5. Соціально-економічне становище

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

1. ГР 1. Якими були особливості економічного становища українських земель у другій половині XVIII ст.?

Економіка залишалася аграрною й базувалася на кріпосництві та поміщицькому землеволодінні. У 1783 році російський уряд остаточно закріпачив селян Лівобережжя та Слобожанщини. Водночас зростав попит на сільськогосподарську продукцію, що стимулювало поміщиків виробляти більше зерна для продажу на внутрішньому й зовнішньому ринках.

2. ГР 1. Що таке індустріальна революція? Де й коли вона розпочалася в Європі? Які зміни в європейському суспільстві вона спричинила?

Індустріальна революція — це перехід від ручної ремісничо-мануфактурної праці до великого машинного фабрично-заводського виробництва. Вона розпочалася в 60-х роках XVIII ст. у Великій Британії. У суспільстві цей процес викликав швидке зростання міст (урбанізацію) та сформував дві основні верстви: промислову буржуазію (підприємців) і найманих робітників (пролетаріат).

3. ГР 1. Покажіть на карті атласу міста, засновані на українських землях у другій половині XVIII ст.

У другій половині XVIII ст. на Півдні України було засновано такі міста: Катеринослав (1776 р.), Маріуполь (1778 р.), Херсон (1778 р.), Севастополь (1783 р.), Миколаїв (1789 р.), Одеса (1794 р.) та Луганськ (1795 р.).

4. ГР 1. Як розвивалася торгівля в Україні у XVIII ст.?

Торгівля розвивалася через великі регулярні ярмарки, а також сільські й міські базари. Важливу роль відігравав чумацький промисел, який забезпечував доставку солі, риби та збіжжя. Із закріпленням імперії на Чорному морі почала швидко розвиватися морська зовнішня торгівля через новозбудовані південні порти.

5. ГР 1. Які товари вивозили з українських земель, а які завозили?

З українських земель вивозили переважно зерно, вовну, сало, шкіру, тютюн, худобу, поташ, віск і мед. Завозили промислові товари, якісні тканини (шовк, сукно), залізо, зброю, предмети розкоші, чай, каву, прянощі та вина.

1. РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА АГРАРНИХ ВІДНОСИН

ГР 3. Працюємо разом. Метод «Уявний мікрофон». Поясніть, чому збереження кріпацтва стало головною причиною кризи, незважаючи на короткочасне зростання прибутків поміщиків.
Кріпаки працювали примусово й не мали жодної зацікавленості в результатах своєї праці, через що продуктивність їхньої роботи була вкрай низькою. Поміщики намагалися збільшити доходи посиленням визиску через урочну систему, «місячину» та відбирання селянських наділів. Це виснажувало селянські господарства, руйнувало платоспроможність населення та стримувало розвиток ринкових відносин.

Що зумовлювало поширення подібних палацових комплексів у ХІХ ст.?
Поширення таких розкішних садиб зумовлювалося короткочасним зростанням прибутків дворян від продажу сільськогосподарської продукції на хвилі високих світових цін на хліб. Багаті поміщики прагнули підкреслити свій високий статус, багатство та вести спосіб життя європейської аристократії.

ГР 2. Які висновки щодо частки приватновласницького і державного селянства у складі населення регіонів українських земель можна зробити за діаграмами?
За діаграмами видно, що на Правобережжі абсолютно переважало приватновласницьке селянство (58 %), тоді як державних селян було лише 20 %. На Лівобережжі та Півдні переважали державні селяни (53 % та 51 % відповідно), що створювало значно кращі умови для розвитку вільного господарювання й товарно-грошових відносин, оскільки державні селяни були особисто вільними.

ГР 2. Працюємо в парах. Про які настрої в суспільстві свідчить поширення чуток про звільнення селян? Обговоріть і визначте ставлення російської влади до можливості скасування кріпосного права. Поясніть свою думку.
Поширення таких чуток свідчило про сильне прагнення селян отримати свободу та про наростання соціальної напруги на селі. Російська влада ставилася до скасування кріпосного права категорично негативно, боячись порушити інтереси поміщиків-дворян — своєї головної соціальної опори. Документ демонструє, що уряд оголошував чутки «неправдивими», запроваджував жорсткий нагляд і наказував суворо карати тих, хто говорив про волю.

2. ПОЧАТОК ІНДУСТРІАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

ГР 2. Працюємо в малих групах. Створіть інфографіку, яка характеризує зміни, що відбувалися на українських землях у складі Російської імперії на початку індустріальної революції.

ГР 1. Що сприяло стрімкому зростанню кількості промислових робітників між 1825 і 1846 рр.?
Стрімкому зростанню кількості робітників сприяв початок індустріальної революції в 30-х роках XIX ст., поява перших механізованих підприємств у цукровій, суконній і металообробній галузях, а також перехід від підневільної мануфактурної праці до вільнонайманої. Збіднілі та обезземелені селяни масово наймалися на підприємства на сезонні чи постійні роботи.

Чи можна уважати цей завод свідченням початку індустріальної революції на українських землях?
Так, Луганський чавуноливарний завод можна вважати таким свідченням, оскільки це було велике промислове підприємство, діяльність якого базувалася на видобутку місцевого кам’яного вугілля, використанні парових машин і передових технічних знарядь для виробництва металу та зброї.

3. СЕЛА Й МІСТА

ГР 2. Працюємо в парах. Метод «ПРЕС». Які зміни, притаманні розвитку українських сіл і міст у цей період, на вашу думку, були найважливішими? Чому?

Я вважаю, що найважливішою зміною став розвиток фабрично-заводського виробництва в містах і виникнення вільнонайманих робітників.

…тому, що це спричинило поступовий відхід від кріпосницьких порядків, збільшило чисельність міського населення втричі та перетворило міста на промислові й торговельні осередки.

…наприклад, Одеса стала найбільшим торговельним портом імперії з населенням 114 тисяч осіб, а навколо промислових заводів і фабрик виникали нові робітничі селища.

Отже, урбанізація та поява вільнонайманої праці заклали основу для модернізації українського суспільства та подолання феодальних пережитків.

ГР 2. За інформацією з відкритих джерел порівняйте перелік українських міст з найбільшою кількістю населення в середині ХІХ ст. та зараз. Чи змінився він? Поясніть, чому і як саме.

У середині XIX ст. п’ятірку найбільших міст складали Одеса (114 тис.), Київ (71 тис.), Львів (70 тис.), Бердичів (54 тис.) та Харків (50 тис.). Сьогодні лідерами за населенням є Київ, Харків, Одеса, Дніпро та Львів. Перелік суттєво змінився: Бердичів утратив провідні позиції після занепаду ярмарків і будівництва залізниць в обхід містечка, тоді як великі промислові центри Сходу та Півдня (Дніпро, Донецьк, Запоріжжя) стрімко зросли завдяки розвитку важкої промисловості в кінці XIX — XX століттях.

Що на гравюрі вказує, що краєвид Одеси належать до ХІХ ст.?
На гравюрі видно вітрильні судна та перші пароплави з високими димарями в гавані, характерну для XIX століття класичну архітектуру портових споруд і будинків, перевезення товарів возами за допомогою коней та волів, а також тогочасний одяг містян.

4. РОЗВИТОК ТОРГІВЛІ

ГР 3. Працюємо разом. Метод «Оберіть позицію». Чи можна стверджувати, що в сучасній торгівлі нічого не змінилося порівняно із серединою ХІХ ст.? Чому?

Я не погоджуюся з цим твердженням.

У середині XIX ст. торгівля трималася на сезонних ярмарках, містечкових базарах і повільному гужовому чи чумацькому транспорті з готівковим або натуральним розрахунком. Сьогодні панують постійні супермаркети, онлайн-магазини, швидкісні залізничні та авіаційні перевезення, а також безготівкові цифрові розрахунки.

Спільним залишається лише базовий економічний принцип обміну товарами між виробником і покупцем та важлива роль міжнародних морських портів, проте організація, технології та швидкість процесів повністю змінилися.

ГР 3. Працюємо в парах. Підготуйте розповідь про ярмаркову торгівлю.
Ярмарки в першій половині XIX ст. були головним осередком гуртової та роздрібної торгівлі на українських землях. Вони відбувалися кілька разів на рік у великих містах і містечках, збираючи тисячі купців, селян і ремісників. На ярмарках продавали сільськогосподарську продукцію (зерно, вовну, коней), ремісничі вироби, тканини та промислові товари. Крім комерційного значення, ярмарок був важливим культурним святом, де укладалися ділові угоди, відбувалися виступи мандрівних театрів і музикантів.

Що зумовило розквіт чумацького промислу у першій половині ХІХ ст.?
Розквіт чумацтва зумовила повна відсутність мережі залізниць за умов стрімкого зростання експорту зерна через чорноморсько-азовські порти, а також постійна потреба населення в солі з Криму й рибі з Дону.

5. ЗМІНИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІВДНЯ УКРАЇНИ

ГР 2. Працюємо в малих групах. Метод «ПРЕС». Наведіть три аргументи, які підкріплюють вашу думку щодо запитання «Чи відбулися важливі зміни в розвитку Півдня України в ХІХ ст.?». Проаналізуйте свої аргументи щодо наявності в них суперечностей і помилок.

Я вважаю, що в XIX ст. на Півдні України відбулися докорінні зміни, які перетворили його на найбільш економічно розвинений регіон.

…тому, що цей край став центром вільнонайманої праці, міжнародної морської торгівлі та товарного виробництва.

…наприклад: 1) на Півдні кріпаки обробляли лише десяту частину земель, а решта трималася на праці вільних поселенців; 2) Одеса отримала статус порто-франко й стала головним експортером зерна; 3) тут швидко розквітли експортне зернове господарство, тонкорунне вівчарство та промислове виноробство.

Отже, аргументи чітко підтверджують формування на Півдні нової ринкової економічної моделі, вільної від більшості кріпосницьких обмежень.

ГР 2. Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела і дайте відповіді на запитання. 1. Чим повсякденне життя чумаків нагадувало козацькі звичаї? 2. Як був організований чумацький промисел? 3. Що свідчить про використання в чумацькому промислі вільнонайманої праці з винагородою відповідно до внеску кожного робітника?

1. Повсякденне життя чумаків нагадувало козацьке тим, що валку очолював виборний отаман із повною владою під час походу, чумаки об’єднувалися в самоврядні громади-артілі з суворою дисципліною та носили зброю для захисту в дорозі.
2. Чумацький промисел організовувався у валки з кількох десятків возів (паровиць). Артіль обирала отамана, який шукав замовлення, домовлявся про оплату, керував рухом валки й вирішував усі конфлікти.
3. Про вільнонайману працю свідчить те, що отаман наймався для перевезення вантажу від імені всього товариства, отримував загальну плату та здійснював розподіл заробітку (розкладку) між учасниками відповідно до їхньої особистої праці та внеску в спільну справу.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

ЗНАЄМО І РОЗУМІЄМО

1. ГР 1. Навчальна гра «Асоціації». Правила гри. Учитель (учителька) наводить терміни, поняття, словосполучення за розглянутим матеріалом. Учні та учениці мають навести асоціації, які вони в них викликають, і пояснити їх.

• Кріпацтво — панщина, безправ’я, «місячина», примусова ручна праця.
• Індустріальна революція — парові машини, фабрики, технічний прогрес, наймані робітники.
• Чумацтво — воли, вози-мажі, сіль з Криму, артіль, отаман, перевезення збіжжя.
• Порто-франко — Одеса, безмитна торгівля, чорноморський порт, експорт зерна.

2. ГР 2. Які явища в розвитку сільського господарства в цей період свідчать про прояви кризи старої моделі розвитку й зародження нової моделі?
Про кризу старої моделі свідчили неефективність примусової праці кріпаків, обезземелення селян, використання виснажливої урочної системи та місячини, а також масове розорення поміщицьких маєтків. Про зародження нової моделі свідчили активне застосування вільнонайманої праці на Півдні, розгортання товарного виробництва сільськогосподарських культур (пшениці, цукрових буряків), майнове розшарування селян і купівля ними землі.

3. ГР 1. Метод «Асоціативна квітка». Наведіть слова й словосполучення до теми «Розвиток сіл і міст у першій половині ХІХ ст.».
Урбанізація, промислові підприємства, робітничі селища, скасування магдебурзького права, міські думи, вільнонаймані робітники, ярмаркова торгівля, чумацькі валки, порт Одеси, зростання міського населення.

4. ГР 1. Опишіть особливості чумацького промислу.
Чумацький промисел був головним видом сухопутного транспорту в Україні, що забезпечував перевезення вантажів валками возів-паровиць на великі відстані. Чумаки об’єднувалися в організовані артілі на чолі з отаманом, доставляли зерно до портів Чорного й Азовського морів, а назад везли сіль і рибу. Оплата здійснювалася за вільнонайманим принципом з розподілом прибутку за внеском кожного учасника.

5. ГР 1. Охарактеризуйте особливості розвитку Півдня України.
Південь України розвивався швидкими темпами завдяки наявності великих площ родючих земель, переважанню особисто вільних поселенців і широкому застосуванню вільнонайманої праці. Провідними товарними галузями краю стали вирощування експортної пшениці, тонкорунне вівчарство та виноробство, а морські порти зв’язали край зі світовим ринком.

6. ГР 1. Поясніть зміст поняття «порто-франко».
Порто-франко — це право порту чи прибережного міста на ввезення та вивезення товарів без сплати мита, що заохочувало розвиток міжнародної торгівлі.

ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО

7. ГР 1. За картою атласу з’ясуйте сільськогосподарську спеціалізацію регіонів українських земель у ХІХ ст. Установіть взаємозв’язок між спеціалізацією регіонів та станом природного середовища.
На Лівобережжі з помірним кліматом вирощували зернові, тютюн і коноплі; на Правобережжі з родючими ґрунтами й достатнім зволоженням переважали озима пшениця та цукрові буряки; а посушливий південний степ ідеально підходив для вівчарства та вирощування високоякісної твердої пшениці. Природні особливості та родючі чорноземи безпосередньо визначили аграрний профіль кожного регіону.

8. ГР 1. Складіть таблицю «Нові явища в соціально-економічному розвитку українських земель у складі Російської імперії в першій половині ХІХ ст.».

9. ГР 1. Працюємо в малих групах. Метод «Кола Венна». Порівняйте процеси, що відбулися на початковому етапі індустріальної революції на українських землях у складі Російської імперії та в країнах Європи. Зробіть висновок.

10. ГР 2. Працюємо в парах. Розв’яжіть пізнавальне завдання. На суконній мануфактурі князя Б. Юсупова в селі Ряшків на Полтавщині більшість механізмів і знарядь праці були ремісничими й ручними. Сам князь дотримувався думки, що витрати на закордонні машини, кожна з яких може замінити працю декількох робітників, — зайве марнотратство, оскільки в нього й так достатньо кріпаків для праці на мануфактурі. Поясніть за наведеним прикладом, як існування кріпацтва на українських землях у складі Російської імперії заважало поширенню тут індустріальної революції.
Наведений приклад показує, що безкоштовна примусова праця кріпаків позбавляла поміщиків потреби вкладати кошти в купівлю техніки та модернізацію виробництва. Землевласнику було значно вигідніше використовувати дармову працю селян, ніж купувати дорогі машини, що консервувало технічну відсталість і гальмувало темпи індустріальної революції.

ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО

11. ГР 3. Працюємо разом. Метод «Синтез думок». Що й чому заважало соціально-економічному розвитку українських земель у складі Російської імперії в першій половині ХІХ ст.?

• Головні думки та висновки: Головною перешкодою було кріпосне право, яке прирікало селян на злидні, робило їхню працю непродуктивною та блокувало формування ринку вільнонайманої сили. Розвиток також гальмувався колоніальною політикою імперії, спрямованою на викачування сировини, та браком розвиненої мережі доріг і залізниць.
• Контраргументи / дискусійні моменти: Окремі сектори (цукроваріння, вівчарство на Півдні, портова торгівля Одеси) навіть за цих умов давали високі прибутки за рахунок вигідної зовнішньої торгівлі зерном.
• Загальний підсумок (експертне узагальнення): Збереження феодально-кріпосницької системи в Російській імперії унеможливлювало повноцінну модернізацію та робило кризу аграрного устрою неминучою.

12. ГР 2. Працюємо в малих групах. Підготуйте інсценівку із життя приватновласницьких або державних селян, чумаків, працівників фабрично-заводських підприємств на українських землях у складі Російської імперії в першій половині XIX ст. Для виконання завдання доберіть інформацію з відкритих джерел. Проведіть конкурс на найкращий виступ.

Сценарій мініінсценівки «Чумацька артіль на привалі»:

Дійові особи: Отаман (досвідчений чумак) та Грицько (молодий чумак).
Обстановка: Нічний степ, вогнище біля навантажених сіллю возів-паровиць.

Грицько: Отамане, чи далеко ще до Полтави? Ноги гудуть, а воли ледве вози тягнуть.
Отаман: Терпи, козаче! Довеземо кримську сіль та рибу на ярмарок цілими — заробимо добру копійку. В артілі в нас кожен отримує заробіток по правді й по праці.
Грицько: Слава Богу, що в степу ми вільні люди, а не на панщині гнемо спину на поміщика!
Отаман: Це правда, зате в дорозі слухайся отамана, тримай рушницю напоготові та бережи волів. Завтра з досвітком знову вирушаємо в дорогу!