§24. Османська імперія

Назад до змісту

1. Від «жіночого султанату» до «епохи великих візирів»

➡️ Яких змін зазнала Османська імперія в XVII ст.?

У XVII столітті в Османській імперії відбувся перехід від «жіночого султанату» до «епохи великих візирів». Влада поступово перейшла від матерів султанів до великих візирів, зокрема до представників династії Кепрюлю. Вони приборкували заколоти, боролися з корупцією та зміцнювали економіку, налагодивши торгівлю та впорядкувавши податки. Завдяки цим змінам імперія змогла зберегти свою могутність, попри загальну кризу.

2. Криза Османської імперії

➡️ У чому проявилася криза Османської імперії в XVII ст.?

Криза Османської імперії в XVII столітті проявилася в економічних, військових та соціальних проблемах. В економіці сталася «революція цін», що призвела до шестиразового подорожчання товарів, а війни стали збитковими. Через це скарбниця спорожніла, а спроби виправити ситуацію підвищенням податків призвели до того, що селяни та ремісники залишали свої господарства. В армії збіднілі землевласники-сипахи були поганими воїнами, а колись грізні яничари перетворилися на погано керовану силу, яка дбала про свої привілеї, а не про державу. Яскравим свідченням військового занепаду стала поразка під Віднем у 1683 році. Також у державі процвітали хабарництво та торгівля посадами.

➡️ Поміркуйте, чому османам не вдалося захопити Відень.

Османам не вдалося захопити Відень через глибоку внутрішню кризу в імперії. Економіка занепадала через «революцію цін», знецінення грошей та надмірні податки, які розорювали людей. Військо теж ослабло: воїни-сипахи збідніли, а яничари перетворилися на некеровану озброєну групу, яка більше дбала про свої привілеї, ніж про завоювання. Через ці проблеми колись могутня османська армія втратила свою силу і зазнала поразки.

3. Османська експансія в XVII п.

➡️ Які чинники сприяли успіхам і невдачам османської експансії?

Успіхам османської експансії у XVII столітті сприяло те, що імперія, попри внутрішні труднощі, продовжувала розширювати свої території. Вона була частиною європейської політики та вміло використовувала слабкості сусідів, як-от події Козацької революції, щоб у 1676 році захопити Поділля та Правобережжя. Також османи здобули перемоги на інших напрямках: захопили Крит у 1669 році, відвоювали Ірак і Кавказ в Ірану та приєднали Туніс в Африці. На початку XVIII століття, в “епоху тюльпанів”, завдяки торгівлі вдалося збагатити державну скарбницю, що принесло стабільність та нові територіальні здобутки.

Головними чинниками невдач стали значні військові поразки. Ключовою подією була невдала облога Відня в 1683 році, де османські війська були розбиті. Ще однієї поразки імперія зазнала під Зентою в 1697 році. Внаслідок цих невдач за Карловицьким договором 1699 року Османська імперія вперше визнала територіальні втрати, віддавши Габсбургам Угорщину й Трансільванію, а Речі Посполитій — українські землі. У другій половині XVIII століття поразки від Російської імперії та Габсбургів остаточно підірвали могутність імперії.

Сформулюйте судження про:

Вплив валіде-султанів на політику Османської імперії періоду «жіночого султанату»

Період «жіночого султанату» тривав із середини XVI до середини XVII століття, коли матері султанів (валіде-султани) впливали на політичні рішення. Вони перетворювали гарем на центр політичного життя. Основу цієї системи заклала Роксолана. Валіде-султани сприяли розвитку культури, будівництву та могли захищати інтереси різних соціальних груп.

Вплив династії Мехмеда Кепрюлю на зміцнення центральної влади в імперії

У 1656 році Хатідже Турхан призначила Мехмеда Кепрюлю великим візиром, що поклало початок «епосі великих візирів». Мехмед Кепрюлю та його родичі, які майже пів століття обіймали цю посаду, приборкали заколоти, боролися з хабарництвом, упорядкували внутрішню торгівлю та систему податків. Це допомогло імперії зберегти могутність, попри кризу.

Причини занепаду Османської імперії

Занепад був зумовлений серйозними внутрішніми проблемами. Загострилася економічна криза через інфляцію та великі витрати на війни. Імперія була не готова до «революції цін», через що товари подорожчали в 6 разів. Гроші швидко знецінювалися через домішки дешевших металів, і скарбниця порожніла. Криза призвела до занепаду військово-адміністративної системи сипахів. Розквітли хабарництво та торгівля державними посадами. Яничари перетворилися на погано керовану соціальну групу, готову усунути навіть султана. Криза набула всебічного характеру.

Запитання і завдання

📖 Знаємо і розуміємо

2. Що таке «епоха великих візирів» і як вона пов’язана із «жіночим султанатом»?

«Жіночий султанат» — це період в історії Османської імперії (приблизно з середини XVI до середини XVII ст.), коли жінки з султанського гарему, зокрема матері та дружини султанів, мали значний вплив на державні справи, часто керуючи імперією від імені своїх синів або чоловіків. «Епоха великих візирів» (друга половина XVII ст.) прийшла на зміну «жіночому султанату». Це час, коли реальна влада зосередилася в руках енергійних та талановитих великих візирів (головних міністрів), які намагалися відновити порядок і військову міць ослабленої держави. Отже, «епоха великих візирів» стала реакцією на кризу влади та нестабільність, що виникли під час «жіночого султанату».

3. Які наслідки мала поразка під Віднем у 1683 р. для Османської імперії?

Поразка під Віднем у 1683 році стала переломним моментом для Османської імперії. Вона призвела до підписання Карловицького договору в 1699 році, за яким імперія визнала значні територіальні втрати. Габсбурги отримали Угорщину й Трансільванію, Венеція — Пелопоннес і частину Далмації, а Річ Посполита повернула собі українські землі — Поділля та Правобережжя.

🔍 Застосовуємо і аналізуємо

4. Покажіть на карті атласу приєднані та втрачені в XVII ст. території Османської імперії. З’ясуйте, до складу яких країн зараз входять ці території.

Території, приєднані/захоплені Османською імперією в XVII ст. (до 1683 р.):

• Острів Крит (захоплений у 1669 р.). Зараз це Греція.
• Поділля (увійшло до складу імперії за мирним договором 1676 р.) та Правобережна Україна (визнана козацькою територією під протекторатом). Зараз це Україна.
• Ірак та Південний Кавказ (відвойовані в Сефевідського Ірану). Зараз це Ірак, а також частини Вірменії та Грузії/Азербайджану.
• Туніс та Алжир (приєднані/приборкані). Зараз це Туніс та Алжир.

Території, втрачені Османською імперією наприкінці XVII ст. (за Карловицьким миром 1699 р.):

• Угорщина та Трансильванія, а також велика частина Славонії (відійшли до австрійських Габсбургів). Зараз це Угорщина, Румунія (Трансильванія) та частини Хорватії/Сербії.
• Поділля та Правобережна Україна (відійшли до Речі Посполитої). Зараз це Україна.
• Півострів Пелопоннес та частина Далмації (відійшли до Венеційської республіки). Пелопоннес — це Греція, а Далмація — це Хорватія.

5. Працюємо в малих групах. Складіть Т-таблицю за темою «“Жіночий султанат”: благо чи прокляття для Османської імперії?».

6. За текстом підручника сформулюйте твердження про соціальні наслідки економічної кризи в Османській імперії в XVII ст.

Економічна криза спричинила занепад військово-адміністративної системи сипахів. Через «революцію цін» продовольство і товари подорожчали в 6 разів. Гроші швидко знецінювалися через домішки дешевших металів. Селяни та ремісники кидали господарства, бо не могли сплатити податки, які стягувалися у подвійному чи потрійному розмірі. Цілі регіони були знелюднені.

7. Проаналізуйте роль козаків у боротьбі з османською експансією. Результат роботи подайте у вигляді постера.

🎯 «Козаки — Загроза для Османської Експансії»

⚓ Морські походи

• У перші десятиліття XVII ст. козацькі чайки стали грозою для Османської імперії.
• Вони спалювали турецькі фортеці й міста на узбережжі Чорного моря.
• Їхні успішні рейди підірвали панування османського флоту.

⚔️ Хотинська війна 1621 р.

• 40 тисяч запорожців під проводом Петра Конашевича-Сагайдачногоприєдналися до війська Речі Посполитої.
• Разом вони зупинили величезну османську армію, що загрожувала Європі.
• Перемога під Хотином — слава козацької зброї і доказ їхньої військової майстерності.

⚔️ Під Віднем 1683 р.

• Українські козаки брали участь у визвольному поході європейських військ,що завершився поразкою османів.
• Вони проявили відвагу, дисципліну й рішучість, ставши символом спротиву імперській загрозі.

✍️ Оцінюємо і створюємо

8. Працюємо разом. Метод «ПРЕС». Чи можна вважати поразку під Віднем початком кінця Османської імперії? Чому?

Я вважаю, що поразку під Віднем у 1683 році можна вважати початком кінця Османської імперії.

…тому, що ця подія стала переломним моментом, який зупинив завойовницькі походи османів углиб Європи та започаткував тривалий процес втрати ними територій і військової ініціативи.

…наприклад, після цієї поразки та наступної невдачі під Зентою (1697 р.), імперія була змушена підписати Карловицький договір (1699 р.). За його умовами вона вперше визнала значні територіальні втрати, віддавши Габсбургам Угорщину й Трансільванію, а Речі Посполитій — українські землі (Поділля і Правобережжя).

Отже, поразка під Віднем була вирішальною подією та запустила процес поступового занепаду колись могутньої імперії.

9. Оцініть роль особистості Мехмеда Кепрюлю у спробах подолати кризу в Османській імперії.

Мехмед Кепрюлю був великим візиром, який започаткував «епоху великих візирів» у 1656 році. Його роль була важливою у спробах подолати кризу та зміцнити центральну владу імперії. Він приборкував заколоти, виступи релігійних сект та нещадно страчував винуватців неспокою. Кепрюлю боровся з хабарництвом. Він налагодив внутрішню торгівлю і упорядкував систему податків, що сприяло зміцненню економіки. Завдяки йому та його родичам, які майже пів століття обіймали цю посаду, імперія зберегла свою могутність попри загальну кризу. Проте, його жорстка політика зрештою виявилася марною, про що свідчила поразка під Віднем у 1683 році.

10. Розробіть навчальний проект «Роль жінок в історії Османської імперії: від Хюррем до Хатідже Турхан».

Мета проекту: Дослідити вплив жінок на політику Османської імперії в епоху Жіночого султанату (1550-1656 рр.).

Основні постаті:

Хюррем-султан (Роксолана, бл. 1506-1558)

Українка за походженням, потрапила до гарему між 1517 та 1520 роками. Стала першою хасекі-султан і засновницею епохи Жіночого султанату. У 1534 році, після смерті матері султана Сулеймана, офіційно вийшла заміж за султана, порушивши османські традиції. Будувала мечеті, школи, лікарні та караван-сараї в Стамбулі, Єрусалимі, Мецці й Медіні. Сприяла сходженню на престол свого сина Селіма II.

Кесем-султан (Анастасія, ?-1651)

Грецького або боснійського походження. Наложниця султана Ахмеда I, мати султанів Мурада IV і Ібрагіма I. Була при владі близько 30 років. Її вплив на Ахмеда змінив порядок успадкування престолу в імперії. 3 вересня 1651 року була задушена прихильниками Хатідже Турхан.

Хатідже Турхан (Надія, бл. 1627-1683)

Українка, потрапила до Стамбула через кримськотатарський полон. У січні 1642 року народила султану Ібрагіму І сина Мехмеда. Після військового перевороту 1648 року стала регенткою при шестирічному сині. У 1656 році, після повстання яничар, відмовилася від влади на користь великого візира Кьопрюлю Мехмеда. Це завершило епоху Жіночого султанату. Займалася доброчинністю, звела Нову мечеть у Стамбулі. Померла 4 серпня 1683 року, за місяць до поразки османів під Віднем.

Значення Жіночого султанату:

Термін “Жіночий султанат” ввів турецький історик Ахмет Алтинай на початку XX століття. Цей період позначився посиленням ролі жінок — матерів султанів (валіде-султан) — у державних справах та успадкуванні престолу. Валіде-султан володіли значними економічними ресурсами, фінансували архітектурні проекти та благодійні заходи. Гарем став місцем формування політичних рішень

11. Здійсніть мінідослідження за темами (на вибір): 1) Військова тактика османської армії. 2) Роль жінок в османському суспільстві. 3) Культурний обмін між Османською імперією та Європою.

Роль жінок в османському суспільстві

Жінки мали значний вплив у період, який називають «жіночим султанатом». Цей період тривав із середини XVI до середини XVII століття. Основи заклала Хюррем Султан (Роксолана), дружина Сулеймана I Пишного, яка була українкою. Вона активно впливала на державні справи. Оскільки наступники Сулеймана I були слабкими, управління перебирали на себе їхні матері — валіде-султани. Вони перетворили гарем на центр політичного життя. До відомих валіде-султанів належать грекиня Нурбану, албанка Сафіє, грекиня Кьосем та українка Хатідже Турхан. Валіде-султани фінансували будівництво мечетей та інших споруд, сприяли культурі. Вони також могли пом’якшувати суворі закони і захищати різні соціальні групи. Вплив жінок почав зменшуватися від середини XVII століття через зміцнення духовенства. При цьому їхній вплив ніколи не був таким потужним, як влада королев чи імператриць у Європі.

Військова тактика османської армії

Османська держава будувалася для ведення війн. Спочатку основою армії були сипахи — вершники, які отримували землю за службу. Пізніше головну роль відіграли яничари. Османи мали потужний флот, який за Сулеймана I міг конкурувати з англійським. Кримські татари, союзники османів, здійснювали швидкі набіги на ворожі території, руйнували тилові райони, брали полонених і швидко відступали. Османська армія часто використовувала облоги великих міст.

Культурний обмін між Османською імперією та Європою

Культурний обмін між Османською імперією та Європою був наслідком як військових завоювань, так і торговельних зв’язків. Вплив османів поширювався переважно на народи Південно-Східної Європи, які опинилися під їхньою владою.

На завойованих територіях зводили мечеті, караван-сараї (заїжджі двори), хамами (лазні) та фортеці.

У Європі поширилися османські кулінарні традиції, зокрема вживання кави та солодощів. Також європейці познайомилися з османською військовою музикою, яку виконували оркестри — мехтери.

Деякі східні товари (як-от цибулини тюльпанів та інші) продавалися європейцям за великі гроші, що збагачувало державну скарбницю (так звана «епоха тюльпанів»).

Видатний науковець Кятіб Челебі популяризував філософію, природничі науки та заохочував запозичення західного передового досвіду.