Назвіть особливості становища населення українських земель, які спричинили розгортання Козацької революції 1648-1657 рр. Якими були цілі Козацької революції?
Жорстке кріпацтво й повернення селян у підданство після «покозачення», утиски та сваволя шляхти й магнатів, релігійний тиск (унія, обмеження православних), соціальна нерівність і зловживання коронних урядовців, а також невдоволення міщан і частини шляхти порядками Речі Посполитої.
Спочатку головною метою було створення козацької автономії в межах Речі Посполитої. Проте після перших перемог цілі змінилися. Богдан Хмельницький проголосив намір «вибити з лядської неволі весь народ руський» і створити незалежну державу на українських землях. Також обговорювалася ідея перетворення Речі Посполитої на державу трьох рівноправних народів, де Русь мала б стати третьою складовою.
📝 Діємо: практичні завдання
Започаткуйте укладання хронологічної таблиці «Події Козацької революції середини XVII ст.». Простежте дії татар як союзників Б. Хмельницького та зробіть висновок про їхню надійність.
| Дата | Подія | Результат | Наслідки |
|---|---|---|---|
| 29 квітня — 16 травня 1648 р. | Битва на Жовтих Водах | Перемога козацько-татарського війська над частиною коронної армії | Піднесення бойового духу повстанців, початок відступу основних сил поляків. |
| 26 травня 1648 р. | Битва під Корсунем | Вщент розгромлено коронне військо, гетьмани М. Потоцький і М. Калиновський потрапили в полон | Повстання охопило всі верстви суспільства, перетворившись на Козацьку революцію. |
| 21—24 вересня 1648 р. | Битва біля с. Пилявці | Перемога повстанців над новим коронним військом | Відкрито шлях на західні українські землі, почався похід на Львів і Замостя. |
| 15-16 серпня 1649 р. | Битва під Зборовом | Королівське військо було оточене, але врятоване через хана Іслама III Ґерая. Він погодився на переговори з королем, ігноруючи козацькі інтереси. | Богдан Хмельницький був змушений почати перемовини з поляками, що привело до укладення договору. |
| 18 серпня 1649 р. | Підписання Зборівського договору | Король визнав автономію Війська Запорозького у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств | Невдоволення селян, які мали повертатись у кріпацтво. Загострення соціальних суперечностей. |
Висновок про надійність татар як союзників: Татари були ненадійними союзниками для Б. Хмельницького. Вони переслідували власні інтереси, які не завжди збігалися з цілями козаків. Наприклад, восени 1648 року, після успішного походу, татари з великою здобиччю просто повернулися до Криму, залишивши Хмельницького без військової підтримки. Найбільш яскраво їхня ненадійність проявилася під Зборовом у 1649 році, коли хан Іслам III Ґерай у вирішальний момент битви перейшов на бік польського короля, щоб не допустити повного розгрому Речі Посполитої та надмірного посилення козаків. Ця зрада змусила Хмельницького піти на невигідні для себе переговори.
Опишіть за схемою перебіг бою під Жовтими Водами. У чому була перевага козаків? Хто виступив їхніми союзниками в бою?
За схемою можна побачити, що військо Стефана Потоцького отаборилося, а війська Богдана Хмельницького та його союзників оточили його. Козацька кіннота та піхота, разом із татарською кіннотою, атакували польський табір з різних боків. Вирішальним моментом став перехід на бік повстанців реєстрових козаків під проводом Филона Джалалія.
Перевага козаків полягала в вдалій тактиці оточення, використанні рельєфу, а також у тому, що на їхній бік перейшли реєстровці, послабивши ворога. Крім того, польське коронне військо було розділене на три частини, і під Жовтими Водами Хмельницький воював лише з авангардом.
Союзниками козаків у цій битві виступили кримські татари, а також повсталі реєстрові козаки.
✨ Факт чи фейк
Опрацюйте додатково розвідку на сайті «Локальна історія» та доберіть аргументи критиків достовірності історичного епізоду. Визначте, на які джерела вони опираються, відстоюючи свою думку.
Сучасні історики вважають двобій Максима Кривоноса з Яремою Вишневецьким під Корсунем фейком, тобто історичною вигадкою.
Аргументи критиків такі:
- Джерела не підтверджують двобій. Історія про поєдинок походить з «Літопису Самійла Величка», написаного аж у 1720-х роках, тобто через багато років після самих подій. Водночас у щоденнику Богуслава Маскевича, який був слугою Вишневецького і безпосереднім свідком сутички під Махнівкою (саме її, а не Корсунську битву, описував Величко), про жоден двобій не згадується.
- Вишневецький не брав участі в Корсунській битві. На час битви під Корсунем у травні 1648 року Ярема Вишневецький перебував на Лівобережжі, тоді як сама битва відбувалася на Правобережжі. Тому він фізично не міг зійтися в поєдинку з Кривоносом. Їхні війська вперше зустрілися в бою лише в кінці липня 1648 року під Костянтиновом, але і там про двобій згадок немає.
- Невідповідність тактики бою. На картині показано, як селяни з косами й сокирами атакують кінноту у відкритому полі. Насправді за свідченням Маскевича, повстанці використовували перевірену козацьку тактику — оборонялися за допомогою рухомого табору з возів, що давало змогу піхоті ефективно протистояти кавалерії.
✨ Свідчать документи
З листа Максима Кривоноса до князя Владислава Заславського
1. Чим мотивує свої дії на Поділлі Максим Кривоніс?
Максим Кривоніс мотивує свої дії жорстокими вчинками князя Яреми Вишневецького. Він пише, що повстанці вже не хотіли воювати, але князь “людей мордував, стинав, на палю садив”, і виявилося, що страчені люди були невинними. Таким чином, дії Кривоноса були відповіддю на звірства супротивника.
2. Зіставте свідчення М. Кривоноса з позицією Я. Вишневецького. Поясніть, чому відрізняються мотиви сторін у діях на Поділлі влітку 1648 р.?
Мотиви відрізняються, тому що Кривоніс бореться за справедливість і захист простого люду, а Вишневецький — за збереження панування свого соціального стану та придушення будь-якого спротиву.
✨ Свідчать документи
З листа Яреми Вишневецького до Адама Киселя
1. Про що свідчить наведена думка князя Яреми Вишневецького?
Думка князя Яреми Вишневецького свідчить про його категоричну і безкомпромісну позицію щодо повстанців. Він називає їх зневажливими словами “гультяйство” і “поганство” та вважає, що їхня перемога є гіршою за смерть для нього і його стану. Це показує, що він не бачив можливості для переговорів і був представником “партії війни”, яка виступала за силове придушення повстання.
2. Як ви вважаєте, чи можна було досягти примирення між ворожими сторонами?
Досягти примирення було майже неможливо. Позиції сторін були надто різними. З одного боку, князь Вишневецький та частина шляхти не хотіли йти на жодні поступки й прагнули жорстоко розправитися з повсталими, яких вважали загрозою для свого існування. З іншого боку, до повстання долучилися тисячі селян, які боролися за волю і не хотіли повертатися у підданство до панів. Будь-яка угода, яка б задовольняла лише козацьку верхівку, ігнорувала інтереси селянства, що робило мир дуже крихким.
📝 Діємо: практичні завдання
За допомогою карти (с. 103) відстежте шлях козацького війська і місця переможних битв початкового періоду війни. Окресліть території, які опинилися під владою Б. Хмельницького.
- Битва під Жовтими Водами (квітень-травень 1648 р.) – перша велика перемога над частиною коронного війська.
- Битва під Корсунем (травень 1648 р.) – розгром основних сил коронного війська.
- Влітку 1648 р. військові дії поширилися на Волинь і Поділля. Відбулася битва під Старокостянтиновом (липень 1648 р.), після якої загони Максима Кривоноса захопили Полонне і Бар.
- Битва під Пилявцями (вересень 1648 р.) – перемога над новим польським військом.
- Після цього козацьке військо рушило на захід, взяло в облогу Львів та підійшло до Замостя, але змушене було повернутися на схід.
Щодо територій, які опинилися під владою Б. Хмельницького, зазначено, що влітку 1648 року козацтво контролювало Київське, Брацлавське, Чернігівське та частину Подільського воєводства.
Виконайте мінідослідження картини як джерела історичної інформації за власним планом. Результати дослідження представте у класі. В’їзд Богдана Хмельницького до Києва (робота Миколи Івасюка, 1912р.)
Це джерело є візуальним, а саме твором мистецтва — історичною картиною. Оскільки художник Микола Івасюк написав її у 1912 році, тобто через багато років після самої події (грудень 1648 року), то це вторинне історичне джерело, яке передає бачення митця, а не є свідченням очевидця.
Визначте, яку інформацію про минуле повідомляє це історичне джерело.
Картина повідомляє про урочистий в’їзд гетьмана Богдана Хмельницького до Києва 23 грудня 1648 року після низки перемог. На полотні ми бачимо:
- Центральну фігуру – Богдана Хмельницького на білому коні, що символізує його роль переможця і визволителя.
- Зустрічаючих – представників вищого православного духовенства (патріарх Паїсій та митрополит Сильвестр Косів, як згадується в тексті), які шанобливо вітають гетьмана.
- Народ – міщани та козаки, які з радістю та поклонами зустрічають своє військо, що підкреслює всенародну підтримку повстання.Художник передає атмосферу тріумфу та єдності, зображуючи Хмельницького як “Мойсея-визволителя” українського народу.
Запропонуйте запитання, які варто поставити для більш ґрунтовного дослідження джерела.
- Наскільки точно художник зобразив одяг козаків, міщан та духовенства XVII століття?
- Чи відповідає архітектура на картині реальному вигляду київських будівель того часу?
- Чому Микола Івасюк вирішив написати цю картину саме в 1912 році? Яку ідею він хотів донести до глядачів?
- Кого ще з історичних осіб, окрім Хмельницького, Паїсія та Косова, міг зобразити художник?
- Як описували в’їзд Хмельницького до Києва тогочасні літописи чи документи, і чи збігаються ці описи із зображенням на картині?
Висловіть припущення, як і де можна довідатися інформацію про джерело за запропонованими вами запитаннями.
- Про історичну відповідність одягу та архітектури можна дізнатися в наукових працях з історії українського костюма та архітектури, а також у музейних експозиціях.
- Про життя і творчість художника Миколи Івасюка та мету створення картини можна прочитати в його біографіях та книгах з історії українського мистецтва.
- Порівняти зображення з історичними реаліями можна, звернувшись до текстів козацьких літописів (наприклад, Літопису Самовидця) або збірок документів з історії Козацької революції.
- Детальну інформацію про саму картину, її історію та місцезнаходження можна знайти в каталогах Національного художнього музею України або на спеціалізованих мистецтвознавчих сайтах.
✨ Поміркуймо!
Поміркуйте, у чому полягала суперечність між роллю селянства у подіях революції та його становищем за Зборівським договором. Висловіть припущення щодо можливих наслідків такого становища.
Суперечність полягала в тому, що селяни були однією з головних рушійних сил революції. Вони масово “покозачувалися”, воювали пліч-о-пліч з козаками проти шляхти, проливали кров і вважали себе вільними людьми, які позбулися панщини. Однак Зборівський договір, який уклала козацька старшина, зовсім не враховував їхніх інтересів. Усі, хто не потрапив до 40-тисячного реєстру, мали повернутися у підданство до своїх панів. Виходить, що селяни воювали за волю, а в результаті миру її знову втратили.
Можливі наслідки такого становища:
- Нові повстання: Селяни, які відчули смак свободи, не захочуть повертатися до кріпацтва. Це могло спричинити нові бунти, але вже не тільки проти шляхти, а й проти козацької старшини, яка їх зрадила.
- Втрата довіри до Хмельницького: Селянство було величезною підтримкою для гетьмана. Така угода могла похитнути його авторитет серед простого народу.
- Ослаблення козацької держави: Внутрішні конфлікти між селянами та козацькою верхівкою робили молоду державу слабшою та вразливішою до ударів Речі Посполитої.
- Недовговічність миру: Оскільки договір не влаштовував ані шляхту, ані більшість повсталого народу, було очевидно, що мир не буде тривалим і війна скоро почнеться знову.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу назвати час і показати на карті місця головних битв 1648-1649 рр.
У 1648 році головні битви відбулися під Жовтими Водами (квітень-травень), під Корсунем (травень) та під Пилявцями (вересень). А в 1649 році ключовими подіями були облога Збаража та битва під Зборовом (серпень). Я можу знайти ці міста на карті.
Можу окреслити головні кроки Б. Хмельницького з підготовки до повстання.
На початку Б. Хмельницький виграв час для збору армії, домовився про союз із кримськими татарами, а також домігся того, що на його бік перейшли реєстрові козаки. Після перших перемог він почав організовувати на захоплених землях полковий устрій, тобто створював основи власної держави.
Можу пояснити як повстання Б. Хмельницького переросло в загальнонаціональну революцію.
Після перших гучних перемог, особливо під Корсунем, повстання підтримали всі верстви населення. Селяни та міщани почали масово “покозачуватися”, до них приєдналася навіть частина української шляхти. Спільним для всіх стало гасло “боротьби за віру”. Через такий великий розмах і участь усього народу повстання перетворилося на Козацьку революцію.
Можу визначити причини та наслідки укладання Зборівського договору.
Причиною укладання договору стала зрада кримського хана Іслама III Ґерая під час битви під Зборовом. Він почав переговори з польським королем за спиною у Хмельницького, і гетьман був змушений також погодитися на перемовини, щоб не втратити союзника.
Наслідками договору були:
- Визнання козацької автономії на території трьох воєводств (Київського, Брацлавського і Чернігівського).
- Встановлення 40-тисячного козацького реєстру.
- Повернення селян, які не увійшли до реєстру, у підданство до шляхти.
- Через це договором були незадоволені і селяни, які втрачали волю, і шляхта, і навіть багато козаків. Це спричинило нові суперечності.
2. Упорядкуйте хронологічну послідовність.
Правильна хронологічна послідовність подій така:
- Битва під Жовтими Водами (квітень — травень 1648 р.)
- Корсунська битва (травень 1648 р.)
- Облога Львова (осінь 1648 р.)
- Зборівський мир (серпень 1649 р.)
Обговорюємо в групі
Обговоріть у групах події початкового етапу Козацької революції у 1648-1649 рр. Визначте успіхи Б. Хмельницького та його прибічників, а також труднощі / суперечності, які ускладнювали боротьбу.
Успіхи Богдана Хмельницького та його прибічників:
- Блискучі військові перемоги. Протягом 1648 року козацьке військо здобуло три великі перемоги: під Жовтими Водами, Корсунем та Пилявцями. Це дозволило розгромити основні сили коронної армії.
- Швидке поширення повстання. Після перших успіхів повстання охопило всі стани суспільства: до козаків масово приєднувались селяни, міщани та навіть частина української шляхти. Воно перетворилося на загальнонаціональну революцію.
- Створення власної держави. На визволених землях (Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства) Хмельницький почав створювати козацьку державу, запроваджуючи полково-сотенний устрій.
- Формування програми державотворення. Під час переговорів у Переяславі в лютому 1649 року Хмельницький виголосив свою мету: “Виб’ю з лядської неволі весь народ руський” та окреслив межі майбутньої держави “по Львів, Холм і Галич”.
- Визнання автономії. Зборівський договір 1649 року, хоч і був вимушеним, офіційно визнавав автономію Війська Запорозького у межах трьох воєводств.
Труднощі та суперечності, що ускладнювали боротьбу:
- Ненадійність союзників. Кримські татари були ненадійними союзниками. Вони не хотіли йти вглиб Речі Посполитої, а під Зборовом хан Іслам III Ґерай взагалі зрадив Хмельницького, домовившись із польським королем за його спиною. Їхньою метою було ослаблення Польщі, а не створення сильної козацької держави.
- Внутрішні суперечності. Головною суперечністю були різні інтереси козацької старшини та селянства. Старшина прагнула отримати шляхетські права та автономію, а селяни боролися за особисту свободу. Зборівський договір, який повертав селян у підданство, загострив цей конфлікт.
- Вороже оточення. Козацька держава була оточена ворогами. Річ Посполита не збиралася миритися з її існуванням, а Велике князівство Литовське вороже ставилося до повстанців та вело проти них бойові дії.
- Економічні проблеми. Війна призвела до спустошення земель, неврожаю та голоду, що викликало нарікання серед населення.
Мислю творчо
4. Як ви знаєте, вирішальну роль у ході битв відіграють полководці. Дізнайтеся більше про діяльність командувачів українських і річпосполитських військ. Підготуйте постер-презентацію про одну з історичних постатей. У роботі зверніть увагу на ролі в подіях Козацької революції.
Богдан Хмельницький — гетьман Війська Запорозького, який очолив повстання, що переросло у велику визвольну війну українського народу. Саме він у січні 1648 року підняв козаків на боротьбу, поклавши початок подіям, що змінили історію України.
Роль у подіях Козацької революції:
Організатор повстання. Хмельницький зумів об’єднати козацтво та селян для боротьби проти Речі Посполитої. Він розумів важливість союзників, тому уклав військову угоду з кримським ханом Ісламом III Ґераєм, що допомогло здобути перші перемоги
Видатний полководець. Під його командуванням козацьке військо здобуло блискучі перемоги у 1648 році:
- Під Жовтими Водами (квітень-травень 1648 р.): Перша велика перемога над частиною коронного війська
- Під Корсунем (травень 1648 р.): Вщент розгромлено польську армію, а її командувачів Миколая Потоцького та Мартина Калиновського взято в полон
- Під Пилявцями (вересень 1648 р.): Перемога над новим військом Речі Посполитої, що відкрила шлях на захід
Будівничий держави. Хмельницький не просто воював, а й створював нову державу — Військо Запорозьке, або Гетьманщину. Він запровадив полково-сотенний устрій, який став основою адміністрації та армії на визволених землях. У лютому 1649 року в Переяславі він оголосив свою мету: «виб’ю з лядської неволі весь народ руський» до Львова, Холма і Галича, що стало програмою побудови незалежної держави
Дипломат. Гетьман вів переговори з різними державами. Він змусив польського короля Яна II Казимира укласти Зборівський договір у серпні 1649 року, який офіційно визнавав автономію козацької держави в межах трьох воєводств: Київського, Брацлавського та Чернігівського. Це був важливий крок до визнання України на міжнародній арені.
Таким чином, Богдан Хмельницький був не лише талановитим військовим лідером, а й політиком, який заклав основи української державності в середині XVII століття.