§29. Освічений абсолютизм

Назад до змісту

1. Поняття освіченого абсолютизму

➡️ Поміркуйте, чи був абсолютизм XVIII ст. справді освіченим.

Абсолютизм XVIII століття не можна назвати цілком «освіченим» в сучасному розумінні, хоча він і називається “освіченим абсолютизмом”. Це була політика, під час якої монархи використовували ідеї Просвітництва, такі як перебудова держави на засадах розуму, для зміцнення власної влади та модернізації країни. Вони представляли своє правління як «союз королів і філософів». Однак реформи часто проводилися “згори” і мали на меті посилення держави, її військової та економічної могутності, а не докорінну зміну суспільних відносин на користь простих людей.

2. Володіння австрійських Габсбургів. Реформи Марії-Терезії та Йосифа II

➡️ Які ознаки освіченого абсолютизму проявилися в правлінні Марії-Терезії та Йосифа II?

У правлінні Марії-Терезії та її сина Йосифа II проявилися такі риси освіченого абсолютизму :

• Було створено Державну раду для посилення центральної влади, а Австрію та Чехію об’єднано під управлінням одного канцлера. Йосиф II пізніше скасував права провінційних зборів і запровадив німецьку мову в адміністрації.
• Замість найманців в армію почали набирати рекрутів, що значно збільшило її чисельність.
• Ввели загальний податок на прибуток для всіх верств населення та ліквідували внутрішні митні кордони.
• Панщину для селян обмежили трьома днями на тиждень, а згодом Йосиф II у 1781 році скасував особисту залежність селян.
• Були видані нові цивільний і кримінальний кодекси.
• Йосиф II прагнув підкорити церкву державі, запровадив віротерпимість і передав церковні школи під світське управління.
• Запровадили загальну шкільну освіту, відокремивши школу від церкви.

➡️ Розгляньте герб і вкажіть, які символи свідчать про багатонаціональний характер імперії Габсбургів. Як герб відображає історичні зв’язки українських земель з Австрією?

Символом багатонаціонального характеру імперії Габсбургів є велика кількість гербів різних земель, об’єднаних на грудях двоголового орла. Кожен із цих маленьких щитів представляє окреме королівство, герцогство чи землю, що входила до складу володінь Габсбургів. Наприклад, до імперії входили не лише австрійці, а й чехи, словаки, хорвати, угорці, італійці та інші народи, і кожна земля мала власні символи, закони та представницькі органи.

Герб відображає історичні зв’язки українських земель з Австрією через включення до його складу герба Королівства Галичини та Лодомерії. Після першого поділу Речі Посполитої у 1772 році ці землі, населені переважно українцями, увійшли до складу монархії Габсбургів. Зображення герба Галичини (чорний ворон) на загальному імперському гербі символізувало приналежність цих українських територій до Австрійської імперії.

➡️ Чому стало можливим зображення короля за селянською роботою?

Зображення імператора за селянською роботою стало можливим завдяки поширенню ідей Просвітництва. У ту епоху виник образ «монарха-філософа», який править не лише завдяки своєму походженню, а й піклується про добробут підданих та розвиток держави на засадах розуму. Таким вчинком Йосиф II демонстрував свою близькість до простого народу та намагався показати, що праця, зокрема сільськогосподарська, є почесною та важливою для всієї імперії.

Які ідеї Просвітництва знайшли відображення на ілюстрації?

Монарх — «слуга держави»: Правитель не є недосяжною фігурою, а є першим слугою свого народу, який працює задля загального блага. Підкреслює важливість фізичної праці, особливо селянської, як основи багатства країни. Символізує реформи Йосифа II, спрямовані на полегшення життя селян, зокрема скасування особистої залежності у 1781 році.

3. Піднесення Бранденбург-Пруссії. Освічений абсолютизм Фрідріха II

➡️ Чи можна вважати Фрідріха II просвітителем? Які його реформи підтримували ідеї Просвітництва, а які сприяли збереженню «старого порядку»?

Фрідріх II вважається монархом, який втілював політику освіченого абсолютизму. Він захоплювався ідеями Просвітництва, знав філософію, листувався з Вольтером. Його заходи були спрямовані насамперед на оптимізацію військово-економічного устрою держави.

Реформи в дусі Просвітництва:

• Було проголошено повну віротерпимість.
• Скасовували тортури в ході судових процесів.
• Запровадили рівний для всіх незалежний суд згідно з «Кодексом Фрідріха».
• Сприяли розвитку вищої освіти.
• У 1763 році запровадили загальну обов’язкову початкову освіту

Збереження «старого порядку»:

• Фрідріх II не змінював соціальної структури суспільства.
• Дворянство залишалося панівною верствою, оскільки король вважав його єдиною опорою армії.
• Дворян звільнили від податків, і їхня роль при дворі та у війську зросла.
• Селяни, хоч і отримали право вільно успадковувати землю (у Померанії), залишалися особисто залежними.
• Король побоювався, що зміни становища селянства призведуть до зменшення рекрутів в армії

4. Російська імперія у XVIII ст.

➡️ Що стало умовою піднесення Російської імперії у XVIII ст.?

Російської імперії дали реформи Петра I. За підсумками Північної війни (1700–1721) Росія отримала вихід до Балтійського моря та стала важливим учасником європейської політики. Зміцнився військовий та економічний потенціал держави. Було скасовано внутрішні митні кордони (1753–1754), що сприяло розвитку торгівлі. У другій половині XVIII ст. Росія вийшла на перше місце у світі з виробництва та продажу продукції із заліза. Період правління Катерини II (1762–1796) назвали «золотим віком» Російської імперії. Завдяки майже безперервним війнам і дипломатичним домовленостям імперія значно розширила свої володіння. Росія приєднала Північне Причорномор’я, Кримський півострів та отримала території внаслідок поділів Речі Посполитої.

Сформулюйте судження про:

Правління Марії-Терезії, Йосифа II, Фрідріха II, Катерини II, що характеризують як освічений абсолютизм

Правління цих монархів було “освіченим абсолютизмом”, оскільки вони, маючи абсолютну владу, проводили реформи в дусі ідей Просвітництва. Вони прагнули модернізувати свої держави: створювали нові, більш справедливі закони, розвивали освіту та економіку, обмежували вплив церкви. Разом з тим, їхні реформи часто були спрямовані на посилення власної влади та військової могутності, а інтереси простих людей не завжди враховувалися, як, наприклад, при посиленні кріпацтва за Катерини II.

Боротьба Австрії та Пруссії

Боротьба між Австрією та Пруссією у XVIII столітті — це суперництво за лідерство серед німецьких держав. Пруссія під керівництвом Фрідріха II кинула виклик традиційному домінуванню Австрії, захопивши багату провінцію Сілезію. Цей конфлікт вилився у тривалі війни, що змінило баланс сил в Європі та перетворило Пруссію на впливову військову державу, рівну Австрії.

Стрімке зростання території Російської імперії

У другій половині XVIII століття, особливо за правління Катерини II, територія Російської імперії значно збільшилася. Внаслідок успішних війн з Османською імперією та Швецією, а також поділів Речі Посполитої, до Росії було приєднано величезні землі: Правобережну Україну, Білорусь, Литву, Крим та Північне Причорномор’я. Це перетворило Росію на одну з наймогутніших імперій тогочасного світу.

Запитання і завдання

📖 Знаємо і розуміємо

2. Назвіть відомих монархів, яких пов’язують з освіченим абсолютизмом.

З освіченим абсолютизмом пов’язують правління імператриці Марії-Терезії та її сина Йосифа II в Австрії, короля Пруссії Фрідріха II, російської імператриці Катерини II, а також короля Швеції Густава III та короля Данії Крістіана VII.

3. Працюємо в парах. Метод «Кубик Блума». Складіть запитання, відповіді на які пояснюють сутність освіченого абсолютизму.

• Назви: Назви головну ідею, що лежала в основі політики освіченого абсолютизму.
• Поясни: Поясни, чому цю політику називали “союзом королів і філософів”.
• Чому: Чому, на твою думку, монархи вирішили проводити реформи, а не залишати все як є?
• Запропонуй: Запропонуй, як змінилося б життя селянина в Австрії після реформ Марії-Терезії та Йосифа II.
• Придумай: Придумай, що було б з державою, якби правитель проводив реформи лише в інтересах дворян, ігноруючи інших.
• Поділись: Поділись своїми міркуваннями, чи справді абсолютизм XVIII століття можна назвати “освіченим”.

🔍 Застосовуємо і аналізуємо

4. Покажіть на карті атласу, які територіальні зміни відбулися в Російській імперії в другій половині XVIII ст. Із якими подіями це було пов’язане?

У другій половині XVIII століття до Російської імперії були приєднані значні території: Правобережна Україна, Білорусь, Литва, частина Фінляндії, а також Північне Причорномор’я з Кримом, Північний Кавказ та частина Казахстану. Ці зміни були результатом переможних воєн з Османською імперією та Швецією, а також трьох поділів Речі Посполитої, у яких Росія брала участь разом з Австрією та Пруссією.

5. Підготуйте порівняльну таблицю політики освіченого абсолютизму в різних країнах Європи.

Довгостроковий вплив: Найбільш довготривалий вплив мали реформи, спрямовані на кодифікацію законів, створення системи державної освіти та обмеження влади церкви. Скасування особистої залежності селян в Австрії стало важливим кроком до ліквідації кріпацтва в Європі.

6. Що було спільного та чим відрізнявся правовий статус різних верств суспільства Російської імперії, володінь австрійських Габсбургів та Королівства Пруссії у XVIII ст.? Якими були наслідки реформ для різних верств населення?

Спільним було те, що у всіх трьох імперіях дворянство залишалося панівною, привілейованою верствою, яка була опорою монарха, а селяни складали найчисленнішу і найбільш безправну частину населення.

Відмінності полягали у становищі селянства:

• В Австрії їхнє становище покращилося: реформи обмежили панщину трьома днями на тиждень, а Йосиф II взагалі скасував особисту залежність селян.
• У Пруссії реформи майже не торкнулися поміщицьких селян, але покращили становище державних селян, які отримали право передавати землю у спадок.
• У Російській імперії становище селян різко погіршилося: Катерина II поширила кріпосне право на Лівобережну Україну, дозволила продавати селян без землі та засилати їх до Сибіру.

✍️ Оцінюємо і створюємо

7. Напишіть лист від імені селянина, який жив за часів правління Марії-Терезії або Йосифа II, де він описує зміни в його становищі.

Зразок листа за часів Йосифа ІІ:

“Слава Богу та нашому цісарю Йосифу! Пишу тобі, брате, і не можу повірити своєму щастю. Ти чув новий указ? Ми вільні! Більше пан не може нас продати чи обміняти, як худобу. Особисту залежність скасовано! Це не значить, що ми не повинні працювати чи платити податки, але тепер ми — люди, а не річ. Кажуть, цісар багато чого змінює, навіть із церквою сперечається, і панам це не до вподоби. Але для нас це наче сонце після довгої ночі. Тепер хоч є надія на краще життя для наших дітей”.

8. Працюємо в малих групах. Дослідіть життя і діяльність Катерини II та Марії-Терезії. Уявіть, що вони беруть участь у конкурсі «Правитель року». Напишіть промови від їхнього імені, у яких буде пояснено, чому треба проголосувати за кожну з них.

Промова Марії-Терезії: Я, Марія-Терезія, перша жінка, яка правила Габсбургами за 650 років. Я розумна, енергійна та добра правителька. Втілила «освічений абсолютизм», щоб держава не відставала від Пруссії. Створила Державну раду, центральний суд та реформувала армію. Скасувала внутрішні митні кордони та запровадила загальний податок, який платять усі. Запровадила загальну початкову освіту. Голосуйте за мене, бо я оновила застарілі порядки.

Промова Катерини II: Я, Катерина II, зміцнила Російську імперію. Моє правління стало часом потужного розширення володінь. Завдяки мені Росія приєднала Північне Причорномор’я, Крим, Білорусь та інші землі. Я централізувала владу через губернську реформу. Моя «Жалувана грамота дворянству» закріпила їхні привілеї, звільнила від повинностей. Я підтримую науки та мистецтва. Я успішно втілювала «освічений абсолютизм».

9. Працюємо разом. Висловіть та аргументуйте думку, чому освічений абсолютизм був можливий лише за умов абсолютної монархії, а не республіканської форми правління.

Освічений абсолютизм ґрунтувався на ідеї, що “монарх-філософ”, який володіє всією повнотою влади, може перебудувати державу на засадах розуму та справедливості, впроваджуючи реформи “згори”. Це можливо лише за абсолютної монархії, де воля правителя є законом і не обмежена парламентом чи конституцією. В республіці влада належить народу або його представникам, і будь-які зміни є результатом довгого обговорення, компромісів та згоди більшості. Сама ідея одноосібного “освіченого” правителя, який знає, що краще для всіх, суперечить принципам республіканського правління.