§15. Козацькі повстання 20–30-х рр. XVII ст.

Назад до змісту

Чим відрізнялося реєстрове козацтво від нереєстрового?

Реєстрове козацтво мало офіційний статус, отримувало плату від польської влади та налічувало обмежену кількість осіб. Нереєстрове – десятки тисяч безправних випищиків, які не потрапили до реєстру.

Якими були вимоги козаків як окремого стану суспільства?

Козаки вимагали визнання своїх прав та привілеїв, збереження самоврядування, права на морські походи.

Яку нову інформацію щодо козацтва містить джерело?

Джерело показує, що козаки створили власну систему управління, контролювали міста, укладали договори з іноземними державами, порушували королівські заборони.

Як дії козаків відображалися на відносинах із владою?

Дії козаків погіршували відносини з польською владою, яка вважала їх бунтівниками та порушниками.

1. ЧОМУ І ЯК РОЗГОРТАЛИСЯ КОЗАЦЬКІ ПОВСТАННЯ 20-30-Х РОКІВ XVII СТ.

Що спільного було у причинах, перебігу та результатах повстань?

Причини: скорочення реєстру, невиплата грошей, заборони морських походів.

Перебіг: військові дії проти польських військ. Результати: поразки повстанців через нерівність сил.

Які з умов Куруківської угоди задовольнили козаків, а які – ні?

Задовольнили: збільшення реєстру до 6 тисяч, річна плата 60 тисяч злотих.

Не задовольнили: заборона морських походів, повернення нереєстровців до маєтків, заборона зв’язків з іноземними державами.

Зіставте дані таблиці з поданими далі джерелами:

1) Простежте хід повстання на карті:

На карті показано, що повстання Тараса Федоровича (Трясила) розпочалося із Січі у березні 1630 р. Козаки рушили на північ через Дніпро. Основні бої відбулися під Переяславом, де козаки завдали поразки польському війську. Повстання поширилося на території від Запорожжя до Київщини, включаючи міста Канів, Черкаси, Корсунь.

2) За картиною В. Шаталіна опишіть тактику козаків під Переяславом:

Маневр нічного раптового удару по табору поляків, використання розосереджених залпів і ближнього бою холодною зброєю для розгрому частин супротивника («Тарасова ніч»), після чого відступ в укріплений табір і примушення ворога до переговорів.

3) Визначте, які події описує Тарас Шевченко та як він до них ставиться:

Поет оспівує повстання 1630 р. під проводом Тараса Трясила та переможну «Тарасову ніч», ставлячись до козаків із захопленням і співчуттям до їхньої боротьби проти шляхетського війська, підкреслюючи їхню мужність і право на «давні вольності».

Зіставте дані таблиці з наведеними джерелами:

1) Простежте хід повстання на карті (с. 123):

На карті видно, що повстання Івана Сулими 1635 р. розпочалося від фортеці Кодак. Козаки рушили з півдня від Кодацького порога, де була розташована фортеця. Повстання охопило території вздовж Дніпра – від Кодака на півдні до Переяслава, Корсуня та Черкас на півночі. Основні події відбувалися в районі фортеці Кодак та прилеглих територій.

2) Схарактеризуйте місце розташування, особливості побудови та призначення фортеці Кодак:

Фортеця Кодак розташовувалася на Кодацькому порозі Дніпра. У фортеці розмістилася залога із 700 вояків. Призначення фортеці – перекривати дорогу на Запорожжя і контролювати козацькі переміщення. Фортеця була відновлена польською владою після прийняття “Ординації Війська Запорозького” 1638 р. для утвердження королівської влади в регіоні.

3) Проаналізуйте текст Думи й визначте, про які події вона розповідає і про що свідчить факт руйнування фортеці:

Дума розповідає про повстання під проводом Івана Сулими 1635 року, коли козаки зруйнували фортецю Кодак і знищили її гарнізон. Факт руйнування фортеці свідчить про непримиренну боротьбу нереєстрових козаків проти обмеження їхніх вольностей та контролю польської влади над шляхами на Запорожжя. Руйнування Кодака було символічним актом відновлення козацької свободи пересування.

На основі опису повстання 1637-1638 рр. складіть таблицю за зразком попередніх:

2. ЩО ТАКЕ «ОРДИНАЦІЯ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО»

Чому польський уряд ухвалив «Ординацію Війська Запорозького»? Що передбачала Ординація?

Влада Речі Посполитої розуміла, що врегулювати відносини з козацтвом звичайними угодами не вдасться. Після повстань 1637-1638 рр. урядовці підготували постанову «Ординація Війська Запорозького», схвалену сеймом 1638 р., щоб убезпечити себе від виступів січовиків.

Основні положення:

• Козаків позбавляли всіх прав, доходів та відзнак, перетворюючи їх у «стан простого народу, оберненого в хлопів»
• Реєстр обмежувався 6 тисячами козаків
• Замість виборного гетьмана призначався старший комісар зі шляхти
• Осавулами мусили бути шляхтичі
• Сотники й отамани могли обиратися з козаків, але полковники не мали права відлучатися зі своїх місць
• Заборонялося містянам вступати в козаки або одружуватися з ними під загрозою конфіскації майна

На основі положень документа доведіть, що «Ординація» радикально змінювала устрій та військово-організаційні принципи Війська Запорозького. Як ви гадаєте, як реагували козаки?

1. Управління: Замість виборності запроваджувалося призначення керівництва зі шляхти
2. Військова організація: Козацька артилерія та клейноди передавалися комісару
3. Контроль території: Відновлено фортецю Кодак із 700-вояковою залогою, яка перекривала дорогу на Запорожжя
4. Обмеження діяльності: Заборона морських походів проти Туреччини, почергова служба полків на Січі
5. Соціальний статус: Нереєстрове козацтво опинилося поза законом

Козаки сприйняли Ординацію вороже, оскільки вона ліквідовувала їхні традиційні вольності та демократичні принципи самоврядування. Реєстровики опинилися під повним контролем королівської влади, а нереєстрове козацтво стало безправним. Ці заходи поглибили соціальні протиріччя в українському суспільстві.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Якими були причини козацьких повстань 20-30-х рр. XVII ст.?

Основні причини:

• Заборона судноплавства по Дніпру та виходу в Чорне море за умовами мирного договору 1621 р.
• Невиплата грошей запорожцям за службу
• Скорочення козацького реєстру
• Наступ на козацькі вольності та права
• Будівництво фортеці Кодак, яка блокувала шлях до Запорожжя

2. Назви дати й очільників повстань.

• 1625 р. – Марко Жмайло (битва біля Курукового озера)
• 1630-1631 рр. – Тарас Федорович (Трясило)
• 1635 р. – Іван Сулима
• 1637-1638 рр. – Павло Бут (Павлюк), Дмитро Гуня та Яків Остряниця

3. Чому козацькі повстання зазнавали поразок?

Головні причини поразок:

• Нерівність сил між козаками та польським військом
• Відсутність єдності серед козацтва (реєстрове козацтво часто не підтримувало нереєстрове)
• Брак постійного фінансування та організації
• Польська влада використовувала реєстрових козаків проти повстанців

4. Які події призвели до прийняття «Ординації Війська Запорозького»?

Прийняттю Ординації передували:

• Серія козацьких повстань 1620-1630-х років
• Усвідомлення польською владою, що угодами врегулювати відносини з козацтвом неможливо
• Прагнення убезпечити себе від виступів січовиків
• Повстання 1637-1638 рр. під проводом Павла Бута та інших

5. Чому поляки то збільшували, то скорочували реєстр?

Поляки змінювали розмір реєстру залежно від військових потреб:

• Збільшували реєстр, коли потребували козаків для воєн (наприклад, з Туреччиною чи Московією)
• Скорочували реєстр після закінчення воєн, щоб зменшити кількість привілейованих козаків
• Використовували це як засіб контролю над козацтвом

6. Чому зросли суперечності між реєстровим і нереєстровим козацтвом?

Суперечності виникали через:

• Різний правовий статус: реєстрові мали привілеї, нереєстрові були безправними
• Заможне реєстрове козацтво намагалося домовитися з урядом, а нереєстрові займали непримиренну позицію
• Десятки тисяч нереєстрових козаків (“випищиків”) не мали жодних прав
• Польська влада використовувала реєстрових проти нереєстрових

7. У чому ти вбачаєш значення повстань 20-30-х рр. XVII ст.?

Значення повстань:

• Сприяли становленню козацтва як окремої суспільної верстви
• Допомогли козакам усвідомити свої права та привілеї
• Надали козакам військового та дипломатичного досвіду
• Показали неможливість мирного врегулювання відносин з Річчю Посполитою

8. Чому, на твою думку, «Ординація» не змогла розв’язати наявних протиріч між владою Речі Посполитої та козацтвом?

Ординація не розв’язала протиріччя, тому що:

• Вона радикально обмежувала козацькі вольності та демократичні традиції
• Поставила козаків під повний контроль королівської влади
• Нереєстрове козацтво залишилося поза законом
• Козаки не могли погодитися з втратою своїх традиційних прав
• Соціальні протиріччя в українському суспільстві лише поглибилися

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Проаналізуй джерело й дай відповіді на запитання.

Яким подіям присвячено думу?

Дума присвячена козацькому повстанню 1637-1638 рр. під проводом Павла Бута (Павлюка) та Якова Остряниці. У думі згадується битва під Кумейками, де польський гетьман Миколи Потоцький розгромив повстанців.

Про які суперечності між козацькою старшиною й «голотою бурлацькою» йдеться в думі?

У думі чітко показано розкол у козацькому середовищі:

• “Голота бурлацька” – це нереєстрові козаки, які активно боролися проти поляків (“Силу ж панів перебила голота бурлацька”)
• “Старшина козацька” – реєстрові козаки, які не підтримали повстання (“Та не хтіла в одно стати старшина козацька”)

Ця суперечність показує, що заможне реєстрове козацтво намагалося домовитися з урядом, а десятки тисяч безправних нереєстрових козаків займали непримиренну позицію щодо влади. Саме через цю неєдність пан Потоцький зміг скористатися нагодою й напасти на ослаблених повстанців.

2. Польська влада вважала, що після «Ординації» в країні запанує «золотий спокій». Проте, за словами сучасного польського дослідника В. Серчика, з плином часу «золотий спокій дедалі більше нагадував життя біля діжки з порохом. Вистачило б тільки іскри…». Чи погоджуєшся ти з такою думкою? Чому?

Так, погоджуюся з думкою В. Серчика. Ординація 1638 р. не розв’язала корінних протиріч, а лише поглибила їх:

• Козаків позбавили всіх прав і перетворили у “стан простого народу, оберненого в хлопів”
• Нереєстрове козацтво опинилося поза законом
• Замість виборності запровадили призначення керівництва зі шляхти
• Заборонили морські походи та обмежили традиційні козацькі вольності

Ці заходи не усунули соціальні протиріччя, а створили ще більше невдоволення. Десятки тисяч козаків залишилися без прав і засобів до існування. Тому “золотий спокій” був лише видимістю – під поверхнею накопичувалося невдоволення, яке неминуче мало вибухнути при першій нагоді. “Іскрою” згодом стало повстання Богдана Хмельницького 1648 р.

Робочий аркуш до § 15 КОЗАЦЬКІ ПОВСТАННЯ 20–30-х рр. XVII ст

1. Установи відповідність між очільниками, датами й результатами / наслідками повстань:

Марко Жмайло – 1625 – Куруківська угода

Тарас Федорович – 1630 – Збільшення козацького реєстру до 8 тисяч осіб

Іван Сулима – 1635 – Зруйнування фортеці Кодак

Павло Бут, Яків Остряниця, Дмитро Гуня – 1637-1638 – Ординація Війська Запорозького

2. Хто з перелічених історичних діячів очолював повстання кінця XVI ст., а хто – 20-30-х років XVII ст.?

Очільники повстань кінця XVI ст.:

• К. Косинський
• С. Наливайко

Очільники повстань 20-30-х років XVII ст.:

• М. Жмайло (1625 р.)
• Т. Трясило (1630-1631 рр.)
• І. Сулима (1635 р.)
• П. Павлюк (1637-1638 рр.)
• Я. Острянин (1637-1638 рр.)
• Д. Гуня (1637-1638 рр.)

3. На основі карти визнач і запиши:

1) На яких територіях відбувалися козацькі повстання 20–30-х років XVII ст.?

Козацькі повстання 20–30-х років XVII ст. відбувалися на таких територіях:

• 1630-1631 рр. – Полтавщина й значна частина Лівобережжя
• 1635 р. – південні території від Кодацького порога, фортеця Кодак
• 1637-1638 рр. – все Подніпров’я

2) У яких містах, за умовами Куруківської угоди, мали жити реєстровці? У яких воєводствах вони розташовані?

За умовами Куруківської угоди 1625 р. створювалися шість полків реєстровців:

• Білоцерківський
• Канівський
• Корсунський
• Переяславський
• Черкаський
• Чигиринський

Кожен полк налічував по тисячі вояків. Ці міста розташовувалися в Київському воєводстві.

3) Де розташована фортеця Кодак? Запиши основні міста, через які тобі потрібно було їхати до неї від того місця, де ти живеш.

Фортеця Кодак була споруджена над першим — Кодацьким — порогом біля сучасного м. Дніпро.

Оскільки не знаю, де саме ти живеш, не можу точно вказати маршрут. Загалом до Кодака можна було дістатися через такі міста: Київ → Переяслав → Кременчук → Кодак.

4) Вибери одне з місць козацької слави й також проклади до нього маршрут подорожі, записуючи основні міста.

Обираю Переяслав – місце важливої битви 1630 р. під час повстання Тараса Трясила.

Маршрут до Переяслава (наприклад, з Києва): Київ → Бориспіль → Яготин → Переяслав.

Саме під Переяславом відбулася знаменита “Тарасова ніч” 20 травня 1630 р., коли козаки здобули перемогу над військом Станіслава Конецпольського.

4. Скориставшись програмою Google Earth, розглянь сучасний стан фортеці Кодак і коротко опиши / намалюй її.

Фортеця Кодак сьогодні практично не збереглася – від неї залишилися лише археологічні рештки та незначні фрагменти фундаментів на березі Дніпра біля сучасного міста Дніпро.

На місці колишньої фортеці зараз можна побачити лише окремі кам’яні залишки та земляні вали, які ледь помітні.

5. На яких якостях козаків робить акцент художник? Чим завершилося це повстання?

На картині художник підкреслює мужність, рішучість і відвагу козаків. Козаки зображені в наступальній позі, із зброєю в руках, що показує їхню готовність до бою та незламність духу. Художник акцентує на їхній згуртованості та військовій дисципліні.

Повстання Тараса Федоровича (1630-1631 рр.) завершилося підписанням Переяславської угоди 29 травня 1630 р. За цією угодою козацький реєстр збільшився з 6 до 8 тисяч, але основні умови Куруківської угоди залишилися чинними.

6. Чи погоджуєшся ти з думкою, що, незважаючи на поразку повстань 20–30-х років XVII ст., українське козацтво було виразником і захисником інтересів українського народу? Чому? Аргументуй свою думку.

Так, погоджуюся. Козаки захищали права православної церкви, боролися проти національного та соціального гноблення. Вони відстоювали “давні козацькі вольності”, що включали права українського населення. Повстання охопили не лише козаків, але й містян та селян, що свідчить про загальнонародний характер боротьби. Козацтво стало організуючою силою українського опору польському панству.

7. Переглянь відео, у якому лунає поема Тараса Шевченка «Тарасова ніч». Чи відображає поет реальні події? Чому ти так вважаєш? Наведи приклади. Яке враження створює поема? Чому? Чи змінилося твоє ставлення до подій після прослуховування? Як саме?

Так, Шевченко відображає реальні події – битву під Переяславом 20 травня 1630 р. Поет описує нічний напад козаків: “Як став місяць серед неба, ревнула гармата”, що відповідає історичним фактам про “Тарасову ніч”. Поема створює героїчне враження, показує переможність козаків над польським військом. Емоційна подача подій підкреслює справедливість козацької боротьби і викликає гордість за предків.

8. Скориставшись відкритими джерелами, склади історичний портрет одного з очільників повстань 20-30 рр. XVII ст.

*Тарас Федорович (Трясило) *****- гетьман нереєстрових козаків, очолив повстання 1630-1631 рр. Об’єднав під своїми знаменами до 10 тисяч козаків, містян та селян. Відзначався військовими здібностями – здобув перемогу над військом Станіслава Конецпольського в “Тарасовій ночі” під Переяславом 20 травня 1630 р. Домігся збільшення козацького реєстру до 8 тисяч. Був прихильником відновлення “давніх козацьких вольностей” та захисту православної церкви.

9. Заповни пропуски в тексті, використовуючи фрагмент документа в підручнику.

Відповідно до «Ординації Війська Запорозького», козацький реєстр зменшувався до 6 тисяч, і серед зареєстрованих могли бути тільки козаки, які вірно служили. Було ліквідовано виборність козацької старшини і скасовувалось самоврядування. Замість виборного гетьмана на чолі козацького війська мав стояти старший комісар, якого призначав король. Козакам дозволялося селитися тільки в прикордонних містах — Черкаського, Корсунського та Канівського староств. Міщанам і селянам під страхом смертної кари заборонялося вступати в козаки, навіть віддавати заміж за козаків своїх дочок. Два полки реєстровців повинні були постійно перебувати на Січі, щоб перешкодити татарским переходам через Дніпро. На Запоріжжя козак міг потрапити тільки з дозволом комісара.

10. Прочитай текст присяги, яка міститься в положеннях «Ординації Війська Запорозького реєстрового». Які обмеження мали визнати козаки?

Козаки мали визнати такі обмеження: покірно служити королю Владиславу IV, заспокоювати “козацьку сваволю”, повідомляти гетьмана про бунти, чинити справедливість потерпілим від козаків, коритися наказам гетьмана. Фактично козаки втрачали самостійність і ставали підконтрольними королівській владі.

11. Що спільного було в повстаннях кінця ХVІ століття і 20-30 рр. ХVІІ ст.? А чим вони відрізнялися?

Спільні риси:

• Причини: Повстання спалахували через обмеження козацьких прав, скорочення реєстру та невиплату платні урядом Речі Посполитої.
• Учасники: Основу війська складали нереєстрові козаки, до яких приєднувалися селяни та міщани.
• Вимоги: Головними вимогами були збільшення реєстру та захист козацьких “вольностей” і православної віри.

Відмінності:

• Масштаб: У XVII ст. повстання стали значно більшими та краще організованими.
• Політичний характер: Козацтво почало діяти як окрема політична сила, що веде переговори з іншими державами.
• Внутрішній розкол: Посилилися суперечності між заможною реєстровою старшиною, яка шукала компроміс, та бідними нереєстровцями.
• Реакція влади: У відповідь на повстання XVII ст. уряд ухвалив “Ординацію Війська Запорозького”, яка ліквідувала козацьке самоврядування.