§37. Українські землі в складі Польщі

Головна сторінка ГДЗ 10 клас Хлібовська 

1. Правовий статус українських земель

1. Назвіть міжнародні угоди, що юридично закріпили приєднання українських земель до Польщі

• Ризький договір 1921 року, за яким до Польщі відійшла Західна Волинь.
• Рішення Ради послів Антанти у 1923 році, яке дозволило залишити Східну Галичину у складі Польщі на умовах надання їй автономії та поваги до прав українського населення.

2. Який адміністративно-територіальний поділ встановили поляки на українських територіях?

На українських територіях, що відійшли до Польщі, було встановлено такий адміністративно-територіальний поділ:

• У Східній Галичині утворили три воєводства: Львівське, Тернопільське, Станіславське.
• На Західній Волині та Поліссі існували два воєводства: Волинське і Поліське.

Крім того, була встановлена умовна адміністративна межа між Галичиною та Волинню/Холмщиною, відома як “сокальський кордон”

3. У чому була різниця між українцями Галичини й українцями Волині й Холмщини?

Основна різниця між українцями Галичини й українцями Волині та Холмщини полягала в наступному:

• Галицькі українці (близько 3 мільйонів), переважно греко-католики, були добре організовані, національно свідомі та мали досвід відстоювання своїх прав ще за часів Австро-Угорщини.
• Українці Волині, Полісся та Холмщини (близько 2 мільйонів), здебільшого православні, не мали такого рівня політичної активності та досвіду громадсько-політичної діяльності, як галичани, оскільки ці землі входили до складу Російської імперії.

2. Національна політика польського уряду

1. Чи забезпечував польський уряд права українців?

Ні, польський уряд не забезпечував права українського населення, попри свої обіцянки. Навпаки, він проводив дискримінаційну політику щодо українців.

2. Визначте зміст освітньої політики Другої Речі Посполитої?

Зміст освітньої політики Польщі щодо українців був таким:

• Витіснення української мови з державних і муніципальних установ, запровадження польської мови.
• Закриття українських шкіл, особливо на території Західної Волині та Холмщини.
• Запровадження утраквістичних (двомовних) шкіл, які фактично перетворювалися на польські через обов’язкове вивчення польської мови та історії.
• Переважна більшість вчителів у школах були поляками, які не знали української мови.
• Недостатня кількість українських шкіл порівняно з польськими для задоволення освітніх потреб українців.

3. Охарактеризуйте стан української середньої і фахової освіти в Польській державі.

• У 1939 році в Галичині працювало лише 5 державних українських середніх шкіл і 18 приватних.
• На Волині жодна державна середня школа не мала українською мовою навчання у 1928/29 н.р. Українці могли навчатися лише у 3 приватних гімназіях.
• Доступ до вищої освіти був обмежений через високу платню та відсоткову норму (наприклад, 5% для українців у Львівському університеті).
• Загалом частка українських учнів у середніх школах була значно меншою, ніж етнічний склад населення.

3. Економічне і соціальне становище населення. Українська кооперація

1. Поясніть мету і суть політики осадництва і пацифікації

Політика осадництва та пацифікації мала на меті посилити полонізацію та контроль над українськими землями:

• Осадництво передбачало переселення поляків (осадників) на українські території, надання їм землі, кредитів та пільг. Це мало змінити етнічний склад населення на користь поляків.
• Пацифікація (“умиротворення”) у 1930 році була жорстокою каральною акцією польської влади проти українських сіл в Галичині у відповідь на селянські антипоміщицькі виступи. Її метою було придушення українського національного руху.

2. Яку промислову політику на українських землях провадили поляки?

Польський уряд проводив дискримінаційну промислову політику на українських землях:

• Країна була поділена на “Польщу А” (корінні польські землі) і “Польщу Б” (в т.ч. українські території).
• У “Польщі Б” обмежували видачу дозволів на підприємницьку діяльність, встановлювали високі залізничні тарифи.
• Це призвело до концентрації понад 80% промисловості у “Польщі А”.

3. Як українці протистояли польському економічному впливу?

Українці намагалися протистояти польському економічному впливу через розвиток кооперативного руху:

• Була створена розгалужена мережа українських кооперативів – кредитних, споживчих, торгових, молочарських тощо.
• Найбільші об’єднання – “Центробанк”, “Центросоюз”, “Маслосоюз”, “Народна торгівля”.
• Чисельність кооперативів у Галичині зросла з 580 у 1921 р. до 4000 напередодні Другої світової війни.
• Кооперативи об’єднували до 700 тис. осіб і експортували продукцію за кордон.

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

• 31 липня 1924 року польський уряд затвердив «кресовий» закон про освіту, який передбачав створення утраквістичних (двомовних) шкіл, що фактично перетворювалися на польські.
• У вересні 1930 року польська влада розпочала кампанію пацифікації (умиротворення) українських сіл у відповідь на напади на поміщицькі маєтки. Під час пацифікації руйнували українські установи, арештовували й карали протестувальників

2. Поясніть значення понять: «сокальський кордон», утраквістична школа, осадництво, пацифікація

«Сокальський кордон» – адміністративна межа, встановлена польською владою між Галичиною та українськими північно-західними землями (Волинню і Холмщиною).

Утраквістична школа – офіційно двомовна школа, запроваджена «кресовим» законом, яка фактично перетворювалася на польську через викладання більшості предметів польською мовою.

Осадництво – політика заохочення переселення поляків на українські землі шляхом надання їм земельних ділянок та інших пільг.

Пацифікація – кампанія «умиротворення» українських сіл у 1930 році, що супроводжувалася руйнуваннями, арештами й покараннями

3. Напишіть довідку «Українська кооперація в Другій Речі Посполитій»

Українці протистояли польському економічному впливу через розвиток кооперативного руху під гаслами «Спираймося на власні сили» і «Свій до свого по своє». За міжвоєнний період була створена розгалужена мережа українських кооперативів:

• Кредитні спілки, об’єднані в «Центробанк»
• Сільські споживчі й торгові спілки, координовані «Центросоюзом»
• Молочні кооперативи «Маслосоюзу», що експортували продукцію за кордон
• Міські торгові кооперативи «Народна торгівля»

Загальна кількість українських кооперативів у Східній Галичині зросла з 580 у 1921 році до 4000 напередодні Другої світової війни. Вони об’єднували до 700 тисяч осіб.

4. «Завдання польського уряду — це створення національно однорідної держави». Спростуйте або підтвердіть цю тезу, навівши аргументи.

Теза «Завдання польського уряду — це створення національно однорідної держави» підтверджується наведеними в джерелах фактами:

• Польська влада прагнула асимілювати українців, витісняючи українську мову з державних установ і шкіл.
• Освітня політика була відверто дискримінаційною щодо українців. Кількість українських шкіл різко скоротилася, а в утраквістичних школах домінувала польська мова.
• Влада заохочувала колонізацію українських земель поляками через надання осадникам землі та пільг.
• Економічна політика була спрямована на перетворення західноукраїнських земель на аграрно-сировинний придаток. Промисловий розвиток цих територій свідомо гальмувався.

Отже, факти свідчать, що польський уряд вживав заходів в освітній, економічній та інших сферах з метою асиміляції українців і створення однорідної польської держави