Пригадайте, що вам відомо про козаків. Коли з’явилася перша письмова згадка про козаків?
Мені відомо, що козаки — це вільні озброєні люди, які жили на прикордонних територіях України. Вони об’єднувалися для захисту українських земель від нападів ворогів, зокрема кримських татар. Козаки створювали укріплені фортеці, що називалися січами, а центром козацтва була Запорозька Січ.
Перша письмова згадка про українських козаків з’явилася в 1489 році у «Польській хроніці» Марціна та Йоахима Бєльських.
Дізнайтеся історію виникнення українського козацтва з навчальних матеріалів с. 69-71. Структуруйте інформацію в карту пам’яті. Доберіть факти, що характеризують козацтво як фронтирну спільноту.
Формування українського козацтва
- Коли? Процес формування тривав протягом XIV-XV століть, а перша письмова згадка про козаків датується 1489 роком.
- Де? Козацтво формувалося на південному прикордонні Великого князівства Литовського, яке було частиною Великого степового фронтиру. Перша фортеця, що стала прообразом Січі, була збудована на острові Мала Хортиця.
- Чому формувалося? Головною причиною стала потреба в самообороні, оскільки центральна влада Великого князівства Литовського не могла забезпечити надійний захист українських земель від нападів, зокрема з боку Кримського ханства.
- З кого формувалося? Козацтво складалося з вільного військового населення, яке мешкало на прикордонні. Також до них долучалася частина вояцтва, яка опинилася поза шляхетським статусом після змін у державі.
Факти, що характеризують козацтво як фронтирну спільноту
- Козаки жили на території Великого степового фронтиру — прикордонної зони, де відбувалося протистояння та взаємодія різних народів.
- Вони виникли як сила самооборони у відповідь на слабкість центральної влади в захисті кордонів.
- Сам термін «козак», що походить з тюркських мов, буквально означає «вільна військова людина на прикордонні».
- Діяльність Дмитра Вишневецького, який маневрував між кількома державами для захисту своїх земель, є яскравим прикладом поведінки лідера фронтиру.
Проведіть віртуальну екскурсію Запорозькою Січчю. Користуючись додатковими джерелами, поясніть призначення структурних елементів укріплення.
Гаразд, умовно проведемо екскурсію Запорозькою Січчю, уявляючи її на основі історичних реконструкцій та загальних відомостей про тогочасні фортеці, оскільки підручник не надає детального опису укріплень.
Запорозька Січ — це добре укріплена фортеця, збудована з урахуванням військових потреб. Розташовувалася вона зазвичай на річковому острові, що давало природний захист.
Наша екскурсія починається ззовні:
- Зовнішні укріплення:
Рів і вал: Січ була оточена глибоким ровом та високим земляним валом, на якому зводили дерев’яний частокіл (загострені колоди). Це була перша і головна перешкода для ворога. Вал слугував захистом від стріл і куль, а рів ускладнював підхід до стін.
Сторожові вежі: По периметру валу стояли сторожові вежі. З них козаки вели спостереження за степом, щоб вчасно помітити наближення ворога, а під час облоги вони слугували вогневими точками для обстрілу.
- Внутрішня територія (Кіш):
Пройшовши через укріплену браму (ворота), ми потрапляємо на центральну площу — майдан. Тут відбувалися найважливіші події: козацькі ради, на яких обирали старшину, та військові збори.
Навколо майдану розташовувалися основні споруди:
- Церква: У центрі Січі завжди стояла православна церква, зазвичай присвячена Покрові Пресвятої Богородиці. Вона була не лише духовним центром, а й сховищем для клейнодів та скарбниці.
- Курені: Це довгі дерев’яні казарми, де жили козаки. Кожен курінь мав свою назву, часто за місцевістю, з якої походили козаки.
- Будинки старшини: Поруч стояли окремі будинки кошового отамана, судді, писаря та іншої старшини.
- Арсенал (пушкарня): Тут зберігали гармати, порох, кулі та іншу зброю. Це було одне з найбільш укріплених місць на Січі.
- Канцелярія: У цьому приміщенні працював писар, велося діловодство, зберігалися документи та дипломатичне листування.
Таким чином, кожен елемент укріплення та внутрішньої забудови Січі мав своє чітке військове, адміністративне або господарське призначення, перетворюючи її на ефективну військову базу.
📝 Діємо: практичні завдання
Опрацюйте відео про Дмитра (Байду) Вишневецького та доповніть інформацію інфографіки про діяча.
Ось доповнена інформація про Дмитра Вишневецького на основі наданих матеріалів:
- Належав до старовинного українського князівського роду з Волині.
- У 1551 р. став старостою Черкас і Канева.
- У 1556 р. на острові Мала Хортиця збудував дерев’яну фортецю, яка стала прообразом Запорозької Січі.
- Організував навколо себе розрізнені козацькі ватаги, які обрали його своїм гетьманом.
- Задля захисту від набігів співпрацював з урядами Королівства Польського, Великого князівства Литовського, Московії.
Поміркуймо!
Поміркуйте й висловте припущення, хто і з яких причин прагнув долучитися до козацтва. Чи всіх охочих приймали на Січі? Як ви розумієте вислів «Січ — мати, а Великий Луг — батько»?
Хто і з яких причин прагнув долучитися до козацтва?
Я думаю, що до козацтва прагнули долучитися різні люди. По-перше, це були селяни, які тікали від панщини та кріпацтва, шукаючи волі. По-друге, це могли бути міщани або навіть дрібна шляхта, яка втратила свій статус або шукала кращої долі та військової слави. Головними причинами були бажання свободи, необхідність захищати свою землю від ворожих набігів, а також можливість жити за власними правилами та звичаями, адже козацтво було самоврядною спільнотою.
Чи всіх охочих приймали на Січі?
Можна припустити, що не всіх. Хоча Січ була відкрита для вільних людей, ймовірно, існували певні умови. Новачок мав бути православним, знати мову та бути готовим до військової служби. Скоріш за все, існував якийсь випробувальний термін, щоб перевірити, чи гідний кандидат стати справжнім козаком-побратимом.
Як ви розумієте вислів «Січ — мати, а Великий Луг — батько»?
Січ — мати, тому що вона, як мати, давала прихисток, захист і турботу. Вона була домом, де козаки жили за єдиними законами, де формувалося їхнє братерство і де вони почувалися в безпеці. Січ “виховувала” їх як воїнів.
Великий Луг — батько, бо ця багата на ресурси територія вздовж Дніпра годувала козаків. Як батько забезпечує родину, так і Великий Луг давав їм усе необхідне для життя: рибу, дичину, мед, пасовища для коней. Він був джерелом їхнього існування та багатства.
1. Про що свідчить наявність виборних посад на Січі?
Наявність виборних посад на Січі свідчить про те, що влада належала не одній людині, а всій козацькій громаді. Козаки самі обирали своїх керівників — кошового отамана, суддю, писаря та інших — на козацькій раді. Це означає, що кожен козак мав право голосу, а обрана старшина була відповідальною перед товариством, яке її обрало. Така система є ознакою самоврядування та рівноправності.
2. Чи правильним є твердження істориків, що Запорозька Січ була демократичною республікою?
Так, це твердження є правильним. Запорозька Січ була республікою, оскільки нею керували виборні органи влади, а не монарх чи призначений ззовні правитель. Вона була демократичною, тому що найвища влада належала козацькій раді — загальним зборам усіх козаків, де кожний мав право голосу і міг брати участь у виборах та ухваленні найважливіших рішень.
За картою визначте території поширення козацтва.
Дивлячись на карту, можна побачити, що території поширення козацтва були дуже великими і охоплювали різні зони впливу.
- Основні землі: Ядром козацтва були Запорозькі землі, позначені на карті жовтим кольором, та Район Війська Запорозького низового (світло-зелений колір). Ці території розташовувалися в пониззі Дніпра, де знаходилися Січі: Хортицька, Томаківська, Базавлуцька. Це була їхня основна база.
- Зона впливу (“покозачені землі”): Козацький вплив поширювався далеко на північ. Пунктирна лінія показує межу земель, де населення визнавало козацьку владу та суд. Ця територія включала такі великі міста, як Київ, Канів, Черкаси, Переяслав, Біла Церква, Брацлав.
- Території військової активності: Райони, де відбувалися козацькі повстання, охоплювали значну частину центральної України. Крім того, козаки здійснювали далекі військові походи, що свідчить про їхню силу та сміливість. Вони ходили на Московське царство, доходили аж до Москви, воювали в Молдавському князівстві та здійснювали морські походи по Чорному морю, нападаючи на володіння Османської імперії (наприклад, на міста Кафа, Трабзон, Стамбул).
Таким чином, козацтво контролювало не лише степові райони Запоріжжя, а й мало величезний вплив на значній території тогочасної України та було помітною військовою силою в усьому регіоні.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу пояснити значення понять
- «Козак» — це слово тюркського походження, що буквально означає «вільна військова людина на прикордонні».
- «Запорозька Січ» — це назва укріпленого козацького поселення-фортеці, що розташовувалося на островах Дніпра. Це був військово-політичний центр козацтва.
- «Кіш» — спочатку це була назва укріпленої козацької стоянки або табору. Згодом так почали називати і центральні органи управління Запорозької Січі.
- «Кошовий отаман» — це найвища виборна посада на Січі, керівник коша. Він мав вищу військово-адміністративну владу, очолював дипломатичні переговори та затверджував судові вироки.
- «Козацька рада» — це загальні збори козаків, на яких вирішувалися найважливіші питання: ведення війни, укладання миру, а головне — вибори козацької старшини.
Можу визначити передумови і джерела формування козацтва
Передумовами були: постійна загроза з боку Кримського ханства та інших степових народів; слабкість центральної влади Великого князівства Литовського, яка не могла надійно захистити південні кордони; руйнування старої системи оборони, через що українські землі стали більш вразливими.
Джерелами формування козацтва було вільне військове населення українського прикордоння, а також частина вояцтва, яка втратила свій шляхетський статус і не вписалася в нову, більш закриту систему суспільства.
Можу пояснити особливості устрою Запорозької Січі
Головна особливість устрою Запорозької Січі полягала в тому, що вона була демократичною козацькою республікою. Це означає, що:
- Влада належала не одній людині, а всій козацькій громаді через козацьку раду.
- Уся старшина (кошовий отаман, суддя, писар, осавул, обозний) була виборною, і її могли переобрати в будь-який час.
- Січ існувала як унікальна структура, часто без підтримки держави і навіть усупереч її волі.
Можу схарактеризувати діяльність Д. Вишневецького
Дмитро (Байда) Вишневецький був князем зі старовинного роду, який став одним з перших і найвідоміших організаторів козацтва. Його діяльність характеризується тим, що він:
- Об’єднав розрізнені козацькі ватаги для боротьби з татарськими набігами.
- У 1556 році на острові Мала Хортиця збудував фортецю, яка вважається прообразом Запорозької Січі.
- Як людина прикордоння, він маневрував між різними державами (Великим князівством Литовським, Королівством Польським, Московським царством), намагаючись захистити українські землі.
- Очолював сміливі походи проти Кримського ханства та Османської імперії.
Обговорюємо в групі
2. Протягом XVI-XVIII ст. місця розташування Січі змінювалися залежно від воєнно-політичної ситуації. За допомогою додаткових джерел дізнайтеся, як змінювалося місце розташування Запорозької Січі та що впливало на рішення козаків переносити Січ.
Місце розташування Запорозької Січі справді неодноразово змінювалося. Це було пов’язано з воєнно-політичною ситуацією та зовнішніми загрозами. Козаки обирали для своїх фортець важкодоступні місця на островах або в плавнях Дніпра, але коли ворогам вдавалося зруйнувати Січ або виникала нова загроза, її переносили на нове, більш безпечне місце.
Ось послідовність розташування Січей:
- Хортицька (1556–1557): Перша відома Січ, заснована Дмитром Вишневецьким на острові Мала Хортиця. Була зруйнована військами кримського хана.
- Томаківська (1560-ті – 1593): Розташовувалася на острові Томаківка. Її спалили татари під час козацького повстання під проводом Криштофа Косинського.
- Базавлуцька (1593–1638): Знаходилася на острові Базавлук. Звідси козаки здійснювали знамениті походи на чолі з Сагайдачним. Цю Січ зруйнували польські війська після поразки козацьких повстань.
- Микитинська (1639–1652): Була розташована на мисі Микитин Ріг. Саме тут у 1648 році Богдана Хмельницького обрали гетьманом, що стало початком великого повстання.
- Чортомлицька (1652–1709): Вважалася однією з наймогутніших Січей. Була розташована поблизу річки Чортомлик. Її зруйнували російські війська за наказом царя Петра І після того, як козаки на чолі з Костем Гордієнком підтримали гетьмана Івана Мазепу.
- Кам’янська (1709–1711, 1730-1734): Існувала з перервами. Спочатку козаки заснували її після зруйнування Чортомлицької, але згодом були змушені покинути її під тиском російських військ.
- Олешківська (1711–1728): Єдина Січ, що розташовувалася на землях, підконтрольних Кримському ханству (в Олешках, сучасна Херсонщина). Козаки перейшли сюди, рятуючись від переслідувань російської влади, але через утиски з боку татар згодом повернулися на рідні землі.
- Нова (Підпільненська) (1734–1775): Остання Запорозька Січ. Розташовувалася на річці Підпільній. Була остаточно ліквідована за наказом російської імператриці Катерини II, оскільки козацька вольниця більше не вписувалася в політику Російської імперії.
Мислю творчо
3. Прослухайте козацьку думу «В Цареграді на риночку». Визначте, якими рисами наділив народ Д. Вишневецького. Занотуйте й зачитайте в класі фрагменти твору, які підтверджують вашу думку.
Я можу сказати, що народ наділив Дмитра Вишневецького (Байду) такими рисами:
Безстрашність та зневага до небезпеки. Байда сміливо поводиться у столиці ворога, не ховаючись.
В Цариграді на риночку
Та п’є Байда мед-горілочку;
Патріотизм та відданість своїй вірі. Він відмовляється від багатства та влади, щоб не зрадити свою віру та батьківщину.
«Твоя, царю, віра проклятая,
Твоя царівночка поганая!»
Незламність духу та неймовірна витривалість. Навіть під час страшних тортур він не скоряється і продовжує думати про боротьбу.
Ой висить Байда та й не день, не два,
Не одну нічку та й не годиночку;
Ой висить Байда та й гадає,
Та на свого цюру споглядає…
Надлюдська сила, влучність та жага до помсти. Помираючи, він знаходить у собі сили, щоб помститися ворогам за свою мученицьку смерть.
«Подай мені тугий лучок
І стрілочок цілий пучок!
…
Ой як стрілив— царя вцілив,
А царицю в потилицю,
Його доньку в головоньку.»