ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Історик Жак-Антуан Дюлор у своєму дослідженні «Історія Парижа» писав, що король Луї XIV якось зауважив: «Держава – це я». Цим висловом він нібито перебив промову судді, який постійно повторював фразу «король і держава». Хоча не всі науковці й науковиці вважають цю історію фактом, однак приписане королю висловлювання стало крилатим.
Поміркуйте, які виклики ставила перед суспільством концентрація влади в руках однієї людини і до яких наслідків це могло призвести.
Коли правитель вважає себе державою, його особисті рішення стають законом для всіх. Наприклад, Луї XIV скасував Нантський едикт, що призвело до релігійних переслідувань гугенотів, руйнування їхніх церков та масової еміграції з країни.
Абсолютний монарх міг на свій розсуд вести численні війни та витрачати величезні кошти на розкіш, що лягало важким тягарем на населення через постійне підвищення податків. Це призводило до зубожіння значної частини Франції.
За абсолютної монархії не існувало органів, які могли б контролювати чи обмежувати волю короля. Наприклад, у Франції припинили скликати Генеральні штати, тож суспільство втратило можливість впливати на державні справи.
Таким чином, хоча концентрація влади в одних руках і могла сприяти централізації та посиленню держави, вона також несла загрозу тиранії, соціальної несправедливості та економічного занепаду через неконтрольовані дії монарха.
ПОМІРКУЙТЕ
Коли і чому тривали релігійні війни у Франції?
Релігійні війни у Франції, відомі як гугенотські, тривали 36 років, з 1562 по 1598 рік. Вони почалися через поширення ідей Реформації та загострення протистояння між католиками та протестантами-гугенотами. Безпосереднім приводом до війни став напад католиків на гугенотів під час їхнього богослужіння в містечку Вассі у 1562 році.
Як саме, на вашу думку, впливав релігійний чинник на посилення королівської влади?
Релігійний чинник значно вплинув на посилення королівської влади. По-перше, ще до початку воєн королі, як Франциск І, намагалися зміцнити свою владу, підпорядковуючи собі Католицьку церкву та переслідуючи протестантів. По-друге, тривалі та криваві війни виснажили країну, тому населення прагнуло сильної централізованої влади, яка могла б навести лад. Цю роль виконав король Генрі IV, який, будучи гугенотом, прийняв католицтво зі словами «Париж вартий меси!», щоб об’єднати державу. Видавши у 1598 році Нантський едикт, він примирив католиків і гугенотів, продемонструвавши, що сильна королівська влада здатна врятувати Францію від розколу та забезпечити стабільність.
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте інфографіку про королів Франції XVI ст. Доповніть її матеріалами з тексту параграфа та за потреби з відкритих джерел.
Генрі II. Він продовжував політику свого батька, завойовував нові землі та переслідував протестантів. Його правління раптово обірвалося через загибель на лицарському турнірі.
Франциск II. Був одним із трьох синів Генрі II, які правили по черзі після смерті батька. Через юний вік значний вплив на його політику мала його мати, Катерина Медічі.
Карл IX. За часів його правління відбулося значне загострення релігійного конфлікту. Це призвело до Варфоломіївської ночі 1572 року, коли за планом його матері Катерини Медічі в Парижі було вбито тисячі гугенотів.
Генрі III. Його правління припало на час “війни трьох Генрі”. Він намагався примиритися з гугенотами, через що Католицька ліга ставилася до нього зневажливо. Генрі III уклав союз із Генрі Наваррським, проголосивши його своїм наступником, але невдовзі був убитий католицьким фанатиком. Його смерть поклала край правлінню династії Валуа.
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте гравюру. Поміркуйте, як автор зображення ставився до Генрі IV? Які деталі гравюри вказують на це?
Автор гравюри зобразив Генрі IV урочисто, у кареті, серед людей. Це підкреслює його важливість і повагу до нього як до монарха. Генрі IV показаний у центрі подій, що свідчить про позитивне ставлення до нього як до історичної постаті, яка відіграла важливу роль для Франції.
Як ви вважаєте, чому фанатичний католик вирішив убити короля, який доклав значних зусиль для стабілізації складної ситуації у Франції?
Фанатичний католик вирішив убити короля Генрі IV, тому що, попри його зусилля примирити країну, для радикальних католиків він все одно залишався ворогом. Генрі IV спочатку був лідером гугенотів (протестантів) і прийняв католицтво лише для того, щоб стати королем. Багато хто не вірив у щирість його навернення. Крім того, виданий ним Нантський едикт, який надавав релігійну свободу гугенотам, сприймався фанатиками як зрада католицької віри та небезпечна поступка “єретикам”. Тому вбивця, ймовірно, вважав, що рятує Францію від короля, який, на його думку, був не справжнім католиком, а лише прикидався ним заради влади.
ПОМІРКУЙТЕ
За текстом параграфа визначте, які кроки правителів Франції сприяли становленню абсолютної монархії в країні.
Становленню абсолютної монархії у Франції сприяли такі кроки правителів:
- Франциск І відмовився скликати Генеральні штати та підпорядкував собі Католицьку церкву.
- Кардинал Рішельє за правління Луї XIII обмежив права Паризького парламенту, позбавив гугенотів політичних прав та фортець, а також реорганізував місцеве управління, підкоривши його безпосередньо королю.
- Кардинал Мазаріні переміг у громадянській війні — Фронді, що була спробою дворянства обмежити королівську владу.
- Луї XIV після смерті Мазаріні заявив, що буде правити одноосібно. Він скасував Нантський едикт, змусивши всіх підкорятися католицькій вірі, і за допомогою міністра Кольбера зміцнював економіку та контроль держави над нею.
ДОСЛІДІТЬ
Розгляньте схему і за її допомогою складіть стислу розповідь про найважливіші риси державної політики Армана-Жана дю Плессі де Рішельє.
Державна політика кардинала Рішельє, який був першим міністром Франції за часів правління короля Луї XIII, була спрямована на посилення абсолютної монархії та централізацію влади.
Рішельє припинив скликати Генеральні штати та обмежив права Паризького парламенту. Він також вів рішучу боротьбу проти аристократів, які намагалися ослабити владу короля.
Кардинал видав «Едикт милості», за яким гугенотам дозволялося сповідувати їхню віру, але заборонялося мати власні гарнізони та фортеці. Це позбавило їх політичних прав та військової сили.
Він реорганізував систему місцевого управління, підпорядкувавши її безпосередньо королю, що зміцнило вертикаль влади.
Рішельє дбав про розвиток торгівлі та підтримував митців і науковців, лояльних до короля, що сприяло зростанню могутності та авторитету Франції.
ДОСЛІДІТЬ
Які шляхи до посилення могутності короля визначає державний діяч?
Жан-Батист Кольбер вважав, що для посилення могутності короля та держави необхідно:
- Розвивати мануфактури (промисловість), щоб забезпечити роботою простий люд.
- Збільшувати кількість кораблів для зміцнення величі держави.
- Сприяти розвитку промисловості й торгівлі, що принесе багатство в королівство.
Чи актуальні його ідеї нині? Чому?
Так, його ідеї залишаються актуальними. Сучасні держави, так само як і Франція в часи Кольбера, прагнуть розвивати власну економіку, адже сильна промисловість і торгівля є основою багатства та впливу країни у світі. Забезпечення громадян роботою і сьогодні є одним із головних завдань будь-якого уряду, оскільки це гарантує стабільність у суспільстві.
ДОСЛІДІТЬ
1. Які території було приєднано до Франції в період правління Луї XIV?
За період правління Луї XIV до Франції були приєднані території переважно на північному сході та півдні. Зокрема, було приєднано частину Іспанських Нідерландів, міста Мец, Туль, Страсбург, Франш-Конте та Руссільйон.
Складіть кілька запитань про політику Короля-Сонця, використовуючи карту.
- В яких напрямках відбувалося розширення території Франції за часів правління Луї XIV і чому саме ці території були важливі для держави?
- Карта показує, що вздовж нових кордонів була збудована система фортець. Яку роль вона відігравала в політиці короля?
- Де були розташовані найзаможніші райони Франції наприкінці правління Луї XIV і як це пов’язано з розташуванням торговельних портів та осередків мануфактурного виробництва?
2. Яке враження на сучасників і сучасниць мав справляти королівський двір Франції?
Королівський двір Франції, особливо за часів Луї XIV, мав справляти враження неймовірної величі, багатства та абсолютної влади монарха. На портреті король зображений у розкішному вбранні, що підкреслює його високий статус, а грандіозний Версальський палац з його величезними садами демонстрував могутність і здатність короля підкорювати навіть природу. Усе це мало викликати у сучасників захоплення та повагу, утверджуючи ідею, що влада короля є непохитною.
Поміркуйте, завдяки яким особливостям комплексу близько 15 мільйонів людей щороку відвідують палац, парк або сади Версаля, що робить його однією з найпопулярніших туристичних визначних пам’яток у світі.
Версаль приваблює мільйони туристів завдяки поєднанню кількох унікальних особливостей. По-перше, це його вражаюча архітектура та розкішні інтер’єри, як-от знаменита Дзеркальна галерея. По-друге, це величезні та ідеально сплановані сади й парк, які є шедевром ландшафтного мистецтва. По-третє, Версаль є важливим історичним місцем, символом абсолютної монархії у Франції та місцем, де відбувалися ключові події європейської історії. Саме ця комбінація краси, величі та історичної значущості робить його таким популярним сьогодні.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Назвіть королів Франції XVI ст. та визначте основні риси їхньої політики.
- Франциск І. Зміцнював свою владу, припинив скликати Генеральні штати, підпорядкував собі Католицьку церкву та розпочав переслідування протестантів.
- Генрі II. Продовжував політику свого батька, завойовував нові землі та переслідував протестантів.
- Франциск II, Карл ІХ, Генрі III. Сини Генрі II, за правління яких країна поринула у релігійні війни. Значний вплив на політику мала їхня мати, Катерина Медічі. Ці війни завершилися трагічними подіями, як-от Варфоломіївська ніч, та вбивством Генрі III, що поклало край династії Валуа.
- Генрі IV. Розпочав правління династії Бурбонів. Видав Нантський едикт, щоб примирити католиків і гугенотів, та проводив економічні реформи для відновлення країни.
2. Які реформи провів Генрі IV?
Генрі IV провів низку реформ, спрямованих на відновлення Франції після релігійних воєн:
- Видав Нантський едикт у 1598 році, який надав гугенотам свободу віросповідання і поклав край релігійним війнам.
- Запровадив політику меркантилізму та протекціонізму, сприяючи розвитку сільського господарства, промисловості й торгівлі та захищаючи власних виробників.
- Провів внутрішні реформи, що сприяли наповненню державної скарбниці завдяки суворому контролю за збором податків.
- Заснував першу французьку колонію в 1604 році.
3. Визначте основні риси політики кардинала Рішельє у внутрішній і зовнішній політиці Франції.
- Внутрішня політика. Була спрямована на посилення абсолютної монархії. Він обмежив права аристократії та представницьких органів, видав «Едикт милості», що позбавив гугенотів політичних прав, та реорганізував місцеве управління, підпорядкувавши його королю.
- Зовнішня політика. Рішельє прагнув посилити вплив Франції в Європі. За його часів Франція почала створювати колоніальну імперію, втрутилася в Тридцятилітню війну, що допомогло послабити Іспанію, та вела боротьбу за нові території з Англією та Нідерландами.
4. Які реформи провів Жан-Батист Кольбер?
Жан-Батист Кольбер, міністр фінансів за Луї XIV, провів такі реформи для зміцнення економіки :
- Сприяв розвитку мануфактурного виробництва.
- Підтримував французьку торгівлю, вводячи високе мито на імпорт.
- За його правління було прокладено нові дороги, що пожвавило внутрішню торгівлю.
- Запровадив чітку систему звітності витрат і доходів королівської скарбниці.
- Заснував потужні торговельні компанії (Ост-Індську та Вест-Індську).
5. Чому Луї XIV називали Королем-Сонцем? Чи вплинув на це той факт, що монарх полюбляв масштабні помпезні свята та вечірки, які вражали сучасників розмахом, фінансував будівництво величних палацових комплексів, розкіш і вишуканість яких стала взірцем для інших правителів?
Луї XIV називали Королем-Сонцем, оскільки він, подібно до сонця, вважався центром держави, навколо якого оберталося все політичне, культурне та суспільне життя Франції. Так, на це прізвисько безпосередньо вплинула його любов до грандіозних свят та будівництва величних палаців, як-от Версаль. Ця розкіш і вишуканість мали на меті продемонструвати неймовірну могутність, багатство та велич короля, що робило його владу сліпучою та абсолютною в очах сучасників і стало взірцем для інших монархів Європи.
6. Доповни схему.
- зменшення впливу іноземних товарів;
- скасування внутрішніх мит;
- підтримка мануфактур і торгівлі;
- протекціонізм (високе мито на імпорт).
Поміркуй, чи була успішною політика меркантилізму. Чому?
Політика меркантилізму була частково успішною. З одного боку, вона сприяла розвитку мануфактур, наповненню державної скарбниці та централізації економіки, що зміцнило державу. З іншого боку, величезні витрати короля на війни та розкішне життя, а також скасування Нантського едикту, що призвело до масової еміграції кваліфікованих ремісників-гугенотів, значною мірою знівелювали ці досягнення та призвели до зубожіння країни.
7. Які переваги та виклики мало, на твою думку, запровадження абсолютної монархії у Франції? Чому правителі інших країн прагнули запозичити досвід Французьких монархів?
Запровадження абсолютної монархії у Франції мало свої переваги та виклики.
- Переваги: централізація влади, припинення релігійних війн і внутрішніх конфліктів, створення сучасної французької держави, зростання авторитету Франції завдяки військовим і культурним досягненням.
- Виклики: величезні витрати на війни й утримання двору виснажували економіку, скасування Нантського едикту призвело до релігійних переслідувань і відтоку населення, а вся повнота влади в руках однієї людини створювала ризик необмеженої тиранії.
Правителі інших країн прагнули запозичити досвід французьких монархів, тому що Франція за часів Луї XIV стала взірцем могутності, багатства та культурного панування. Велич Версалю, військові перемоги та поширення французької мови й моди в Європі демонстрували успішність моделі абсолютизму, яку хотіли відтворити інші королі для посилення власної влади та престижу.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
Історичний портрет: Кардинал Рішельє (Карта пам’яті)
Центральна постать: Арман-Жан дю Плессі де Рішельє (1585-1642)
- Хто він?
- Французький державний діяч, герцог, кардинал.
- Перший міністр Франції за правління короля Людовіка XIII протягом 18 років.
- Мав прізвисько “Червоне Високопреосвященство” через колір кардинальської мантії.
- Головна мета
- “Моєю першою метою була велич короля, моєю другою метою була могутність королівства”.
- Зміцнення абсолютної монархії у Франції та підвищення її престижу в Європі.
- Внутрішня політика
- Боротьба з гугенотами: Позбавив протестантів політичних прав та фортець (зокрема, захопив Ла-Рошель), але зберіг їм свободу віросповідання.
- Приборкання знаті: Жорстоко придушував змови аристократів проти короля, не боявся страчувати навіть представників найзнатніших родів.
- Централізація влади: Зміцнив владу короля на місцях, посиливши роль королівської ради. Заборонив парламентам (судовим органам) втручатися в державні справи.
- Зовнішня політика
- Протидія Габсбургам: Головною загрозою для Франції вважав іспанських та австрійських Габсбургів, тому прагнув ослабити їхній вплив.
- Тридцятирічна війна: Незважаючи на те, що був кардиналом Католицької церкви, уклав союз із протестантськими державами (Швецією, німецькими князівствами) проти католиків-Габсбургів.
- Розширення впливу: Розпочав створення французької колоніальної імперії (Канада, Західна Індія).
- Культура та економіка
- Заснував Французьку академію для розвитку мови та літератури.
- Підтримував політику меркантилізму: заохочував виробництво товарів на експорт та розвиток торгівлі.
- Опікувався розвитком культури, протегував художникам і літераторам, реконструював Сорбонну.
- Цікаві факти
- Дуже любив котів і тримав у своєму палаці близько 14 пухнастих улюбленців з різними іменами.
- Своїм наступником назвав кардинала Джуліо Мазаріні.
- Перед смертю на прохання пробачити ворогам відповів: “У мене не було інших ворогів, окрім ворогів держави”.