Головна сторінка ГДЗ 10 клас Хлібовська
1. «Українське питання» напередодні Другої світової війни
1. Як розглядали «українське питання» різні країни?
Напередодні Другої світової війни українські етнічні землі входили до складу кількох держав, які по-різному розглядали “українське питання”:
- СРСР наголошував на важливості об’єднання всіх українських земель у складі УРСР.
- Для Румунії, Польщі та Угорщини така позиція була неприйнятною, оскільки вони контролювали частину українських територій.
- Нацистська Німеччина розглядала українські землі як потенційну продовольчу базу та розмінну монету у відносинах з сусідніми країнами.
- Провідні світові держави (США, Велика Британія, Франція) непокоїла лише відповідність українських кордонів Версальсько-Вашингтонській системі.
2. Які фактори сприяли зближенню Німеччини та СРСР?
Кілька факторів сприяли зближенню Німеччини та СРСР напередодні війни:
- Провал англо-франко-радянських переговорів.
- Економічні та політичні інтереси Гітлера, який прагнув уникнути війни на два фронти перед нападом на Францію та Велику Британію
3. Що передбачав таємний протокол до «Пакту Молотова-Ріббентропа»?
Таємний протокол до німецько-радянського пакту про ненапад розмежовував сфери територіальних інтересів двох держав у Центральній та Східній Європі, порушуючи територіальну цілісність кількох країн:
- Польща мала бути поділена по річках Нарев, Вісла і Сян.
- Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва та частина Румунії (Бессарабія і Буковина) визнавалися радянською зоною впливу
2. Початок Другої світової війни. Українці в польській армії
1. Які події відбулись у вересні 1939 року?
1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу, що стало початком Другої світової війни. 17 вересня 1939 року СРСР без оголошення війни розпочав військові дії проти Польщі, ввівши Червону армію на західноукраїнські землі.
2. Стисло охарактеризуйте участь українців у польській армії
Українці були другою за чисельністю етнічною групою в польській армії – близько 120 тисяч осіб. Вони виявляли відвагу та жертовність під час боїв, зокрема при обороні Варшави. Близько 8 тисяч українців загинули у вересні-жовтні 1939 року. Частина українців потрапила до радянського полону, їх розстріляли або мобілізували до армії генерала Андерса.
3. Як реагувало населення Західної України на вторгнення Червоної армії?
Населення Західної України по-різному сприйняло вторгнення Червоної армії: одні вважали це визволенням від польського панування, інші – чекали, як буде поводитися нова влада. Радянська влада намагалася діяти під гаслами “Землю – селянам!”, “Фабрики – робітникам!” та поширювала листівки про “історичне возз’єднання українського народу”
Мовою джерела. 1. Чи можна кваліфікувати діяльність радянського керівництва як воєнний злочин? Свою думку аргументуйте фактами із джерела.
Так, діяльність радянського керівництва, описану в записці Лаврентія Берії, можна кваліфікувати як воєнний злочин згідно з наведеним визначенням з Вікіпедії.
По-перше, записка свідчить про умисне позбавлення військовополонених та цивільних осіб права на справедливий судовий процес. Близько 26 тисяч осіб мали бути розстріляні в “особливому порядку”, без належного розгляду їхніх справ.
По-друге, серед цих осіб були колишні польські офіцери, чиновники, поміщики, поліцейські, розвідники, жандарми, осадники та тюремники – тобто громадяни протилежної сторони конфлікту та представники ворожої армії. Їх підступне вбивство без суду також підпадає під визначення воєнного злочину.
Таким чином, наказ Берії про розстріл десятків тисяч військовополонених та цивільних осіб в “особливому порядку” є грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права і кваліфікується як воєнний злочин радянського керівництва.
3. Розкол Організації українських націоналістів (ОУН). Андрій Мельник. Степан Бандера
1. Що посилило внутрішнє протистояння в Організації українських націоналістів?
Внутрішнє протистояння в Організації українських націоналістів (ОУН) посилилося після вбивства у 1938 році її керівника Євгена Коновальця агентом НКВС. Виникли розбіжності між ветеранами ОУН, які проживали за кордоном, та молодими галицькими радикалами.
2. За яких обставин ОУН розкололася на дві гілки?
ОУН розкололася на дві гілки – мельниківців (ОУН(м)) та бандерівців (ОУН(б)) – після конференції націоналістів у Кракові в лютому 1940 року, ініційованої Степаном Бандерою. Ця конференція відхилила рішення Римського збору ОУН 1939 року, на якому Головою Проводу було обрано Андрія Мельника.
3. Чим відрізнялися погляди Андрія Мельника та Степана Бандери?
Андрій Мельник та Степан Бандера мали різні погляди:
- Мельник більше сподівався на підтримку нацистської Німеччини, а Бандера закликав спиратися лише на власні сили.
- Мельниківці вважали, що незалежність України має бути досягнута поступово, еволюційним шляхом. Бандерівці були переконані, що ОУН повинна розгорнути революційно-партизанську боротьбу.
Підсумуйте свої знання
2. Поясніть значення понять: країна-агресор, воєнний злочин, пакт
- Країна-агресор – держава, яка розпочала війну або збройний конфлікт проти іншої держави, порушуючи норми міжнародного права.
- Воєнний злочин – серйозне порушення законів і звичаїв війни, зокрема вбивство чи поранення цивільних осіб або військовополонених, позбавлення їх права на справедливий судовий розгляд тощо.
- Пакт – міжнародний договір, угода між державами
3. Проаналізуйте діяльність Андрія Мельника та Степана Бандери. Чому між цими діячами не було порозуміння?
Андрій Мельник та Степан Бандера були провідними діячами українського національно-визвольного руху, але мали різні погляди на шляхи досягнення незалежності України. Мельник сподівався на підтримку Німеччини та еволюційний шлях, тоді як Бандера закликав до революційної боротьби власними силами. Під час Другої світової війни Бандера проголосив Акт відновлення Української держави 30 червня 1941 року.
Між ними не було порозуміння через ідеологічні розбіжності та боротьбу за лідерство в ОУН. Це призвело до розколу організації на два крила – мельниківців та бандерівців.
4. Займіть позицію. «Напад СРСР на Польщу — це визвольний похід Червоної армії на західноукраїнські землі чи «ніж у спину» колишнім союзникам?» Наведіть аргументи.
Напад СРСР на Польщу 17 вересня 1939 року, без оголошення війни, можна розцінювати як акт агресії та воєнний злочин згідно з нормами міжнародного права.
Хоча радянське керівництво виправдовувало це “захистом українців та білорусів”, насправді метою було приєднання західноукраїнських земель до СРСР відповідно до таємного протоколу пакту Молотова — Ріббентропа.
Таким чином, попри гасла про “визволення”, вторгнення Червоної армії на територію Польщі було актом агресії та порушенням суверенітету іншої держави. Це був “ніж у спину” для колишніх союзників у Першій світовій війні заради територіальних надбань СРСР.