Головна сторінка цього ГДЗ (Зміст)
Міркуємо
Роздивіться пам’ятки. Чому їх уважають археологічними скарбами України? Як вони пов’язані з діяльністю В. Хвойки? Про які тогочасні винаходи свідчать зображені пам’ятки? Як, на вашу думку, можна витлумачити малюнки зростання колоса та зображення великої рогатої худоби на трипільському посуді?
Археологи вважають пам’ятки археологічними скарбами України через їх значущість у вивченні історії території. Ці пам’ятки є свідченням про життя та культуру давніх народів, їхні традиції та звичаї. Вікентій Хвойка був відомим українським археологом, який вніс вагомий внесок у вивчення культури трипільців. Він проводив розкопки пам’яток, що дозволили збагатити нашу історичну спадщину. Зображені на пам’ятках винаходи свідчать про розвиток землеробства та скотарства в той час. Малюнки зростання колоса можуть свідчити про важливість зернових культур в житті трипільців, а зображення великої рогатої худоби свідчать про розвиток скотарства в той період.
Обговорюємо
Прочитайте замітку. Поділіться припущеннями, щодо яких періодів історії людства вчені послуговуються поняттям археологічна культура. Чому науці не відомі справжні назви давніх народів? Чому глиняний посуд слугує підставою для розрізнення давніх народів?
Учені використовують поняття археологічна культура для позначення періодів історії людства, про які нам відомості отримані з речових залишків, що були знайдені під час археологічних розкопок. У зв’язку з тим, що відомостей про давні народи не збереглося, науці не відомі їх справжні назви.
Глиняний посуд слугує підставою для розрізнення давніх народів, оскільки майстри мали свої улюблені форми посуду та надавали перевагу тим або іншим візерункам. Подібність форми та оздоблення посуду, типу прикрас, особливостей будівництва жител і рис поховального обряду свідчать про спорідненість племен.
Назви археологічних культур зазвичай походять від назв місцевостей, де було вперше виявлено типову пам’ятку, або вказують на характерні ознаки археологічних знахідок.
1. Що відомо про найдавнішу хліборобську культуру на теренах України?
Чому трипільську культуру характеризують як найяскравішу хліборобську культуру на наших землях?
Трипільська культура – найяскравіша хліборобська культура на теренах України. Трипільці досягли успіхів у землеробстві, скотарстві, гончарстві, будівництві та інших сферах. Вони використовували перелогове землеробство та вирощували майже всі відомі в Україні садово-городні культури, розводили рогату худобу, кіз, овець та свиней. Трипільці були вмілими гончарями. Їхні будинки були завдовжки до 25-27 м і завширшки до 6-7 м. Культура Кукутень та трипільська культура належать до одного комплексу, тому її ще називають Кукутень-Трипілля.
Що свідчить про розвиток гончарного ремесла в трипільців?
Розвиток гончарного ремесла в трипільців свідчить про їхню високу культуру та майстерність. Гончарство було одним з основних ремесел в трипільській культурі, і трипільці відомі своїми гончарними виробами високої якості. Вони вміло виготовляли глиняний посуд, який обпалювали в спеціальних печах, а потім розмальовували різними кольорами. У виготовленні гончарних виробів вони використовували різні техніки і матеріали, такі як глина, камінь, кістки та інші.
Чому трипільську культуру дослідники визначають як таку, що впритул наблизилася до виникнення цивілізації?
Трипільську культуру визначають як таку, що впритул наблизилася до виникнення цивілізації через високий рівень розвитку різних галузей діяльності: землеробства, скотарства, гончарства, будівництва та інших сфер. Трипільці використовували перелогове землеробство, вирощували майже всі відомі в Україні садово-городні культури та розводили рогату худобу, кіз, овець та свиней. Вони були вмілими гончарями та будівельниками, їхні будинки були завдовжки до 25-27 м і завширшки до 6-7 м. Також, трипільці вміло розрізняли різні види глини та використовували різноманітні техніки виготовлення гончарних виробів. Усе це свідчить про високу культуру трипільців та їхню високу майстерність, що наближує цю культуру до рівня цивілізації.
2. У чому особливості середньостогівської археологічної культури
Укладіть порівняльну таблицю двох відомих археологічних культур на українських теренах епохи енеоліту. Трипільська культура Середньостогівська культура
| Культура | Хронологічні межі | Території поширення | Основне заняття | Досягнення | Найвідоміші поселення | Походження назви |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Трипільська культура | Кінець V – середина II тис. до н. е. | Центральна, Південна та Східна Україна | Землеробство, скотарство, гончарство, будівництво | Вирощування майже всіх садово-городніх культур, розводження рогатої худоби, кіз, овець, свиней | Трипілля, поблизу с. Тальянки | Назва походить від назви села Трипілля на території України |
| Середньостогівська культура | Середина IV – середина III тис. до н. е. | Степове Придніпров’я, Приазов’я, басейн Сіверського Дінця та Нижнього Подонні | Скотарство, землеробство | Приручення коня, пристосування його для верхової їзди, розводження рогатої худоби, кіз, овець, свиней | Середній Стіг, Деріївка | Назва походить від поселення в урочищі Середній Стіг на околиці Запоріжжя |
Досліджуємо
Попрацюйте з історичною картою. На яких територіях була поширена трипільська культура?
Трипільська культура була поширена на територіях сучасної України, Румунії та Молдови, між Карпатами та Дніпром
Де знайдено рештки найбільших поселень трипільців?
Найбільше в світі поселення трипільської культури досліджують археологи поблизу села Легедзине на Черкащині
З представниками якої культури сусідили трипільці?
Трипільці сусідили з представниками культури середньостогівців.
Як на карті показано контакти представників цих культур? Припустіть, у чому ці контакти виявилися та які це мало наслідки.
На карті показано, що території поширення трипільської культури та середньостогівської культури межують одна з одною. Ймовірно, контакти між представниками цих культур проявлялися у торгівлі, а також у мирному спілкуванні та обміні досвідом. Наслідком цих контактів могло бути поширення нових технологій та інновацій, а також культурного впливу однієї культури на іншу. Однак, детальні наслідки цих контактів на жаль нам не відомі.
Скориставшись уявним мікрофоном, доповніть твердження: 3 теми уроку мені видалося найцікавішим… найважливішим… залишилося не зрозумілим…
Скориставшись уявним мікрофоном, доповнюю твердження:
- Найцікавішим для мене було дізнатися про високу культуру і майстерність трипільців.
- Найважливішим для мене було зрозуміти, що у нашій історії було багато цивілізацій, які розвивалися і займалися різними господарськими справами.
- Деякі факти про середньостогівську культуру залишилися для мене не зрозумілими, але я збираюся про них більше дізнатися.
Відповіді
1. Дайте відповіді на запитання, винесені як назви пунктів.
Що відомо про найдавнішу хліборобську культуру на теренах України?
Найдавнішою землеробською культурою на теренах України є трипільська культура. Вона проіснувала на землях Лісостепу України від IV тис. до середини III тис. до н. е. Основою господарства трипільців було перелогове землеробство, що передбачало використання ділянок землі доти, доки не вичерпувалася їхня родючість.
Трипільці сіяли ячмінь, просо, пшеницю та вирощували майже всі відомі в Україні й нині садово-городні культури. Землю обробляли дерев’яними мотиками з кам’яними чи кістя ними наконечниками. Застосовували тяглову силу волів. Урожаї збирали кістяними або кам’яними серпами. Зерно розтирали на борошно за допомогою кам’яних зернотерок.
Розводили велику рогату худобу, кіз, овець, свиней. Трипільці були вмілими гончарями, а їхня майстерність досягла високого рівня в будівництві житла. Мешкали трипільці в чотирикутних одно- чи двоповерхових будинках завдовжки до 25-27 м і завширшки 6—7 м, з кількома приміщеннями.
У чому особливості середньостогівської археологічної культури
Середньостогівська археологічна культура характеризується розвитком скотарства, зокрема розведенням коней, овець, кіз і свиней. Землеробство також було відоме, але було другорядним заняттям. Історики вважають, що ці племена першими в Європі приручили коня, пристосували його для верхової їзди, а їхні вершники проклали шлях у Подунав’я.
Також середньостогівці сусідували з трипільцями, що можна розцінювати як приклад мирного співіснування двох різних культур. Серед знахідок, пов’язаних з цією культурою, можна виділити крем’яні ножі, скребачки, вістря стріл і списів, кістяні мотики і бойові молоти, оздоблений шнуровим і гребінцевим орнаментом глиняний посуд і мідні прикраси, а також фігурки тварин.
2. Витлумачте поняття: землеробство, скотарство, ремесло, трипільська археологічна культура, середньостогівська археологічна культура.
Землеробство – господарська діяльність з обробки землі з метою отримання рослинної продукції.
Скотарство – господарська діяльність, пов’язана з розведенням тварин для отримання м’яса, молока, шерсті тощо.
Ремесло – виробнича діяльність, пов’язана з виготовленням різних предметів ручною працею.
Трипільська археологічна культура – культура, яка існувала на території України, Румунії та Молдови. Основою господарства трипільців було землеробство та скотарство.
Середньостогівська археологічна культура – культура середини IV – середини III тис. до н.е., яка розвивалася на території степового Придніпров’я, Приазов’я, басейну Сіверського Дінця та Нижнього Подонні. Характеризується розвитком скотарства та прирученням коней. Сусідувала з трипільською культурою.
Домашнє завдання
На підставі ілюстрацій складіть розповідь про розвиток гончарства в трипільців.
Перша ілюстрація показує трипільський глиняний посуд, який був одним із найважливіших артефактів цієї культури. Ці посудини були вироблені з використанням глини та вогню, і вони мали різні форми та розміри. Цей посуд був не тільки необхідним для зберігання та приготування їжі, але також він мав велике значення у релігійних та ритуальних обрядах.
Друга ілюстрація показує роботу трипільського гончаря.
Розвиток гончарства у трипільців відбувався протягом тривалого періоду. За допомогою технологій обробки глини, вони досягли високого рівня виготовлення посуду. Гончарі вдосконалювали свої навички та розширювали асортимент виробів, включаючи великі горщики, тарілки, чашки та інші предмети.
Гончарство у трипільців мало не тільки практичне значення, але й культурне. Вони розписували глиняний посуд різними візерунками та символами, що мали свої релігійні та магічні значення. Це додавало посуду особливого характеру та важливості в їхньому повсякденному житті.
Трипільське гончарство стало важливим аспектом культури цієї давньої цивілізації. Воно не тільки забезпечувало їхні практичні потреби, але також відігравало важливу роль у формуванні їхньої ідентичності та спадщини. Сьогодні, завдяки збереженим артефактам та музейним експозиціям, ми можемо дізнатися більше про цей розвиток та цінність гончарства у трипільців.