Відповіді до робочого аркуша до § 2

1. Склади хронологічну таблицю приєднання українських земель до складу інших держав.

Держава	Українські землі	Час приєднання
Велике князівство Литовське	Підляшшя, Волинь, Київщина, Східне Поділля (Брацлавщина)	XIV – XV ст.
Королівство Польське	Галичина, Західне Поділля, Белзщина, Холмщина	XIV ст.
Угорське королівство (згодом Австрія, Трансильванія)	Закарпаття	XI – XIII ст.; поч. XVI ст. (поділ між Австрією і Трансильванією)
Молдовське князівство (згодом Османська імперія)	Буковина, Бессарабія	Друга пол. XIV ст.; 1538 р. (васальна залежність від Османської імперії)
Кримське ханство (васал Османської імперії)	Крим, частина Північного Причорномор’я	Середина XV ст.; 1478 р. (васальна залежність від Османської імперії)
Московське князівство	Чернігово-Сіверщина	Кінець XV – поч. XVI ст.
Османська імперія	Західна ж частина Північного Причорномор’я (нині Одеська, Миколаївська, Херсонська області України)	Кінець XV

2. Розглянь інфографіку й опиши, яким був становий поділ населення українських земель на початку XVI ст. Хто належав до привілейованих, напівпривілейованих та непривілейованих станів?

На початку XVI ст. населення українських земель поділялося на три основні стани:

Привілейовані стани: До них належали панівна верхівка – князі, пани, шляхта (у Великому князівстві Литовському та Королівстві Польському), а також духовенство (чорне та біле). Ці стани мали політичні права, володіли землею, займали керівні посади, користувалися судовими та податковими привілеями.
Напівпривілейовані стани: Міщани – купці, лихварі, ремісники, майстри, міська біднота. Вони мали певні права на самоврядування (особливо в містах із магдебурзьким правом), могли займатися торгівлею, ремеслом, але не мали політичної влади й були обмежені в правах порівняно зі шляхтою.
Непривілейовані стани: Селянство – вільні, залежні та напівзалежні селяни. Вони становили більшість населення, працювали на землі, сплачували податки й виконували повинності на користь панів. Їхні права були обмежені, а залежність від землевласників зростала.

3. З’ясуй, у чому науковиця вбачає причини прагнення Польщі до міждержавного об’єднання.

Це дозволило Польщі стати головним експортером сільськогосподарської сировини на європейський ринок, що залучило до торгівлі широкі кола купецтва і шляхти.

4. На основі документа визнач, як литовська шляхта ставилася до унії. У чому були причини такого ставлення?

Литовська шляхта (князі) ставилася до унії негативно, бо втрачала українські землі й вплив, а також побоювалася посилення влади Польщі та втрати власної автономії.

5. Поміркуй і запиши, як різні верстви української знаті поставились до унії. Чи збігається ваша думка з позицією Михайла Грушевського?

Князі й магнати сприйняли унію негативно, бо втратили частину влади, були зрівняні в правах із рядовою шляхтою. Середня і дрібна шляхта підтримала унію, оскільки отримала великі права, звільнення від податків і військової служби. Моя думка збігається з позицією Грушевського: унію підтримали ті, хто здобував вигоди, а ті, хто втрачав вплив, були проти.

6. За схемою визнач й запиши основні положення Люблінської унії.

Польське королівство та Велике князівство Литовське об’єдналися у федеративну державу – Річ Посполиту.
Обидві частини зберігали власний уряд, військо, скарбницю та закони.
Спільними для всієї Речі Посполитої були: монарх, Сейм, Сенат, зовнішня політика та гроші.

7. Розглянь герб Речі Посполитої на королівському палаці у Вавельському замку (м. Краків) та з’ясуй його ідею. Чи має вона щось спільне з основною ідеєю Люблінської унії? Поясни свою думку.

Герб Речі Посполитої складається з чотирьох частин: дві із зображенням білого орла (символ Польщі) і дві із вершником на коні (Погоня – символ Литви). Над гербом – корона, що символізує єдину монархію.

Ідея герба – об’єднання двох рівноправних держав (Польщі та Литви) під владою одного монарха, збереження їхніх символів і традицій. Це повністю відповідає основній ідеї Люблінської унії: створення спільної федеративної держави – Речі Посполитої, у якій Польща й Литва зберігали свої особливості, але діяли разом як одне ціле.

8. Які положення Люблінської унії відображає гравюра? Хто брав участь у такому засіданні? Які питання вирішувалися?

Гравюра відображає засідання сенату Речі Посполитої, що символізує об’єднання Польщі та Литви в одну державу зі спільним монархом і законодавчим органом.

У засіданні брали участь король, сенатори, представники шляхти, духовенства та магнатів Польщі й Литви.

На таких засіданнях вирішувалися питання спільної політики, затвердження законів, розподіл земель, гарантії прав і привілеїв для шляхти, а також питання оборони та зовнішньої політики.

9. Розглянь карту на с. 14 підручника й визнач:

Які українські землі перебували у складі Польщі до Люблінської унії 1569 р.?

До складу Польщі входили Галичина, Белзщина, Холмщина, Західне Поділля.

Які українські землі ввійшли до складу Королівства Польського за Люблінською унією?

За Люблінською унією до Польщі приєдналися Київщина, Волинь, Східне Поділля (Брацлавщина), Підляшшя.

Які нові воєводства було утворено на українських землях у складі Королівства Польського після Люблінської унії?

Були створені Київське, Волинське та Брацлавське воєводства.

10. Проведи SWOT аналіз умов Люблінської унії – визначення сильних та слабких сторін процесу, події чи явища, можливостей, що відкриваються під час його реалізації, та загроз, пов’язаних із його здійсненням. Заповни схему за зразком

Сильні сторони

Об’єднання більшості українських земель у складі однієї держави
Збереження місцевих законів, традицій і самоврядування у воєводствах
Можливість української шляхти брати участь у політичному житті
Захист від зовнішніх ворогів (Московії, татар)
Поширення європейських ідей, культури, освіти
Активізація торгівлі та економічного розвитку міст

Слабкі сторони

Втрата автономії українських земель
Посилення полонізації та ополячення знаті
Зростання соціальної напруги через колонізацію шляхтою
Залежність від польської адміністрації
Погіршення становища селян

Можливості

Вихід на європейський ринок
Доступ до західноєвропейської освіти
Поширення нових культурних та релігійних ідей
Розвиток міст і ремесел
Зміцнення оборони південних кордонів
Можливість для шляхти отримати нові привілеї

Загрози

Посилення національного й релігійного гноблення
Зростання конфліктів між шляхтою і селянством
Втрата самобутності української культури
Можливість повстань і заворушень
Поглиблення соціальної нерівності
Витіснення православ’я католицтвом

11. Розглянь зображення. Який монумент воно нагадує? Чому автори вдалися до «копіювання»? Що символізує наведене зображення?

Зображення нагадує античні або класичні європейські монументи, які символізують союз чи угоду між народами. Автори вдалися до такого стилю, щоб підкреслити урочистість і значення Люблінської унії як акту об’єднання. Зображення двох жіночих постатей, що тиснуть одна одній руку, символізує союз Польщі та Литви, рівноправність і співпрацю двох держав у складі Речі Посполитої.

12. Розглянь картину Яна Матейка та ознайомся з її описом. Визнач головну ідею картини та настрій учасників події.

Головна ідея картини – показати складний і суперечливий процес створення Речі Посполитої через Люблінську унію, акцентуючи на різних ставленнях її учасників до об’єднання. Центр композиції – король Сигізмунд II Август із розп’яттям і Євангелієм, що символізує урочистість і релігійний характер події.

Настрій учасників різний:

Деякі (як Зборовський) демонструють активну підтримку унії.
Інші (як князь Острозький і Радзивілл) – стриманість, сумніви або навіть протест.
Присутність гербів Польщі, Литви й Галичини підкреслює ідею рівності та об’єднання.

Отже, картина передає урочистість, напругу й неоднозначність історичного моменту, коли різні групи по-різному сприймали об’єднання.