На головну сторінку (зміст) – Щупак 6 клас
Діємо: практичні завдання
Об’єднайтеся в дослідницькі групи. За допомогою історичних текстів, зображень археологічних знахідок виконайте такі завдання:
1. Визначте заняття давніх слов’ян
Давні слов’яни займалися орним рільництвом, яке було основою їхнього комплексного сільського господарства. Також у них були розвинені ремесла, зокрема металообробка та ювелірна справа, косторізне ремесло, виготовлення якісного керамічного посуду на гончарному крузі та виробництво жорен для перетирання зерна. Розкопки свідчать про існування цілих металургійних осередків, де виплавляли залізо.
2. З’ясуйте, які знаряддя праці вони використовували
Для обробітку землі слов’яни застосовували запозичений в античного населення важкий плуг із залізними наральниками. Для збору врожаю вони мали серпи та коси. У ремеслах використовували гончарний круг, залізоплавильні горни, долота та ливарські формочки. Для побутових потреб слугували кам’яні жорна.
3. Які культури вирощували та яких тварин розводили?
Давні слов’яни вирощували зернові культури. Вони розводили розводили велику рогату худобу, тримали кіз, птицю.
4. Чи розвивали вони господарські зв’язки з іншими народами?
Слов’яни здійснювали торгівлю з різними племенами та державами поруч або навіть на значній відстані від своїх територій, зокрема, носії черняхівської культури активно торгували з Римською імперією.
Вони обмінювалися різними товарами, такими як мед, віск, шкури, деревина, зброя, кераміка, текстиль, металеві вироби та інші. Слов’яни були важливими учасниками торгових маршрутів, які з’єднували Скандинавію, Східну Європу і Візантію. Вони також імпортували різноманітні предмети розкоші та інші товари.
Діємо: практичні завдання. Зовнішній вигляд слов’ян
1. Уважно розгляньте запропоновані ілюстрації на с. 247 та складіть розповідь про зовнішній вигляд давніх слов’ян
Чоловіки (носії зарубинецької культури) носили недовгі сорочки-туніки, підперезані поясом, штани та плащі, які закріплювали на плечі застібкою-фібулою. Деякі мали на голові пов’язки або шапки, носили бороди та довге волосся. Жінки (носії черняхівської культури) вдягалися у довгі білі сорочки, схожі на сучасні вишиванки, з візерунками на рукавах, та спідниці. Голову покривали хустками або обручами. Їхній одяг був багатошаровим та прикрашеним.
2. Висловте судження, в чому полягає значення історичної реконструкції для популяризації історії України
Історична реконструкція допомагає “оживити” минуле. Вона дозволяє не просто прочитати про давніх слов’ян, а й побачити, як вони могли виглядати. Це робить історію більш зрозумілою та цікавою і допомагає краще уявити життя наших предків.
3. Які знання й уміння має залучати автор/авторка історичних реконструкцій для роботи?
Автор реконструкцій повинен глибоко знати історію та археологію конкретного періоду, щоб точно відтворити одяг, прикраси та предмети побуту на основі знахідок. Також необхідні художні навички для створення реалістичного зображення та знання про матеріали, тканини й техніки, які використовувалися в давнину.
4. Зверніть увагу, чи є спільні риси в зовнішньому вигляді давніх слов’ян та сучасних українців.
Так, є спільні риси. Найбільш очевидною є вишита сорочка (вишиванка), яку можна побачити на реконструкції жіночого одягу. Також традиція для жінок покривати голову хусткою зберігалася в українській культурі протягом століть. Елементи крою одягу та його багатошаровість також можна вважати далекими прототипами українського національного костюма.
Діємо: практичні завдання
Уважно розгляньте ілюстрації та підписи до них. Користуючись ними й іншими даними підручника, схарактеризуйте господарське життя та духовний світ слов’ян.
Господарство: Давні слов’яни були осілими землеробами та вправними ремісниками. Вони обробляли землю важким плугом, виплавляли залізо, виготовляли якісний посуд та прикраси. Також вони торгували з іншими народами, зокрема з Римською імперією.
Духовний світ: Їхні вірування поєднували анімізм, тотемізм і магію. Найбільше вони шанували Землю-годувальницю і вірили, що вона може передбачати майбутній врожай.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
І. Знаю й систематизую нову інформацію
Які джерела використовують для дослідження побуту і духовної культури давніх слов’ян?
Для дослідження життя давніх слов’ян використовують історичні тексти та, головним чином, археологічні знахідки. До них належать залишки поселень, жител, знаряддя праці (плуги, серпи, коси), предмети побуту (керамічний посуд, жорна), прикраси та скарби, як-от Мартинівський.
Що становило основу господарювання давніх слов’ян?
Основу господарювання становило комплексне сільське господарство, а саме орне рільництво з використанням важкого плуга. Важливу роль також відігравали розвинені ремесла: металообробка, гончарство, косторізне ремесло та зовнішня торгівля, зокрема з Римською імперією.
Як духовний світ слов’ян був пов’язаний зі способом господарювання?
Духовний світ слов’ян був тісно пов’язаний із землеробством. Вони обожнювали природу, а головним божеством вважали Землю, яку називали “матір’ю-годувальницею”. Існували обряди, пов’язані з прогнозуванням урожаю, наприклад, “слухання землі”. Знахідка глечика-календаря для землеробів також підтверджує цей зв’язок.
Що свідчить про те, що українці є слов’янським народом?
Про це свідчать спільні елементи побутової та духовної культури. Наприклад, традиція вишитих сорочок (як у реконструкціях давніх слов’ян), шанування землі як годувальниці та багато інших культурних елементів.
2. Перевірте свої знання з історії давніх слов’ян — виконайте онлайн-тест.
Позначте державу, з якою торгували давні слов’яни?
Римська імперія
Як називаються корінні жителі певної місцевості?
Автохтони.
На малюнку представлено пам’ятку слов’ян
Гончарного виробництва
Яку релігію сповідували давні слов’яни?
Язичництво
Під якою назвою згадуються слов’яни в найбільш ранніх писемних джерелах?
Венеди (У тексті вказано: “…господарство носіїв черняхівської археологічної культури (венеди)” ).
Позначте пам’ятку культури слов’ян
Варіант 2
Яким роком датується остання писемна згадка про антів?
602 р.
Яке заняття складало основу господарства слов’ян?
Землеробство
У межах сучасних українських земель від р. Прут до р. Сіверський Дінець проживали племена
Антів
Позначте перелік, у якому наведено імена відомих із писемних джерел вождів антів
Бож, Ардагаст, Мусокій.
Який спосіб життя вели давньослов’янські племена?
Осілий (У тексті сказано: “слов’янські спільноти вели осілий спосіб життя” ).
Протягом якого часу відбувалося Велике розселення слов’ян?
V-VII ст.
ІІ. Обговоріть у групі
Обговоріть у групі особливості розвитку давніх слов’ян. Визначте, чи можна назвати етап їхнього розвитку в першій половині І тис. н. е. цивілізацією. Доберіть аргументи на користь своєї думки
Це питання є складним і викликає дискусії серед істориків. Етап розвитку давніх слов’ян у першій половині І тисячоліття н. е. важко назвати цивілізацією у повному розумінні цього слова, але вони мали багато її важливих ознак. Ось аргументи “за” і “проти”.
Аргументи «ЗА» (ознаки цивілізації, які були у слов’ян):
- Осілий спосіб життя та постійні поселення: Слов’яни вели осілий спосіб життя, будували невеликі поселення та укріплені городища.
- Розвинене сільське господарство: Основою їхнього господарства було орне рільництво з використанням складного знаряддя — важкого плуга.
- Високий рівень ремесел: Вони досягли значних успіхів у металообробці, гончарстві (використовували гончарний круг), косторізній та ювелірній справі.
- Торговельні зв’язки: Слов’яни мали економічні зв’язки з іншими народами, зокрема активно торгували з могутньою Римською імперією.
- Складний духовний світ: У них були власні релігійні уявлення (язичництво) з культом Землі-годувальниці та навіть існували системи обліку часу, як-от глечик-календар.
Аргументи «ПРОТИ» (чого не вистачало для статусу цивілізації):
- Відсутність великих міст: Слов’янські поселення були невеликими (7–30 господарств), вони не мали великих міст, які є центром цивілізації.
- Відсутність єдиної держави: У цей період вони жили племенами або союзами племен (анти, венеди, склавини), але ще не мали єдиної централізованої держави з апаратом управління.
- Відсутність писемності: Хоча існували символічні системи (як календар на глечику), повноцінної писемності для ведення записів чи законів у них не було.
Висновок: Отже, давні слов’яни в цей період перебували на високому рівні розвитку, який можна вважати передцивілізаційним або протодержавним, але ще не стали повноцінною цивілізацією через відсутність таких ключових ознак, як міста, державність та писемність.
Мислю творчо
Ознайомтеся зі свідченням автора про антів і склавинів. Яке уявлення про давніх слов’ян воно формує? Поміркуйте, яким було ставлення автора до антів і склавинів. Чи можна вважати його упередженим? Свою думку обґрунтуйте.
Свідчення Прокопія формує образ витривалого, простого та невибагливого народу. Він описує їх як людей, які живуть важким життям і не дбають про комфорт, завжди “вкриті брудом”. Водночас автор підкреслює, що вони не є злими чи підступними. Важливою характеристикою є їхній суспільний устрій — “демократія”, оскільки вони не мали єдиного правителя, а всі важливі справи вирішували спільно.
Ставлення автора є двоїстим, але водночас упередженим.
- З одного боку, він визнає їхні позитивні риси: простоту, відсутність лиходійства та унікальний демократичний устрій.
- З іншого боку, його опис явно упереджений з позиції представника розвиненої Візантійської цивілізації.
Упередженість Прокопія проявляється в тому, що він оцінює слов’ян за стандартами власної культури. Фрази “жили важким життям”, “не звертаючи ніякої уваги на тілесні зручності” та “вкриті брудом” показують зневажливе ставлення до їхнього способу життя, який для візантійця виглядав примітивним. Він дивиться на них зверхньо, як на “варварів”, хоч і не наділяє їх виключно негативними рисами. Його погляд — це погляд цивілізованої людини на “простий” і “невибагливий” народ, що є типовим для античних та візантійських авторів, які описували сусідні племена.