§ 11. Писемні джерела

Зміст

Згадай, що ти прочитав/прочитала за останні кілька днів, крім текстів у шкільних підручниках.

За останні кілька днів я прочитав статтю в дитячому журналі про тварин та повідомлення від друзів у месенджері.

ЦІКАВО ЗНАТИ

1. Які символи помітні на цих табличках?

На цих табличках помітні символи у вигляді ліній, заглиблень та невеликих малюнків, що нагадують геометричні фігури.

2. Що вони можуть означати?

Ці символи можуть бути записами про кількість зібраного врожаю, переліком товарів або іншими господарськими розрахунками давніх людей.

1. Як змінювалися зображення риби, птаха, сокири, стріли, пляшки в писемності Месопотамії, Єгипту, Китаю?

З часом зображення предметів ставали простішими та більш схематичними. Спочатку вони були схожі на реальні малюнки, а пізніше перетворилися на набори ліній та абстрактні знаки (ієрогліфи або клинопис), які вже важко впізнати без спеціальних знань.

2. Чи схожі зображення об’єктів (риби, птаха, сокири, стріли, пляшки) у цих видах писемності на початку і в пізніші часи?

На початку ці зображення були дуже схожі на реальні об’єкти, але в пізніші часи вони втратили подібність до предметів і стали складними знаками.

КЛАСИФІКАЦІЯ ДЖЕРЕЛ (с. 71-72)

Класифікуй подані писемні джерела. До якого виду вони належать?

  1. Графіті (Софія Київська) — епіграфічні джерела.
  2. Титульна сторінка часопису (Лубни, 1905 р.) — преса.
  3. Із записів Аркадія Любченка (Харків, 1941 р.) — особисті джерела (щоденник).
  4. З «Повісті минулих літ» — літописи.
  5. З «Повчання Володимира Мономаха» — літературні джерела.
  6. Конвенція про права дитини — актові джерела (закони).

АНАЛІЗ ПИСЕМНОГО ДЖЕРЕЛА (с. 72)

Проаналізуй подане джерело (виступ Симона Петлюри) за наведеною вище послідовністю.

  1. Вид джерела: Це писемне джерело, промова (актове джерело).
  2. Хто, коли і де створене: Джерело створене Симоном Петлюрою 22 січня 1919 року під час проголошення Злуки УНР та ЗУНР.
  3. Про кого або про що йдеться: У тексті йдеться про об’єднання українських земель, необхідність захисту країни від ворогів та заклик до громадян підтримати державу ділом. Це первинне джерело.
  4. Факти: Фактом є те, що відбулося об’єднання (Злука) УНР та ЗУНР, і те, що Україна була оточена ворогами.
  5. Об’єктивність: Автор захищає інтереси Української Народної Республіки. Він емоційно закликає до боротьби, що відображає його патріотичну позицію.
  6. Висновок: Джерело є дуже корисним для вивчення історії боротьби за незалежність України на початку XX століття.

РОЗУМІЮ

1. Доповни визначення поняття «літопис» так, щоб воно стало точнішим — «послідовний запис історичних подій, зроблений їхнім сучасником». Яку ознаку пропущено в наведеному визначенні?

Літопис — літературний твір історичного змісту, послідовний запис історичних подій, зроблений їхнім сучасником. Пропущено ознаку, що це саме літературний твір.

2. Чи є книга на фото (Конституція України) першоджерелом? Відповідь обґрунтуй.

Так, сучасне видання Конституції є офіційним документом, але як історичне джерело першоджерелом вважається оригінал тексту, прийнятий Верховною Радою. Проте для вивчення законів сьогодні вона є надійним джерелом інформації.

3. Яким поняттям можна назвати заклики до насильства, приниження і образи особи чи соціальної групи?

Такі заклики називаються мовою ворожнечі.

ПЕРЕВІР СЕБЕ: РОБЛЮ

1. За допомогою пошукових систем знайди по одному джерелу соціального або історичного змісту, що відповідає поділу на види. Впиши його назву в таблицю.

Вид джерелаНазва джерела
ЕпіграфічніНапис на мечі князя Святослава
ЛітературніЕнеїда (Іван Котляревський)
ЛітописиГалицько-Волинський літопис
АктовіУніверсали Центральної Ради
ПресаГазета “Київська старовина”
ОсобистіЩоденник Тараса Шевченка

2. Що спільного і відмінного в поданих зображеннях писемних джерел (папірус, сувій, папір)? Визнач по дві спільні та по дві відмінні ознаки.

Спільні ознаки:

  • На всіх трьох предметах зафіксована інформація за допомогою знаків (тексту).
  • Всі вони є писемними історичними джерелами, які зберігають знання про минуле.

Відмінні ознаки:

  • Матеріал виготовлення: папірус робили зі стебел болотяної рослини, пергамент — із тонкої вичиненої шкіри тварин, а папір виготовляють із деревини (целюлози).
  • Спосіб письма: на єгипетському папірусі та китайському папері використані ієрогліфи, а на сувої з пергаменту — алфавітне письмо.

3. Напиши своє ім’я іноземною мовою, яку вивчаєш у школі. За допомогою фінікійського алфавіту спробуй написати своє ім’я в перекладі з іноземної на фінікійську. Чому це зробити непросто?

Моє ім’я англійською мовою — Artem. Фінікійською це було б приблизно 𐤀𐤓𐤕𐤌. Це зробити непросто, тому що у фінікійському алфавіті не було знаків для позначення голосних звуків, а лише для приголосних.

ДУМАЮ

1. У чому полягає важливість джерелознавства як історичної дисципліни, що досліджує історичні джерела та їх використання?

Джерелознавство допомагає історикам перевіряти, чи є документ справжнім, хто його написав і чи можна вірити цій інформації. Без цього ми б не знали правди про минуле.

2. Під час дискусії вчених один із них сказав, що знайшов рідкісне джерело, яке допоможе відповісти на всі запитання щодо конкретної проблеми. Інший сумнівався і запропонував перевірити це джерело на достовірність, адже точність важливіша за все. Кого ти підтримуєш? Аргументуй відповідь.

Я підтримую другого вченого. В історії дуже важливо перевіряти інформацію, бо автор одного джерела міг помилитися або навмисно написати неправду (фейк). Тільки порівняння кількох джерел дає точну картину.

3. Чи завжди потрібно перевіряти джерела інформації щодо їх достовірності та повноти?

Так, перевіряти джерела потрібно завжди. Це допомагає уникнути помилок, не стати жертвою фейків і отримати повне уявлення про подію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *