§12. Козацькі повстання кінця XVI ст.

Назад до змісту

Коли й за яких обставин виникло козацтво?

У XV — на початку XVI ст. на степовому прикордонні (Подніпров’я) як спільнота вояків-уходників, що жили з промислів і захищалися від татарських набігів; користувалися землею за правом «займанщини».

Коли постало реєстрове козацтво і за яких обставин?

У XVI ст., коли король Речі Посполитої почав набирати частину козаків на державну службу до «реєстру», надаючи їм платню й окремі права, щоб використати їх як прикордонну військову силу.

Яке місце в суспільній структурі посідало козацтво?

Окремий військовий стан прикордоння: реєстровці — напівпривілейована королівська служба, нереєстрові — поза офіційним правовим полем, але фактично впливова сила на Подніпров’ї.

Чому виникла потреба боротися за свої права?

• Шляхта й старости вважали прикордонні землі королівськими маєтностями й вимагали виселення або селянських повинностей, що суперечило козацькій «займанщині».
• Держава визнавала права лише реєстрової меншості, тоді як уся козацька спільнота прагнула однакових привілеїв і самоврядного статусу.
• Зі зростанням військової ролі козацтва вони вимагали політичного визнання і захисту своїх вольностей від тиску магнатів та уряду.

ЧИТАЄМО ТА РОЗУМІЄМО

Працюючи з матеріалами параграфа, визначте, довкола яких питань визрівали конфлікти козацтва з Річчю Посполитою та шляхтою. Поміркуйте, чи було можливо їх уникнути.

Довкола яких питань визрівали конфлікти козацтва з Річчю Посполитою та шляхтою?

• Земля: «займанщина» козаків і роздача цих земель у королівські староства магнатам.
• Статус: прагнення загального козацького самоврядування і прав при обмеженні привілеїв лише реєстровими.
• Повинності: вимоги виселення реєстрових із наділів і накладання селянських повинностей на нереєстрових.
• Влада на прикордонні: претензії магнатів-старост керувати прикордонням і фактичне утвердження козацької влади на Подніпров’ї.
• Державна політика: спроби уряду обмежити чисельність і вплив козацтва та тримати його як малу служилу спільноту.

Чи було можливо уникнути цих конфліктів?

• Частково: узаконити козацьке землекористування, розширити реєстр і самоврядування, запровадити автономію на Подніпров’ї як оборонний «щит».
• Повністю — навряд: інтереси магнатів у землях і податках суперечили козацьким вольностям, до того ж бракувало єдності серед самих козаків.

📝 Діємо: практичні завдання

Систематизуйте інформацію §12 в таблиці. Визначте в історії повстань особистісні причини їх початку та причини, які представляли інтереси козацтва як окремого стану.

Повстання під проводом Криштофа Косинського 1591–1593 рр.

Повстання під проводом Семерія (Северина) Наливайка 1594–1596 рр.

Поміркуймо!

Поміркуйте про причини конфліктів між українськими магнатами та козаками, пригадавши попередній матеріал щодо організаторів козацького війська на початках його становлення. Зверніть увагу на роль князя В.-К. Острозького в подіях повстання під проводом К. Косинського.

Чому виникали конфлікти між магнатами та козаками?

• Влада й підпорядкування: магнати прагнули контролю оборони та порядку на Подніпров’ї; козаки фактично встановлювали власне самоврядування.
• Статус і повинності: шляхта намагалася виселяти реєстровців зі спірних наділів і накладати селянські повинності на нереєстрових; козаки вимагали визнання прав для всього стану, а не лише реєстру.

Роль князя В.-К. Острозького в подіях повстання Косинського

• Найвпливовіший магнат регіону, батько білоцерківського старости Януша, через якого стався земельний конфлікт за Рокитну — безпосередній привід до повстання.
• Після поразки під П’яткою змусив Косинського публічно упокоритися, що показало силу магнатського впливу й невтручання королівської влади.
• Його позиція як «господаря прикордоння» уособлювала інтереси шляхти, що входили в суперечність зі зростанням козацьких вольностей.

✨ Думки істориків

Наталя Яковенко, українська історикиня, про відносини уряду Речі Посполитої козацтва

1. Чому влада Речі Посполитої прагнула знищити козацтво?

Козацтво вийшло з-під урядового контролю, діяло самостійно у прикордонні й підривало владу магнатів і корони, тому сейм 1597 р. оголосив його «ворогами держави».

2. Про яку роль козацтва в українському суспільстві говорить історикиня?

Про впливовий прошарок, що пронизав усе українське життя та став важливою військовою силою й захисником краю.

3. Чому, на думку історикині, козаки претендували на особливе становище? Чи згоден?

Їхня незалежність «оплачена кров’ю» і вірною службою королю, тож вони вважали обмеження своїх прав несправедливістю

Погоджуюся — воєнна служба і жертви давали підстави вимагати окремих прав і самоврядування.

Запитання і завдання

Знаю і систематизую нову інформацію

Можу назвати час та провідників козацьких повстань кінця XVI ст.

• Повстання під проводом Криштофа Косинського (1591–1593 рр.).
• Повстання під проводом Семерія Наливайка (1594–1596 рр.).

Можу визначити причини, приводи до повстань, їх результати й наслідки.

• Причини: конфлікти через землю (право «займанщини» проти власності шляхти), прагнення козаків отримати офіційний самоврядний статус та розширити права реєстровців на всіх козаків.
• Приводи: у Косинського — особистий земельний конфлікт з князем Янушем Острозьким; у Наливайка — загострення стосунків з владою після повернення з походу.
• Результати: обидва повстання були придушені, а їхні ватажки загинули.
• Наслідки: козацтво заявило про себе як про вагому силу, здатну боротися за свої права; влада Речі Посполитої посилила політику щодо обмеження козацтва.

Можу пояснити причини поразки козацьких повстань кінця XVI ст.

• недостатність сил і ресурсів для протистояння військам магнатів та уряду.
• відсутність єдності серед самих козаків, що проявилося у зраді старшини під час повстання Наливайка.

Можу схарактеризувати роль в історії повстань представників українських магнатських родів, уряду Речі Посполитої.

Українські магнати (Острозькі, Вишневецькі) виступали головною силою, яка придушувала повстання, захищаючи свої земельні володіння на прикордонні.

Уряд Речі Посполитої спершу не втручався (повстання Косинського), але згодом, побачивши масштаб виступу Наливайка, спрямував коронні війська для його придушення і на сеймі 1597 року оголосив козаків ворогами держави.

2. Упорядкуйте хронологічну послідовність.

1. Перша письмова згадка про українських козаків (1489 р.).
2. Заснування Д. Вишневецьким укріплення на о. Мала Хортиця (1556 р.).
3. Упровадження реєстрового козацтва (1572 р.).
4. Повстання під проводом С. Наливайка (1594–1596 рр.).

Події, що відбувалися в цей час у Європі:

• 1562–1598 рр. — релігійні (гугенотські) війни у Франції.
• 1572 р. — Варфоломіївська ніч у Парижі, масове вбивство гугенотів.
• 1579 р. — Утрехтська унія, що заклала основу незалежної Республіки Об’єднаних провінцій (сучасні Нідерланди).
• 1588 р. — розгром англійцями іспанської «Непереможної армади».

Обговорюємо в групі

3. Перегляньте відео. Зіставте його зміст із матеріалами параграфа — визначте спільне й відмінне в поданій інформації.

Проаналізувавши матеріал параграфа та текст відео, можна виділити спільні та відмінні моменти у подачі інформації.

Спільне:

• Обидва джерела однаково називають провідників повстань (Криштоф Косинський, Северин Наливайко) та їхні хронологічні рамки.
• Причиною повстання Косинського і в параграфі, і у відео вказано земельний конфлікт з князем Острозьким.
• Згадуються ключові битви: під П’яткою для повстання Косинського та облога табору в урочищі Солониця для повстання Наливайка.
• Обидва джерела сходяться на тому, що повстання зазнали поразки, а їхні ватажки загинули.
• І параграф, і відео підкреслюють, що ці повстання продемонстрували козацтво як серйозну силу, що почала боротися за свої права.
• Причиною поразки повстання Наливайка в обох джерелах названо внутрішній розбрат у козацькому таборі.

Відмінне:

• Мотиви повстань: Відео більш чітко представляє повстання Наливайка як боротьбу за станові права козацтва та православну віру (“права русинства”). Параграф же подає це більш стримано, як розширення конфлікту, що почався з походу за здобиччю.
• Ідея козацької держави: У відео прямо сказано, що Наливайко прагнув створити незалежну від Польщі Українську Республіку. В той час як у підручнику це подається як “чутки”, а реальним планом на випадок невдачі називається втеча до Московії.
• Деталі подій: Відео надає більше деталей, наприклад, згадує гетьмана Григорія Лободу як соратника Наливайка, якого пізніше стратили самі козаки. У підручнику згадується Матвій Шаула, але не Лобода.
• Військова тактика: Відео детально розповідає про військову тактику козаків, зокрема про використання табору, його походження від гуситів, та становлення козака як вправного мушкетера. У параграфі лише коротко згадано про будівництво “потужних фортифікаційних споруд”.

Мислю творчо

4. Уявіть себе в ролі королівського хроніста / королівської хроністки Речі Посполитої та напишіть фрагмент уявної історичної хроніки про козацькі повстання під проводом К. Косинського та С. Наливайка. Використовуйте в характеристиках козаків епітети, які, на вашу думку, можуть відображати ставлення до повстанців уряду Речі Посполитої.

В літо 1591 від Різдва Христового, на землях Київських підняв голову зухвалий заколотник Криштоф Косинський. Почавши з майнової суперечки, цей свавільний чоловік зібрав навколо себе ватаги таких самих розбійників і почав чинити грабунки та безлад, захоплюючи міста і зневажаючи законну владу. Та славні князі Острозькі та Вишневецькі швидко поклали край його розбою, розбивши його під П’яткою і покаравши його за непокору.

Але не встигли землі оговтатись, як у 1594 році новий бунтівник, Северин Наливайко, колишній слуга княжий, очолив дикі ватаги голоти. Повернувшись із походу, ці небезпечні люди почали сіяти хаос на Волині та в Білорусі. На їх приборкання було кинуто коронне військо під проводом великого гетьмана Станіслава Жолкевського. Зрештою, оточені біля Лубен і знесилені внутрішнім розбратом, бунтівники видали свого ватажка. Його було справедливо страчено у Варшаві, аби всі вороги держави бачили, яка доля чекає на тих, хто повстає проти влади короля і Речі Посполитої.