Зміст ГДЗ Україна і світ 7 клас Щупак
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Дайте визначення понять: «Еллада», «аристократи», «олігархія», «демос», «тиран», «стратег», «остракізм», «герусія», «імперія», «діадохи», «еллінізм», «ілоти», «періеки».
Еллада – країна, яку утворили елліни на землях Балканського півострова, островах Егейського моря та на узбережжі Малої Азії.
Аристократи – привілейована група населення, нащадки родоплемінної знаті, що мають переваги над іншими соціальними групами.
Олігархія – система управління, де влада знаходиться в руках невеликої групи людей. Демос – народ (у Стародавній Греції – вільні громадяни).
Тиран – правитель, що захопив владу силою.
Стратег – вища військова посада в Афінах.
Остракізм – процедура таємного голосування, метою якої було вигнання з полісу людини, небезпечної для держави.
Герусія – рада старійшин у Спарті.
Імперія – держава, що об’єднує різні народи та території під владою монарха.
Діадохи – полководці Александра Македонського, які після його смерті поділили імперію між собою.
Еллінізм – період в історії країн Східного Середземномор’я (323 р. до н. е. – 30 р. н. е.), що характеризувався поширенням грецької культури.
Ілоти – державні раби у Спарті.
Періеки – вільні мешканці Спарти, які не мали громадянських прав.
2. Як виникли та розвивалися перші цивілізації Стародавньої Греції?
Перші цивілізації Стародавньої Греції виникли під впливом цивілізацій Близького Сходу на землях Балканського півострова, островах Егейського моря та узбережжі Малої Азії. Племена пеласгів (походження невідоме) створили першу європейську цивілізацію на острові Крит з центром у місті Кносс. Ця цивілізація називається мінойською (палацовою) і проіснувала приблизно з 2000 до 1400 рр. до н.е., поки не загинула внаслідок виверження вулкана на острові Фера.
Близько 2000 р. до н.е. на Балкани прийшли еллінські племена ахейців, які заснували іншу палацову цивілізацію — ахейську (мікенську). Вони побудували потужні міста Мікени, Тірінф, Пілос та Афіни. Їхні держави керувалися царями, які мали військову та адміністративну владу.
3. Чому Афінську державу можна вважати демократичною?
Афінську державу можна вважати демократичною через наступні причини:
- Народні збори (еклесія): Всі дорослі чоловіки-громадяни мали право брати участь у народних зборах, де обговорювали та приймали закони, обирали посадовців, оголошували війни та укладали угоди.
- Реформи Солона: Солон поділив громадян на чотири майнові групи, що дозволило більшій кількості людей брати участь у політичному житті. Він також створив Раду чотирьохсот, яка готувала питання для обговорення на народних зборах.
- Реформи Клісфена: Клісфен запровадив адміністративний поділ на 10 територіальних філ, що підривало вплив аристократії. Він створив Раду п’ятисот для контролю фінансів і підготовки законів.
- Остракізм: Запровадження процедури остракізму дозволяло громадянам захищати демократію від потенційних тиранів шляхом вигнання небезпечних осіб з поліса.
- Рівноправність громадян: Всі громадяни мали можливість бути обраними на державні посади й отримувати за це заробітну платню.
- Судова система: Народні збори могли обирати суддів (геліея), що забезпечувало участь демосу у судовій системі.
Ці механізми забезпечували участь широких верств населення в управлінні державою, що є основною ознакою демократії.
4. Якими були особливості розвитку Спарти?
Особливості розвитку Спарти включають:
- Військовий характер держави: Спартіати займалися виключно військовою справою та тренуваннями.
- Соціальна структура: Спартіати (нащадки дорійців) мали рівні права; підкорене населення (ілоти) працювало на землях спартіатів; періеки займалися ремеслами й торгівлею.
- Олігархічна система управління: Державою керувала Рада старійшин (герусія), яка складалася з 28 старійшин і двох царів. Народні збори затверджували або відхиляли рішення герусії.
- Майнова рівність: Земля належала державі, торгівля землею була заборонена.
- Громадське харчування: Воїни одного підрозділу харчувалися разом зі спільного казана.
Спарта змагалася з Афінами за вплив на інші грецькі поліси, що призвело до низки воєн і втручання Македонії у грецькі справи.
Обговоріть у групі
Обговоріть у групах, які особливості мало державне правління в Афінах та Спарті. Результати роботи представте у вигляді опорних схем.
Афіни
Демократія:
Народні збори (Еклесія):
- Участь всіх дорослих чоловіків-громадян.
- Обговорення і прийняття законів.
- Обрання посадовців.
- Оголошення війн і укладання угод.
Рада п’ятисот (Буле):
- Підготовка питань для народних зборів.
- Контроль фінансів і управління.
Судова система (Геліея):
- Народні судді обиралися з демосу.
Остракізм:
- Таємне голосування для вигнання небезпечних осіб.
Реформи:
Солон:
- Поділ на чотири майнові групи.
- Заснування Ради чотирьохсот.
Клісфен:
- Адміністративний поділ на 10 територіальних філ.
- Створення Ради п’ятисот.
Політичні права та обов’язки:
- Рівноправність громадян у політичному житті.
- Заробітна платня для державних посадовців.
Спарта
Олігархія:
Рада старійшин (Герусія):
- 28 старійшин (геронтів) від 60 років і два царі.
- Прийняття рішень, які затверджувалися народними зборами.
Царі:
- Два царі з військовими повноваженнями.
Соціальна структура:
- Спартіати: Військова еліта, займалися виключно військовою справою. Майнова рівність, земля належала державі.
- Ілоти: Державні раби, що обробляли землю спартіатів.
- Періеки: Вільні мешканці, позбавлені політичних прав.
Виховання і дисципліна:
- Спільне харчування та тренування воїнів.
- Громадське виховання молоді.
Опорні схеми
Афіни:
Демократія
|
-----------------
| |
Народні збори Рада п'ятисот
| |
Прийняття законів Контроль фінансів
|
Судова система
|
Остракізм
Спарта:
Олігархія
|
-----------------
| |
Рада старійшин Царі
| |
Прийняття рішень Військова влада
|
Соціальна структура
------------------------
| | |
Спартіати Ілоти Періеки
| | |
Військова Землероби Ремісники
еліта торговці
Об’єднайтеся в групи. Порівняйте реформи Солона та Перікла. Яким був державний апарат Афін за їхнього правління?
Реформи Солона:
- Поділ громадян на майнові групи:
- П’ятсотмірники (найбагатші).
- Вершники.
- Зевгіти.
- Фети (найбідніші).
- Політичні права та обов’язки:
- П’ятсотмірники могли обиратися на державні посади та очолювати військо.
- Вершники і Зевгіти могли займати нижчі посади й служити у важкій піхоті.
- Фети могли тільки голосувати на зборах і служити у легкій піхоті чи на флоті.
- Народні збори (Еклесія): Могли обирати посадовців. Приймали закони.
- Рада чотирьохсот (Буле): Готувала питання для розгляду на народних зборах.
- Судова система (Геліея): Створення Ради суддів.
- Обмеження влади аристократії: Підрив впливу аристократів.
Реформи Перікла:
- Утвердження демократії: Продовження реформ Солона та Клісфена.
- Розширення участі громадян: Кожний афінський громадянин міг бути обраним на державну посаду.
- Заробітна платня для посадовців: Державні посадовці почали отримувати заробітну платню, що дозволило брати участь у державному управлінні менш заможним громадянам.
- Демократичний суд: У роботі суду брали участь 6 тисяч громадян.
- Народні збори (Еклесія): Участь всіх громадян віком старше 20 років. Еклесія оголошувала війни, обирала вищих посадовців, укладала угоди, надавала і скасовувала громадянські права.
- Рада п’ятисот (Буле): Контроль фінансів. Підготовка законів.
Порівняння
- Солон: Запровадив основи демократичного устрою, поділ на майнові групи, створення Ради чотирьохсот і Ради суддів.
- Перікл: Продовжив і розширив реформи Солона, забезпечив участь всіх громадян у політичному житті, запровадив заробітну платню для посадовців, утвердив демократичний суд і розширив функції народних зборів та Ради п’ятисот.
Це допоможе зрозуміти еволюцію державного апарату Афін від часу Солона до періоду правління Перікла.
Мислю творчо
Уявіть себе мешканцем Спарти (спартіатом, ілотом, періеком — на вибір). Опишіть, яким міг би бути ваш день у Стародавній Спарті.
Ранок:
Прокидаюсь рано-вранці у спільному гуртожитку. Моя кімната розташована поруч з іншими спартіатами. Починається день із фізичних вправ. Ми всі разом виходимо на тренування на відкритому полі, де проводимо час за бігом, стрибками, метанням списа та інших військових вправ.
Сніданок:
Після ранкових тренувань йдемо до спільного залу для сніданку. Їмо просту їжу, що складається з хліба, овочів і води. Харчування в нас скромне, адже ми звикли до суворого життя.
Тренування та навчання:
Після сніданку продовжуються військові тренування. Воювати — наше життя, тому ми відшліфовуємо свої навички в бою, стрільбі з лука та рукопашному бою. Кожен рух має бути точним і ефективним. Також вивчаємо тактику ведення бою та історію великих битв.
Обід:
Обідаємо також разом у спільному залі. Їжа залишається простою, але поживною. Під час обіду обговорюємо наші тренування та плани на майбутнє.
Полудень:
Після обіду можемо відпочити або займатися особистими справами. Можливо, піду до майстерні періеків подивитися, як вони виготовляють зброю або інші необхідні речі для нашої армії.
Вечірні тренування:
На вечір нас чекає ще одна порція тренувань. Цього разу можемо відпрацьовувати бойові вправи у складі загону, щоб краще координувати свої дії на полі бою.
Вечеря:
Вечеряємо разом у спільному залі. Після вечері можемо послухати розповіді старших воїнів про великі битви минулого або обговорити поточні справи в Спарті.
Ніч:
Закінчується день молитвою богам за нашу силу і захист Спарти. Лягаємо спати в гуртожитках, готуючись до нового дня тренувань і боротьби за нашу державу.
Такий строгий і дисциплінований розпорядок дня забезпечує нам військову міць та єдність у боротьбі за Спарту.
2. Знайдіть у мережі «Інтернет» і перегляньте короткометражний фільм від Discovery Channel «Завойовники: Александр Македонський». Що нового ви дізналися про Македонського та його Східний похід? Використавши алгоритм роботи з ШІ, самостійно створіть власне зображення Александра Македонського. Проаналізуйте отримані результати
