Чому, на вашу думку, хмаринка слів має саме таку форму?
Хмаринка слів має форму академічної шапочки, бо вона символізує освіту, навчання та здобуття знань, що відповідає темі про освітні заклади.
Випишіть із хмаринки назви міст та види навчальних закладів:
Міста: Київ, Львів
Види навчальних закладів: академія, університет
Складіть із ними речення:
У Києві та Львові є університети й академії.
1. Початкова і середня освіта
1. Де в українських землях можна було здобути початкову освіту?
Початкову освіту здобували в парафіяльних школах різних конфесій при церквах і монастирях. На Лівобережжі та Запорожжі таких шкіл було більше, на Правобережжі — менше. Також заможні люди могли наймати вчителів для навчання вдома.
2. Які заклади надавали середню освіту в різних українських регіонах?
На Лівобережній Гетьманщині й Слобожанщині середню освіту давали Чернігівський, Переяславський, Харківський колегіуми. У західноукраїнських землях — школи при василіанських монастирях і греко-католицькі семінарії. Єзуїтські колегіуми перетворювали на гімназії. У підросійській Україні гімназії почали з’являтися з початку XIX століття, наприклад, Київська гімназія.
3. Для кого діяли 2-річні малі училища та 4-річні головні училища?
2-річні малі училища у повітових містах призначалися для дітей купців та містян, а 4-річні головні училища у губернських містах — для дітей дворян.
Відлуння минулого
З вірша тогочасного учня
1. Перерахуйте традиційні на той час способи покарання учня.
Традиційними способами покарання були: бити по обличчю (“по пиці”), тягнути за чуприну (волосся), класти на лавку й бити (“задали такого хльосту, що й світа зцурався”).
2. Чи було, на вашу думку, покарання дієвим способом заохочення учнів до навчання?
Покарання не є дієвим способом заохочення до навчання, бо воно викликає страх і небажання вчитися, а не інтерес до знань.
3. Пригадайте, які прислів’я ви знаєте про важливість навчання.
- Вік живи — вік учись.
- Знання — сила.
- Корінь навчання гіркий, а плід солодкий.
Острів цікавинок
1. Доберіть факти з рубрики для захисту твердження: «Початкова освіта у XVIII столітті мала релігійний характер».
- Парафіяльна школа була поруч із церквою.
- Один із двох будинків школи належав дяку — керівнику церковного хору.
- Учнів навчали читати за букварем, молитвословом і псалтирем — переважно релігійними книгами.
- Третьокласники співали у церковному хорі.
- Заняття проводив дяк, а навчання оплачували продуктами й грошима, часто у вигляді подяк після завершення школи.
2. Розгляньте світлину. Висловте припущення, скільки дітей могло навчатися в такій школі.
У такій парафіяльній школі, судячи з опису й фото, могло навчатися приблизно 30-40 дітей одночасно, бо приміщення було невелике, а учні сиділи за довгими столами.
2. Спеціалізована та вища освіта
1. Назвіть перші спеціалізовані заклади в Україні та їхню спеціалізацію.
Першими спеціалізованими закладами в Україні були:
- медико-хірургічна школа в Єлисаветграді (Кропивницький) — підготовка лікарів і підлікарів;
- артилерійська школа в Єлисаветграді — підготовка спеціалістів з обслуговування гармат;
- штурманське училище в Миколаєві — підготовка фахівців із водіння кораблів;
- греко-католицькі духовні семінарії у Львові, Ужгороді — підготовка священників.
2. Яким чином обмежувалися права українців у Могилянці?
У Києво-Могилянській академії після 1709 року кількість студентів скоротили з двох тисяч до двохсот, почали звільняти викладачів, яких вважали недостатньо відданими російській владі, не допускали до навчання студентів з Речі Посполитої. Також заохочували переїзд викладачів та студентів до Російської імперії.
3. Який заклад на західноукраїнських землях надавав вищу освіту?
На західноукраїнських землях вищу освіту надавав Йосифінський університет у Львові (Львівський університет), відкритий у 1784 році. В університеті діяли філософський, правничий, богословський і медичний факультети.
Острів цікавинок
1. На основі інформації з рубрики «Острів цікавинок» доведіть або спростуйте думку: «Українські спеціалізовані навчальні заклади надавали високий рівень освіти».
Цю думку можна спростувати. Хоч окремі заклади показували непогані результати, загальна картина була проблематичною. По-перше, спеціалізованих закладів було вкрай мало – лише кілька на всю Україну, що робило освіту недоступною для більшості населення. По-друге, навіть ці заклади мали обмежені можливості: для отримання повноцінного медичного диплома українці все одно мусили їхати в Москву і Петербург. По-третє, заклади готували фахівців лише у вузьких галузях (медицина, артилерія, штурманська справа), не забезпечуючи широкої освіти. Нарешті, доступ до цих закладів був обмежений соціальним станом, віком та місцем проживання. Отже, високий рівень був радше винятком для окремих установ, а не характеристикою всієї системи спеціалізованої освіти в Україні XVIII століття.
3. Наукові знання. Григорій Сковорода
1. Назвіть українських науковців XVIII століття та галузі науки, в яких вони уславилися. Чому, на вашу думку, в переліку видатних випускників Києво-Могилянської академії не вказано жінок?
Українські науковці XVIII століття:
- Феофан Прокопович та Іреней Фальковський — духовні діячі і математики
- Нестор Амбодик-Максимович — засновник акушерства, дослідник педіатрії та фітотерапії
- Данило Самойлович — член 12 академій світу, засновник епідеміології
- Єфрем Мухін — засновник травматології, ініціатор щеплень від віспи та холери
Жінок не вказано у переліку, бо в XVIII столітті вони не мали доступу до вищої освіти через соціальні обмеження та традиції того часу.
2. Хто був найвидатнішим українським філософом XVIII століття?
Найвидатнішим українським філософом XVIII століття був випускник Києво-Могилянської академії Григорій Сковорода.
3. Що, на думку філософа, робить людину щасливою, а що – призводить до негараздів?
За Григорієм Сковородою, основні умови щастя — це справжня дружба, улюблена праця, свобода людини. До негараздів призводять гонитва за грошима, підлість, заздрість, підлабузництво, хитрість та інші духовні вади.
Григорій Сковорода
1. Сформулюйте власне судження щодо наслідків діяльності Григорія Сковороди.
Діяльність Григорія Сковороди мала величезний вплив на українську культуру й духовність. Він заклав основи української філософської думки та “філософії серця”. Його вірші виконували кобзарі, а байки передавалися з покоління в покоління, стаючи народними. Навіть через десятиліття після смерті філософа Тарас Шевченко писав: “кругом листочки обведу й списую Сковороду”. Сковорода став символом української ментальності та гуманістичних цінностей.
2. Поміркуйте, що означає вислів, який філософ заповів написати на своєму надгробку.
Вислів “Світ ловив мене, та не впіймав” означає, що Григорій Сковорода залишився вірним своїм принципам і переконанням. Він не піддався спокусам матеріального світу, не гнався за багатством чи славою, а обрав життя мандрівного філософа з мінімальними потребами – “Біблія, флейта, чоботи про всяк випадок і кілька підшивок робіт”. Світ не зміг змусити його змінити свої ідеали щастя через справжню дружбу, улюблену працю та свободу.
3. Дізнайтеся, на якій купюрі зображений Григорій Сковорода. Яка будівля є основним малюнком зворотної сторони? Чому?
Григорій Сковорода зображений на 500-гривневій купюрі. На зворотній стороні — Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. Цю будівлю обрали, бо Сковорода викладав у Харківському колегіумі, а університет носить його ім’я вже 80 років. Це підкреслює його роль як видатного педагога та просвітителя України.
Барвограй ідей
Пригадайте, що Григорій Сковорода вважав основними умовами щастя. Визначте, про які цінності йдеться у наведених нижче висловах мудреця.
А) «Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?»
Цінність: свобода людини – вислів показує, що справжнє багатство не в матеріальних статках, а у внутрішній свободі від жадібності та пристрастей.
Б) «Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?»
Цінність: справжня дружба – філософ говорить про щирі людські стосунки та взаємну любов між близькими душами.
В) «Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги!»
Цінність: улюблена праця – для Сковороди навчання, викладання та пізнання були справою всього життя.
Г) «Щоб пізнати Бога, треба пізнати самого себе. Поки людина не знає Бога в самім собі, годі шукати Його в світі протягом усього життя»
Цінність: свобода людини – вислів про духовну свободу через самопізнання та внутрішнє вдосконалення.
Галявина творчості. Проєкт «Григорій Сковорода: думки летять над безмежжям часу»
Вступ
Григорій Сковорода (1722-1794) — видатний український філософ XVIII століття, який своїми ідеями та способом життя залишив незгладимий слід у вітчизняній культурі. Його життєвий шлях став цілісною концепцією шукання мудрості та гармонії з світом.
Біографічний портрет мандрівного філософа
Ранні роки та освіта
Народившись у Чорнухах на Полтавщині в козацькій родині, Сковорода здобув блискучу освіту в Києво-Могилянській академії. Його навчання включало вивчення латинської, грецької, німецької та інших мов, що дозволило йому ознайомитися з європейською філософською традицією.
Викладацька діяльність
Філософ викладав у Переяславському та Харківському колегіумах, де формувалося коло його шанувальників і учнів. Однак конфлікти з церковною владою через неортодоксальні методи навчання змусили його залишити викладання.
Мандрівний період
З 1769 року розпочався 25-річний період мандрівок Слобожанщиною, під час якого Сковорода жив простим життям, маючи лише «Біблію, флейту, чоботи про всяк випадок і кілька підшивок робіт».
Філософське вчення
Центральна ідея самопізнання
Основою філософії Сковороди є принцип «пізнай себе». За його переконанням, «щоб пізнати Бога, треба пізнати самого себе». Цей шлях самопізнання він вважав єдиним способом досягнення істинного щастя та гармонії.
Філософія серця
Сковорода став одним із засновників української «філософії серця». Для нього серце — це центр духовного життя людини, місце, де відбувається пізнання божественної істини.
Концепція сродної праці
Важливою ідеєю філософа є концепція «сродної праці» — діяльності, що відповідає природним нахилам людини. Сковорода вважав, що лише така праця приносить справжню насолоду і користь як особистості, так і суспільству.
Умови щастя
За Сковородою, основними умовами щастя є:
- Справжня дружба
- Улюблена (сродна) праця
- Свобода людини
Творча спадщина
Літературні твори
Філософ створив збірки «Сад божественних пісень» та «Байки Харківські» — першу збірку байок в українській літературі. Його вірші виконували кобзарі, а байки передавалися з покоління в покоління.
Філософські трактати
Сковорода написав численні філософські діалоги, зокрема «Наркіс. Розмова про те: пізнай себе» та «Розмова, звана алфавіт, або буквар миру».
Музична творчість
Філософ грав на різних інструментах, особливо на флейті, яка завжди супроводжувала його мандрівки. Йому належать пісні «Ой ти птичко жолтобока», «Стоїть явір над водою».
Вплив на українську культуру
Спадкоємність традицій
Сковорода заклав основи української філософської думки. Його вплив простежується у творчості багатьох українських мислителів, зокрема Тараса Шевченка, який писав: «кругом листочки обведу й списую Сковороду».
Філософія серця в культурі
Традиції кордоцентризму, започатковані Сковородою, стали важливою частиною української ментальності. Ця філософія серця поєднує гуманне ставлення до людини з європейськими цінностями.
Сучасне значення
Ідеї Сковороди про сродну працю знаходять відгук у сучасних освітніх концепціях6. Його принципи самопізнання та внутрішньої свободи залишаються актуальними для формування особистості.
Символічне значення постаті
«Світ ловив мене, та не впіймав»
Цей вислів, який філософ заповів написати на своєму надгробку, став символом незалежності духу та вірності власним принципам. Він означає, що Сковорода залишився вірним своїм ідеалам, не піддавшись спокусам матеріального світу.
Національний символ
Образ Сковороди втілено на 500-гривневій банкноті, що підкреслює його значення як національного мудреця України. На зворотному боці зображено Харківський національний педагогічний університет його імені.
Висновок
Григорій Сковорода — постать, що символізує духовну незалежність, мудрість та гармонію життя. Його думки справді «летять над безмежжям часу», продовжуючи впливати на українську культуру та філософську традицію. Філософ показав приклад того, як можна жити в гармонії з собою та світом, залишаючись вірним своїм принципам.
Спадщина Сковороди нагадує нам про важливість самопізнання, пошуку свого призначення та збереження духовної свободи в будь-яких обставинах. Його життя та вчення залишаються джерелом натхнення для всіх, хто прагне знайти свій шлях у житті та залишитися вірним собі.