Разом із Кліо розгляньте світлини Троїцького та Покровського соборів, розв’яжіть ребус. Поміркуйте, як пов’язані між собою ребус і світлини.
Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові (1679–1689) та Покровський собор у Харкові (1689) — це приклади архітектури українського бароко, яке виникло у Гетьманщині та Слобожанщині. Обидві споруди збудовані у той самий період і мають спільні риси стилю: багатоярусність, пишний декор, поєднання європейських традицій з українським колоритом.
1. Освіта та література
1. Як відрізнялися між собою регіони України за умовами розвитку культури?
Розвиток культури в Україні був нерівномірним через різні військово-політичні обставини. На Правобережжі майже не було сприятливих умов для розвитку культури, і частина українців поступово забувала про своє походження. Натомість Лівобережна Гетьманщина і Слобожанщина стали центрами відродження та розквіту української культури. На Чортомлицькій Січі зберігалися найдавніші козацькі звичаї.
2. Якою була система освіти в українських землях?
Початковою освітою українців Речі Посполитої опікувався переважно чернечий орден василіан унійної (греко-католицької) церкви. В Гетьманщині і на Запорожжі таку освіту надавали парафіяльні школи православної церкви. В Західній Україні православні братські школи поступово втрачали підтримку і занепадали, натомість розвивалися католицькі єзуїтські колегіуми. У 1661 році король Ян ІІ Казимир надав єзуїтському колегіуму у Львові «гідність академії і титул університету». В Гетьманщині середню освіту можна було здобути або в Києво-Могилянському, або з 1700 року – Чернігівському колегіумах. Також діяли школи при гетьманській, полкових чи інших канцеляріях, де дітей старшини та заможних містян навчали веденню діловодства.
3. Назвіть новинки літератури в другій половині XVII — на початку XVIII століття.
Найцікавішими новинками української літератури XVII століття стали надрукований зі змінами Києво-Печерський патерик, «Синопсис» невідомого автора, історична праця «Хроніка з літописців стародавніх» Феодосія Софоновича. З’явилися поезії, написані в бароковому стилі, які відзначались особливим колоритом і різноманітністю форм: акровірші, в перших рядках яких автор зашифровував якесь слово, фігурні – у вигляді певної фігури, хроновірші – у яких сума виділених літер (латинських цифр) вказувала на дату написання або рік події. На початку XVIII століття поширилися козацькі літописи – історичні твори про козацьку добу. Найвідомішими з-поміж них – літописи Самовидця, гадяцького полковника Григорія Граб’янки, канцеляриста Генеральної Військової канцелярії Самійла Величка.
Барвограй ідей
Уявіть, що ви народилися у середині XVII століття в місті Полтаві, в родині заможного козака. Де ви здобуватимете початкову, середню та вищу освіту? Складіть дорожню карту вашої освіти. Поясніть свій вибір навчальних закладів.
Дорожня карта моєї освіти
Початкова освіта (6-10 років)
Розпочну навчання в парафіяльній школі православної церкви в Полтаві. Тут опановуватиму грамоту, рахунок, основи Закону Божого та церковний спів. Оскільки моя родина заможна, матиму змогу отримати якісну початкову освіту в Гетьманщині, де православні школи мали підтримку козацької влади.
Середня освіта (11-16 років)
Поїдемо до Києва навчатися в Києво-Могилянському колегіумі1. Це був найпрестижніший заклад середньої освіти в Гетьманщині. Альтернативно, після 1700 року можна було б обрати Чернігівський колегіум, але Київ залишався найбільшим центром розвитку української культури та освіти.
Додаткова практична освіта (16-17 років)
Навчатимемося в школі при гетьманській або полковій канцелярії, де дітей старшини та заможних містян навчали веденню діловодства. Це дало б практичні навички для майбутньої служби в козацькій адміністрації.
Вища освіта (17-21 роки)
Продовжимо навчання в Києво-Могилянській академії, яка від середини XVII століття мала статус академії і де навчали філософії та богослов’я. Особливо привабливим періодом було гетьманування Івана Мазепи, коли академія переживала розквіт – там проходили публічні диспути з різних наук, мистецькі свята з виставами та іграми.
Обґрунтування вибору
Такий освітній шлях забезпечив би найкращу освіту для сина заможного козака в Гетьманщині. Київ був центром української культури, а Києво-Могилянська академія – найавторитетнішим навчальним закладом, який готував освічену еліту козацької держави. Практичні навички діловодства дозволили б в майбутньому займати важливі посади в козацькій адміністрації.
2. Архітектура та образотворче мистецтво
1. Яка особливість українського бароко? Назвіть архітектурні споруди, збудовані в стилі українського бароко.
Особливістю українського (козацького) бароко є поєднання європейських традицій з українським колоритом. Цей стиль виник у Гетьманщині та Слобожанщині в другій половині XVII століття. Значний внесок у розвиток української архітектури зробив Іван Мазепа, який не тільки був фундатором нових церков, але й турбувався про реставрацію давніх храмів.
Кращими зразками козацького бароко є: Покровський собор у Харкові, Густинський Свято-Троїцький монастир у Прилуках, Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря у Чернігові, Георгіївський собор Видубицького монастиря в Києві, Богоявленський собор Києво-Братського монастиря, Микільський собор Київського Пустинно-Микільського монастиря. В бароковому стилі також споруджена будівля полкової канцелярії в Чернігові полковником Яковом Лизогубом.
2. Назвіть представників західноукраїнської іконописної школи.
Представниками західноукраїнської іконописної школи були Йов Кондзелевич, який тривалий час жив і творив на Волині, та Іван Руткович – іконописець із міста Жовкви. Західноукраїнська іконописна школа поєднала іконописні традиції з тогочасними художніми досягненнями.
3. У якому виді образотворчого мистецтва творили Іван Щирський та Іван Мигура?
Іван Щирський та Іван Мигура творили в галузі гравюри. Вони були найвидатнішими українськими художниками-граверами разом з Олександром та Леонтієм Тарасевичами. Центром діяльності іконописців та граверів стала школа Києво-Печерської лаври.
Барвограй ідей
Разом із Кліо уважно розгляньте світлини. Об’єднайтеся в три групи й дізнайтеся про зображені споруди детальніше (час і місце створення, архітектурний стиль, мету побудови).
Будівля Чернігівської полкової канцелярії
Час і місце створення: 90-і роки XVII століття, Чернігів
Архітектурний стиль: українське бароко
Мета побудови: Споруджена полковником Яковом Лизогубом для адміністративних потреб Чернігівського полку. У таких канцеляріях дітей старшини та заможних містян навчали веденню діловодства.
Оборонна синагога в Жовкві
Час і місце створення: 1698 рік, Жовква (нині Львівська область)
Архітектурний стиль: Культова оборонна архітектура
Мета побудови: Через постійні війни з Османською імперією в західноукраїнських землях продовжувала розвиватися культова оборонна архітектура. Синагога поєднувала релігійну функцію з оборонною.
Георгіївський собор Видубицького монастиря
Час і місце створення: Київ, збудований (1701) у період розквіту українського бароко
Архітектурний стиль: українське бароко
Мета побудови: Релігійна споруда, яка є одним із кращих зразків українського бароко.
Барвограй ідей
1. З якою метою були створені зображувані пам’ятки мистецтва?
Гравюра “Іван Мазепа серед своїх добрих справ” створена з метою прославлення діяльності гетьмана та його меценатських справ. Це панегірик – похвальний твір на честь Івана Мазепи як покровителя освіти та культури.
Ікона “Вознесіння Христове” створена для релігійних потреб – як частина іконостаса церкви для богослужінь та молитов. Вона входила до Богородчанського іконостасу Манявського монастиря, який вважається вершиною іконописного живопису XVII століття.
Ікона “Покров Богородиці” із зображенням Богдана Хмельницького мала подвійну мету: релігійну (зображення свята Покрови) та політичну – прославлення гетьмана як захисника православної віри. Це приклад ктиторського портрета, де меценат зображений на іконі.
2. Який вид мистецтва вони представляють? Яку гаму кольорів використали автори при створенні мистецьких творів?
Гравюра Івана Мигури – це графічне мистецтво, зокрема гравюра. Використовувалася чорно-біла гама кольорів, характерна для гравірування того часу.
Ікони Йова Кондзелевича представляють іконописне мистецтво. Західноукраїнська іконописна школа поєднала традиційні іконописні канони з тогочасними художніми досягненнями. Використовувалася багата кольорова гама з позолотою, характерна для бароко.
Ікона з Богданом Хмельницьким також належить до іконопису першої половини XVIII століття. Автори використовували традиційну для православного іконопису кольорову гаму з переважанням золотих, синіх та червоних відтінків.
3. Церковне життя
1. Хто став на заваді Московській державі в спробах підпорядкувати українську церкву Московському патріархату?
На заваді планам Московського царства стали гетьмани Війська Запорозького й митрополити Української православної церкви. Зокрема: Богдан Хмельницький з митрополитом Сильвестром Косовим, Іван Виговський та митрополит Діонісій Балабан, Петро Дорошенко з митрополитом Йосифом Нелюбовичем-Тукальським.
2. Чому царський уряд прагнув контролювати українську церкву?
Царський уряд прагнув контролювати українську церкву для поширення своїх релігійних впливів на українських землях. Контроль над церквою давав можливість впливати на духовне життя українців та зміцнювати політичну владу Московського царства в Гетьманщині.
3. Коли українська церква потрапила під контроль Московського патріархату?
Українська церква потрапила під контроль Московського патріархату у 1686 році, коли московський уряд домігся від Константинопольського патріарха перепідпорядкування Київської митрополії Московському патріархові. Цьому передувало обрання у 1685 році на церковному соборі Київським митрополитом Луцького єпископа Гедеона Святополка-Четвертинського, який погодився прийняти зверхність Московської патріархії. Лише 11 жовтня 2018 року Синод Константинопольського патріархату скасував владу Московської патріархії над українськими землями.
Галявина творчості
Галявина творчості: Об’єднайтеся в групи. Створіть лепбук на тему: «Архітектура, освіта, література та образотворче мистецтво в XVIІ – на початку XVIІІ століття», або підготуйте презентацію на тему: «Церковне життя в XVIІ — на початку XVIІІ століття».
Варіант 1: Лепбук «Архітектура, освіта, література та образотворче мистецтво в XVII – на початку XVIII століття»
Структура лепбука:
Розділ “Освіта”
- Кишенька з картками про систему освіти: парафіяльні школи, Києво-Могилянський колегіум, Чернігівський колегіум
- Розкладний елемент про Києво-Могилянську академію та її розквіт за Івана Мазепи1
- Міні-книжка про школи при канцеляріях для навчання діловодства1
Розділ “Література”
- Кишенька з прикладами барокової поезії: акровірші, фігурні вірші, хроновірші
- Розкладний список козацьких літописів: Самовидця, Граб’янки, Величка
- Картки з новинками літератури: “Синопсис”, Києво-Печерський патерик
Розділ “Архітектура”
- Фото-галерея українського бароко: Покровський собор у Харкові, Троїцький собор у Чернігові
- Розкладний елемент про мазепинське бароко
- Картки з оборонною архітектурою: синагога в Жовкві
Розділ “Образотворче мистецтво”
- Кишенька з роботами граверів: Тарасевичі, Щирський, Мигура
- Приклади іконопису: Йов Кондзелевич, Іван Руткович
- Зразки портретного живопису старшини
Варіант 2: Презентація «Церковне життя в XVII — на початку XVIII століття»
Слайд 1: Релігійна різноманітність українських земель – православні, католики, протестанти, греко-католики, юдеї
Слайд 2: Боротьба за Київську митрополію між Константинополем та Москвою
Слайд 3: Опір гетьманів: Богдан Хмельницький з митрополитом Сильвестром Косовим, Іван Виговський та Діонісій Балабан
Слайд 4: Церковний собор 1685 року та обрання Гедеона Святополка-Четвертинського
Слайд 5: 1686 рік – перепідпорядкування Київської митрополії Московському патріархові
Слайд 6: Наслідки для української церкви та культури
Слайд 7: 2018 рік – скасування влади Московської патріархії над українськими землями
Обидва проєкти допоможуть краще зрозуміти культурний розвиток України в XVII-XVIII століттях та важливість церковного питання для національної ідентичності.