§12. Козацтво наприкінці XVI ст.

Назад до змісту

1. Утворення реєстрового козацтва

➡️ Висловіть аргументоване судження про те, як поява реєстрового козацтва вплинула на тогочасне українське суспільство.

Поява реєстрового козацтва сприяла тому, що козацтво поступово виділилося в окремий суспільний стан. Залучені на державну службу козаки, яких вносили до спеціальних списків-реєстрів, отримували значні права та привілеї. Хоча польська влада намагалася таким чином розколоти козаків і контролювати їх, визнаючи лише реєстровців, ця політика не була успішною. З часом реєстрові та нереєстрові козаки сформували єдину організацію — Військо Запорозьке, яке спільно виступало за розширення своїх прав та захищало православну віру. Таким чином, козацтво перетворилося на впливову силу, що показувала іншим українцям приклад боротьби за власні інтереси.

2. Ідентичність і політична культура українського козацтва

➡️ Чи можна стверджувати, що українське козацтво сформувало власну, відмінну від інших верств суспільства ідентичність і політичну культуру? Поясніть свою думку.

Так, українське козацтво сформувало власну, унікальну ідентичність та політичну культуру, що відрізняли його від інших суспільних верств того часу. Їхня ідентичність ґрунтувалася на специфічному способі життя, військовій та соціальній організації, а також на власній системі цінностей, вироблених у небезпечних умовах. Політична культура козаків, що поширювалася як на низове, так і на реєстрове козацтво, характеризувалася схильністю до рішучих дій з позиції сили, особливо коли влада порушувала їхні інтереси. Вони висували урядовцям ультиматуми, піднімали бунти й були рішучими захисниками православ’я. Все це сприяло перетворенню козацтва з міжстанового прошарку на окремий стан.

➡️ Працюємо в парах. Обговоріть і висловіть свою думку щодо засад політичної культури козацтва.

Політична культура козацтва мала кілька ключових засад. По-перше, козаки були переконані, що є лицарською верствою, яка заслуговує на особливі права, свободи й вольності. По-друге, вони були віддані православ’ю («руській вірі») та усвідомлювали свою українську ідентичність, прагнучи їх відстоювати, що особливо проявилося після Берестейської унії. По-третє, козаки бачили у Війську Запорозькому свою політичну організацію, яка мала посісти особливе місце у державі. Нарешті, вони поєднували визнання влади з правом на власне ставлення до її дій — від критики до проявів непокори, якщо ці дії суперечили їхнім інтересам.

3. Причини і початок козацьких повстань (війн) кінця XVI ст.

➡️ Чим були спричинені та як розпочалися козацькі повстання (війни)?

Козацькі повстання кінця XVI століття були спричинені кількома причинами. По-перше, наростало невдоволення козаків через політику Речі Посполитої, яка то збирала їх на війну з Османською імперією, то після укладення миру вимагала залишити Дніпровський Низ і погрожувала їм. Глибинною ж причиною стало зростання кількості козацтва та небажання влади поширити привілеї реєстровців на всіх козаків.

А розпочалося все з особистого конфлікту. Приводом став випадок, коли син князя Острозького відібрав у Криштофа Косинського маєток, наданий королем. Виступ Косинського підтримали козаки, і в 1592 році повстання охопило Київське, Брацлавське та частину Подільського воєводства, де він почав запроваджувати козацькі порядки.

4. Завершення козацьких повстань (війн) кінця XVI ст. і їхнє значення

➡️ Висловіть свою думку щодо уроків і значення козацьких повстань (війн) кінця XVI ст. для влади й українського суспільства.

Козацькі повстання кінця XVI століття стали важливим уроком як для влади Речі Посполитої, так і для українського суспільства.

Для влади це був сигнал, що козацтво є потужною силою, яку не можна ігнорувати. Повстання показали, що нехтування правами козаків і спроби вирішити проблеми силою призводять до масштабних збройних виступів. Хоча після придушення повстань Вальний сейм позбавив реєстровців їхніх прав, це не вирішило проблему, а лише відклало її.

Для українського суспільства ці повстання мали величезне значення. Вони стали першим великим виступом, який очолили козаки, і продемонстрували приклад того, як потрібно відстоювати свої інтереси. Це сприяло “покозаченню” селян і міщан, їх переселенню на південні землі та подальшому формуванню козацтва як окремого стану. Козаки показали, що навіть порушуючи закони, можна боротися за свої права, коли законні шляхи не працюють.

➡️ Працюємо в парах. З універсалу польського короля Жигмунта (Сигізмунда) III до шляхти Брацлавського воєводства про необхідність придушення повстання С. Наливайка (1594 р.)

Обговоріть зміст джерела і дайте відповіді на запитання.

1. Які з наведених фактів свідчать про значне поширення повстання?

Про значне поширення повстання свідчать скарги шляхти з Брацлавського воєводства та “всіх земель руських”. В універсалі сказано, що повстанці, до яких приєдналися й інші люди, нападають на шляхетські маєтки, грабують їх, вбивають шляхту, і навіть беруть в облогу замки та міста, не підкоряючись королівській владі. Король боїться, щоб це “зло пожежею не поширювалося”.

2. Як влада закликала діяти, щоб припинити повстання?

Влада закликала зловити Северина Наливайка та інших “свавільників” і розправитися з ними. Король радив карати бунтівників “відповідно до їхніх «заслуг»”.

Порівняйте райони, охоплені козацькими повстаннями К. Косинського та С. Наливайка

Порівнюючи карти, можна побачити, що повстання під проводом Северина Наливайка охопило значно більшу територію, ніж повстання Криштофа Косинського.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

Значення створення реєстрового козацтва для всієї козацької спільноти.

Створення реєстрового козацтва мало величезне значення для всієї козацької спільноти, оскільки воно юридично оформило козацтво як окремий суспільний стан з власними правами та привілеями. Хоча влада Речі Посполитої намагалася цим кроком розколоти козаків і контролювати їх, визнаючи лише реєстровців, насправді це призвело до протилежного результату. Реєстрові та нереєстрові козаки об’єдналися у Військо Запорозьке, яке спільно боролося за розширення прав для всієї верстви та захищало православ’я, перетворившись на потужну військово-політичну силу.

Козацькі повстання (війни) як відображення переходу козацтва на новий рівень розвитку.

Козацькі повстання кінця XVI століття стали свідченням того, що козацтво перейшло на новий рівень розвитку, перетворившись із неорганізованої групи на впливову силу, здатну вести організовану збройну боротьбу за свої права та ідентичність. Ці виступи були першими великими повстаннями, очоленими козаками, і вони продемонстрували всьому українському суспільству приклад того, як потрібно відстоювати свої інтереси. Це була вже не просто оборона від набігів, а свідома боротьба за політичні та станові права, що свідчить про високий рівень самосвідомості та організації козацької спільноти.

Запитання і завдання

📖 Знаємо і розуміємо

1. Назвіть основні події, пов’язані з процесом утворення реєстрового козацтва.

Процес утворення реєстрового козацтва включав кілька ключових подій. У 1524 році була перша, хоч і невдала, спроба залучити козаків на державну службу за наказом короля Сигізмунда І. У 1572 році за дорученням короля Сигізмунда II Августа 300 козаків були офіційно прийняті на службу та вписані до спеціального списку — реєстру, що започаткувало реєстрове козацтво. Пізніше, у 1578 році, король Стефан Баторій збільшив реєстр до 600 козаків і визначив їхні права та обов’язки, надавши війську назву «Його Королівської Милості Запорозьке Військо». У 1585 році козаки отримали від короля власні клейноди: корогву, бунчук, булаву, печатку та литаври.

2. Як завершилися козацькі повстання (війни) кінця XVI ст.? У чому полягало їхнє значення?

Козацькі повстання кінця XVI століття завершилися поразкою повстанців. У червні 1596 року, після облоги табору в урочищі Солониця, козаки були змушені здатися. Їхніх ватажків, Северина Наливайка та Матвія Шаулу, схопили й згодом стратили у Варшаві. Внаслідок цих подій Вальний сейм Речі Посполитої позбавив реєстрове козацтво його прав і привілеїв.

Значення цих повстань полягало в тому, що вони стали першим великим виступом під проводом козацтва на українських землях. Ці події сприяли “покозаченню” населення та його переселенню на південь, що продовжило формування козацького стану. Козацтво показало українському суспільству приклад того, як необхідно відстоювати свої інтереси, навіть якщо це виходило за межі чинних законів, що стало відповіддю на нехтування їхніми правами з боку влади.

🔍 Застосовуємо і аналізуємо

3. Покажіть на карті атласу події, пов’язані з перебігом козацьких повстань (війн) кінця XVI ст., і вкажіть, що саме відбувалося в цих місцях.

Повстання Криштофа Косинського:

• Маєток Рокитне (Київщина): Конфлікт через цей маєток між Косинським та князями Острозькими став приводом до початку повстання.
• Біла Церква, Переяслав: Жителі цих міст підтримали повстанців і присягнули Косинському, який запроваджував на цих територіях козацькі порядки.
• Селище П’ятка (Житомирщина): Тут у січні 1593 року відбулася вирішальна битва, у якій повстанці зазнали поразки від військ князя Острозького.
• Запорожжя: Після поразки під П’яткою, залишки війська Косинського відступили на Запорожжя.
• Київське, Брацлавське, Подільське воєводства: Території, які були охоплені повстанням.

Повстання Северина Наливайка:

• Придністров’я (Молдавське князівство): Влітку 1594 року загони Наливайка здійснили сюди похід проти османських володінь.
• Східне і Західне Поділля, Київщина, Волинь: Восени 1595 року війська Наливайка заволоділи цими великими територіями.
• Луцьк: Наливайко захопив місто й отримав від жителів значний викуп.
• Білоруські землі (Слуцьк, Могилів): Загони Наливайка здійснили успішний похід на ці землі, захопивши значну здобич.
• Урочище Солониця (поблизу Лубен): У травні-червні 1596 року тут відбулася облога козацького табору військами Речі Посполитої. Повстання було жорстоко придушене.

4. За допомогою додаткових джерел складіть хроніку основних подій козацьких повстань (війн) кінця XVI ст.

• 1591 р. – Початок повстання на чолі з Криштофом Косинським через майновий конфлікт із князями Острозькими.
• 1592 р. – Повстання охоплює Київське, Брацлавське та частково Подільське воєводства. Міста Біла Церква та Переяслав переходять на бік повстанців.
• Січень 1593 р. – Поразка повстанців у битві під П’яткою. Косинський відступає на Запорожжя.
• Літо 1594 р. – Козацький загін на чолі з Северином Наливайком здійснює похід у Молдову проти турків.
• Осінь 1595 р. – Війська Наливайка захоплюють Східне й Західне Поділля, Київщину та Волинь.
• Зима 1595–1596 рр. – Похід Наливайка на білоруські землі, взяття Слуцька та Могильова.
• Лютий 1596 р. – Уряд Речі Посполитої відправляє на придушення повстання коронну армію на чолі з гетьманом Станіславом Жолкевським.
• Квітень 1596 р. – Загони Наливайка об’єднуються біля Білої Церкви із запорожцями на чолі з Григорієм Лободою та Матвієм Шаулою.
• Травень-червень 1596 р. – Облога козацького табору в урочищі Солониця, що завершилася поразкою повстанців та видачею ватажків.
• 11 квітня 1597 р. – Страта Северина Наливайка у Варшаві.

5. Розв’яжіть хронологічну задачу. У селищі Гусятин Тернопільської області, де, імовірно, народився С. Наливайко, встановлено єдиний в Україні пам’ятник цьому історичному діячу. За додатковими джерелами з’ясуйте дату його встановлення. Скільки років розділяє цю дату та заволодіння військами С. Наливайка Східним і Західним Поділлям, Київщиною і Волинню?

Заволодіння військами С. Наливайка Східним і Західним Поділлям, Київщиною і Волинню відбулося восени 1595 року. Пам’ятник було встановлено у 1992 році, тому:

1992-1595 = 397

6. Працюємо в малих групах. Метод «Синтез думок». У січні 1596 р. С. Наливайко звернувся з листом до короля Жигмунта (Сигізмунда) III, де намагався показати себе його вірним підданим, що не чинив шкоди Речі Посполитій, а навпаки, сприяв захисту її земель. Як ви вважаєте, чи був щирим С. Наливайко? Чому? Чого, на вашу думку, він прагнув досягти цим листом?

Навряд чи Северин Наливайко був повністю щирим у своєму листі. Його дії суперечили словам, адже на той момент він уже очолював велике повстання і захопив значні території, що було прямою непокорою владі.

Цей лист був скоріше політичним кроком. Наливайко, спираючись на військову силу, прагнув досягти головної мети повстання — змусити владу визнати права і вольності для всього козацтва, а не лише для невеликої частини реєстровців. Він хотів показати королю, що козаки є організованою силою, яка може бути корисною для захисту держави, але за це вимагає офіційного статусу та розширення своїх станових прав, як це було властиво їхній політичній культурі. Таким чином, він намагався перетворити військові успіхи на політичне визнання для всього козацького стану.

7. Працюємо в парах. Метод «Асоціативна квітка». Доберіть слова-асоціації до теми «Ідентичність і політична культура українського козацтва».

До теми “Ідентичність і політична культура українського козацтва” можна дібрати такі слова-асоціації, спираючись на текст параграфа :

• Рицарство
• Свобода
• Вольності
• Православ’я (“руська віра”)
• Військо Запорозьке
• Непокора
• Сила
• Захист
• Самостійність
• Зброя

✍️ Оцінюємо і створюємо

8. Працюємо разом. Метод «Барометр». Порівняйте та обговоріть свої оцінки значення козацьких повстань (війн) кінця XVI ст. для тогочасної України та їхнє місце в історії нашої держави.

Козацькі повстання кінця XVI століття, хоч і завершилися поразкою, мали величезне значення. Це був перший раз, коли козаки очолили такий великий виступ, щоб захистити свої права. Вони показали всьому українському суспільству, що можна і треба боротися за свої інтереси, навіть якщо влада цього не дозволяє. Ці повстання сприяли тому, що все більше людей (покозачення) йшли на південь, і так формувався козацький стан. В історії України це був важливий крок, який показав, що козацтво стає головною силою у боротьбі за волю.

9. Працюємо в парах. Розіграйте уявні діалоги між представниками різних станів і верств тогочасного українського суспільства, що виявляють різне ставлення до козацьких повстань (війн) кінця XVI ст.

Діалог 1: Два селянина-кріпака

• Іван: Ти чув, Петре? Кажуть, загони Наливайка знову шляхетський маєток спалили. Може, і нам до них втекти? Краще бути вільним козаком, ніж тут спину на пана гнути.
• Петро: Страшно, Іване… Король послав проти них велике військо. Але ти правий, жити так далі неможливо. Козаки — наша єдина надія на волю.

Діалог 2: Польський шляхтич і реєстровий козак

• Шляхтич: Ці розбійники на чолі з Наливайком — справжня кара для Речі Посполитої! Вони палять наші маєтки і підбурюють чернь! Їх треба всіх знищити!
• Реєстровий козак: Пане, але ж влада сама винна. Козаків стає все більше, а визнавати права і давати вольності всім не хочуть. От люди й бунтують, бо не бачать іншого шляху.

Діалог 3: Нереєстровий козак-запорожець і міщанин з Києва

• Козак: Ми б’ємося за “руську віру” нашу, православну, і за те, щоб нас визнали рицарською верствою. Досить шляхті нас зневажати!
• Міщанин: Я розумію вашу боротьбу за віру, але через повстання торгівля зупинилася, скрізь неспокій. Краще б ви домовлялися з королем, а не воювали. Хоча, коли шляхта забирає останнє, то й терпінню приходить кінець.