ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Порівняйте архітектурні споруди — храм княжої доби й козацький бароковий храм. Які риси бароко можна побачити на зображенні церкви Св. Катерини? Як змінились умови розвитку культури?
Борисоглібський собор (княжа доба) має чіткий фасад і внутрішній поділ простору, він виглядає стримано й масивно. Церква Св. Катерини (козацьке бароко) не має головного фасаду, вона однакова з усіх боків, спрямована вгору, має складні форми й виглядає святково. Риси бароко у церкві Св. Катерини: вигадливість форм, пишність, відсутність чітких меж у внутрішньому просторі («нескінченність»), багатоярусність. Умови змінилися так: на культуру почали впливати західноєвропейські та російські традиції, а головними замовниками стали козацькі гетьмани й старшина, які мали гроші на розкішне будівництво.
ЩО НОВОГО З’ЯВИЛОСЯ В АРХІТЕКТУРІ. ПОМІРКУЙТЕ
Визначте й запишіть основні особливості розвитку архітектури цього періоду.
Архітектура поєднала європейське бароко з місцевими традиціями, утворивши стиль «українське (козацьке) бароко». Будували як дерев’яні, так і кам’яні собори коштом гетьманів і старшини. Головні риси: декоративна пишність, східчасті дахи, грушоподібні куполи, вишукане оздоблення вікон і дверей, багаті іконостаси всередині.
ДОСЛІДІТЬ
1. Проаналізуйте зображення і назвіть спільні елементи споруд, у яких відображено особливості козацького бароко.
Спільними елементами є: багатоярусність, наявність кількох куполів (часто золочених), складні фігурні фронтони, пишний ліпний декор на фасадах, особлива форма вікон та урочистий вигляд.
2. Як ви вважаєте, чому ці споруди належать до визначних пам’яток кам’яної архітектури?
Вони є унікальними зразками українського бароко, збудовані видатними історичними діячами (наприклад, І. Самойловичем, І. Мазепою). Ці храми демонструють високий рівень майстерності тогочасних українських зодчих і зберегли національні риси в умовах іноземних впливів.
ЯКИМИ БУЛИ ОСОБЛИВОСТІ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА. ПОМІРКУЙТЕ
Складіть план, спираючись на який можна схарактеризувати розвиток тогочасного образотворчого мистецтва.
- Вплив народної культури на мистецтво бароко.
- Величні багатоярусні іконостаси як пам’ятки монументального живопису.
- «Олюднення» ікон: зображення побутових деталей та реальних людей (гетьманів, старшини) в релігійних сюжетах.
- Розквіт мистецтва гравюри (книжкові ілюстрації, графічні портрети).
- Розвиток портретного жанру та його зв’язок з іконописом.
ДОСЛІДІТЬ
1. Визначте основні напрями малярства, до яких належать наведені твори, та опишіть їх.
- Гравюра (Л. Тарасевич): чорно-білі графічні зображення, деталізовані сцени битв та портрети, що використовувалися в книгах.
- Іконопис (І. Руткович, Й. Кондзелевич): релігійні образи, які стають емоційнішими та реалістичнішими, з елементами пейзажу та об’ємними фігурами.
- Портрет (світські портрети М. Миклашевського, Сулим): зображення реальних людей, де обличчя виписані реалістично, а одяг і фігура — дещо плоско, урочисто, з підкресленням статусу (герби, зброя).
2. Які факти розвитку образотворчого мистецтва засвідчує історик [Мирослав Попович]?
Історик стверджує, що українське малярство базувалося на традиціях рисунка і гравюри. Існувала спеціальна художня школа при Києво-Печерській лаврі (школа Тарасевича). Навчання починалося з копіювання західних гравюр (французьких, голландських), вивчення анатомії та пейзажів, що змінило традиційний «грецький» стиль іконопису на більш реалістичний.
ЯК РОЗВИВАЛАСЯ ОСВІТА. ПОМІРКУЙТЕ
1. Які типи навчальних закладів існували? Чим вони відрізнялися?
- Початкові школи: існували при церквах у селах і містах, вчили читати, писати й співати (на Лівобережжі були доступні для всіх, на Правобережжі — занепадали або замінювалися уніатськими).
- Братські та монастирські школи: давали глибшу освіту, готували духовенство.
- Колегіуми (Чернігівський, Харківський, Переяславський): середні навчальні заклади, де вивчали мови, риторику, поетику.
- Києво-Могилянська академія: вищий навчальний заклад, центр науки, відкритий для всіх станів.
ДОСЛІДІТЬ
Про що свідчать наведені документи (Павла Алеппського та Йосипа Шумлянського)?
Документ Павла Алеппського свідчить про дуже високий рівень грамотності серед українців у 1654 році, навіть серед жінок і сиріт («дітей… більше, ніж трави, і всі вміють читати»).
Лист єпископа Шумлянського підтверджує, що Київська академія була відновлена й фінансована, а доступ до освіти в Києві був вільним навіть для тих, хто жив на підпольських землях.
ДОСЛІДІТЬ
Що автор документа [Василь Біднов] вважає важливим для діяльності колегії?
Важливим є те, що Києво-Могилянська колегія (згодом Академія) була загальноосвітньою школою, а не вузькоспеціальною. Вона була доступна для всіх станів (від шляхти до селян) і для студентів різних національностей, ставши освітнім центром для всього православного світу.
ДОСЛІДІТЬ
1. Складіть і запишіть логічний ланцюжок запитань про розвиток Києво-Могилянського колегіуму та академії. Розкажіть про цей розвиток.
Ланцюжок запитань:
- Коли колегіум став академією?
- Хто міг там навчатися?
- Які мови та предмети були основними?
- Хто підтримував заклад фінансово?
Відповідь: Києво-Могилянський колегіум у 1701 році отримав статус академії. Навчатися там могли діти всіх станів, що було унікальним явищем. Студенти вивчали латину, церковнослов’янську, грецьку, польську мови, а також поетику, риторику, філософію. Заклад підтримували гетьмани, зокрема Іван Мазепа, будуючи нові корпуси та церкви.
2. Чому Феофана Прокоповича вважають видатним діячем культури того часу?
Він був універсальним ученим-енциклопедистом: професором і ректором академії, письменником, філософом, істориком. Прокопович написав першу історичну драму «Володимир», був новатором у літературі й науці, знав багато мов і подорожував Європою.
Який вплив здійснив Ф. Прокопович на розвиток Московії?
Він став головним ідеологом реформ Петра I. Прокопович допоміг ліквідувати патріархію й створити Синод (підпорядкувавши церкву царю), а також теоретично обґрунтував абсолютну владу монарха (самодержавство).
ЯК ПОДІЇ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ ВПЛИНУЛИ НА ПРАВОСЛАВНУ ЦЕРКВУ.
ПОМІРКУЙТЕ
Яким було становище православ’я на різних територіях України? Чому не вдалося зберегти незалежність церкви?
На Правобережжі польська влада тиснула на православ’я, закривала єпархії на користь уніатів. На Лівобережжі церква мала більше прав, але потрапила під тиск Москви.
Незалежність не зберегли через політичний поділ України (Андрусівське перемир’я), ослаблення Київської митрополії та цілеспрямовану політику Москви, яка хотіла підкорити українську церкву для контролю над Україною. Це завершилося підпорядкуванням Київської митрополії Московському патріархату в 1686 році.
ДОСЛІДІТЬ
Чому, на думку Івана Огієнка, після Переяславської ради серед духовенства посилилися промосковські настрої?
Через сильні утиски православної віри з боку католицької Польщі. Духовенство бачило в Москві єдиного захисника своєї віри, оскільки польська влада хотіла «викорінити» православні церкви.
ДОСЛІДІТЬ
Якими були методи впливу московської влади на верхівку українського суспільства?
Москва використовувала підкуп і дорогі подарунки (карета, коні для митрополита Гедеона), щоб заспокоїти сумління українських ієрархів за зраду Константинополя. Також використовували політичний тиск і домовленості з гетьманами (Самойловичем), які мали свій інтерес у підпорядкуванні церкви.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Що таке козацьке бароко?
Це архітектурний стиль другої половини XVII — початку XVIII ст., що поєднав європейську декоративну пишність із місцевими українськими традиціями. Його замовниками були козацькі гетьмани та старшина, а характерними ознаками є східчасті дахи, грушоподібні куполи, вигадливі форми та багате оздоблення фасадів.
2. Які основні жанри малярства розвивалися в цей період?
Основними жанрами були монументальний живопис (величні іконостаси), іконопис (який набував реалістичних світських рис), портрет та гравюра (книжкова ілюстрація, графічні портрети, естампи).
3. Які навчальні заклади становили систему освіти в українських землях?
Систему освіти складали початкові школи при церквах (де вчили дітей усіх станів), монастирські та братські школи, колегіуми (Чернігівський, Харківський, Переяславський) як середні заклади, а також Києво-Могилянська академія як вищий навчальний заклад.
У Правобережній Україні (де православні братства занепадали): Православні школи збереглися лише в селах. Уніатські школи поширилися в містах (були становими — тільки для дітей священників і шляхти).
4. Хто такий Феофан Прокопович?
Це видатний український учений-енциклопедист, письменник, ректор Києво-Могилянської академії та церковний діяч. Він є автором історичної драми «Володимир», а згодом став ідеологом реформ Петра I та створення Синоду в Російській імперії.
5. Які зміни відбулися в статусі православної церкви України?
Київська митрополія втратила свою автокефалію (незалежність) і була виведена з підпорядкування Константинополю. Вона стала частиною Московського патріархату, що призвело до обмеження прав київських митрополитів і посилення контролю Москви.
6. Чому більшість культурних надбань цього періоду сконцентровано в Лівобережній і Слобідській Україні?
На цих землях існувала козацька державність (Гетьманщина), що забезпечувало стабільність і фінансування культури меценатами-гетьманами. Натомість на Правобережжі під владою Польщі українські православні осередки занепадали через тиск католицької церкви та польської влади.
7. Коли і за яких обставин Українська православна церква втратила свою незалежність від московського патріархату?
Це сталося у 1686 році, коли Константинопольський патріарх погодився передати Київську митрополію Москві. Цьому передували незаконне висвячення митрополита Гедеона в Москві, політичний тиск царського уряду та підкуп («дари») церковних ієрархів.
8. Як утрата незалежності Українською православною церквою вплинула на українське суспільство?
Підпорядкування церкви стало інструментом поступової колонізації України Росією, оскільки церква почала просувати імперські інтереси. Це призвело до втрати самобутності українського духовенства, русифікації освіти та посилення контролю над суспільним життям з боку Москви.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
Знайди у відкритих джерелах зображення 3-4 пам’яток козацького бароко. За можливості вибери ті, що пов’язані з твоєю місцевістю. Створи комп’ютерну презентацію з коротким описом кожної з пам’яток і представ її класові.
Робочий аркуш до § 24
1. Пригадай, де розташовано найвідоміші архітектурні споруди доби. Які території можна вважати центрами розвитку культури? Чому саме вони стали такими центрами?
Найвідоміші споруди розташовані в Києві, Чернігові, Харкові, Прилуках, Суботові. Центрами розвитку культури були Лівобережна Гетьманщина та Слобожанщина. Вони стали центрами тому, що там зберігалася українська державність (Гетьманщина), а козацька старшина та гетьмани (Мазепа, Самойлович) мали владу й кошти, щоб фінансувати будівництво храмів та розвиток освіти.
2. Підкресли пам’ятки, створені наприкінці XVII — на початку XVIII ст.
- Гравюри Л. Тарасевича для «Києво-Печерського патерика»
- Спасо-Преображенська церква в Прилуках
(Пояснення: Іллінська церква в Суботові — це середина XVII ст. (1651–1656), ікони Петрахновича — це перша половина XVII ст., “Апостол” і Пересопницьке Євангеліє — це XVI ст.)
3. Розглянь зображення (Собор у Ніжині та церква в Суботові). Які спільні риси мають обидва ранньобарокові храми?
Обидві споруди виглядають масивно, мають товсті стіни («фортечного» типу) і невеликі вікна, що властиво архітектурі неспокійного часу Руїни.
На відміну від пізнього («мазепинського») бароко, ці ранні храми мають лаконічне оздоблення фасадів, без пишної ліпнини та орнаментів.
4. Що характерно для розвитку архітектури цієї доби?
Характерним є формування стилю «козацьке бароко», який поєднав європейську декоративність із місцевими традиціями. Будували як дерев’яні, так і муровані храми. Ознаки: багатоярусність, золочені грушоподібні бані, «мереживний» ліпний декор, вигадливі форми вікон та порталів, урочистість і святковість споруд.
5. Які особливості мав український живопис та мистецтво гравюри?
У живописі релігійні сюжети «олюднювалися»: святі набували рис звичайних людей, в іконах з’являлися елементи пейзажу й побуту. Великого поширення набув світський портрет (парсуна), де зображали гетьманів і міщан. Гравюра досягла високого рівня (школа Тарасевича): створювали складні ілюстрації до книг, панегірики та портрети з великою деталізацією.
6. Розглянь портрети (О. Виговська, Ф. Палій, М. Мазепа). Які спільні риси в зображенні жіноцтва ти помітив / помітила?
Жінки зображені в урочистих, багатих шатах, які підкреслюють їхній високий соціальний статус. Обличчя виписані доволі реалістично, з індивідуальними рисами, але пози статичні й стримані. На портретах присутні релігійні атрибути (хрест), діти, що вказує на роль жінки як берегині роду й християнської доброчесності.
7. Підкресли колегіуми, які діяли в зазначений період на землях Лівобережної Гетьманщини й Слобожанщини:
- Чернігівський
- Харківський
- Переяславський
(Пояснення: Львівський та Одеський колегіуми до цього списку не належать, бо Львів — це Річ Посполита, а Одеси тоді ще не існувало).
8. Поміркуй, що в зовнішньому вигляді тогочасних навчальних закладів свідчить про значний вплив церкви на освіту. У чому проявлявся цей вплив?
Будівлі колегіумів та академії часто нагадують монастирські корпуси або храми: вони мають куполи з хрестами, арочні вікна та розташовані на території монастирів. Вплив проявлявся в тому, що освіта була релігійною, викладачами були ченці або священники, а головною метою навчання часто була підготовка духовенства.
9. До яких наслідків призвело підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату?
Це призвело до поступової втрати самостійності української церкви. Почалася русифікація богослужінь і церковних книг, українське духовенство втратило право обирати митрополита без згоди царя. Церква перетворилася на інструмент імперського впливу, що сприяло асиміляції українців та обмеженню національної культури.