ПРИГАДАЙТЕ
1. Назвіть основні історичні події, що відбулися на землях Війська Запорозького (Гетьманщини) та інших українських землях у другій половині XVII — на початку XVIII ст.
У цей період відбулися такі ключові події: смерть Богдана Хмельницького, підписання Березневих статей (1654), Гадяцький договір Івана Виговського (1658) та переможна Битва під Конотопом (1659). Важливими етапами стали поділ України за Андрусівським перемир’ям (1667) та «Вічним миром» (1686), а також період Руїни, що супроводжувався боротьбою між гетьманами Правобережжя та Лівобережжя. Завершується цей період гетьмануванням Івана Мазепи, Полтавською битвою (1709) та ухваленням Конституції Пилипа Орлика (1710) .
2. Опишіть основні умови «Березневих статей» Б. Хмельницького.
«Березневі статті» 1654 року передбачали 60-тисячний козацький реєстр, збереження прав і вольностей Війська Запорозького, право гетьмана на дипломатичні відносини (крім Польщі та Туреччини) та протекторат московського царя.
3. Висловіть власну аргументовану думку, чому вивчення історичних подій на українських землях у другій половині XVII — на початку XVIII ст. є актуальним для сьогодення.
Вивчення цього періоду допомагає зрозуміти коріння сучасної боротьби України за незалежність, оскільки саме тоді закладалися основи української державності та демократії через Конституцію Пилипа Орлика. Події Руїни є повчальним прикладом того, як внутрішні чвари та роз’єднаність еліт призводять до втрати суверенітету і загарбання територій сусідами. Також це дозволяє усвідомити тяглість імперської політики Росії, яка ще в ті часи почала порушувати підписані договори та поступово обмежувати права українського народу.
Група 1. ПРАЦЮЄМО З ДЖЕРЕЛОМ (Із Маніфесту Війська Запорозького до володарів Європи (1658 р.)
1. Визначте автора документа. Висловіть припущення, із якою метою був створений цей документ.
Автором документа є все Військо Запорозьке на чолі з гетьманом Іваном Виговським. Метою маніфесту було закликати європейських монархів до допомоги та офіційно оголосити про початок «законної оборони» проти Московської держави, доводячи свою невинність у розриві попередніх угод.
2. Про які події йдеться в тексті? Які події в цей час відбувалися в країнах Європи, Московському царстві?
У маніфесті йдеться про наслідки Хмельниччини, союз із Москвою за Березневими статтями та перехід Виговського до війни проти Московського царства 1658 року. У цей час у Європі тривали війни Речі Посполитої зі Швецією й Москвою, а Московське царство боролося за українські землі й посилювало свою владу на Лівобережжі.
У документі описано причини воєн із Польщею за права церкви, перехід під протекторат Москви, а пізніше — ворожі дії московських воєвод і бояр, затримку українських послів, збройне втручання Ромодановського та підтримку Москвою внутрішніх бунтівників (Барабаша, Пушкаря).
3. Як автор документа пояснив причини початку козацьких заворушень?
Автор стверджує, що внутрішні заворушення (бунти) були спровоковані честолюбством окремих козаків («якогось Барабаша»), яких московські урядовці підбурювали листами, незаконними привілеями та грошима. Також причиною названо дії московських зрадників у самому козацькому війську.
4. Чому повсталі козаки звернулися до московського царя? Чому московський уряд підтримав повсталих і в чому це проявилося?
Повсталі (Барабаш і прибічники) пропонували царю перенести військовий провід і скарбницю до Москви, а також призначати воєвод безпосередньо звідти. Московський уряд підтримав їх, щоб придушити Гетьманщину. Це проявилося у наданні бунтівникам нагород, листів і клейнодів, а також у прямому військовому втручанні Ромодановського та Шереметьєва на їхньому боці.
5. Перечитайте про описані події у відповідному параграфі підручника. Що не знайшло свого відображення в документі? Чому?
У Маніфесті, як у політичному документі, автор наголошує на підступності Москви та законності своїх дій. Поза увагою залишилися складні соціальні причини невдоволення Виговським серед рядового козацтва та деталі внутрішньополітичної боротьби, які могли б зашкодити іміджу гетьмана перед Європою.
6. Зробіть висновок, наскільки можна довіряти інформації, яка викладена в документі. Висловіть думку, чому для відтворення подій історики використовують інформацію з декількох джерел.
Маніфест є офіційною позицією гетьманського уряду, тому він відображає лише одну сторону конфлікту — козацьку старшину. Використання кількох джерел необхідне для перевірки звинувачень, наприклад, щодо ролі московських послів у заколотах, та для отримання цілісної картини подій.
7. За текстом історичного джерела поясніть причини бажання Гетьманщини вийти з протекторату великого князя московського. Яку роль у цьому відіграли описані козацькі заворушення?
Причинами були: наміри Москви захопити й придушити Україну , гордовите поводження з послами , невизнання титулу Виговського та відкрита підтримка бунтівників проти законної влади. Заворушення стали інструментом Москви для встановлення «рабського ярма», що змусило Гетьманщину шукати допомоги сусідів.
Група 2. ПРАЦЮЄМО З ДЖЕРЕЛОМ (З угоди про військовий союз між гетьманом І. Виговським і шведським королем Карлом Х Густавом (1657 р.))
1. Хто автори документа? Із якою метою його було створено?
Авторами шведської угоди є уповноважені: Густав Лілієнкрона, Юрій Немирич, Іван Ковалевський та Іван Федорович.
Мета — продовження «старої приязні» Хмельницького та укладення вічного військового союзу.
2. Які події відображені в тексті? Які події в цей час відбувалися в країнах Європи, Московському царстві?
У документі відображено зміну зовнішньополітичного курсу Гетьманщини після смерті Б. Хмельницького та розрив із Москвою. У Європі тривала Друга Північна війна, де Швеція прагнула домінування на Балтиці, а Московське царство вело переговори з Польщею про Віленське перемир’я, чим зрадило інтереси України.
3. Коли була підписана угода про військовий союз між гетьманом І. Виговським і шведським королем Карлом Х Густавом? Як у ній було охарактеризовано відносини Гетьманщини та Московської держави?
Угода була підписана у 1657 році. На той момент відносини з Москвою характеризувалися як «тісний союз», і Військо Запорозьке зобов’язувалося зберігати цареві вірність непорушно, виключаючи його з переліку ворогів, проти яких діятиме шведсько-український союз.
4. Коли та між ким було підписано Гадяцьку угоду? Визначте її основні умови.
Підписана 6 вересня 1658 року між Гетьманщиною та Річчю Посполитою. Основні умови:
- Відновлення Речі Посполитої як союзу трьох народів: Польського, Литовського і Руського.
- Реєстр — 30 тис. козаків та наймане військо.
- Рівність православної віри, місця в Сенаті для Київського митрополита та владик.
- Заснування двох академій та вільне книгодрукування.
- Нобілітація (надання шляхетства) по 100 осіб з кожного полку.
5. Висловіть аргументовану думку, чому в тексті Гадяцької угоди значну увагу приділили релігійним питанням.
Релігія була фундаментом ідентичності «народу руського». Угода гарантувала вільне богослужіння, право заснування монастирів та повернення майна, щоб забезпечити стабільність у Київському, Брацлавському і Чернігівському воєводствах.
6. Які умови характеризували автономне становище Гетьманщини?
Автономія проявлялася у власному війську під командою гетьмана, забороні польським та іноземним військам перебувати у трьох воєводствах, наявності власних академій та шкіл, а також у праві вільного вибору гетьмана після смерті Виговського.
7. Пригадайте умови «Березневих статей» Б. Хмельницького. Скористайтеся методом «Кола Венна» для порівняння їх з умовами Гадяцької угоди.
- Відмінне (Гадяч): Статус Руського князівства у федерації, 30 тис. реєстр, дві академії, митрополит у Сенаті.
- Спільне: Збереження козацьких вольностей, гетьманське управління.
- Відмінне (Березневі): Протекторат Москви, добровільне підпорядкування царю, реєстр 60 тис. осіб
8. Зробіть висновок, наскільки можна довіряти інформації, яка викладена в документі. Висловіть думку, чому історики для відтворення подій використовують інформацію з декількох джерел.
Тексти угод є достовірними юридичними актами. Однак вони фіксують лише домовленості (наприклад, про академії чи амністію), а не фактичне їх виконання.
Кілька джерел потрібні, щоб порівняти, наприклад, обіцяну шведським союзом вірність Москві із реальним початком війни через рік.