
• Чому Пруссія обрала воєнний шлях «заліза і крові» для створення імперії?
• Як франко-прусська війна 1870–1871 років допомогла італійцям остаточно опанувати Рим?
• Який результат мало підписання Празького мирного договору 1866 року для австрійської династії Габсбургів?

3. Поясніть, як ви розумієте поняття «карбонарії». Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтесь, які організації карбонаріїв діяли в Галичині.

Карбонарії (від латинського слова «карбонаро» — «вугляр») — в Італії в 1807–1832 рр. це учасники таємного товариства, які домагалися національної єдності та незалежності країни від австрійського та абсолютистського гніту.

У Галичині в 1830-х роках під безпосереднім впливом італійських та польських визвольних рухів виникали конспіративні товариства, що наслідували методи та структуру карбонаріїв: зокрема, польські конспіративні організації «Спілка карбонаріїв», гуртки «Побратими» та «Союз вільних синів батьківщини» у Львові, які готували виступи проти габсбурзької монархії.

4. Опрацювавши різновидові джерела інформації, укладіть історичний портрет Джузеппе Гарібальді чи Отто фон Бісмарка (на вибір). Підготуйте невелику (3–4 слайди) презентацію та продемонструйте її в класі.

Історичний портрет Отто фон Бісмарка (1815–1898 рр.):

1. Особистість: Видатний німецький державний діяч, дипломат, прем’єр-міністр Пруссії, згодом — перший рейхсканцлер Німецької імперії. Вирізнявся залізною волею, жорстким прагматизмом, далекоглядністю і рішучістю в досягненні поставлених цілей.
2. Діяльність: Здійснив об’єднання Німеччини «малонімецьким» шляхом навколо Пруссії за допомогою мілітарної сили та дипломатичного маневрування. Провів переможні війни проти Данії, Австрії та Франції. Створив нову систему влади за Конституцією 1871 р., запровадив протекціонізм і сприяв перетворенню Німеччини на провідну індустріальну та військову державу Європи.

План презентації (3–4 слайди):

• Слайд 1: «Отто фон Бісмарк — творець єдиної Німеччини» (портрет діяча, роки життя, ключові посади).
• Слайд 2: «Політика “заліза й крові”» (три переможні війни: з Данією 1864 р., Австрією 1866 р. та Францією 1870–1871 рр.).
• Слайд 3: «Проголошення Німецької імперії 1871 року» (картина проголошення кайзера у Версалі, створення Північнонімецького союзу).
• Слайд 4: «Спадщина “залізного канцлера”» (розбудова індустріальної економіки та формування системи міжнародних союзів).

5. Проаналізуйте передумови і наслідки об’єднань Італії і Німеччини. Визначте спільне й відмінне.

Передумови:

• Спільне: наявність глибокої феодально-політичної роздробленості, яка гальмувала економічний розвиток і вільну торгівлю; зростання національної свідомості та визвольних прагнень; наявність провідного ядра об’єднання (П’ємонт в Італії, Пруссія в Німеччині).
• Відмінне: в Італії головною перешкодою було пряме іноземне (австрійське) панування і влада Папи Римського; у Німеччині — внутрішнє суперництво між двома німецькими потугами (Пруссією та Австрією).

Наслідки:

• Спільне: подолано роздробленість; утворено великі національні централізовані держави; сформовано спільні внутрішні ринки, що прискорило індустріалізацію; суттєво змінено баланс сил у Європі.
• Відмінне: Німеччина постала могутньою мілітаризованою імперією з домінуванням авторитарної Пруссії, що швидко перетворилася на світового лідера важкої промисловості й армії; Італія утворилася як конституційна монархія, що зіткнулася з проблемою економічної відсталості Півдня порівняно з промисловою Північчю.

6. Подискутуйте в групах. Оцініть історичне значення вчинків Джузеппе Гарібальді, Камілло Кавура, Отто фон Бісмарка. Кого і чому прозивали «майстром лисячої політики», «шпагою італійського об’єднання», «залізним канцлером»?

Оцінка значення:
Діяльність цих постатей зламала систему європейського устрою Віденського конгресу, знищила пережитки роздробленості та привела до появи двох великих національних держав у Європі. Успіх став наслідком поєднання героїчного народного руху (Гарібальді), ліберальної дипломатії і модернізації (Кавур) та державної сили й мілітарного прагматизму (Бісмарк).

Походження прізвиськ:

• «Майстер лисячої політики» — граф Камілло Кавур: за його виняткову дипломатичну гнучкість, уміння маневрувати, укладати вигідні таємні союзи (зокрема з Францією проти Австрії) та використовувати міжнародну кон’юнктуру в інтересах Сардинського королівства;
• «Шпага італійського об’єднання» — Джузеппе Гарібальді: за його полководницький талант, безстрашність, рішучість у відкритому збройному бою та організацію вирішальних військових експедицій (оборона Рима, похід «червоносорочечників»);
• «Залізний канцлер» — Отто фон Бісмарк: за непохитну волю, жорсткий авторитарний стиль управління та послідовне втілення принципу вирішення державних завдань силою зброї («залізом і кров’ю»).