ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Якою людиною постає гетьман Іван Мазепа в баченні дипломата?
В очах французького дипломата Жака Балюза Мазепа виглядає дуже освіченою, культурною та впливовою людиною. Він знає багато мов (латину, польську, німецьку), має чудову бібліотеку та колекцію зброї. Дипломат описує його як досвідченого політика, який уважно стежить за подіями у світі.
Які його особисті якості, на вашу думку, сприяли тривалому перебуванню гетьмана при владі?
Мазепа був дуже обережним і вмілим дипломатом (“вміє мовчати або говорити й не сказати”). Його освіченість, знання іноземних мов та вміння ладнати з людьми (навіть з царем Петром І) допомагали йому тримати владу. Також він дбав про свій авторитет, розвиваючи культуру та будуючи храми.
ПОМІРКУЙТЕ
Які верстви населення України могли підтримувати Мазепу в його політиці? Чому?
Найбільше Мазепу підтримувала козацька старшина та духовенство. Старшина отримувала від нього нові землі та маєтки, а церква — щедрі пожертви на будівництво храмів і монастирів (так зване “мазепинське бароко”). Також його підтримували діячі культури та освіти, бо він давав гроші на академії та колегіуми.
ДОСЛІДІТЬ
Українська історикиня Ольга Ковалевська говорить, що серед усіх українських гетьманів для неї Іван Мазепа — постать номер один. Чи погоджуєтеся ви з нею? Чому?
Я погоджуюся з цією думкою. Іван Мазепа утримував булаву майже 22 роки — це найдовший термін серед усіх гетьманів. Завдяки відносному спокою він забезпечив приріст населення та розвиток економіки, домігшись незалежності гетьманського скарбу. Його внесок у культуру був настільки значним, що архітектурний стиль того часу назвали «мазепинським бароко». Зрештою, він пожертвував усім, щоб вибороти волю Батьківщині та звільнити її з-під московського ярма.
ДОСЛІДІТЬ
Яким було ставлення до Івана Мазепи з боку імперської влади Московії?
Спочатку цар Петро І дуже довіряв Мазепі, вважав його своїм вірним слугою і навіть не вірив доносам на нього, віддаючи скаржників гетьману на кару. Це була унікальна ситуація, бо зазвичай царі використовували доноси, щоб тримати гетьманів у страху.
ДОСЛІДІТЬ
На основі тексту та ілюстрацій на с. 210 складіть перелік основних заходів внутрішньої політики Івана Мазепи.
- Домігся незалежності гетьманського скарбу та сприяв розвитку торгівлі й промислів.
- Підтримував козацьку старшину, надаючи їм землі, але водночас намагався захистити рядових козаків від тиску. Щодо селян — унормував панщину (два дні), але обмежив їхнє пересування.
- Розгорнув масштабне будівництво, зокрема у столиці Батурині, а також у Києві (Соборна церква Миколаївського монастиря, Богоявленський собор).
- Підтримував книгодрукування та заснував Чернігівський колегіум.
- У 1704 році, придушивши повстання Палія, об’єднав Правобережну та Лівобережну Україну під своєю булавою.
ПОМІРКУЙТЕ
Чому під час війни Іван Мазепа схилився на бік союзу зі Швецією?
- Московська держава використовувала Україну як джерело ресурсів для війни, яка не відповідала українським інтересам. Козаки змушені були воювати далеко за межами батьківщини, зазнаючи великих втрат, а населення мусило утримувати московські війська та будувати фортеці.
- Петро I обмежував станові права козаків. Серед старшини ширилися чутки, що цар хоче ліквідувати козацьке військо або перетворити козацькі полки на регулярні драгунські.
- Петро I відмовлявся захищати Україну від польських військ, коли Мазепа просив про допомогу.
- Мазепа хотів звільнити Гетьманщину з-під влади Московії та зробити Україну вільною державою. Шведський король Карл XII у таємному договорі 1708 року виступав гарантом державності України.
Отже, Мазепа вбачав у союзі зі Швецією єдиний шанс врятувати автономію України та захистити її від руйнівної політики Петра I.
ПОМІРКУЙТЕ
Чи погоджуєтеся ви з характеристиками Мазепи в наведених джерелах? Чому?
Так, погоджуюся. Пилип Орлик та Володимир Антонович справедливо називають його патріотом. Адже Мазепа, маючи багатство і владу, ризикнув усім і “зрекся всього найдорожчого” на схилі літ заради спроби здобути волю для своєї Батьківщини, що доводить його щирість.
ПОМІРКУЙТЕ
За яких обставин з’явилася Конституція Пилипа Орлика? Які її основні пункти?
Конституція з’явилася 5 квітня 1710 року в місті Бендери, коли козаки після смерті Мазепи обирали нового гетьмана — Пилипа Орлика.
Основні пункти:
- Угода між гетьманом та козацтвом (Військом Запорозьким) про взаємні права та обов’язки.
- Поділ влади: законодавча (Генеральна Рада), виконавча (Гетьман і старшина), судова (Генеральний Суд).
- Встановлення кордонів відповідно до Зборівського договору 1649 р. та повернення полонених українців із Сибіру.
- Виведення московських залог з українських міст.
ДОСЛІДІТЬ
У чому й кому присягав майбутній гетьман Пилип Орлик? Чому його було обрано гетьманом після Мазепи?
Орлик присягав Господу Богу на вірність “малоруській Вітчизні” та обіцяв дбати про права війська і народу. Його обрали, бо він був найближчим соратником Мазепи (генеральним писарем), дуже освіченою людиною і підтримував ідею незалежності України.
ДОСЛІДІТЬ
Наведений нижче уривок є повною назвою документа… Прочитайте його та визначте, між ким укладався цей договір і що саме він мав засвідчити.
Договір укладався між гетьманом Пилипом Орликом та козацькою старшиною і Військом Запорозьким. Він мав засвідчити права та обов’язки обох сторін, тобто це була угода про те, як гетьман і народ будуть разом керувати державою, щоб не було одноосібної диктатури.
ДОСЛІДІТЬ
Доведіть за схемою на с. 213, що державний устрій, запропонований у Конституції, був демократичним.
Схема показує поділ влади, що є ознакою демократії. Гетьман не міг робити все, що заманеться, бо існувала Генеральна Рада (законодавча влада), яка його контролювала. Також був Генеральний Суд, незалежний від гетьмана. Влада обиралася голосуванням, а не передавалася у спадок.
ДОСЛІДІТЬ
У чому автор вбачає цілі діяльності Пилипа Орлика? Як він їх оцінює?
Автор вважає, що головною ціллю Орлика було визволення України з-під влади Москви та створення антимосковської коаліції з Європейськими країнами (Швецією, Францією, Туреччиною). Історик оцінює його позитивно, як вірного патріота, який усе життя, навіть в еміграції, боровся за українську справу і намагався вивести її на міжнародний рівень.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Якими були основні заходи внутрішньої політики гетьмана Івана Мазепи?
Іван Мазепа сприяв об’єднанню українських земель та зміцненню гетьманської влади, зробивши її верховною над старшиною та московськими воєводами. Він заохочував козацьку старшину, роздавши їм близько тисячі маєтків, але водночас захищав рядових козакiв від свавілля панів. Гетьман дбав про освіту й культуру, збудував власним коштом 12 нових храмів та відновив 20, заснував Чернігівський колегіум. Для селян він унормував панщину до двох днів на тиждень, хоча й обмежив їхній перехід та ввів податки на утримання війська й будівництво.
2. Як розвивалась Україна за гетьманування Мазепи?
Завдяки відсутності внутрішніх війн на Лівобережжі відбувався приріст населення, зростала кількість міст, хуторів і поселень. Розвивалися ремесла, промисли й торгівля, а гетьманська скарбниця стала самостійною. У цей час розквітла культура та архітектура, виник навіть окремий стиль — «мазепинське бароко». Мазепа прагнув перетворити Гетьманщину на державу європейського зразка.
3. Чому у старшин на чолі з Мазепою виникла ідея союзу зі Швецією?
Через Північну війну Петро І вимагав від України величезних людських та матеріальних ресурсів, а козаки гинули в далеких походах. Старшину лякали чутки про ліквідацію козацького війська та перетворення їх на драгунів. Криза у відносинах із Москвою змусила шукати підтримки у Швеції, яка обіцяла гарантувати Україні незалежність.
4. Як на українські землі вплинула Північна війна?
Війна принесла розорення: у 1706 році на утримання населення лягло 70-тисячне московське військо. Україна зазнала великих людських втрат, а каральні загони Петра І жорстоко зруйнували гетьманську столицю Батурин та Чортомлицьку Січ. Після поразки під Полтавою 1709 року надії на швидке визволення від Москви були втрачені.
5. Коли і за яких обставин Пилип Орлик став гетьманом?
Пилипа Орлика обрали гетьманом 5 квітня 1710 року на раді в місті Бендери вже після смерті Івана Мазепи. У день обрання козацька рада схвалила укладену між ним і старшиною угоду — «Конституцію прав і свобод Запорозького Війська», яку вважають першою українською Конституцією.
6. Чому Іван Мазепа, з одного боку, проводив широку благодійну діяльність, а з іншого — сприяв погіршенню становища частини населення?
Мазепа був меценатом і будував церкви та школи, бо хотів створити освічену європейську державу і підняти авторитет влади. Водночас для утримання війська, будівництва фортець та доріг йому потрібні були кошти й робоча сила, тому він змушений був узаконити дводенну панщину й нові податки для селян.
7. Як ти оцінюєш діяльність гетьманів Івана Мазепи та Пилипа Орлика?
Мазепа був видатним політиком і патріотом, який 22 роки тримав булаву, розвивав культуру і ризикнув усім заради свободи України. Пилип Орлик продовжив його справу в еміграції та намагався вивести українське питання на міжнародний рівень, створивши першу демократичну Конституцію. Обидва гетьмани прагнули незалежності для своєї Батьківщини.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
Які факти життя і діяльності гетьмана відображено на картині Юрія Логвина «Пилип Орлик»? Знайди у відкритих джерелах інформацію, якої тобі бракує, і підготуй короткий твір на тему «Пилип Орлик: життя та діяльність»
На полотні зафіксовано чотири основні смислові блоки:
- Конституція 1710 року. У руках гетьман тримає сувій та перо, що символізує його головний політичний спадок — написання «Пактів і Конституцій прав і вольностей Війська Запорозького».
- Гетьманська влада. Булава та герб вказують на його статус законного правителя України (гетьмана в екзилі), обраного радою після смерті Івана Мазепи.
- Еміграція та дипломатія. Зображення міста з написом «Thessaloniki» (Салоніки) ліворуч відображає період життя в Османській імперії, де Орлик провів близько 12 років у спробах залучити підтримку султана. Європейське портове місто праворуч (імовірно, Стокгольм або Крістіанстад) нагадує про перебування у Швеції та активні контакти з європейськими монархами.
- Військова боротьба. Композиція зі зброї та клейнодів у нижній частині картини вказує на спроби силового звільнення України (зокрема походи 1711 та 1713 років) та постійну готовність до збройного опору.
Пилип Орлик: життя та діяльність
Пилип Орлик — перший український гетьман в еміграції, який понад 30 років присвятив дипломатичній боротьбі за незалежність своєї Батьківщини.
Народився у шляхетській родині чеського походження, здобув освіту в Києво-Могилянському колегіумі та володів багатьма мовами. Талант Орлика помітив Іван Мазепа, який зробив його Генеральним писарем — своєю довіреною особою. Після поразки під Полтавою Орлик вирушив у вигнання, а після смерті Мазепи у 1710 році козацька рада в Бендерах обрала його новим очільником Війська Запорозького.
У день виборів, 5 квітня 1710 року, Орлик уклав історичний документ — «Пакти й Конституції…». Це була перша у світі конституція, що реально обмежувала владу правителя, запроваджувала поділ влади на гілки та гарантувала права не лише старшині, а й козакам і міщанам.
Подальша доля гетьмана — це безперервна дипломатична війна. Перебуваючи у Швеції, Німеччині, Греції та Молдові, він надсилав меморандуми монархам Франції, Ватикану та Англії, аргументуючи необхідність відновлення козацької держави як «щита Європи».
Помер Пилип Орлик у Яссах 1742 року. Він залишив по собі ідею незалежної правової держави.
Робочий аркуш до § 25
1. Запиши дати й події у хронологічній послідовності.
- «Вічний мир» між Москвою та Польщею (1686 р.).
- Козацька рада на річці Коломак, обрання гетьманом І. Мазепи (липень 1687 р.).
- Повстання на Правобережній Україні на чолі із С. Палієм (1702–1704 рр.).
- Похід шведського короля Карла ХІІ на Москву через Україну (осінь 1708 р.).
- Перехід запорозьких козаків на бік Івана Мазепи (березень 1709 р.).
- Зруйнування Чортомлицької Січі царськими військами (травень 1709 р.).
- Обрання Пилипа Орлика гетьманом в еміграції, прийняття «Пактів і конституцій законів і вольностей Війська Запорозького» (5 квітня 1710 р.).
2. Які положення Коломацьких статей, із яких розпочалося гетьманування Івана Мазепи, обмежували самостійність гетьмана? Як це мало відобразитися на його політиці?
Коломацькі статті 1687 року суттєво обмежували права Української козацької держави. Зокрема, обмежувалися права козацтва щодо обрання гетьмана, а також лімітувалося право гетьмана на роздачу маєтків. Самостійна зовнішня політика Гетьманщини заборонялася повністю. Також угода передбачала збільшення кількості московських гарнізонів на території України. Це змушувало Мазепу проводити обережну політику та демонструвати лояльність, щоб здобути довіру царя Петра І.
3. Чому історик називає Мазепу «великим будівничим»? Які ще відомі тобі факти це підтверджують?
Івана Мазепу називають «великим будівничим», бо за його правління в Україні відбувся справжній розквіт архітектури та культури. Гетьман вкладав величезні кошти в ремонти та спорудження храмів: його коштом збудовано 12 нових церков і відреставровано близько 20. Також він збудував нові корпуси для Києво-Могилянської академії та Чернігівського колегіуму. Завдяки його меценатству сформувався унікальний архітектурний стиль, який називають «мазепинським бароко».
4. У 1705 р. відомий митець Іван Мигура створив гравюру «Гетьман Мазепа в оточенні добрих справ». Які «добрі справи» гетьмана зображено? Чому могла бути створена така гравюра?
На гравюрі Івана Мигури під «добрими справами» зображено численні храми та монастирі, які збудував або відновив Іван Мазепа. Серед них можна впізнати Софійський собор, Братський монастир та інші святині. Гравюра була створена, щоб уславити гетьмана як великого мецената, захисника православ’я та будівничого, зміцнюючи його авторитет в очах сучасників та нащадків.
5. Про які події йдеться у джерелі? Як автор документа – очевидець подій − ставиться до описуваних подій та їхніх учасників? Яку сторону підтримує? Чому? Чи можна вважати документ достовірним та неупередженим?
У джерелі йдеться про захоплення та знищення гетьманської столиці Батурина військами Меншикова у листопаді 1708 року. Автор (шведський історик Адлерфельт) ставиться до подій із жахом та співчуттям до жертв, називаючи дії росіян «варварськими» («вмордувати всіх без різниці віку»). Він підтримує шведсько-українську сторону, засуджуючи жорстокість царя. Документ є достовірним щодо фактів (знищення міста підтверджено археологічно), але не є неупередженим, оскільки автор належав до табору супротивників Петра І.
6. Дослідниця Олена Апанович розповідає… Як ти вважаєш, чого хотів досягти Петро І такою жорстокістю?
Петро І такою нелюдською жорстокістю хотів залякати українське населення та козацьку старшину, щоб відбити у них будь-яке бажання підтримувати Мазепу. Це був акт терору, спрямований на те, щоб через страх утримати Україну в покорі.
7. На яких умовах було підписано угоду? Чим, на твою думку, керувалися учасники переговорів, вступаючи в цей союз? Чи був цей договір вигідним для Гетьманщини? Аргументуй свою думку. Чому в договорі йдеться саме про «Українське князівство»?
Угода передбачала повну незалежність України, військовий захист з боку Швеції та повернення всіх відторгнутих земель. Мазепа керувався прагненням врятувати автономію Гетьманщини від поглинання Московією, а Карл ХІІ — потребою в ресурсах та союзниках проти Петра І. Договір був вигідним, оскільки гарантував суверенітет («Україна має бути вільною»), але його реалізація залежала від воєнної удачі. Термін «Українське князівство» вжито, щоб підкреслити статус України як суверенної європейської держави, рівної іншим монархіям.
8. Які події відображає картина? Які наслідки вони мали для України?
Картина відображає відступ Івана Мазепи та Карла ХІІ після поразки у Полтавській битві (червень 1709 року). Наслідками цих подій стали: крах надій на незалежність, вимушена еміграція української еліти, початок жорстоких репресій з боку Росії та значне обмеження автономії Гетьманщини.
9. Як автор листа ставиться до Пилипа Орлика? Як у джерелі змальовано становище українців після Полтавської битви?
Автор ставиться до Орлика з великою повагою, називаючи його «розумною й відважною» людиною, яку шанують в Україні. Становище українців змальовано як гноблене: цар відібрав «майже всі давнішні вольності», через що козаки прагнуть повстати й повернути свої права.
10. На основі тексту Конституції доведи, що пропонована соціальна політика була демократичною.
Соціальна політика була демократичною, тому що:
- Захищала вразливі верстви: вдови, сироти та родини воїнів звільнялися від податків та повинностей.
- Обмежувала свавілля влади: старшині заборонялося використовувати козаків для приватних робіт (сінокоси, жнива) та силою відбирати землю.
- Боролася з корупцією: гетьману заборонялося брати хабарі та роздавати посади «по знайомству».
11. Які сторони діяльності Пилипа Орлика відображено в сучасних експозиціях музеїв і пам’ятниках на його честь?
Пам’ятники та експозиції відображають такі сторони його діяльності:
- Дипломатичну: діяльність в еміграції у Швеції (пам’ятний знак у Крістіанстаді).
- Державотворчу та законодавчу: автор першої української Конституції (пам’ятник у Києві).
- Військову: лідер козацького війська (булава в музеї).
- Спадкоємність традиції: продовжувач справи Мазепи (спільна меморіальна дошка).