§30. Міжнародні відносини XVIII ст. «Війни розкоші»

Назад до змісту

1. Війни першої чверті XVIII а.

➡️ 1. Якими були причини європейських війн першої третини XVIII ст.?

Головні причини воєн першої третини XVIII ст. — це династичні принципи та боротьба за панування в Європі. Іспанія та Швеція втрачали статус провідних держав. Війна за іспанську спадщину (1701–1714 рр.) почалася через те, що іспанський король Карлос II заповів трон онуку французького короля Луї XIV, що не сподобалося австрійським Габсбургам. Луї XIV також намагався заволодіти Фландрією, що зачіпало інтереси Англії та Голландії. Крім того, провідні держави (Франція, Англія, Австрія, Пруссія і Росія) намагалися не допустити посилення одна одної, підтримуючи систему рівноваги.

2. Як результати Війни за іспанську спадщину вплинули на баланс сил у Європі?

Результати війни заклали концепцію балансу сил між державами Європи. Франція втратила панівні позиції в Європі. Австрія стала наймогутнішою державою континентальної Європи, отримавши більшість іспанських володінь в Італії та Нідерландах. Англія зміцнила свої позиції на морях, захопивши Гібралтар і Менорку. Філіп Анжуйський отримав іспанський престол, але втратив право успадковувати французький, що перекреслило династичний союз між Францією та Іспанією.

2. Формування системи рівноваги в міжнародних відносинах

➡️ Чому більшість війн XVIII ст. мали коаліційний характер? Як це було пов’язане із системою рівноваги?

Більшість війн у XVIII столітті мали коаліційний характер, оскільки держави вступали в ситуативні об’єднання для протистояння спільній загрозі. Це було прямо пов’язано із системою рівноваги, що склалася в Європі. Суть цієї системи полягала в тому, що провідні країни — Франція, Англія, Австрія, Пруссія та Росія — намагалися не допустити посилення однієї держави за рахунок іншої. Фактично, всі ці союзи та війни були покликані зберегти баланс сил, щоб жодна країна не отримала перевагу.

➡️ Чому у війнах XVIII ст. застосовували лінійну тактику?

У війнах XVIII століття застосовували лінійну тактику через особливості тодішньої зброї — гладкоствольної рушниці. Ці рушниці були неточними на великих відстанях і довго перезаряджалися. Щоб компенсувати це, солдатів шикували в довгі лінії у 2-3 шеренги. Такий стрій дозволяв вести масований залповий вогонь, створюючи суцільну “стіну вогню”, що збільшувало ймовірність ураження противника. Крім того, поки одна шеренга стріляла, інша мала час перезарядити рушниці, забезпечуючи безперервність ведення бою.

3. Семилітня війна

➡️ Чому Семилітню війну історики називають першою загальноєвропейською, а іноді й світовою війною?

Семилітню війну називають першою загальноєвропейською, тому що в ній брали участь усі великі держави тогочасної Європи, утворивши дві потужні коаліції: Австрія, Франція, Росія з одного боку, і Пруссія, яку фінансово підтримувала Англія, з іншого.

Світовою ж її вважають через те, що бойові дії не обмежувалися європейським континентом. Одночасно з війною в Європі розгорнулася запекла боротьба за колонії між Англією та Францією. Цей конфлікт охопив території Північної Америки та Індії, де Англія прагнула захопити французькі володіння. В результаті війна велася на кількох континентах, що і дало їй таку назву.

📄 Працюємо з джерелом

Коли та чому Фрідріх II сказав ці слова?

Ці слова Фрідріх II сказав після нищівної поразки його армії у битві біля Кунерсдорфа в 1759 році. Він був у повному відчаї, оскільки з 48 тисяч воїнів у нього залишилося лише 3 тисячі, а солдати почали розбігатися. Король втратив контроль над військом, у нього не було більше засобів для ведення війни, і він щиро вважав, що все втрачено. Поразка була настільки нищівною, що він навіть думав про зречення престолу.

4. Правління Саксонської династії в Речі Посполитій. Поділи держави

➡️ 1. Завдяки чому в першій половині XVIII ст. в Речі Посполитій зберігалася стабільність?

У цей період, який збігся з правлінням Саксонської династії (1697—1763 рр.), країна відродилася після руйнівних війн. Господарська діяльність шляхти пожвавилася завдяки зростанню цін на зерно в Європі.

2. Чому спроби реформ державного управління Речі Посполитої не мали успіху?

Спроби реформ не мали успіху через політичну систему, яка була вразливою до втручання ззовні. Поширене право liberum veto (вільна заборона) дозволяло кожному депутату припинити роботу сейму та скасувати ухвалені рішення. Депутати сейму, яких часто підкуповували іноземні держави, блокували спроби проведення важливих реформ. Також Річ Посполита опинилася в оточенні сильних держав (Пруссія, Австрія, Росія), які втручалися в її внутрішні справи. Навіть пізніші реформи Великого сейму (1788–1792), які скасували “liberum veto”, закінчилися вторгненням російських військ і подальшими поділами держави.

5. Війни Росії та Османської імперії

➡️ Чому Османська імперія, зазнаючи постійних поразок, зберігала значні територіальні володіння?

Османська імперія, попри постійні поразки у війнах, зберігала значні території завдяки тому, що вміло використовувала суперечності між європейськими державами в рамках системи рівноваги. Провідні країни Європи, особливо Франція, а згодом і Англія, побоювалися, що повний розпад Османської імперії призведе до надмірного посилення їхніх конкурентів, насамперед Росії та Австрії. Тому вони часто виступали на боці Туреччини, надаючи їй дипломатичну, а іноді й військову підтримку. Наприклад, Франція тривалий час була головним союзником Османської імперії, розуміючи небезпеку зростання впливу Росії для всієї Європи. Це дозволяло османам навіть після програних воєн уникати повного розгрому та зберігати контроль над більшою частиною своїх володінь.

Сформулюйте судження про:

Війни XVIII ст. між коаліціями європейських держав:

Війни XVIII століття найчастіше були коаліційними, оскільки провідні держави створювали тимчасові союзи, щоб не дозволити одній країні надмірно посилитися і порушити баланс сил у Європі.

Система рівноваги між Англією, Францією, Австрією, Пруссією та Росією:

Система рівноваги у XVIII столітті являла собою постійне суперництво між п’ятьма найвпливовішими країнами, які намагалися не допустити домінування однієї з них, вступаючи в союзи та конфлікти для збереження балансу.

Семилітня війна, яка засвідчила посилення ролі Російської імперії в міжнародних відносинах і затвердила панування Англії на морі:

Семилітня війна стала глобальним конфліктом, що продемонстрував зростання військової могутності Російської імперії в європейській політиці та остаточно закріпив панування Англії на морях і в колоніях, особливо в Північній Америці та Індії.

Поділи Речі Посполитої та її занепад:

Занепад Речі Посполитої був наслідком її внутрішньої політичної слабкості та шляхетських вольностей, чим скористалися сусідні держави — Росія, Пруссія та Австрія, які внаслідок трьох поділів ліквідували цю державу.

Запитання і завдання

📖 Знаємо і розуміємо

2. Складіть перелік держав Європи, між якими тривало протистояння впродовж XVIII ст. Наведіть приклади такого протистояння.

Провідні держави, між якими тривало протистояння: Франція, Англія, Австрія, Пруссія, Росія, Швеція та Іспанія (ще можна Османську імперію додати, якщо вважати її Європою).

Приклади протистояння:

1. Франція і Англія боролися за панування в Індії та Північній Америці, а також за контроль над південними провінціями Нідерландів.
2. Австрія і Пруссія змагалися за панування в Центральній Європі.
3. Росія прагнула розширити свій вплив у Балтійському та Чорноморському регіонах.
4. Відбувалися Війна за іспанську спадщину (1701–1714 рр.), Війна за австрійську спадщину (1740–1748 рр.) та Семилітня війна (1756–1763 рр.).

3. Чому міжнародні відносини XVIII ст. називають системою рівноваги? Яку роль відігравали Франція, Англія, Австрія, Пруссія та Росія в цій системі? Якими були їхні основні інтереси і цілі?

Міжнародні відносини XVIII ст. називають системою рівноваги, оскільки ця система склалася після воєн першої чверті XVIII ст.. Усі війни та союзи були спрямовані на збереження балансу сил, щоб жодна держава не здобула переваги.

Провідні ролі в цій системі належали п’ятьом країнам: Франції, Англії, Австрії, Пруссії і Росії.

Основні інтереси і цілі:

1. Усі п’ять держав намагалися не допустити посилення одна одної.
2. Франція та Англія боролися за домінування в Індії, Північній Америці та за контроль над європейською торгівлею.
3. Австрія та Пруссія виборювали першість у Центральній Європі.
4. Росія прагнула стати провідним учасником європейської політики та розширити свій вплив у Балтійському й Чорноморському регіонах.

4. Опишіть основні наслідки Семилітньої війни для європейських держав. Як змінився баланс сил у Європі?

Семилітня війна (1756-1763) суттєво вплинула на баланс сил у Європі та світі:

• Англія стала головним переможцем: вона захопила французькі колонії в Канаді та Індії, а також іспанську Флориду, остаточно затвердивши своє панування на морях і ставши провідною колоніальною імперією.
• Франція зазнала поразки, втративши значну частину своїх колоніальних володінь і вплив у світі.
• Пруссія змогла вистояти проти потужної коаліції і зберегла за собою Сілезію, затвердившись у статусі великої європейської держави.
• Участь у війні перетворила Російську імперію на вагомий чинник європейської політики
• Австрія не змогла повернути втрачену Сілезію, що закріпило її суперництво з Пруссією.

Політична карта самої Європи практично не змінилася, але війна призвела до нового балансу сил: Франція ослабла, а Англія стала домінуючою світовою державою. Пруссія та Росія значно посилили свої позиції на континенті.

5. Поясніть, як і чому відбулося встановлення російського протекторату над Річчю Посполитою.

Російський протекторат над Річчю Посполитою встановився через її внутрішню слабкість та втручання сусідів.

Причини та процес встановлення:

1. Річ Посполита була ослаблена, в ній панував безлад, магнати зривали засідання сейму, а сильної армії не було.
2. Після Війни за польську спадщину (1733–1735 рр.) королем Речі Посполитої став Август III за сприяння Росії та Австрії. Це призвело до посилення залежності від сусідів.
3. Російська імперія безконтрольно використовувала польські землі для ведення бойових дій під час Семилітньої війни.
4. У 1764 р. Росія домоглася обрання королем Станіслава-Августа Понятовського.
5. Катерина II вимагала вирівняти в правах православних і католиків. Коли король намагався провести реформи (наприклад, ліквідувати liberum veto), імператриця пообіцяла захистити права шляхти, чим заблокувала реформи.
6. Росія фактично контролювала Річ Посполиту, а спроби реформ і повстання шляхти (Барська конфедерація) дали привід до втручання сусідніх країн

🔍 Застосовуємо і аналізуємо

6. Спираючись на карту атласу, визначте вплив Семилітньої війни на колоніальні володіння європейських держав. Які територіальні зміни відбулися в Європі? Як відбувалися поділи Речі Посполитої?

Семилітня війна (1756–1763) суттєво змінила карту колоніальних володінь. Найбільше виграла Англія, яка захопила у Франції Канаду та володіння в Індії, а в Іспанії — Флориду. Франція змогла повернути собі лише деякі острови, як-от Мартиніку та Гваделупу. При цьому в самій Європі політична карта за підсумками війни не змінилася, і держави повернулися до довоєнних кордонів.

Поділи Речі Посполитої відбувалися в три етапи. Внутрішня слабкість держави, спричинена конфліктами шляхти та правом “liberum veto”, зробила її вразливою. Сусідні держави — Росія, Пруссія та Австрія — скористалися цим.

Поділи Речі Посполитої:

1. Перший поділ (1772 р.): Відбувся між Австрією, Пруссією та Росією. Австрія отримала західноукраїнські землі, Пруссія — частину польського Помор’я, а Росія — частину сучасної Білорусі.
2. Другий поділ (1793 р.): Відбувся між Росією та Пруссією. Росія забрала Київщину, Брацлавщину, Поділля, Східну Волинь; Пруссія — Гданськ, Торунь та решту Великопольщі.
3. Третій поділ (1795 р.): Відбувся між Росією, Пруссією та Австрією, внаслідок чого Річ Посполита припинила існування. До Габсбургів відійшли Краків, Холмщина, Південне Підляшшя.

7. Працюємо в парах. Укладіть синхроністичну таблицю, де вкажіть цілі провідних держав Європи в міжнародних відносинах та результати їхньої участі у війнах XVIII ст.

8. Працюємо в малих групах. Обговоріть та висловіть думку, чи була шляхетська демократія головною причиною занепаду Речі Посполитої. Поясніть чому.

Так, шляхетська демократія була однією з головних причин занепаду Речі Посполитої. Через принцип “liberum veto” будь-який шляхтич міг зірвати засідання сейму та скасувати всі його рішення, що паралізувало державне управління. Це робило неможливим проведення важливих реформ, зокрема посилення армії чи наповнення державної скарбниці. Сусідні держави, особливо Росія, використовували слабкість королівської влади та шляхетські вольності у своїх інтересах, підтримуючи анархію та виступаючи “гарантом” прав шляхти, щоб зберегти свій вплив і не допустити посилення Речі Посполитої.

9. Створіть структурно-логічну схему, яка демонструє причини й передумови, результати й наслідки поділів Речі Посполитої.

Причини та передумови поділів Речі Посполитої

• Внутрішні:
  • Слабкість центральної влади короля.
  • “Шляхетська демократія” та право “liberum veto”, що призводили до анархії.
  • Внутрішні конфлікти та громадянські війни (наприклад, Барська конфедерація).
• Зовнішні:
  • Посилення сусідніх держав: Росії, Пруссії та Австрії.
  • Пряме втручання цих країн у внутрішні справи Речі Посполитої.
  • Прагнення сусідів розширити власні території за рахунок ослабленої країни.

Результати та наслідки поділів Речі Посполитої

• Результати:
  • Три поділи території між Росією, Пруссією та Австрією (1772, 1793, 1795 рр.).
  • Повна ліквідація Речі Посполитої як самостійної держави.
• Наслідки:
  • Втрата польським народом незалежності на понад 120 років.
  • Включення українських, білоруських та литовських земель до складу трьох імперій.
  • Зміна балансу сил у Центральній та Східній Європі на користь Росії, Пруссії та Австрії.

✍️ Оцінюємо і створюємо

10. Працюємо в малих групах. За додатковими джерелами напишіть текст до соціальної мережі за темою «Що змінила в європейській політиці поява Російської імперії?».

Друзі, а ви знали, як поява Російської імперії на початку XVIII століття змінила всю політику в Європі? 🤔

Після перемоги в Північній війні (1700–1721) Росія перестала бути далекою державою на сході й увійшла до “клубу” провідних європейських держав разом з Англією, Францією, Австрією та Пруссією. Відтоді без неї неможливо було вирішити жодне важливе питання.

Росія почала активно брати участь у всіх великих конфліктах, наприклад, у Семилітній війні, де її війська навіть захопили Берлін. А найголовніше — вона стала одним з ініціаторів поділів Речі Посполитої, що повністю перекроїло карту Східної Європи. По суті, Росія стала новою потужною силою, з якою всім довелося рахуватися.

#Історія #ЄвропейськаПолітика #РосійськаІмперія #XVIIIстоліття

11. Напишіть есе, у якому розкрийте, чому постать Т. Костюшка є важливою для поляків та українців. Які цінності він уособлює?

Постать Тадеуша Костюшка є символом боротьби за незалежність. Його значення виходить за межі однієї нації, адже він уособлює універсальні цінності — свободу, мужність та любов до Батьківщини.

Для поляків Костюшко — це національний герой, який очолив останню відчайдушну спробу врятувати державу від остаточного знищення. Повстання 1794 року, хоч і зазнало поразки, стало яскравим проявом незламного духу народу. Він боровся не просто за територію, а за ідеали Конституції 3 травня 1791 року — за сучасну та справедливу державу.

Для українців та білорусів Костюшко є важливим як лідер, що боровся проти імперського гніту, який згодом поширився і на їхні землі. Гасло “За нашу і вашу свободу!” стало символом спільної боротьби проти тиранії. Він розумів, що свобода є цінністю для всіх народів, які населяли Річ Посполиту.

Тадеуш Костюшко уособлює такі цінності, як свобода, патріотизм та готовність до самопожертви. Він не змирився з несправедливістю поділів своєї країни і до останнього боровся за її незалежність, надихаючи наступні покоління на продовження цієї боротьби.

12. Працюємо разом. Обговоріть питання. 1) Чому Українська козацька держава не вписувалася в політичну карту тогочасної Європи? 2) Чи була Семилітня війна неминучою? 3) Чому в XVII ст. Річ Посполита змогла вистояти в умовах зовнішньої агресії, а у XVIII ст. — ні?

1) Чому Українська козацька держава не вписувалася в політичну карту тогочасної Європи?

Українська козацька держава (Гетьманщина) була прогресивною і демократичною. Вона не вписувалася в політичну карту, бо її демократичні ідеали (свобода, обирання влади) не відповідали інтересам сусідніх потужних держав, таких як Російська імперія, яка зрештою її здолала.

2) Чи була Семилітня війна неминучою?

Семилітня війна (1756–1763) була майже неминучою, оскільки в її основі лежали два глибокі конфлікти, які неможливо було вирішити мирним шляхом. Перший — це гостре суперництво між Пруссією та Австрією за панування в Центральній Європі. Другий — це колоніальна боротьба між Великою Британією та Францією за вплив в Індії та Північній Америці. Обидва конфлікти досягли такої напруги, що військове зіткнення стало лише питанням часу.

3) Чому в XVII ст. Річ Посполита змогла вистояти в умовах зовнішньої агресії, а у XVIII ст. — ні?

У XVII ст. Річ Посполита мала боєздатне військо, відбила вторгнення Османської імперії (Хотинська війна 1621 р.) та перемогла турків під Віднем.

У XVIII ст. Річ Посполита не вистояла через внутрішній занепад, що стався через кризу шляхетської демократії, яка перетворилася на олігархію. Магнати блокували реформи, використовуючи liberum veto. Держава не мала міцної армії, а сильні сусіди (Росія, Пруссія, Австрія) безцеремонно втручалися у внутрішні справи і зрештою поділили її.