§10. «Весна народів». Революції 1848–1849 рр. у країнах Західної й Центральної Європи

Головна сторінка ГДЗ (зміст)

В 1848-1849 роках охопила Західну та Центральну Європу хвиля революцій, відома як «Весна народів», яка мала на меті повалення консервативних режимів та створення ліберальних демократій. Революції почалися у Франції і швидко поширилися на інші країни, такі як Німеччина, Італія та Австро-Угорщина. Попри їх невдачу, революції мали значний вплив на європейську політику та відкрили шлях для майбутньої політичної та соціальної зміни.

Працюючи з текстом параграфа, заповніть у зошиті таблицю «Весна народів». Визначте спільні риси в революціях 1848-1849 рр. З’ясуйте причини поразки революцій.

По завершенні роботи визначте спільні й відмінні риси європейських революцій 1848-1849 рр.

Спільні риси революцій полягали в тому, що вони були спрямовані на боротьбу за зміну існуючого порядку. При цьому різні революції мали свої власні завдання, які вони ставили перед собою, та різні результати, які вони досягали. Наприклад, Французька революція мала за мету знищити феодальну систему та створити республіку, тоді як Революція 1917 року в Росії була спрямована на сверження царського режиму та створення соціалістичної держави. Таким чином, можна зазначити, що хоча різні революції мали спільні риси в боротьбі за зміну, вони відрізнялися за завданнями та результатами.

Висловіть припущення, чому революцій вдалося уникнути Великій Британії. Обґрунтуйте свою думку.

У той час Великобританія була провідною державою світу за рівнем економічного розвитку. Збільшення доходів кваліфікованих робітників допомогло знизити соціальну напругу. Територія країни не була окупована або роздроблена, на відміну від Італії та Німеччини.

Пригадайте, коли і в який спосіб у Франції було встановлено Липневу монархію. Чи виправдало правління Луї-Філіппа Орлеанського сподівання французького народу?

Липнева монархія була встановлена в 1830 році і закінчила режим Реставрації. Причиною революції стала спроба короля Карла Х змінити конституцію та обмежити повноваження парламенту, що викликало протистояння політичних опозиційних сил та громадянської спільноти. Найбільший пік протестів був у липні 1830 року, після чого Карл Х покинув Францію.

Липнева монархія була конституційною монархією за формою правління. Новий король, Луї-Філіпп I, був вибраний в результаті компромісу політичних сил. Проте Липнева монархія не виправдала народних сподівань, оскільки його правління було орієнтоване на задоволення потреб верхів суспільства, а не на розвиток економіки. Політика уряду сприяла великим фінансистам і промисловцям та гальмувала розвиток економіки. Це призвело до нової революції у 1848 році.

Пригадайте, коли у Франції існувала Перша республіка. Якими були причини її ліквідації?

І Французька республіка існувала з 1792 по 1804 роки. Ця республіка була утворена під час Французької революції, яка розпочалася у 1789 році. Першу Французьку республіку закінчив державний переворот Наполеона Бонапарта у 1804 році, коли він проголосив себе Імператором Франції.

Головними причинами припинення існування І Французької республіки були:

• політична нестабільність;
• війни з Англією, Росією, Австрією та Пруссією;
• економічні проблеми та соціальна напруга, що з ними пов’язана.

Про Наполеона III писали: «Луї-Наполеон був все життя змовником… за покликанням… Все життя він провів, плетучи інтриги, призначені знищити його ворогів, друзів і спільників». У подальшому працюючи над вивченням історії країн-сусідок Франції, відстежте, яку роль в їх історії відігравав Наполеон III.

Наполеон III був імператором Франції з 1852 по 1870 роки. Він хотів посилити владу Франції та вплив на міжнародні справи. У Італії він брав участь у війні проти Австрійської імперії, аби створити Італійське королівство. В Мексиці він створив Мексиканську імперію з Максиміліаном І, але пізніше там виникло повстання. Наполеон III хотів союзу з Англією, але давалося взнаки колоніальне суперництво.. Він був активним учасником європейської політики, але його успіх був не стільки відчутним.

Пригадайте основні події української Весни народів. Визначте, що було спільного в революційних вимогах українців з сусідніми європейськими народами.

Час національно-визвольних змагань українців Галичини, Буковини та Закарпаття називали “Весною народів”. Ці змагання співпали з національними рухами угорців, румунів та поляків.

Центром українського національного руху була Східна Галичина. Він почався з прохання від греко-католицьких священиків до австрійського імператора про введення української мови в освіту та державні установи Східної Галичини, забезпечення українцям можливості займати державні посади та рівні права для духовенства різних віросповідань.

2 травня 1848 року в Львові була заснована перша українська політична організація – Головна Руська (Українська) Рада. ГРР представляла українців Галичини перед австрійською владою з 1848 по 1851 рік. Вона складалася з 30 людей під керівництвом єпископа Григорія Якимовича. ГРР видавала щоденну газету “Зоря Галицька”, вимагаючи адміністративного поділу Галичини на Східну (під контролем українців) та Західну (під контролем поляків). Українська національна організація мусила конкурувати за вплив на суспільство з польською організацією – Центральною Народною Радою, яка була проти політичного визнання українців австрійською владою та поділу Галичини на східну та західну.

Вперше в історії України ГРР офіційно затвердила блакитно-жовтий український прапор.

У 1849 році було відкрито кафедру української мови Львівського університету, очолювану професором Яківом Головацьким (колишнім членом товариства “Руська Трийця”).

У жовтні 1848 року в Львові відбувся перший з’їзд українських культурно-наукових діячів. Було вирішено створити “Галицько-руську матицю” – культурно-освітню організацію, яка займатиметься видавничою справою книг українською мовою.

Які ідеї проголошував Слов’янський конгрес?

Слов’янський конгрес запропонував ідею “свободи, рівності та братерства”, і запропонував перетворити Австрійську імперію на союз рівноправних народів, який задовольнятиме потреби кожного народу, але збереже єдність монархії.

За допомогою додаткових джерел інформації та матеріалу з історії України, підготуйте історичне есе на тему: «Слов’янська єдність — міф чи реальність?»

Ідея слов’янської єдності, що означає об’єднання різних народів слов’янського походження в один союз, була актуальною у XIX столітті, коли слов’янські народи перебували під владою іноземних імперій. Саме тоді виникли ідеї національно-визвольних змагань, спрямованих на здобуття свободи та незалежності національних територій.

Проте, чи була слов’янська єдність реальністю, чи ж це був лише міф? Історія свідчить про те, що ідея слов’янської єдності була більше міфом, ніж реальністю. Незважаючи на спільну мову, культуру та історію, слов’янські народи завжди були розділені на багато малих і великих етнічних груп, кожна з яких мала свої власні інтереси та прагнення.

Наприклад, польсько-українські відносини завжди були напруженими через територіальні претензії та інтереси. Польща прагнула отримати контроль над українськими землями, що призвело до численних конфліктів та війн. Також слов’янські народи мали різні культурні та релігійні традиції, що також призводило до розбіжностей та конфліктів.

З іншого боку, ідея слов’янської єдності не була повністю міфом. Вона стала поштовхом для національно-визвольних змагань українців, поляків, чехів та інших слов’янських народів. Ці змагання сприяли формуванню національної свідомості та збільшенню інтересу до власної культури та мови. Також ідея слов’янської єдності стала важливим символом

Запитання та завдання

I. Знаю й систематизую нову інформацію.

1. Упорядкуйте хронологічну послідовність. Користуючись підручником історії України, додайте події Весни народів до цієї послідовності.

1. Установлення ІІ республіки у Франції – 25 лютого 1848 року.
2. Початок революції в Німеччині – 1-5 березня 1848 року.
3. Утворення у Львові Головної руської ради – 2 травня 1848 року.
4. Слов’янський конгрес – 2-12 червня 1848 року.
5. Початок виборчої кампанії до австрійського парламенту (рейхстагу) – 5 червня 1848 року.
6. Вперше в історії України ГГР було затверджено синьо-жовтий прапор – 25 червня 1848 року.
7. Заснування ГРР “Галицько-Руської матиці” – 16 липня 1848 року.
8. Відкриття кафедри української мови у Львівському університеті – 13 вересня 1848 року.
9. Проголошення Римської республіки – 9 лютого 1849 року.
10. Конституція Австрійської імперії – 25 квітня 1849 року.
11. Установлення ІІ імперії у Франції – 14 січня 1852 року.

2. У яких країнах Європи в 1848-1849 рр. відбулися революції?

Франція, Австрія, Німеччина, Італія, Угорщина.

3. Які народи проживали на території Австрійської імперії?

18 млн. народів слов’янського походження (чехи, поляки, словаки, українці, хорвати, серби, словенці), 5 млн. угорців, а також австрійські німці, італійці та румуни проживали у імперії. Австрійські німці та угорці мали провідну роль у цій імперії.

4. Назвіть спільні передумови революцій у Франції, Німеччині, Італії, Австрійській імперії. Які передумови революцій були характерні для окремих держав?

Революції стали можливими з кількох причин:

• бажання змінити “старий порядок” або його залишки;
• соціальна нерівність та економічні труднощі;
• незадоволення формами державного правління, що характеризувалися авторитарною владою в руках обмеженої еліти суспільства;
• національні рухи (прагнення національної самостійності, об’єднання національних територій або політичної автономії);
• ідеї Просвітництва щодо народовладдя та рівності перед законом.

У Франції революція сталася через соціальну напругу, викликану політикою короля, орієнтовану на задоволення потреб вищих верств населення, та вимоги проведення ліберальних реформ.

У Німеччині революція сталася через подолання політичної роздробленості країни та ліквідацію феодальних порядків, встановлення капіталістичних відносин у господарстві.

У Італії революція сталася через потребу національного об’єднання країни, визволення від австрійського панування, ліквідацію залишків феодалізму та встановлення капіталістичних відносин у господарстві.

У Австрійській імперії революція сталася через національне визволення пригноблених народів, повалення монархії та утворення федерації рівноправних народів або незалежних національних держав.

5. Які були причини перемоги Луї-Наполеона Бонапарта на президентських виборах?

Роль легендарного імені Наполеона в уявленні французів була визначальною. Вони бачили у ньому захисника простого народу. Луї-Наполеон Бонапарт заявляв про відновлення імперії як “держави рівних”, в якій пересічні французи вбачали справедливий порядок та відродження минулого величі Франції.

6. Які були основні причини поразки революцій 1848-1849 рр.

Під час революцій представники різних політичних і соціальних груп (поміркованих лібералів, республіканців, ремісників, робітників, студентів та селян) мали роз’єднані цілі, завдання та дії.

У Німеччині та Італії державна роздробленість перешкоджала вирішенню політичних, економічних та соціальних питань під час революцій.

У Австро-Угорській імперії міжнаціональні суперечності заважали об’єднанню революційних сил. Крім того, було залучено іноземні війська для придушення революцій, такі як російська військова інтервенція в Угорщині та французька військова інтервенція для ліквідації завоювань Римської республіки.

7. Схарактеризуйте наслідки революцій 1848-1849 рр.

У європейських країнах зникли залишки кріпацтва, завершилася індустріальна революція. Знищення феодальних пережитків в економіці сприяло розвитку капіталістичного господарства. Влада багатьох монархів була обмежена конституціями та парламентами. Боротьба за введення конституцій і створення демократичних республік була спробою створення громадянського суспільства і правової держави. Революції прискорили процес формування націй. У Німеччині та Італії завершилося подолання роздробленості та створення національних держав. Угорщина добилася права на самоврядування.

8. Покажіть на карті території, що в першій половині XIX ст. належали до італійських території

П’ємонт, Ломбардія, Савойя, Венеція, Парма, Тоскана, Паська область, Королівство обох Сіцилій.

9. Поясніть значення термінів і понять:

Ліберальні реформи – це заходи, які мають поліпшити права та свободи людей. Реформи зазвичай включають у себе гарантії Конституції, захист прав громадян, розвиток ринкової економіки та зменшення державного контролю над нею, а також сприяння індивідуальній свободі та відповідальності. Ці реформи мають на меті забезпечення рівних можливостей для усіх людей, підтримку прав людини, створення ринкового середовища та ефективного управління.

Контрреволюція – це процес, який протистоїть революції. Він полягає у реакції класу, який був знищений революцією, з метою відновлення або збереження старого соціального та державного порядку.

Бонапартизм – це політичний режим з сильною диктаторською (авторитарною) владою. Він був підтриманий авторитетом Наполеона I Бонапарта, армією та державними чиновниками. Бонапартизм не пропагував ідеї єдності нації та захисту Батьківщини, а боротьбу за лідерство Франції у світі.

Державний переворот – це незаконна зміна влади в державі або військовий переворот проти державної влади, що відбувається через таємну змову.

Юнкерство – це великі землевласники у Німеччині, які перейшли від феодального до капіталістичного способу господарювання.

ІІ. Обговоріть у групі

1. Як Ви вважаєте, чому революції 1848-1849 рр. отримали назву «Весна народів»?

Назва “Весна народів” з’явилася через багато повстань, революційних і національно-визвольних рухів, які сталися майже одночасно у багатьох країнах Європи. Вона отримала таку назву через порівняння з весняним пробудженням природи, коли вона оживає після зими. Назва відображала сподівання на нову епоху свободи, демократії та національної самостійності, яка була в корені революційних рухів. Крім того, це виражало колективний характер цих рухів та їх поширення на різні країни Європи.

2. Яку роль у революціях 1848-1849 рр. відіграли ліберальна буржуазія та інтелігенція?

Ліберальна буржуазія та інтелігенція були учасниками та генераторами революційних ідей. Вони очолювали народні революційні рухи й боролися за національне самовизначення. Ці верстви населення створювали нові політичні, економічні та соціальні пропозиції, розвивали конституційні та демократичні ідеали. Вони формували політичні та соціальні організації, які ставали локомотивами протестного руху. Ліберальна буржуазія та інтелігенція утворювали політичні партії, громадські товариства й культурно-просвітні гуртки. Ці заходи дозволяли проводити масові демонстрації, сприяти поширенню революційних ідей та координувати дії учасників революції в багатьох країнах Європи.

3. Після закінчення революцій одні стверджували, що «кров була пролита дарма, жертви марні», а інші відзначали, що, попри поразку, події 1848-1849 рр. стали прискорювачами суспільного прогресу. Що ви думаєте з приводу цих тверджень?

Це питання є досить суб’єктивним: вислів “кров була пролита дарма, жертви марні” означає, що не всі завдання революцій були досягнуті, не зважаючи на значні суспільні зрушення і криваве насильство. Багато учасників революційних подій розчарувалися в наслідках, потрапивши під репресії післяреволюційної реакції.

Інша точка зору стверджує протилежне – революції стали каталізаторами майбутніх змін, продемонструвавши недосконалі суспільні устрої, винісши на поверхню проблему соціальної несправедливості, сприяли формуванню нових політичних ідеалів, підштовхнули до реформування та модернізації суспільства.

Варто зауважити, що наслідки революцій 1848-1849 рр. були різні в різних країнах Європи – в одних країнах реформи були проведені, але в інших вони були придушені. Тому оцінка впливу цих революцій може залежати від конкретики кожної окремої країни.

4. Як ви вважаєте, чим революційні події в Європі в 1848-1849 рр. відрізнялися від руху чартистів у Великій Британії?

Революційні події в Європі були значно ширшого масштабу, ніж рух чартистів, оскільки охопили багато країн, включаючи Францію, Німеччину, Італію та Австро-Угорську імперію. Рух чартистів у Великій Британії був обмежений однією країною і зосередився на внутрішніх проблемах, таких як політичні реформи та соціальний захист. Крім того, чартизм був поміркований порівняно з радикальними насильницькими революційними рухами. Революції 1848-1849 років мали значно більші наслідки порівняно з рухом чартистів – вони надихали на боротьбу за політичні та соціальні права в інших країнах, сприяли формуванню національної свідомості народів та демократичному розвитку. Рух чартистів відіграв важливу роль у боротьбі за політичні та соціальні реформи, зокрема за розширення виборчих прав та покращення умов життя робітничих верств.

III. Мислю творчо й самостійно

10 грудня 1848 р. у Франції відбулися президентські вибори. За їхніми підсумками беззастережну перемогу отримав Луї-Наполеон Бонапарт, що набрав 74,4 % голосів виборців. Використовуючи текст підручника, інші матеріали та джерела, складіть основні тези передвиборної програми майбутнього президента країни.

Основні тези передвиборної програми майбутнього президента Франції Луї-Наполеона Бонапарта були такі:

1. Забезпечення стабільності та порядку в країні шляхом зміцнення ролі держави і збільшення її впливу на економіку та суспільство.
2. Розвиток економіки і підтримка бізнесу шляхом зниження податків та інших обмежень, що гальмують економічний розвиток.
3. Захист прав і свобод громадян, зокрема, свободи слова, преси та сходження.
4. Підтримка національної єдності та гідності Франції через зміцнення державності та національної ідентичності.
5. Розвиток освіти та науки, а також культури та мистецтва.
6. Зміцнення позицій Франції в міжнародному співтоваристві та збереження міжнародного миру і безпеки.

Ці тези були спрямовані на підтримку економічного розвитку країни, створення умов для стабільності та порядку, захист прав і свобод громадян, підтримку національної єдності та ідентичності Франції, розвиток освіти і культури, а також зміцнення позицій Франції в міжнародному співтоваристві.