Головна сторінка ГДЗ (зміст) – 9 клас Щупак
Експансіонізм. Режим сегрегації в південних штатах. «Чесний курс» Т. Рузвельта. «Нова демократія» В. Вільсона
1. Поясніть, у чому полягає негативний вплив монополізації на розвиток ринкової економіки. Які загрози для стабільності держави вони несуть?
Конкуренція виробників товарів є важливою для широкого асортименту та високоякісних товарів. Коли існує монополія, інновації страждають, і ціни можуть підвищуватися штучно. Регулювання та моніторинг монополій має вирішальне значення для справедливої конкуренції та економічного зростання.
Розгляньте схему і визначте, які особливості соціально-економічного розвитку і державної політики США вона відображає. Запропонуйте записи і позначення в схемі, якими треба замінити знаки питання.
Схема відображає негативні наслідки утворення монополій та позитивні наслідки дії антимонопольного законодавства, яке призводить до відродження конкуренції між виробниками, сприяє зниженню цін на товари та зростанню прибутків дрібного й середнього бізнесу.
центр
- антимонопольне законодавство.
конкуренція
- зростання.
дрібний і середній бізнес
- зростання доходу.
Яке значення мали поправки XIV та XV для розвитку демократії в США?
Ці поправки сприяли розвитку демократії та громадянських прав і свобод в США. Вони розширили виборчі права громадян. Це були важливі кроки до створення більш демократичного суспільства.
Пригадайте, у чому суть «доктрини Монро».
Вона визначала поділ світу на сфери впливу США та Європи. Західна півкуля оголошувалася зоною життєво важливих інтересів Америки. Європейським державам заборонялася там колонізація та інтервенція.
Використовуючи ці афоризми, складіть словесний портрет Т. Рузвельта.
«Навчи мене, Боже, спокійно сприймати події, перебіг яких я не можу змінити; дай мені енергію й силу втручатися в події, мені підвладні, і навчи мене мудрості відрізняти перше від другого»
Цитата відображає його мудрість, здатність до самовдосконалення та внутрішньої рефлексії.
«Головна формула успіху — знання, як поводитися з людьми»
Афоризм свідчить про його лідерські якості та вміння спілкуватися з різними людьми, згуртовувати команду та будувати співпрацю.
«Великою нацією нас робить не наше багатство, а те, як ми його використовуємо»
Фраза підкреслює його прагнення до справедливості та соціальної відповідальності, а також наголошує на важливості правильного використання ресурсів для добробуту нації.
«Роби, що можеш, з тим, що маєш, там, де ти є»
Цитата відображає його принцип не чекати ідеальних умов, а брати ініціативу та діяти за будь-яких обставин.
Теодор Рузвельт був мудрим політиком, принциповим та справжнім лідером. Він прагнув досягти успіху не лише для себе, а й для всієї нації. При цьому демонстрував розуміння, мужність та відданість суспільному благу.
Запитання та завдання
I. Знаю й систематизую нову інформацію.
1. Назвіть основні причини економічного підйому США після Громадянської війни.
Після завершення Громадянської війни (1861-1865) в США почався економічний підйом. Основними причинами цього були:
- Швидкий розвиток промисловості – залізниць, телеграфу, видобутку нафти та вугілля, виробництва сталі та електроенергії. Це сприяло утворенню великих монополістичних об’єднань у промисловості.
- Розбудова залізничного сполучення та інфраструктури, що забезпечило зростання пасажиро- і вантажообігу, поширення торгівлі.
- Потужна імміграція з Європи, яка ліквідувала нестачу робочої сили.
- Впровадження нових винаходів і технологій у виробництво, що підвищило ефективність економіки.
2. Визначте особливості економічного розвитку США наприкінці XIX ст.
- Виникнення нових галузей: нафтової, хімічної, автомобільної, електротехнічної.
- Вдосконалення організації виробництва і праці (конвеєр, стандартизація).
- Швидке залізничне будівництво.
- Розвиток фермерських господарств.
- Створення великих промислових корпорацій.
3. Яку роль відіграло антимонопольне законодавство?
У 1890 р. було прийнято антитрестівський закон Шермана для боротьби з монополіями та обмеженням конкуренції. Він забороняв угоди щодо обмеження торгівлі та спроби монополізації. Це законодавство сприяло конкуренції між виробниками й позитивно вплинуло на розвиток економіки.
4. Розкрийте зміст расових конфліктів в американському суспільстві.
У США було проголошено рівність прав усіх громадян незалежно від раси. Проте на практиці темношкіре населення зазнавало дискримінації та порушення своїх прав.
На Півдні формувалася система расової сегрегації, яка обмежувала права афроамериканців у політичній, економічній та соціальній сферах. У 1881 році було прийнято закон про сегрегацію в громадському транспорті.
Також на Півдні діяв Ку-Клукс-Клан — таємна расистська організація, яка чинила терор щодо афроамериканців та прихильників рівності прав.
Становище корінних американців — індіанців теж було важким. Їх переселяли в резервації, позбавивши громадянських прав.
5. У чому полягала відмінність позицій між прихильниками експансіонізму й ізоляціонізму?
Ізоляціоністи виступали за зосередження на впливі в Латинській Америці та Карибському басейні. Експансіоністи наполягали на створенні сильного флоту, участі у світовій політиці та поширенні впливу США на Східну Азію.
6. Покажіть на карті країни, на які поширювалася зовнішньополітична експансія США.
Основні територіальні надбання США в результаті експансії:
- Луїзіана (1803) – придбана у Франції. Включала частини сучасних штатів Луїзіана, Міссісіпі, Арканзас тощо.
- Флорида (1819) – придбана в Іспанії.
- Техас (1845) – приєднаний як 28-й штат після здобуття незалежності від Мексики.
- Каліфорнія, Невада, Аризона (1846-1848) – отримані після війни з Мексикою.
- Гаваї (1898) – приєднані до складу США.
- Філіппіни, Куба, Гуам, Пуерто-Рико (1898) – отримані після перемоги у війні з Іспанією.
7. Укладіть тематичні речення з історії США з термінами й поняттями:
Експансіонізм – це загарбницька політика, спрямована на територіальну експансію.
Експансіоністи виступали за створення потужного флоту та розширення сфер впливу США у світі.
Індіанці – узагальнена назва корінних народів Америки, дана їм Христофором Колумбом.
Расизм – ідеологія, що стверджує перевагу одних рас над іншими.
Сегрегація – політика примусової ізоляції расових чи етнічних груп.
Афроамериканці – нащадки рабів, завезених з Африки у США у 1619-1865 роках.
Ізоляціоністи виступали за зосередження США на Латинській Америці та Карибському басейні.
Дискримінація – систематичне порушення прав людини за расовою чи етнічною ознакою.
Панамериканізм – ідея про спільність і співпрацю американських держав.
II. Обговоріть у групі
1. Проблема браку робочої сили в США вирішувалася шляхом…
Проблема браку робочої сили у США в останній третині XIX століття вирішувалася за рахунок масового припливу мігрантів з Європи. Частково цю нішу заповнювали звільнені раби-афроамериканці. Також роботодавці поліпшували умови праці та підвищували зарплати, щоб залучити робітників. Це призводило до зростання частки іммігрантів у складі населення країни.
2. Які особливості розвитку США визначили їх подальше зростання у XX столітті?
До особливостей, що зумовили зростання могутності США у XX столітті, належать: стрімкий промисловий розвиток, стабільні внутрішній та зовнішній ринки збуту, територіальна експансія на заході, залучення іноземних інвестицій, утворення монополістичних об’єднань, розвиток засобів масової комунікації.
III. Мислю творчо й самостійно
Як ви вважаєте, чи існує загроза розколу країни сьогодні через різну історичну пам’ять значної частини населення Півночі та Півдня США? Що об’єднує громадян Сполучених Штатів, які мають різну історичну пам’ять про події минулого? Які уроки з цього можуть бути прийнятними для сучасної України?
Історична пам’ять Півночі та Півдня США дійсно відрізняється, що час від часу призводить до певної напруженості. Проте це не становить загрози розколу країни.
Американців об’єднують спільні демократичні цінності, конституційний лад, патріотизм та національна ідентичність. Конфлікти вирішуються мирним шляхом.
Для України важливо відновити власну історичну пам’ять, спотворену колоніальним минулим, щоб згуртуватися як нація та відстоювати національні інтереси. Потрібно навчитися вирішувати внутрішні конфлікти мирно, як це роблять США. Єдність та внутрішня злагода – запорука сили держави.