Проєкт
Для виконання проєктного завдання я обрав роль торговця шовком з Києва XVI століття. Ось моє есе, написане за запропонованим планом.
Роздуми київського купця про зміни в житті на початку ранньомодерної доби
Я, шановний містянин міста Києва, торговець шовком, пишу ці рядки, щоб залишити для нащадків свідчення про наш буремний, але сповнений надій час. Моє життя, як і життя всього нашого краю, змінилося, і я спробую розібратися, чи стали ці зміни на краще.
1. Моє місце в суспільстві
Я належу до міського стану, до поспільства – ремісників та крамарів, які є основою життя нашого славного міста. Я не князь і не шляхтич, але я вільна людина. Моє багатство здобуте не мечем, а власною працею та ризиком. У мене є кам’яниця на Подолі та крамниця на ринку, де я продаю дорогий східний товар – шовк. Моє становище в місті залежить від моїх статків і репутації чесного торговця.
2. Мої права та обов’язки
Життя в Києві регулюється магдебурзьким правом, і це велике благо. Воно дає нам, містянам, особисту свободу, власний суд – магістрат, і захищає нашу власність. Моє право торгувати, володіти будинком і землею є непорушним, поки я дотримуюся законів. Звісно, я маю й обов’язки: сплачувати податки до міської скарбниці та брати участь в обороні міста, коли насувається небезпека, а вона, на жаль, є постійною загрозою з боку татарських орд.
3. Моя участь у житті міста
Моє життя – це торгівля. Мої каравани з великими труднощами та ризиком долають довгий шлях зі Сходу, привозячи шовки, прянощі та інші коштовні товари. Ярмарки в Києві та Львові – це головні події року для мене. Після Люблінської унії 1569 року торгівля пожвавилася, адже було скасовано митні кордони всередині нової держави, Речі Посполитої.
Та не лише торгівлею я живу. Я є діяльним членом київського православного братства. Ми гуртом опікуємося нашою церквою, допомагаємо збіднілим братчикам, а нещодавно заснували школу. Мій син тепер навчається не лише церковнослов’янської грамоти, але й грецької та латинської мов. Я пишаюся тим, що можу дозволити собі купити друковані книги, наприклад, “Апостол”, виданий Іваном Федоровим. Це справжнє диво нашого часу.
4. Зміни в житті порівняно з минулим
Порівнюючи своє життя з життям мого діда, я бачу великі зміни. Економічні можливості значно зросли. Міста розбудовуються, торгівля процвітає. З’явилися нові можливості для освіти дітей, для культурного розвитку. Ми відчуваємо себе частиною великого європейського світу.
Проте є й тривожні зміни. Після Люблінської унії посилився вплив католицької церкви. Наша православна (“грецька”) віра зазнає утисків. Після Берестейської унії 1596 року ситуація ще більше загострилася. Хоч ми, православні, залишаємося більшістю, але почуваємося в католицькій державі людьми другого сорту. Навколо точаться запеклі суперечки, пишуться полемічні твори. Цей релігійний розбрат отруює душу і вносить неспокій.
Позиція для дебатів:
Отже, відповідаючи на питання «Чи відчував я зміни на краще?», я не можу дати однозначної відповіді. Тому я приєднаюся до групи тих, хто не може дати однозначної відповіді.
- Аргументи “ЗА” (зміни на краще): Зросли економічні можливості, розвиток міст, скасування митних кордонів, поширення освіти та книгодрукування, зміцнення міського самоврядування.
- Аргументи “ПРОТИ” (зміни на гірше): Загострення релігійних суперечностей, утиски православної віри, постійна загроза татарських набігів, що робить торгівлю небезпечною.
Моє життя стало багатшим і цікавішим, але й більш тривожним. Ми здобули нові можливості, але водночас постали перед новими, складними викликами.
Щоб пригадати та узагальнити матеріал теми, виконайте завдання.
1. Пригадайте дати подій та розташуйте їх на лінії часу: а) Берестейська унія; б) Кревська унія; в) Люблінська унія.
Події розташовуються на лінії часу в такій хронологічній послідовності:
- 1385 р. — Кревська унія.
- 1569 р. — Люблінська унія.
- 1596 р. — Берестейська унія.
2. Визначте причини, сутність та наслідки кожної з указаних у попередньому завданні подій для українських теренів, заповнивши таблицю. Чому щодо означення всіх цих подій застосовують термін «унія»?
Термін «унія» походить від латинського слова, що означає “союз” або “об’єднання”. Його використовують для позначення цих трьох подій, оскільки кожна з них була формальною угодою про союз: Кревська і Люблінська — міждержавні, а Берестейська — церковна.
| Причини | Подія та її історична сутність | Наслідки |
|---|---|---|
| Кревська унія (1385 р.) | ||
| Необхідність для Великого князівства Литовського та Польського королівства об’єднати сили для спільної боротьби проти загрози з боку лицарів-хрестоносців | Кревська унія — це династичний союз, укладений через шлюб литовського князя Ягайла Ольгердовича з польською королевою Ядвігою. Унія передбачала приєднання Великого князівства Литовського до Польської держави | Загострення боротьби за владу всередині литовської знаті. Початок тривалого процесу зближення Литви та Польщі. Зрештою, це призвело до ліквідації удільних князівств на українських землях |
| Люблінська унія (1569 р.) | ||
| Для Литви: загроза з боку Московського царства, яке вело війни за українські та білоруські землі (зокрема, Лівонська війна). Для Польщі: прагнення польської шляхти розширити свої землеволодіння на схід. Для української шляхти: сподівання отримати рівні права та привілеї з польською шляхтою | Люблінська унія — об’єднання Польського королівства та Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу — Річ Посполиту. Було створено спільного виборного короля, спільний сейм та єдину зовнішню політику. Більшість українських земель (Волинь, Київщина, Брацлавщина) перейшли під владу Польської Корони | Позитивні: об’єднання більшості українських земель у межах однієї держави. Зрівняння української шляхти в правах із польською. Скасування митних кордонів, що сприяло торгівлі. Негативні: посилення польського землеволодіння та закріпачення селян. Поширення католицизму та початок ополячення (полонізації) української знаті |
| Берестейська унія (1596 р.) | ||
| Прагнення частини вищого православного духівництва зрівнятися у правах з католицьким та позбутися контролю з боку церковних братств. Намагання протистояти впливу новоствореного Московського патріархату. Політика польської влади та католицької церкви, спрямована на поширення свого впливу. | Берестейська церковна унія — утворення греко-католицької (унійної) церкви на церковному соборі в Бересті. Нова церква визнавала верховенство Папи Римського та основні догмати католицизму, але зберігала православні обряди, свята та церковнослов’янську мову богослужінь | Глибокий розкол українського суспільства на прихильників та противників унії. Православна церква опинилася поза законом. Початок гострої боротьби за храми та майно. Сплеск культурного життя, зокрема розвиток полемічної літератури (твори І. Вишенського, Г. та М. Смотрицьких) |
3. Розгляньте картосхему.
- Якими літерами позначено території нових воєводств Речі Посполитої на українських землях після Люблінської унії? Назвіть їх.
- Б — Київське воєводство.
- Ґ — Брацлавське воєводство.
- Е — Волинське воєводство.
- Якими кольорами позначено території Московського царства, Османської імперії та її васалів?
- Територія Московського царства (зокрема, Чернігово-Сіверщина) позначена світло-зеленим кольором.
- Території Османської імперії та її васалів (Кримське ханство, Молдовське князівство) позначені коричнево-бежевим кольором.
- Відповідно до цифр назвіть міста – центри воєводств Речі Посполитої.
Міста, що були центрами воєводств, позначені такими цифрами :
- 1 — Луцьк
- 2 — Київ
- 4 — Львів
- 5 — Кам’янець
- 6 — Брацлав
4. Про що йдеться в уривках з історичних джерел? Дайте історичний коментар описаним подіям за схемою: 1) про яку подію свідчить уривок; 2) коли вона відбулася; 3) хто з відомих історичних постатей брав у ній участь; 4) хто і чому залишив свідчення про неї; 5) яке її значення в перебігові історичних подій.
Уривок А
- Про яку подію свідчить уривок: В уривку йдеться про заснування Львівським Успенським братством школи та друкарні для навчання дітей та друку книг.
- Коли вона відбулася: Львівська братська школа була заснована у 1586 році.
- Хто з відомих історичних постатей брав у ній участь: Ініціаторами та учасниками були члени Львівського Успенського братства, яке складалося з православних міщан.
- Хто і чому залишив свідчення про неї: Це, ймовірно, уривок зі статуту або літопису Львівського братства. Свідчення залишили для того, щоб задокументувати мету своєї діяльності – збереження та розвиток православної віри й української культури через освіту в умовах релігійного та національного тиску.
- Яке її значення в перебігові історичних подій: Заснування школи та друкарні Львівським братством стало визначною подією в українському національно-культурному відродженні. Це був потужний осередок освіти, книговидання та захисту православ’я від полонізації та католицизму. Діяльність Львівського братства стала прикладом для інших братств по всій Україні, що сприяло поширенню освіти та культурному піднесенню.
Уривок Б
- Про яку подію свідчить уривок: Уривок описує труднощі, з якими зіткнувся першодрукар Іван Федоров під час заснування друкарні у Львові, зокрема пошук фінансової підтримки.
- Коли вона відбулася: Події відбувалися приблизно у 1572–1574 роках, коли Іван Федоров працював над виданням своєї першої книги у Львові — «Апостола».
- Хто з відомих історичних постатей брав у ній участь: Центральною постаттю є Іван Федоров (Федорович). Допомогу йому надали прості міщани та невисокого рангу священники, а не багаті та знатні вельможі.
- Хто і чому залишив свідчення про неї: Це уривок з післямови до львівського «Апостола» 1574 року, написаної самим Іваном Федоровим. Він залишив це свідчення, щоб розповісти про свої поневіряння і подякувати простим людям, які підтримали його культурний проєкт, на противагу байдужості заможних.
- Яке її значення в перебігові історичних подій: Ця подія знаменує початок постійного книгодрукування на українських землях. Видання «Апостола» та пізніше «Букваря» у Львові стало величезним кроком для української культури, забезпечивши інструменти для поширення грамотності, освіти та релігійних текстів зрозумілою мовою.
Уривок В
- Про яку подію свідчить уривок: Уривок описує офіційну церемонію в Римі, під час якої двоє православних єпископів склали присягу вірності Папі Римському, що було важливим кроком до укладення церковної унії.
- Коли вона відбулася: Ця подія відбулася наприкінці 1595 року в Римі.
- Хто з відомих історичних постатей брав у ній участь: У церемонії брали участь православні єпископи Іпатій Потій та Кирило Терлецький, а також Папа Римський Климент VIII.
- Хто і чому залишив свідчення про неї: Це, найімовірніше, звіт очевидця, можливо, папського секретаря чи легата. Свідчення було залишене для документації формального акту приєднання руських єпископів до католицької церкви, що було значним релігійним і дипломатичним успіхом для папства.
- Яке її значення в перебігові історичних подій: Ця церемонія була кульмінацією тривалих переговорів і стала безпосереднім кроком до укладення Берестейської унії. Публічна присяга Потія і Терлецького відкрила шлях до офіційного проголошення унії на соборі в Бересті у 1596 році, що призвело до створення греко-католицької (унійної) церкви та спричинило глибокий і тривалий розкол в українському суспільстві.
5. Підготуйте розповідь про князя В.-К. Острозького, використавши пам’ятку для характеристики історичної особистості.
1. Час, країна та історичні умови
Князь Василь-Костянтин Острозький жив у XVI – на початку XVII століття (близько 1526–1608 рр.). Його діяльність розгорталася на українських землях, які на той час входили до складу Великого князівства Литовського, а після Люблінської унії 1569 року — до новоствореної Речі Посполитої.
Це був складний період, позначений:
- Зовнішніми загрозами: Постійні війни з Московським царством, яке прагнуло “зібрати руські землі”, та руйнівні напади татарських орд на українські території.
- Внутрішньополітичною напругою: Укладення Люблінської унії, що посилило вплив польської шляхти та католицької церкви на українських землях.
- Релігійною боротьбою: Поширення ідей Реформації та Контрреформації, що загострило міжконфесійні відносини. Православна церква перебувала у кризі, що спонукало до пошуку шляхів її оновлення, одним з яких стала ідея унії з Римом.
2. Зовнішність, характер та вчинки
Його портрети зображують поважну людину з вольовим обличчям. Він отримав гарну освіту, що дозволяло йому вести складні політичні дебати та листування.
На формування його особистості вплинули походження з найбагатшого князівського роду та виховання в дусі православної традиції. Він був людиною релігійною, але толерантною, цікавився католицькими та протестантськими ідеями.
Вчинки, варті наслідування:
- Меценатство та культурна діяльність: Заснування Острозької академії та друкарні стало відповіддю на культурний тиск. Князь зібрав гурток видатних учених, видав Острозьку Біблію, підтримував школи, зробивши Острог центром української духовності та освіти.
- Захист православ’я: Він став головним оборонцем православної віри, отримавши від короля офіційний титул захисника Руської Церкви.
Вчинки, які можна вважати суперечливими:
- Придушення повстань: Князь жорстоко придушив козацькі повстання під проводом Криштофа Косинського та Северина Наливайка, оскільки вони загрожували його величезним земельним володінням.
- Мінлива позиція щодо унії: Спочатку він підтримав ідею церковної унії і навіть фінансував поїздку єпископів до Рима. Однак, зрозумівши, що унія призведе до підкорення, а не рівноправного об’єднання, він став її рішучим противником.
3. Інтереси якої верстви обстоював
Василь-Костянтин Острозький, будучи наймогутнішим магнатом Речі Посполитої, в першу чергу обстоював інтереси руської (української) православної шляхти. Він прагнув зберегти її політичний вплив, економічну могутність та релігійно-культурну ідентичність в умовах зростаючого польського домінування. Водночас його культурна та релігійна діяльність мала загальнонаціональне значення, адже сприяла збереженню української самобутності загалом.
4. Історичні наслідки діяльності
Діяльність князя мала далекосяжні наслідки:
- Створення культурного центру: Острозька академія та друкарня стали потужним осередком освіти та книговидання, який на десятиліття випередив свій час. Його діяльність історик Михайло Грушевський назвав “першим національним відродженням України”.
- Збереження православ’я: Його рішуча опозиція Берестейській унії дозволила православній церкві, хоч і в ослабленому стані, вистояти та зберегти свою структуру і мільйони вірян.
- Політичний приклад: Він продемонстрував можливість ведення власної, відносно незалежної політики, за що отримав прізвисько “некоронований король Русі”.
5. Загальна оцінка діяльності
Василь-Костянтин Острозький — одна з найвизначніших і водночас найскладніших постатей в історії України. Його діяльність неможливо оцінити однозначно. Як магнат і великий землевласник, він діяв прагматично, захищаючи свої володіння, що іноді йшло врозріз із народними рухами.
Однак його внесок у збереження та розвиток української культури, освіти та православної віри є колосальним. У час, коли українська ідентичність опинилася під загрозою, він використав свої величезні ресурси та вплив для її захисту. Засоби, якими він послуговувався, були різними: від дипломатії та меценатства до політичного тиску та військової сили. Його боротьба за культурні та релігійні права українців заклала фундамент для подальшого національного розвитку.
6. Спираючись на подані ілюстрації, узагальніть досягнення культури на українських землях на початку ранньомодерної доби.
На початку ранньомодерної доби українська культура досягла значних успіхів, що добре видно на поданих ілюстраціях.
Архітектура: Активно будувалися як оборонні споруди, так і світські та церковні будівлі. Зводилися потужні замки-палаци (5), які поєднували захисні функції з комфортом. У містах, зокрема у Львові, поширювався ренесансний стиль, яскравим прикладом якого є вежа Корнякта (4), що стала символом міста.
Книжкове мистецтво: Цей період відзначився появою книгодрукування в Україні завдяки Івану Федорову. Перші друковані книги, як-от «Апостол», прикрашалися гравюрами (3). Водночас продовжувала розвиватися традиція створення рукописних книг, справжнім шедевром яких є Пересопницьке Євангеліє з його вишуканими мініатюрами (2).
Образотворче мистецтво: Під впливом європейського Відродження розвивалася скульптура, зокрема жанр ренесансного надгробка (1), де померлих зображували ніби сплячими. Також наприкінці XVI століття виник світський портретний живопис, що реалістично відтворював образи тогочасних вельмож (6).