Узагальнення за розділом IV – Галімов 8 клас

Назад до змісту

1. Об’єднайтеся в пари та проведіть навчальну гру «Квадрат».

• 1658 — підписання Гадяцького договору між Гетьманщиною та Річчю Посполитою.
• 1659 — Конотопська битва, у якій козацьке військо Івана Виговського розгромило московську армію.
• 1660 — підписання Слободищенського трактату Юрієм Хмельницьким.
• 1663 — Чорна рада в Ніжині, де гетьманом Лівобережжя було обрано Івана Брюховецького.
• 1667 — Андрусівське перемир’я між Московською державою та Річчю Посполитою, що закріпило поділ України по Дніпру.
• 1676 — зречення гетьманства Петром Дорошенком і здача Чигирина.
• 1677 — Перший Чигиринський похід турецько-татарського війська.
• 1681 — Бахчисарайський мирний договір між Московією та Османською імперією.
• 1683 — Віденська битва, у якій українські козаки брали участь у розгромі османського війська.
• 1686 — укладення «Вічного миру» між Московською державою та Річчю Посполитою.
• 1699 — постанова сейму Речі Посполитої про ліквідацію козацького устрою на Правобережній Україні.
• 1701 — надання Києво-Могилянському колегіуму статусу академії указом царя на прохання Івана Мазепи.
• 1704 — придушення повстання Семена Палія та вступ військ Івана Мазепи на Правобережжя.
• 1708 — Батуринська трагедія (зруйнування московськими військами столиці гетьмана Івана Мазепи).
• 1709 — Полтавська битва між шведським та московським військами.
• 1710 — прийняття Конституції Пилипа Орлика в Бендерах.

2. Перевірте, як ви розумієте значення термінів і понять, за допомогою навчальної гри «Перекладачі».

• Лівобережна Гетьманщина — частина козацької держави на лівому боці Дніпра, яка була під контролем московського царя.
• Ганщина — або Ханська Україна, — це назва земель між Дніпром і Дністром, які належали Кримському ханату, але були заселені українцями. Це формування почалося у 80-х роках XVII століття, коли люди масово тікали від постійних воєн на південні території під владу кримського хана.
• Руїна — дуже важкий період в історії України (друга половина XVII ст.), коли почалися громадянські війни, втручання сусідніх держав, а Україна була поділена по Дніпру.
• Слобідська Україна — землі на сході (Харківщина, Сумщина тощо), де люди засновували «слободи» — поселення, у яких вони отримували пільги та звільнення від податків за те, що захищали кордон.
• Чигиринські походи — величезні наступи турецько-татарського війська на козацьку столицю Чигирин у 1677 та 1678 роках.
• «Великий згін» — (це з моїх знань) наказ гетьмана Івана Самойловича насильно переселити всіх мешканців із Правобережжя на Лівобережжя, щоб ворогам лишилася пуста земля.
• Кримські походи — спроби московського та козацького війська захопити Крим у 1687 та 1689 роках, які, правда, закінчилися невдало (це з моїх знань).
• Азовські походи — походи царя Петра І разом із козаками проти турецької фортеці Азов у гирлі Дону.
• «Вічний мир» — угода 1686 року між Польщею та Московією, за якою вони остаточно поділили українські землі між собою.
• «Паліївщина» — повстання на Правобережжі під проводом полковника Семена Палія за звільнення від поляків та відновлення козацьких прав.
• Конституція — головний закон держави, який визначає, як вона має бути влаштована.
• Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького — знаменитий документ Пилипа Орлика 1710 року, який вважають першою українською конституцією.
• Імперія — величезна і потужна держава, яка зазвичай захоплює інші народи та землі.
• Колегія — державний орган управління.
• Козацьке бароко — особливий пишний стиль у мистецтві та архітектурі, який з’явився в Україні за часів козацтва.
• Куруци — повстанці на Закарпатті, які боролися проти гніту австрійської династії Габсбургів.

3. Проаналізуйте зміст найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель… Проведіть навчальну гру «Упізнайте договір».

• Андрусівське перемир’я (1667 р.): Московія та Польща домовилися на 13,5 років поділити Україну по Дніпру. Лівобережжя лишилося Москві, а Правобережжя — Польщі. Київ мав відійти Москві лише на 2 роки (але так і не повернувся), а Запорожжя потрапило під спільне управління обох держав.
• Бучацький мирний договір (1672 р.): Польща через поразку віддала Туреччині Подільське воєводство. Влада гетьмана Петра Дорошенка визнавалася на Правобережжі, але під протекторатом султана. Польща також мала платити туркам щорічну данину (це з моїх знань).
• Журавненський мирний договір (1676 р.): Туреччина і Польща змінили умови попереднього миру. Поділля лишилося за турками, але поляки більше не мусили платити данину. Частина земель Правобережжя повернулася під польський контроль (це з моїх знань).
• Бахчисарайський мирний договір (1681 р.): Московія та Туреччина домовилися про мир на 20 років. Кордон пройшов по Дніпру. Лівобережжя та Київ закріпилися за Московією. Територія між Південним Бугом та Дніпром мала лишатися незаселеною — такою собі «нічийною» зоною (це з моїх знань).

4. Чому, на вашу думку, у  подіях 60—80-х рр. XVII  ст. не вдалося зберегти єдність України? Назвіть факти, які підтверджують, що жоден із союзників українських гетьманів не відстоював інтереси України, а  переймався лише власною вигодою.

На мою думку, зберегти єдність України не вдалося через поєднання внутрішніх чвар та агресивного втручання сусідніх держав. Цей період історики називають «Руїною», коли після смерті Богдана Хмельницького козацька старшина почала боротьбу за гетьманську булаву, що розкололо державу.

Факти, які підтверджують власну вигоду) союзників:

• Андрусівське перемир’я (1667 р.): Московське царство та Річ Посполита поділили українські землі по Дніпру, навіть не запросивши козацьку делегацію на переговори.
• Бучацький мирний договір (1672 р.): Османська імперія, виступаючи нібито союзником Петра Дорошенка, насправді забрала Поділля під свою пряму владу, перетворивши частину України на власну провінцію.
• Бахчисарайський мирний договір (1681 р.): Московське царство та Османська імперія офіційно визнали поділ України, домовившись, що землі між Дніпром і Бугом мають залишатися незаселеними, фактично створюючи «мертву зону» на українській території.

5. Складіть синхронізовану хронологічну таблицю послідовності правління гетьманів від 1657 р. до 1722 р.

6. Об’єднайтеся в  малі групи та порівняйте внутрішню й зовнішню політику лівобережних і правобережних гетьманів. Визначте спільне й відмінне, укажіть значення та наслідки їхнього гетьманування.

Ми в групі порівняли політику гетьманів і ось що вийшло:

Спільне:

• Обидві сторони намагалися зберегти автономію Козацької держави.
• Гетьмани обох берегів спиралися на козацьку старшину та намагалися зміцнити її права.

Відмінне:

• Зовнішня політика: Лівобережні гетьмани (Брюховецький, Самойлович) орієнтувалися на Московське царство, підписуючи з ним обмежувальні «статті». Правобережні (Тетеря, Дорошенко) шукали підтримки у Речі Посполитої або Османської імперії.
• Внутрішня політика: На Лівобережжі відбувалося поступове посилення московського контролю та закріпачення селян. На Правобережжі політика була спрямована на виживання в умовах постійних війн, що призвело до майже повного знелюднення краю.

Значення та наслідки:

Гетьманування цього періоду призвело до трагічного поділу України на дві частини, що надовго загальмувало розвиток єдиної держави. Наслідком став занепад Правобережжя та поступове обмеження автономії Лівобережжя (Гетьманщини) російським царатом.

7. Складіть таблицю «Договори між Гетьманщиною та Московською державою в 1659—1689 рр.».

8. Складіть розгорнутий план за темою «Особливості соціально-економічного та політичного становища українських земель наприкінці XVIІ — у першій половині XVIIІ ст.».

1. Політичне становище Гетьманщини:
   • Спроби відновлення єдності України за Івана Мазепи та його боротьба за незалежність.
   • Посилення імперського наступу після 1709 року та діяльність Першої Малоросійської колегії (1722 р.).
   • Обмеження автономії за правління Павла Полуботка та «Рішительні пункти» Данила Апостола.
2. Особливості соціального устрою:
   • Закріплення панівного становища козацької старшини та формування стану «значкових товаришів».
   • Посилення залежності селян, зростання панщини та обмеження права переходу.
3. Економічний розвиток:
   • Розвиток фільваркових господарств, орієнтованих на ринок.
   • Пожвавлення внутрішньої та зовнішньої торгівлі через великі ярмарки (Київ, Львів).
   • Економічне підпорядкування українських земель інтересам Російської імперії (митні обмеження, впровадження монетної системи).

9. Працюємо в малих групах. Перелічіть найважливіші досягнення культури України кінця XVIІ — першої половини XVIIІ ст. Поясніть, чому ви обрали саме їх.

Ми в групі обрали такі досягнення, бо вони найкраще показують самобутність України в той час:

• Козацьке бароко в архітектурі: Будівництво величних храмів за меценатства Івана Мазепи (наприклад, Богоявленський собор у Києві). Ми обрали це, бо цей стиль поєднав європейські традиції з козацьким духом, ставши символом розквіту Гетьманщини.
• Києво-Могилянська академія: Вона була центром освіти європейського рівня. Ми обрали її, бо тут виховувалася вся українська еліта, і вона робила українців частиною західного культурного простору.
• Козацькі літописи (Самовидця, Г. Граб’янки, С. Величка): Це перші великі історичні праці про Визвольну війну. Ми обрали їх, бо вони є головним джерелом наших знань про ту епоху і свідчать про високий рівень історичної свідомості козаків.
• Філософські праці та поезія: Творчість діячів «могилянського кола». Це важливо, бо свідчить про глибоку освіченість і духовність тогочасного суспільства.