Разом із Кліо розгляньте ілюстрації реконструкцій. Що на них зображено? Зробіть припущення, хто міг жити в цих населених пунктах. Представниками яких соціальних станів вони були?
Замок в Бережанах. Реконструкція
На ілюстрації зображено замок – укріплену споруду з мурами, баштами, житловими та господарськими будівлями. У таких замках жили представники привілейованого стану – шляхта (знатні люди, магнати, князі). В замку також могли мешкати слуги, охоронці, ремісники, які обслуговували панське господарство. Шляхта мала багато прав: володіла землею, брала участь в управлінні, мала власне військо, а також судила і збирала податки на своїх землях.
Моломолинці – село у XVI–XVII століттях. Реконструкція
На ілюстрації зображено сільський населений пункт з хатами, господарськими будівлями, городами та полями. У таких селах жили переважно селяни – представники непривілейованого стану. Вони працювали на землі, частково залежали від власників землі (шляхти), сплачували податки, виконували повинності, а з часом ставали кріпаками, тобто були прикріплені до землі.
Львів XVI століття. Реконструкція
На ілюстрації зображено місто з мурами, ратушею, церквами, кам’яницями, ринковою площею. У місті мешкали містяни – напівпривілейований стан. Це були ремісники, купці, майстри, а також духовенство (привілейований стан). Містяни мали особисту свободу, брали участь у міському самоврядуванні, займалися торгівлею та ремеслом. У Львові також жили представники шляхти, духовенства, а частина населення була бідною.
1. Соціальна структура українського суспільства
1. Назвіть основні стани українського суспільства XVI століття.
Основними станами були шляхта, духовенство, селяни і містяни. З цих станів поступово формувався новий стан – козацтво. Шляхта та вище духовенство були панівними, містяни – напівпривілейованими, а селяни – непривілейованими.
2. Який суспільний стан у XVI столітті об’єднував знатних людей? Що таке посполите рушення?
Знатних людей об’єднувала шляхта – єдиний привілейований панівний стан. Шляхтичі мали право володіти землею, носити зброю і брати участь в управлінні державою. Посполите рушення – це загальне ополчення шляхти, яке збиралося за покликом короля для захисту країни.
3. Якими привілеями користувалося католицьке та православне духовенство?
Духовенство було значно багатим і впливовим. Воно поділялося на «біле» (священники, які жили серед мирян) та «чорне» (чернечий постриг). Вищою ланкою були єпископи. Духовенство користувалося значними привілеями, зокрема володіло землею, мало вплив у суспільстві та політиці, а також особливі права, закріплені законом.
Барвограй ідей
1. Опишіть зовнішній вигляд шляхтянки та селянки, використовуючи такі слова: головний убір, прикраси, тканина.
Шляхтянка одягнена в сукню з дорогої тканини (ймовірно, шовк або тонка вовна), має білий головний убір із мереживом, на шиї прикраси, пояс із гаманцем. Селянка вдягнена в простішу сукню з грубшої тканини (льон або коноплі), поверх якої одягнений фартух, на голові простий убір із тканини, прикрас майже немає.
2. Які тканини для пошиття одягу використовували шляхтянки та селянки? Чи були вони екологічними?
Шляхтянки носили одяг із дорогих привізних або місцевих тканин: шовку, оксамиту, тонкої вовни, іноді з домішками золотої чи срібної нитки. Селянки шили одяг із екологічних натуральних тканин – льону, конопель, вовни. Всі ці тканини були натуральними й екологічними, бо виготовлялися з природної сировини без сучасної хімії.
3. Які тканини й елементи одягу жінок XVI століття використовують сучасні жінки?
Сучасні жінки досі носять одяг із льону, вовни, шовку, бавовни. Елементи традиційного жіночого одягу – фартухи, хустки, головні убори, вишиті сорочки – часто використовують у сучасній моді, особливо в етностилі. Корсети, які були популярні серед шляхтянок, також повертаються в сучасний дизайн одягу.
2. Литовські статути
1. Визначте джерела, на основі яких був створений Литовський статут.
Джерелами Литовського статуту були: положення «Руської правди», місцеве звичаєве право, поширене на українських, білоруських, литовських землях, польські судебники та кодекси інших держав.
2. Назвіть права й обов’язки шляхти за Першим та Другим Литовськими статутами.
Перший Литовський статут (1529 рік) забезпечував охорону прав і привілеїв шляхти, обмежував права простих людей, зобов’язував кожного землевласника відбувати військову повинність, поділяв шляхту на служилу й магнатів.
Другий Литовський статут (1566 рік) визначав порядок утворення й діяльності державних органів, права та привілеї землевласників, запроваджував виборні суди, створював систему сеймиків – органів територіального станового самоврядування, на які з’їжджалася шляхта для вирішення важливих питань (загальні сейми).
3. Охарактеризуйте основні положення Третього Литовського статуту.
Третій Литовський статут (1588 рік) регламентував норми судочинства, визначав права і привілеї шляхти, остаточно оформив особисту залежність сільського населення від шляхти. Селяни, які прожили на землі шляхтича понад 10 років, ставали кріпаками – прикріпленими до землі, мусили відробляти панщину, втрачали право самостійно виступати в судах. Шляхтичі отримали право карати непокірних селян і протягом 20 років шукати та повертати селян-утікачів.
📜 Відлуння минулого
Із «Литовського статуту 1529 року» про права населення
1. Яким суспільним верствам гарантувалося дотримання їхніх прав? Ким ці права надавалися?
Дотримання прав гарантувалося шляхті, княжатам, панам хоруговним, боярам, міщанам і їхнім людям. Ці права надавалися господарем (правителем) і підтверджувалися як ним особисто, так і його предками.
3. Шляхта — привілейована верства суспільства
1. Якими особливими правами користувалися князі?
Князі мали особливі права: вони могли чинити суд у своїх володіннях, вводити й стягувати податки, утримувати власне військо, надавати землю за службу. Князівський титул належав лише нащадкам староруських (Рюриковичі) та литовських (Гедиміновичі) володарів, що забезпечувало їм авторитет і вплив у суспільстві.
2. Кого називали магнатами?
Магнатами називали найбагатших і найвпливовіших землевласників – князів і багатих панів, які володіли великими маєтками та значними статками. Вони мали вирішальний вплив на політичне й економічне життя країни.
3. Назвіть відмінності між українською шляхтою Королівства Польського та українською шляхтою Великого князівства Литовського.
Українська шляхта Королівства Польського вже мала такі ж широкі права, як і польська шляхта, переважно прийняла римо-католицьку віру й політично орієнтувалася на Польщу.
Українська шляхта Великого князівства Литовського ще тільки прагнула польських вольностей, залишалася переважно православною, спілкувалася рідною мовою й пишалася своїм руським походженням.
Василь-Костянтин Острозький (1526 – 1608)
1. Користуючись біографією Василя-Костянтина Острозького, визначте, які можливості мав магнат Речі Посполитої.
Василь-Костянтин Острозький мав великі можливості як магнат Речі Посполитої. Він володів величезними земельними маєтками, був найбільшим після короля землевласником, міг утримувати й виставляти власне 15–20-тисячне військо, будував замки на прикордонних територіях, займав високу державну посаду (київський воєвода), впливав на політичне, військове та культурне життя країни. Острозький також мав змогу засновувати освітні заклади, друкарні, фінансувати видання книг і підтримувати православну церкву.
2. Чи згідні ви з твердженням: «Василь-Костянтин Острозький заклав підвалини розквіту української культури в XVI-XVII століттях?» Відповідь обґрунтуйте.
Так, це твердження справедливе. Василь-Костянтин Острозький був видатним меценатом і культурно-освітнім діячем: заснував Острозьку академію – перший вищий навчальний заклад у Східній Європі, відкрив друкарні в Острозі, Дерманському і Києво-Печерському монастирях, сприяв виданню Острозької Біблії – першого повного перекладу Біблії церковнослов’янською мовою. Його діяльність забезпечила розвиток освіти, книгодрукування, поширення православної культури, що стало основою для подальшого розквіту української культури в наступні століття.
✍️ Галявина творчості
Ви знаєте, що Кліо полюбляє участь у наукових ток-шоу. Вона пропонує вам взяти участь в ток-шоу, тема якого: «Привілейовані та непривілейовані суспільні стани українського суспільства у XVI столітті». Уважно розгяньте схему «Українське суспільство у XVI столітті». Назвіть, хто з українського суспільства відносився до привілейованого, а хто до непривілейованого станів
До привілейованих станів належали:
- Князі, магнати, пани
- Дрібна шляхта (зем’яни, чиновники, голота, панцирні бояри)
- Духовенство
До непривілейованих станів належали:
- Патриціат
- Бюргерство
- Плебс
- Селяни вільні (похожі)
- Селяни залежні (непохожі)
Міщани та козацтво займали проміжне положення, але переважно не були привілейованими.
Можливості та заняття привілейованих станів (перша команда):
- Володіння великими земельними маєтками, правом розпоряджатися землею та селянами.
- Участь в управлінні державою, виборних органах, сеймах.
- Право носити зброю, створювати власне військо, судити на своїй території, збирати податки.
- Духовенство мало вплив на освіту, культуру, володіло землями, було звільнене від податків.
- Магнати й князі могли будувати замки, засновувати навчальні заклади, друкарні, впливати на політику та культуру.
Заняття й обов’язки непривілейованих станів (друга команда):
- Селяни працювали на землі, вирощували хліб, сплачували податки, виконували повинності, залежні селяни були прикріплені до землі (кріпаки).
- Міщани займалися ремеслом, торгівлею, мали власне самоврядування, але підлягали податкам і повинностям.
- Плебс і бідні міщани виконували просту роботу, не мали значних прав.
- Вільні селяни мали трохи більше прав, але поступово втрачали свободу через посилення кріпацтва.
Висновок для ток-шоу:
Привілейовані стани мали владу, землю, вплив, права на управління та суд, тоді як непривілейовані працювали, сплачували податки, виконували повинності й були обмежені в правах.
Перевірте себе
- 1526 – Народився Василь-Костянтин Острозький
- 1529 – Прийнято Перший Литовський статут
- 1566 – Прийнято Другий Литовський статут
- 1576 – Відкрито Острозьку слов’яно-греко-латинську академію
- 1581 – Видрукувано Острозьку Біблію
- 1588 – Прийнято Третій Литовський статут