➡️ 1. У чому проявлялася згубність Північної війни для розвитку Гетьманщини?
Північна війна перетворила Гетьманщину на джерело людей і ресурсів для московської армії, що призвело до виснаження населення, занепаду господарства й торгівлі, вивезення зерна та продовольства, утримання московських гарнізонів і посилення залежності від Московії.
2. Чому населення не підтримало дії гетьмана І. Мазепи?
Більшість населення не підтримала Мазепу, бо царська пропаганда оголосила його зрадником, народ боявся жорстоких каральних акцій Москви (як зруйнування Батурина), старшина масово присягнула Петру І, а перехід на бік шведів видавався ризикованим і незрозумілим для простих людей.
Пригадайте з курсу всесвітньої історії, коли та між ким відбулася битва під Нарвою. Яким був її результат?
Битва під Нарвою відбулася 19 листопада 1700 року між шведською армією і московським військом. Московська армія зазнала поразки, шведи під командуванням Карла XII розбили значно численніші сили супротивника.
Які елементи картини свідчать про жорстокість бою?
Про жорстокість подій свідчать густі клуби диму від пожеж і пострілів, що затягують небо, та хаос битви, де змішалися вершники й піхотинці. На передньому плані видно вбитого коня, а вояки ведуть вогонь із мушкетів майже впритул і атакують шаблями, стрімко вдираючись через розбиту браму.
➡️ Чому Полтавська битва вирішила подальшу долю Гетьманщини?
Тому що поразка шведсько-українського війська у 1709 році остаточно перекреслила плани Івана Мазепи на здобуття незалежності від Москви та створення князівства під протекторатом Швеції. Перемога Петра I дозволила йому посилити контроль над Україною, що призвело до знищення Чортомлицької Січі та початку незворотного процесу ліквідації української автономії.
Висловіть припущення, про що говорили І. Мазепа та Карл XII. Чому ви так вважаєте?
Найімовірніше, вони обговорювали план негайної переправи через Дніпро та маршрут відступу до кордонів Османської імперії. На картині Іван Мазепа вказує рукою вдалечінь, ніби показуючи шведському королю безпечний шлях до переправи або орієнтир для руху. Я так вважаю, тому що після поразки під Полтавою головною метою союзників було врятуватися від переслідування московської армії, а поранений Карл XII (на полотні видно забинтовану ногу) покладався на знання місцевості гетьманом.
➡️ Чи був запропонований П. Орликом конституційний устрій актуальним на той час?
Так, конституційний устрій, запропонований П. Орликом у 1710 році, був актуальним і прогресивним для тогочасного суспільства.
Конституція П. Орлика (Бендерська Конституція) була зразком тогочасної політичної думки не лише на українських землях, а й у всій Європі.
У документі вперше в Європі був закладений принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову. Він проголошував республіканський політичний устрій Української козацької держави. Конституція обмежувала права гетьмана, передбачала створення представницького органу — Генеральної військової ради, та запроваджувала виборність посад.
Засади громадянських прав, що лягли в основу цієї Конституції, випередили на чотири десятиліття французьких енциклопедистів та на вісім десятиліть укладачів польської антифеодальної хартії.
➡️ Якими були наслідки чергової депортації населення Правобережжя?
Чергова депортація населення Правобережжя, відома як «Другий згін», відбулася у 1711–1712 роках і мала такі наслідки:
- За наказом Петра I московське військо розпочало депортацію населення з Правобережжя після поразки під час Прутської кампанії 1711 року.
- Упродовж 1711–1712 років було переселено від 100 до 200 тис. осіб.
- Військові загони руйнували та спалювали господарства (насамперед житлові будинки), щоб люди не мали куди повертатися, забирали худобу й зерно.
- Активне заселення і відродження цих земель почалося вже від 20-х рр. XVIII ст., але вирішальна роль у цьому процесі належала вже не козацтву.
💬 СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО
Північна війна, яка стала важким тягарем для українського народу
Ця війна була чужою для українців, але лягла на наші плечі непосильним вантажем. Гетьманщина стала джерелом людських та матеріальних ресурсів для Московії: з наших земель вивозили величезну кількість зерна та продовольства, що руйнувало господарство і торгівлю. Крім того, ми змушені були утримувати московські гарнізони та терпіти обмеження козацьких прав.
Політика московського царя, проти якої виступив гетьман І. Мазепа
Мазепа виступив проти планів Петра I ліквідувати автономію Гетьманщини та перетворити козацькі полки на регулярні драгунські, що знищило б козацтво як стан. Цар порушував права українців, забирав міста (наприклад, Київ) під свою пряму владу і ставився до України лише як до ресурсу, а не як до рівноправного союзника.
Наслідки поразки Швеції в битві під Полтавою для Української козацької держави
Поразка стала катастрофою, бо поховала надії на визволення з-під влади Москви. Це призвело до масових репресій, страт мазепинців та руйнування Запорозької Січі московськими військами. Московська влада посилила контроль над Гетьманщиною, а Україна, за словами сучасників, «купалася в крові».
Гетьманство П. Орлика та його Конституцію
Пилип Орлик став першим гетьманом в еміграції та спробував запровадити європейські принципи управління державою. Його Конституція 1710 року була унікальним документом, який уперше чітко розподілив владу на законодавчу, виконавчу та судову й обмежив права гетьмана на користь виборної ради, фактично проголосивши республіканський устрій.
Депортацію на Лівобережжя населення Правобережжя і ліквідацію козацького устрою на цих землях
Ця подія, відома як «Другий згін», була жорстокою акцією Москви, щоб позбавити П. Орлика підтримки. Людей силоміць виселяли на лівий берег, спалюючи їхні житла і забираючи майно, що призвело до занепаду краю. Згодом Польща остаточно ліквідувала там полковий устрій, і козацтво на Правобережжі вже не змогло відновитися.
Запитання і завдання
📖 Знаємо і розуміємо
1. Які чинники вплинули на рішення І. Мазепи про перехід на бік шведського короля Карла XII?
На рішення І. Мазепи перейти на бік Карла XII вплинуло прагнення звільнити Гетьманщину з-під влади Московії. Він уклав таємний договір зі шведським королем, згідно з яким Україна мала стати вільною державою, а король Швеції — гарантом її державності.
Мазепа зрозумів згубність відносин з Московською державою, бо:
- Страх перед перетворенням козацьких полків на звичайні драгунські, що означало б ліквідацію козацької верстви.
- Гетьманщина була джерелом людських і матеріальних ресурсів для Московії, що призводило до занепаду господарства.
- Цар Петро І забирав під свою владу Київ та інші міста, обмежував козацькі права й фактично готував повне підкорення України
- Різкі зміни ситуації у 1707 р., коли шведський король Карл XII завдав поразки Августу II. Петро I вирішив, що краще мати в Польщі промосковські сили, ніж заволодіти однією її частиною, що не влаштовувало І. Мазепу.
2. Із якою метою П. Орлик запропонував козацтву «Пакти й Конституції…»?
П. Орлик уклав «Пакти й Конституції…», щоб офіційно домовитися з козацтвом і старшиною про умови, на яких він отримує владу, та закріпити права й вольності Війська Запорозького. Конституція обмежувала владу гетьмана, запроваджувала виборність посад і розподіл влади, тобто мала на меті створення більш справедливого, «республіканського» устрою Української козацької держави.
3. Метод «Асоціативна квітка». Доберіть слова-асоціації до теми «Другий згін».
- Депортація
- Наказ Петра I.
- 1711–1712 рр.
- Правобережжя
- Спустошення краю
- Руйнування господарств
- Занепад Правобережжя
- Спалені села
🔍 Застосовуємо і аналізуємо
4. Простежте за картою атласу події Північної війни на українських землях. Визначте напрямки походів П. Орлика на Правобережжя.
Північна війна Московії та Швеції почалася у 1700 році.
І. Мазепа, прагнучи звільнити Гетьманщину від Московії, уклав таємний договір зі шведським королем Карлом XII у 1708 році.
Московські війська, як помста за союз Мазепи, знищили гетьманську столицю Батурин у 1708 році.
У 1709 році цар наказав зруйнувати Чортомлицьку Січ, яка підтримала Мазепу.
Вирішальна Полтавська битва відбулася у червні 1709 року.
Напрямки походів П. Орлика на Правобережжя:
Пилип Орлик, обраний гетьманом в еміграції у Бендерах (1710 р.), очолив антимосковський похід на Правобережжя у лютому 1711 року. Військо, що складалося з козаків Орлика, запорожців (Кость Гордієнко), кримських татар та шляхетських загонів, прямувало на Правобережжя. Вони дійшли до Білої Церкви, яку намагалися взяти в облогу. Через невдалу облогу Білої Церкви та відхід хана війська Орлика повернулися до Бендер.
5. Визначте ключові слова до поняття «Конституція П. Орлика». Результат роботи подайте у вигляді «хмаринки слів».
Бендери, 1710 рік, договір, Генеральна рада, обмеження влади гетьмана, три гілки влади, виборність старшини, права козацтва, незалежність, правовий устрій, протекторат Швеції.
6. Працюємо в малих групах. Метод «Фішбоун». Якими були основні причини й наслідки поразки шведсько-українських військ під Полтавою?
Голова (Проблема):
Чому шведсько-українське військо зазнало поразки у Полтавській битві 1709 року?
Верхні кістки (Причини):
- Стратегічні прорахунки та виснаження шведської армії.
- Чисельна перевага московського війська.
- Відсутність масової підтримки з боку українського населення.
- Нестача ресурсів та артилерії у шведів.
Нижні кістки (Факти, що підтверджують причини):
- Шведи були виснажені суворою зимою 1708–1709 рр. та тривалою облогою Полтави, де втратили багато сил.
- Московська армія налічувала понад 40 тисяч вояків проти значно менших сил Карла XII та Мазепи.
- Жорстоке знищення Батурина та Запорозької Січі залякало населення; більшість козаків не наважилася приєднатися до Мазепи. Більшість населення не підтримало дії гетьмана І. Мазепи, оскільки не розуміло його дій.
- У шведів майже закінчилися порох та ядра, гармати були малоефективними в бою.
Хвіст (Висновок):
Поразка сталася через нерівність сил, виснаження шведів та терор Москви, який позбавив Мазепу підтримки народу. Це призвело до краху планів на незалежність, масових репресій проти українців та остаточного закріплення московського панування над Гетьманщиною.
7. Працюємо в парах. Складіть перелік воєнно-політичних дій Петра I, які стали відповіддю на союз І. Мазепи й Карла XII. Наскільки жорстокими були ці дії?
Відповіддю Петра I на союз І. Мазепи й Карла XII стали такі воєнно-політичні дії:
- Петро I використав перехід Мазепи як привід до каральних заходів проти незгодних і наступу на українську автономію.
- Московські війська знищили гетьманську столицю Батурин у листопаді 1708 року. Усі жителі Батурина “без огляду на вік і стать вирізані”.
- Московські війська зруйнували Чортомлицьку Січ у травні 1709 року.
- Петро I швидко організував “вибори” нового гетьмана Івана Скоропадського в Глухові. До І. Скоропадського призначили царського представника А. Ізмайлова, який контролював гетьмана і мав великі повноваження.
- Розпочалися гоніння на людей, які мали зв’язки з І. Мазепою, з конфіскацією маєтків і засланням до Сибіру.
- Заохочувався переїзд до Петербурга і Москви українських науковців та діячів культури; було заборонено друкувати українські книги, окрім церковних.
Ці дії були дуже жорстокими, особливо знищення Батурина, про яке в іноземних газетах писали, що “Ціла Україна купається у крові”.
8. Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Чому походи П. Орлика для звільнення українських земель з-під московської влади зазнали поразки?
Основні причини невдачі походу 1711 року на Правобережжя:
- Союзники Орлика — татари — більше цікавилися здобиччю (ясиром), ніж війною. Вони почали грабувати українські села та брати людей у полон.
- Побачивши звірства татар, правобережні козаки та селяни, які спочатку масово переходили на бік Орлика, почали кидати військо, щоб захищати свої домівки.
- Через дії татар військо Пилипа Орлика почало швидко розбігатися.
- Недостатня допомога інших союзників. Поляки (прибічники Станіслава Лещинського) та шведи не надали достатньої військової підтримки для успішного протистояння великій московській армії.
- Каральні заходи Московії: Петро I організував насильне переселення населення з Правобережжя на Лівобережжя («Другий згін» 1711–1712 рр.), щоб позбавити Орлика підтримки.
✍️ Оцінюємо і створюємо
9. Працюємо в малих групах. Створіть структурно-логічну схему «Причини й наслідки антимосковського повстання гетьмана І. Мазепи».
Причини повстання (перехід І. Мазепи на бік Карла XII у 1708 р.):
- Козаків примусово відправляли на будівництво каналів та фортець на півночі Росії, а також використовували як гарматне м’ясо у Північній війні, де вони гинули тисячами.
- Ходили чутки про наміри царя реформувати козацькі полки у регулярні драгунські та ліквідувати Гетьманщину.
- І. Мазепа прагнув, щоб Україна стала вільною державою, а шведський король Карл XII був гарантом її державності.
Наслідки повстання (після 1708 року):
- Репресії та руйнування:
- Московські війська знищили гетьманську столицю Батурин (листопад 1708 р.). Майже всіх жителів Батурина було вирізано.
- Зруйновано Чортомлицьку Січ (травень 1709 р.).
- Масові репресії проти мазепинців.
- Втрата автономії та посилення контролю Московії:
- Петро I ініціював вибори нового гетьмана (І. Скоропадського) у Глухові (листопад 1708 р.).
- Російська влада ще більше обмежила права Гетьманщини (призначення резидента при гетьмані, контроль над фінансами та міжнародними зв’язками).
- Еміграція:
- І. Мазепа емігрував.
- Сформувалася перша українська політична еміграція; Пилип Орлик був обраний гетьманом в еміграції (1710 р.).
10. Працюємо разом. Метод «Барометр». Проаналізуйте зміст Конституції П. Орлика. Визначте, чи могла вона об’єднати населення українських земель навколо ідеї незалежної держави. Поясніть свою відповідь.
Конституція П. Орлика була б малоефективною для об’єднання всього населення українських земель навколо ідеї незалежної держави. Документ передусім захищав інтереси козацької старшини та рядового козацтва, хоча й містив деякі положення про захист міщан і селян. Основна проблема полягала в тому, що більшість населення – селяни, міщани та інші верстви – не мали політичної освіченості, не розумілися на державному устрої та новаторських конституційних ідеях, які пропонувалися.
Селяни становили переважну більшість населення, але їхні права та інтереси були описані лише побічно, без конкретних гарантій соціального та економічного характеру. Документ був укладений в умовах еміграції, коли гетьман Орлик і частина старшини перебували за межами України після поразки 1709 року, тому реальної можливості впровадити ці ідеї в життя не існувало.