Головна сторінка ГДЗ (зміст) – 9 клас Шупак
Вільгельм ІІ. Перехід Німеччини до «світової політики»
За додатковою інформацією дізнайтеся про основні факти історії фірми «Сіменс» та про сфери її діяльності в наші дні.
Сіменс – другий найбільший у світі та найбільший у Європі міжнародний концерн, який працює у галузях електротехніки, електроніки, енергетики, машинобудування, медицини, зв’язку та світлотехніки.
У Сіменсі працюють 360 000 осіб у 190 країнах.
Ця фірма була заснована німецьким інженером та винахідником Вернером Сіменсом в 1847 році. Вона займалася електротелеграфією, точною механікою і оптикою, а також електромедичними приладами.
Протягом 1848-1849 років фірма побудувала першу телеграфну лінію Берлін – Франкфурт-на-Майні в Німеччині.
Протягом другої половини ХІХ століття компанія продовжувала розвивати телеграфну мережу в Європі та світі, включаючи міжконтинентальні телеграфні лінії.
У 1928 році Siemens випустив першу електричну пральну машину.
У 1930-х роках Siemens представив перші холодильники з оптимізованою системою абсорбції, яка мала три цикли охолодження замість одного.
У 1935 році Siemens розробив першу плиту з автоматичним регулюванням температури.
У 1984 році була випущена повністю автоматична пральна машина, яка могла розмовляти.
У 1986 році були розроблені перші вбудовані прилади для кухні.
1. Поясніть дію протекціоністських заходів на зростання економіки.
- Введення високих мит сприяло зростанню цін на імпортні товари і розвитку вітчизняного виробництва.
- Державна монополія на тютюн і алкоголь допомогла наповнити державний бюджет, оскільки ці товари широко вживаються, але не є необхідними.
- Націоналізація залізниць сприяла розвитку єдиної транспортної системи в Німеччині.
- Уніфікація мір ваги, мит і грошової одиниці сприяла розвитку внутрішнього ринку країни.
- Створення імперського банку сприяло стабілізації фінансової системи та курсу німецької грошової одиниці марки в Німеччині.
2. Яким чином соціальне законодавство сприяє сталому економічному зростанню?
Соціальні закони підтримують найманих працівників, мотивуючи їх відповідно виконувати свої обов’язки і забезпечуючи віру в майбутнє.
3. Чому Бісмарк домагався посилення армії?
Сильна армія необхідна для забезпечення безпеки та оборони країни, тому Бісмарк вважав, що активна зовнішня політика, спрямована на зміцнення ролі Німецької імперії в міжнародній політиці, підвищує престиж імперії, збільшує її владу та авторитет, можлива лише за умови наявності сильної армії.
Проаналізуйте статистичні дані щодо населення Німеччини і дайте відповіді на питання:
Які процеси ілюструє діаграма?
Діаграма показує, як зростає кількість міського населення порівняно з сільським у зв’язку з розвитком промисловості і збільшенням кількості найманих робітників у містах.
Під впливом яких чинників змінювалася чисельність населення на користь збільшення міського населення?
Кількість мешканців міст зростала через розвиток промислового виробництва.
1. Визначте, як автор карикатури «Три імператори» визначив роль Отто фон Бісмарка у міжнародних відносинах.
Головним персонажем карикатури є німецький канцлер Бісмарк. Автор карикатури надав йому домінуючу роль у міжнародній політиці, що призвело до нових військових конфліктів у Європі та світі. Бісмарк, в суті, диктував умови Німеччини імператорам Італії та Австро-Угорщині.
2. Розтлумачте символічний зміст карикатури 2.
Три імператори були маріонетками, керованими за допомогою мотузок, а Бісмарк – ляльководом. Карикатура показує, що німецький канцлер був талановитим політиком, а європейські монархи були для нього лише інструментами для досягнення його амбітних цілей.
Висловте припущення, чому могли зіпсуватися відносини між Німеччиною та Росією і Великою Британією. Спробуйте окреслити точки перетину інтересів держав, які могли спричинити конфлікт.
Конфлікт між країнами міг виникнути через перерозподіл колоній, торговельну конкуренцію та світове лідерство. Німеччина, Росія та Велика Британія були великими імперіями, які змагалися за вплив і контроль над різними регіонами світу. У XIX столітті Велика Британія мала велику колоніальну імперію, що була основою її економічного лідерства. Росія також створювала свою колоніальну імперію в Середній Азії та на Далекому Сході. Німеччина, об’єднавшись лише у 1870-х роках, прагнула отримати свою частку в світових колоніях та торговельних ринках.
Запитання та завдання
I. Знаю й систематизую нову інформацію.
1. Упорядкуйте хронологічну послідовність. Укажіть дати історичних подій. Доберіть 3 події з історії України, які відбулися в межах даної хронологічної послідовності.
Події в історії Німеччини:
- 1862 р. – Отто фон Бісмарк стає канцлером Пруссії.
- 1871 р. – Оголошення Німецької імперії.
- 1873 р. – Створення Союзу трьох імператорів.
- 1882 р. – Утворення Троїстого союзу.
- 1888 р. – Німеччина переходить до “світової” політики.
- 1890 р. – Відставка Отто фон Бісмарка.
Три події з історії України:
- 1866-1870 рр. – Будівництво першої залізниці Одеса-Балта довжиною 213 км.
- 1881 р. – Початок промислового видобутку залізної руди з Криворізького залізорудного басейну.
- 1891 р. – У Полтаві групою харківських студентів створено “Братство тарасівців”.
2. Які зміни у внутрішній і зовнішній політиці сталися після 90-х років XIX ст. за Вільгельма II?
Вільгельм ІІ мав сильну армію та був консервативним у політиці. Проте в зовнішній політиці кайзер не підтримував погляди Отто фон Бісмарка. Головною метою Німеччини в зовнішній політиці було перерозподіл колоніального світу, навіть якщо це потребувало воювати з Росією та Францією одночасно. Крім того, Вільгельм ІІ не підтримував політику канцлера щодо робітничого руху – він був проти закону проти соціалістів та вважав за необхідне проводити гнучку соціальну політику. Пізніше Рейхстаг прийняв важливі соціальні закони, такі як обмеження робочого дня до 11 годин та заборона праці дітей молодше 13 років. Проте ліберальний курс Вільгельма ІІ не тривав довго, і розпочалися репресії проти лівої (соціалістичної) опозиції.
3. У чому полягав перехід Німеччини до «світової політики»?
Перехід Німеччини до “світової політики” означав намір поділити вже розділений європейськими країнами світ, а саме:
- прагнення до панування в Європі;
- зміцнення своїх позицій на Близькому, Середньому та Далекому Сході;
- бажання розділити сфери впливу в Африці, Азії, Океанії.
4. Які чинники сприяли економічному підйому Німеччини в останній третині XIX ст.? Які нові риси в економічному розвитку країни з’явилися в цей період?
Фактори економічного зростання Німеччини:
- Об’єднання Німеччини та створення єдиного внутрішнього ринку
- Внесок у розмірі 5 мільярдів франків від Франції
- Окупація Ельзасу та Лотарингії, як основи металургійного комплексу
- Використання передових технологій
- Великі державні замовлення на виробництво зброї та будівництво
- Працьовитість, дисциплінованість та ощадливість німецького народу
- Зростання внутрішнього ринку та збільшення чисельності населення
Нові особливості економічного розвитку:
- Завершення індустріальної революції у 80-х роках XIX століття
- Розвиток нових галузей: машинобудування, електроенергетика, хімічна та електротехнічна промисловість
- Концентрація виробництва та капіталу
- Збільшення обсягів експорту (вивіз товарів на міжнародні ринки)
5. Які заходи здійснив О. фон Бісмарк для зміцнення могутності Німецької імперії?
- Централізація влади в Німецькій імперії.
- Зміцнення військово-політичної могутності країни (виведення армії з управління парламентом, збільшення чисельності армії та збільшення військового бюджету).
- Соціальне законодавство (пенсії, соціальне страхування).
- Стале економічне зростання (протекційні мита, монополія на тютюнові і спиртні вироби, націоналізація залізниць, уніфікація мір ваги, мит, грошової одиниці, створення імперського банку).
- Політична стабільність (уніфікація законодавства, “Культуркампф”, “винятковий закон проти соціалістів”).
6. Якими були особливості зовнішньої політики уряду О. фон Бісмарка?
У 1873 (1881 і 1884) роках Бісмарк сприяв створенню Союзу трьох імператорів – Німеччини, Австро-Угорщини та Росії (монархія як опора порядку в Європі). У цьому міжнародному об’єднанні Німеччина мала головну роль, але через внутрішні протиріччя Союз припинив своє існування вже у 1886 році. У 1882 році був утворений Троїстий союз між Німеччиною, Австро-Угорщиною та Італією (завдяки політичній діяльності Бісмарка Італія приєдналася до союзу). Троїстий союз став початком розколу Європи на ворожі табори. У середину 80-х років XIX століття Німеччина розпочала боротьбу за розподіл колоніального світу. Протягом 1884–1885 років країна захопила територію загальною площею 3 мільйони квадратних кілометрів.
7. Назвіть і покажіть на карті країни, що входили до Союзу трьох імператорів, Троїстого союзу.
Союз трьох імператорів: Німецька імперія, Австро-Угорська імперія, Російська імперія.
Троїстий союз: Німецька імперія, Австро-Угорська імперія, Італія.
ІІ. Обговоріть у групі
1. Німеччина належала до «другого покоління» капіталістичних країн. Як це позначилося на внутрішній та зовнішній політиці Німецької імперії?
Це означає, що в Німеччині індустріалізація і формування капіталізму відбувалися пізніше, ніж в інших країнах. Тому Німеччина намагалася наздогнати економічний рівень інших країн. Внутрішня політика Німеччини спрямовувалася на підтримку промисловості, розвиток транспортної системи, освіту та науку. Соціальні реформи були призначені для забезпечення стабільності політичного та економічного курсу, уникнення протестів робітничого руху.
У зовнішній політиці Німеччини переважала бажання перерозподілу колоніального світу. Колоніальна політика спрямовувалася на отримання ресурсів, збільшення впливу та відображення статусу Німецької імперії як світової сили. Анексія нових територій стосувалася переважно Африки, Азії та Океанії. Ця політика не могла не суперечити політиці інших європейських колоніальних імперій, особливо Великої Британії. Англія стала головним світовим колоніальним суперником Німеччини. Змагання за вплив у світі та контроль над ринками та ресурсами створило напруженість між цими двома країнами. Це проявлялося у гонитві за першість у зброї та флоті. Німецька імперія уклала угоду з Австро-Угорщиною та Італією (Троїстий союз) для проведення власної колоніальної політики та захисту своїх інтересів у змаганні з іншими колоніальними імперіями.
2. «Бісмарк — щастя для Німеччини, хоч він і не добродійник людства, — писав історик Брандес. — Для німців він те саме, що для короткозорого — пара чудових, незвичайно сильних окулярів: щастя для хворого, але велике нещастя, що вони йому потрібні». Який сенс криється в словах відомого історика? Чи поділяєте ви його точку зору?
Бісмарк як “щастя для Німеччини”: канцлер був вагомою політичною постаттю, яка сприяла досягненню високого рівня політичної та економічної стабільності в Німеччині. Завдяки Бісмарку було об’єднано Німеччину і створено Німецьку імперію, а також здійснено прогресивні соціальні реформи. Німеччина стала однією з провідних держав світу.
Бісмарк як “велике нещастя, що вони йому потрібні”: Бісмарк використовував авторитарні методи управління. Він був прихильником репресивної політики – контролю держави над усіма аспектами суспільного життя, обмеження політичних свобод, придушення опозиційного руху та порушення базових прав людини.
3. Як ви думаєте, чому за певної реакційності внутрішньополітичного курсу Німеччина стала першою країною у світі, в якій ухвалили соціальне законодавство?
Бісмарк вважав, що держава повинна служити всім верствам суспільства, і лише репресіями становище в ній виправити неможливо. Цю політику Бісмарка назвали “новим курсом” і Німеччина стала першою країною у світі, де було прийняте розгорнуте соціальне законодавство.
4. Які заходи німецького уряду можна охарактеризувати як реакційні?
- “особливий закон проти соціалістів” (обмежували свободу слова, зборів та організаційної діяльності соціалістів);
- репресії проти лівої опозиції;
- Kulturkampf (обмеження впливу католицької церкви на освіту та суспільство).
5. Прокоментуйте карикатуру на Отто фон Бісмарка. Які особливості політики канцлера відобразив автор карикатури? Чи погоджуєтесь ви з автором карикатури щодо оцінки постаті Бісмарка?
Карикатура показує елементи військової диктатури Бісмарка: об’єднання Німеччини “залізом і кров’ю” та державне управління, побудоване на армії. Згоден.
III. Мислю творчо й самостійно
1. Великий німецький письменник Томас Манн писав: «Народжена у війнах, нечестива Німецька імперія прусської нації могла бути лише мілітаристською державою. Такою вона і жила, занозою в тілі людства». Чому Німеччина насправді стала агресивною та мілітаристською державою? Які внутрішні й зовнішні чинники цьому сприяли?
Об’єднана Німеччина була створена радикальним шляхом, за допомогою війська (залізом і кров’ю). Тому не дивно, що німецька влада переважно спиралася на армію і використовувала військові методи для вирішення суспільних проблем. У країні існував культ армії. Німецька імперія була агресивною державою через популяризацію імперіалістичних настроїв, зростання військових видатків, авторитаризму влади та обмеження політичних свобод, а також підтримку мілітарного курсу внутрішньої політики.
2. Складіть політичний портрет «О. фон Бісмарк — «залізний канцлер» Німецької імперії»».
Отто фон Бісмарк, “залізний канцлер” Німецької імперії, був одним з найвизначніших політичних діячів в історії Німеччини. Він був німецьким політиком і державним канцлером, який відіграв велику роль у процесі об’єднання Німеччини та створенні Німецької імперії. Він мав великі політичні здібності та стратегічне мислення.
Бісмарк використовував різні методи, щоб досягти своїх політичних цілей. Він провів реформи, спрямовані на розвиток промисловості, економіки та стабільності суспільства. Канцлер запровадив соціальне законодавство, що покращило соціальну захищеність робітників. У зовнішній політиці Бісмарк підтримував міждержавні союзи та новий колоніальний розподіл, щоб захищати інтереси Німецької імперії.
Бісмарк також відіграв важливу роль у веденні військових конфліктів, зокрема війни з Австрією в 1866 році та Франко-пруській війні 1870-1871 років. Ці війни дозволили Німеччині об’єднатися під його керівництвом і створити Німецьку імперію.
Бісмарк мав великий вплив на політичну карту Європи завдяки своїй рішучості, винахідливості та політичному генію. Він залишив значний спадок у вигляді державних структур, які існують і досі, але його методи та політичні підходи також викликали критику та суперечки.