Роздивіться ілюстрації на с. 234 та прочитайте коментар. Як доля Григорія Сковороди пов’язана з історією Києво-Могилянської академії? Про що свідчить той факт, що свої міркування про сутність свободи в поезії «De libertate» він проілюстрував згадкою про Богдана Хмельницького? Поділіться припущеннями, яким є ідеал свободи для українського філософа.
Григорій Сковорода був вихованцем Києво-Могилянської академії, де він сформувався як мислитель, вивчаючи філософію, мови та музику. Згадка про Богдана Хмельницького свідчить про глибоку пошану філософа до боротьби за політичну та національну волю народу. Я думаю, що ідеал свободи для Сковороди — це не лише відсутність зовнішнього примусу, а передусім внутрішня незалежність людини, можливість жити згідно зі своєю природою («сродна праця») та совістю.
У чому внесок Києво-Могилянської академії в культурно-освітній розвиток України? Як розвивалися філософські ідеї? У чому непроминальна цінність козацьких літописів? Які зміни сталися в системі освіти на українських теренах під владою Російської імперії після ліквідації козацького устрою? Наведіть факти, що свідчать про перетворення освіти на інструмент імперської колонізаторської політики.
Києво-Могилянська академія мала вирішальне значення для становлення української науки та культури, сформувавши один із центрів філософської думки слов’янського світу. Вона виховала плеяду літописців, істориків, художників, композиторів та гетьманів. Філософські ідеї розвивалися у тісному зв’язку з природничими науками, а найвидатнішим філософом другої половини XVIII ст. став Григорій Сковорода.
Цінність козацьких літописів («Літопис Самовидця», Граб’янки, Величка) полягає в збереженні історичної пам’яті: вони створені в козацькому середовищі й детально описують події Національно-визвольної війни та Руїни.
Після ліквідації козацького устрою відбулася уніфікація освіти за російським зразком: запроваджувалися головні й малі народні училища, освіта набула станового характеру. Фактами колонізації є повне переведення навчання на російську мову, перетворення Києво-Могилянської академії на становий духовний заклад та її закриття у 1817 році.
Прочитайте уривок з літопису Самійла Величка, яким починається його хроніка. Чому, на думку літописця, треба берегти історичну пам’ять народу? Як це потрібно робити? У чому Самійло Величко вбачає свою роль і яку мету перед собою ставить?
На думку Величка, пам’ять треба берегти, щоб слава предків не була забута і щоб народ знав свою справжню історію, а не вигадану чужинцями. Робити це потрібно через ретельне записування подій з поясненням їхніх причин та обставин. Свою роль він вбачає в тому, щоб виправити помилки попередніх літописців і представити світові правдиву історію «сармато-козацьких предків».
Прочитайте уривки з мовознавчих праць. Як наведені в тексті 1 факти доводять, що процес мовного розвитку в Україні відбувався під тиском імперської колонізаторської політики? Поділіться припущеннями, чому деякі заборони щодо використання української мови доводилося дублювати в пізніших указах? Що з текстів 2 і 3 ви довідалися про історію літературних мов в Україні XVIII ст.? На якій основі постала слов’яноруська мова? Чому цю мову названо «штучним витвором»? Чому вона відігравала щодо староукраїнської літературної мови деструктивну роль? У чому полягала ця деструкція?
Факти заборон (укази 1720, 1753, 1769, 1784, 1786 рр.) свідчать про системне витіснення української мови з друку, освіти та церковної служби. Дублювання указів може свідчити про те, що на практиці ці заборони не завжди виконувалися одразу.
З текстів відомо, що «слов’яноруська мова» була штучним витвором, який спирався виключно на церковнослов’янську мову. Її називають штучною, бо вона не мала народної основи, а автори використовували її, щоб «влитися в загальноросійський культурний контекст». Деструктивна роль полягала в тому, що ця мова (разом із російською) витіснила з ужитку давню староукраїнську літературну мову. Однак, зруйнувавши стару книжну мову, вона мимоволі розчистила місце для творення нової української літературної мови на основі живого народного мовлення.
Чим уславилися А. Ведель, М. Березовський та Д. Бортнянський?
Ці композитори уславилися створенням класичних зразків української хорової духовної музики, зокрема церковних концертів. Їхня творчість поєднала європейські традиції з українськими народними мотивами, вивівши нашу музичну культуру на світовий рівень.
Прочитайте афоризми Г. Сковороди. Поясніть один з крилатих висловів, який уважаєте суголосним своїм думкам. Чому Г. Сковороду називають українським Сократом?
Вислів «Бери вершину, матимеш середину» означає, що треба ставити перед собою найвищі цілі, щоб досягти гідного результату. Сковороду називають «українським Сократом», бо він, як і давньогрецький філософ, навчав людей пізнавати себе, вів мандрівний спосіб життя і втілював свої ідеї у власних вчинках.
Перейшовши за посиланням або кодом, перегляньте відео, присвячене Г. Сковороді. Які з відомих вам фактів життєпису Сковороди обіграно у відео, а що довідалися нового? Яку філософську ідею Г. Сковороди автори використали як стрижневу в сюжеті? Чи вважаєте її слушною?
У відео обіграно його мандрівний спосіб життя та відмову від високих посад заради свободи. Стрижневою ідеєю є пошук людиною своєї «сродної праці» та внутрішнього спокою. На мою думку, ця ідея є дуже слушною навіть сьогодні, адже щастя можливе лише тоді, коли людина займається справою, до якої має хист.
Перебудуйте твердження на проблемне запитання та дайте на нього аргументовану відповідь: «Києво-Могилянська академія в другій половині XVII – упродовж XVIII ст. була одним з найвпливовіших освітніх, наукових і культурних осередків на українських теренах».
Запитання: У чому полягала унікальна роль Києво-Могилянської академії для розвитку українського суспільства XVII–XVIII століть?
Відповідь: Академія була інтелектуальним центром, де формувалася національна еліта. Її вихованцями були гетьмани, козацькі літописці, церковні діячі, вчені та митці. Вона сприяла розвитку нових літературних жанрів, поетичної школи, природничих наук та музичної культури, ставши осередком філософської думки слов’янського світу. Попри перетворення на становий духовний заклад імперською владою, її вплив на науку та культуру залишився вирішальним.
1. Хто з перелічених діячів української історії не був вихованцем Києво-Могилянської академії?
Не був вихованцем Академії Василь-Костянтин Острозький (6), оскільки він жив і діяв значно раніше заснування цього закладу у форматі академії. Також Петро Могила (7) був її реформатором та опікуном, а не студентом.
2. Якими були історичні умови, що визначали розвиток освіти в Україні упродовж XVIII ст.?
Умовами були поступова втрата автономії Гетьманщини, посилення русифікації, впровадження імперської станової системи освіти та перехід на російську мову навчання в усіх офіційних закладах.
3. Чому занепала староукраїнська книжна мова, а слов’яноруська не мала шансів розвинутися до літературної мови?
Староукраїнська мова вийшла з ужитку через витіснення її слов’яноруською та російською мовами, а також через перехід давньоруських джерел у «власність» російської культури. Слов’яноруська мова не мала шансів, оскільки була «штучним витвором» на основі церковнослов’янської мови, відірваним від живого мовлення, і виконувала деструктивну роль щодо національних традицій. Це створило вакуум, який згодом заповнила нова література на народнорозмовній основі.