§7. Берестейська церковна унія та її наслідки

Назад до змісту

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

1. У чому проявлялася криза української православної церкви в XVI ст.? Чи було, на вашу думку, виникнення ідеї об’єднання православної та католицької церков — унії, пов’язано із цією кризою? Чому?

Сучасний український історик Олександр Бойко пише, що ідея унії знайшла підтримку не лише серед католиків, а й серед православних. Наприклад, палкий прибічник та захисник православ’я Василь-Костянтин Острозький у своєму листі до Папи зазначав: «Нічого не бажаю гарячіше, як єдності, віри і згоди всіх християн». Як ви думаєте, чому?

Криза української православної церкви в XVI столітті проявлялася у кількох аспектах. По-перше, занепадала церковна дисципліна, оскільки вищі церковні ієрархи більше дбали про власне збагачення, ніж про духовні справи. По-друге, серед вірян зростало обурення через неосвіченість нижчого духовенства. Крім того, виникали конфлікти між церковними братствами та ієрархами, яким не подобалося втручання братчиків у церковні справи.

Так, виникнення ідеї унії було безпосередньо пов’язане з цією кризою. Православні єпископи бачили в унії спосіб позбутися контролю з боку братств і отримати такі ж політичні права, якими користувалися католицькі єпископи в Речі Посполитій. Частина української шляхти та магнатів також підтримували унію, сподіваючись, що вона допоможе зупинити переслідування православних, зрівняти їх у правах з поляками та досягти єдності народу.

Такі діячі, як Василь-Костянтин Острозький, підтримували ідею об’єднання церков, тому що прагнули зміцнити позиції свого народу та віри в Речі Посполитій. Вони бачили, що багато православних магнатів і шляхтичів приймали католицтво заради привілеїв та посад. Унія могла стати способом зупинити цей процес, припинити релігійні утиски та зберегти власні традиції, одночасно досягнувши єдності та рівноправ’я з католиками.

2. Сформулюйте до поданої вище карти 5-6 запитань, на які ви шукатимете відповіді на уроці, щоб зрозуміти важливість і суперечливість об’єднання церков для української історії.

1. В яких регіонах українських земель було найбільше поширене православ’я, а де — католицизм?
2. Які православні єпархії, згідно з картою, прийняли Берестейську унію і де вони переважно розташовувалися?
3. Де знаходився центр Київської православної митрополії та в яких великих містах діяли православні церковні братства?
4. Порівняйте розташування центрів католицьких та православних єпископств. Про що це може свідчити?
5. Чому, на вашу думку, Львівська та Перемишльська єпархії, які знаходились в оточенні католицьких центрів, не прийняли унію одразу?
6. Як межа Київської митрополії співвідноситься з кордонами тогочасних держав (Королівства Польського та Великого князівства Литовського)?

1. ЯКИМИ БУЛИ ПРИЧИНИ УКЛАДАННЯ БЕРЕСТЕЙСЬКОЇ УНІЇ

Хто підтримував, а хто заперечував ідею унії? Чому?

Ідею Берестейської унії підтримували та заперечували різні суспільні групи, керуючись власними мотивами.

Прихильники унії:

• Православні єпископи та митрополит Михайло Рогоза. Вони прагнули позбутися опіки православних братств, які втручалися у церковні справи, а також хотіли здобути такі ж політичні права, як і католицькі єпископи в Речі Посполитій.
• Частина православних магнатів і шляхти. Вони сподівалися, що унія допоможе досягти єдності народу, припинить релігійні переслідування та зрівняє православних у правах з католиками.
• Польські можновладці та католицьке духовенство. Вони підтримували унію, оскільки вбачали в ній спосіб прискорити інтеграцію українських і білоруських земель до складу Польщі
• Ініціаторами унії з українського боку були єпископи Гедеон Балабан та Іпатій Потій.

Противники унії:

• Значна частина нижчого православного духовенства та вірян. Вони боялися втратити свої традиції, звичаї та релігійну ідентичність. Також вони не довіряли єпископам, які підтримали унію, вважаючи їхні дії зрадою віри заради власної вигоди.
• Православні братства. Вони виступали за збереження “чистоти” православної віри й були проти будь-яких змін.
• Запорозьке козацтво. Козаки виступили проти об’єднання, захищаючи православ’я.
• Деякі єпархії та міста. Зокрема, проти унії виступили Львівська та Перемишльська єпархії, а також містяни Львова, Києва та інших міст.

ДОСЛІДІТЬ

Визначте й поясніть, користуючись схемою на с. 47, основні причини підтримки ідеї церковної унії частиною православних. Хто і чому виступав проти цієї ідеї?

Прихильники унії та їхні причини:

• Позбавлення від тиску братств: Вище православне духовенство хотіло звільнитися від контролю з боку церковних братств, які активно втручалися у справи церкви.
• Припинення переслідувань за віру: Українська шляхта та духовенство сподівалися, що унія з Римом зупинить утиски православних у Речі Посполитій та зрівняє їх у правах з католиками.
• Збереження обряду і мови: Унія пропонувалася на умовах, що православні збережуть свої традиційні обряди та церковнослов’янську мову богослужінь, що робило її компромісним варіантом.
• Єдність народу: Існувала надія, що церковна єдність допоможе зупинити перехід православної шляхти в католицизм заради посад і привілеїв, і таким чином об’єднати український народ.

Противники унії та їхні причини:

• Нижче духовенство та віряни: Вони боялися втратити свою віру, традиції та звичаї. Багато хто не довіряв єпископам, які підтримали унію, вбачаючи в їхніх діях зраду та гонитву за особистою вигодою.
• Православні братства: Вони виступали за збереження чистоти православної віри і були категорично проти об’єднання з католицькою церквою.
• Запорозьке козацтво: Козаки завжди були захисниками православ’я, тому вони виступили проти унії.

ДОСЛІДІТЬ

Уявіть себе одним з історичних діячів, чиї портрети ви бачите нижче. Від імені кожного з них обговоріть і сформулюйте кілька положень, з якими вони зверталися до вірян і церковної верхівки напередодні унії. Що додало таке перевтілення до вашого розуміння причин унії?

Звернення від імені Михайла Рогози, митрополита Київського

Браття і сестри, всечесні отці! Наша православна церква переживає глибоку кризу. Занепадає дисципліна, а світські братства, не маючи на те права, втручаються у церковні справи, чим підривають авторитет духовенства.

Ми бачимо, як наша шляхта переходить у католицтво заради привілеїв. Унія — це наш шанс зупинити це, зрівнятися в правах із католиками й припинити переслідування нашої віри.

Ми не зраджуємо віру батьків! Ми збережемо наші православні обряди і церковнослов’янську мову. Ми лише визнаємо зверхність Папи Римського, щоб отримати захист і можливість для нашої церкви розвиватися нарівні з католицькою. Це єдиний шлях до порятунку і зміцнення нашої церкви та єдності нашого народу.

Звернення від імені Петра Скарги, єзуїтського проповідника

До вас звертаюся, народи руські! Існує лише одна істинна віра й одна свята Церква — Римсько-католицька. Ваше від’єднання від неї — це трагічна помилка греків, яку час виправити.

Унія — це не просто політичний союз, це ваше повернення до єдиної родини християнських народів під проводом Святішого Отця. Це ваш порятунок і духовне очищення.

Прийнявши унію, ви не лише знайдете істинну віру, але й остаточно інтегруєтесь у велику державу — Річ Посполиту, станете її повноправними синами, що прискорить розвиток ваших земель».

Що додало таке перевтілення до розуміння причин унії?

Таке перевтілення дозволяє зрозуміти, що, хоча обидві сторони підтримували унію, їхні цілі та мотиви були абсолютно різними.

• Для Михайла Рогози та частини православних ієрархів унія була прагматичним кроком, вимушеною мірою для вирішення внутрішньої кризи церкви, захисту від тиску братств та отримання рівних політичних прав із католиками. Вони бачили в цьому спосіб зберегти свою церкву та народ.
• Для Петра Скарги та польської сторони унія була інструментом релігійної та політичної експансії. Їхня мета полягала у поширенні католицизму і поглиненні українських та білоруських земель, утвердженні ідеї про вищість римської церкви.

Ця різниця в цілях і заклала майбутній конфлікт. Українська сторона прагнула рівноправного партнерства, а польська — підпорядкування. Це пояснює, чому унія викликала такий опір і стала причиною розколу в суспільстві.

2. ЯК ВІДБУВАЛИСЯ ЦЕРКОВНІ СОБОРИ В БЕРЕСТІ

ПОМІРКУЙТЕ

Чому замість одного собору відбулося два? Якими були їхні рішення?

Замість одного собору відбулося два, тому що прихильники та противники унії, зібравшись у Бересті в жовтні 1596 року, не змогли дійти згоди навіть щодо спільного засідання, тому почали проводити свої собори окремо.

Рішення цих соборів були протилежними:

• Православний собор повністю відхилив унію.
• Уніатський собор проголосив об’єднання церков. Було створено унійну (греко-католицьку) церкву, яка зберігала православні обряди, мову богослужіння та право духовенства на шлюб, але визнавала зверхність Папи Римського та приймала католицькі догмати.

ДОСЛІДІТЬ

Чим автори документа пояснюють своє бажання об’єднатися з католицькою церквою? На яких умовах вони пропонують це здійснити?

Автори документа, православні українські єпископи, пояснюють своє бажання об’єднатися з католицькою церквою недбалістю патріархів у ставленні до церков та священного закону.

Вони пропонують здійснити об’єднання на таких умовах:

1. Визнання Папи Римського своїм пастирем.
2. Отримання гарантій від короля («господаря і помазанця Божого») щодо надання і захисту «свобод» для єпископів, церков, монастирів та всього духовенства.
3. Король має затвердити та закріпити навічно спеціально прописані статті («артикули»), на яких ґрунтуватиметься унія.

ДОСЛІДІТЬ

Яке враження справляє на вас наведене зображення? Які ідеї, на вашу думку, автор закладає у нього? Чому ви так думаєте?

Зображення справляє враження урочистої та священної події, підкреслюючи духовну вагу унії. Автор закладає ідею божественного благословення цього об’єднання, показуючи Христа, який з небес благословляє учасників собору. Таким чином, Юліан Буцманюк зображує унію не просто як політичну угоду, а як священний акт єднання та примирення.

ДОСЛІДІТЬ

Ознайомтеся з думкою сучасної української історикині Наталі Яковенко із цього приводу. Чи погоджуєтеся ви з нею? Чому?

Я можу погодитись з думкою Наталі Яковенко лише частково. З одного боку, вона має рацію, коли каже, що унія формально не загрожувала православним обрядам, адже їх збереження було однією з умов. Також правильно, що єпископи-уніати шукали в союзі з Римом захисту і зміцнення своїх позицій у католицькій державі.

З іншого боку, важко погодитись, що “православний загал… нічого не втрачав”. Для багатьох вірян та нижчого духовенства сам факт визнання зверхності Папи Римського був зрадою “усталеної старовини” та батьківської віри. Справа не лише в “опорі новизні”, а в глибокому страху втратити свою релігійну ідентичність. У підсумку, замість очікуваної єдності, унія призвела до глибокого розколу, ворожнечі між православними та уніатами, що лише посилило напругу в суспільстві.

ДОСЛІДІТЬ

1. Ознайомтеся з думками істориків щодо Берестейської унії та її наслідків. Які з них є суперечливими (контроверсійними)? Виберіть ті, які ви вважаєте найбільш обґрунтованими, і поясніть свою думку.

Думки істориків щодо Берестейської унії є суперечливими, оскільки вони дають їй абсолютно протилежні оцінки:

• Едуард Вінтер оцінює унію негативно, підкреслюючи її трагізм. Він стверджує, що уніати опинилися в становищі “між двох вогнів”: їх ненавиділи православні за зраду, а поляки-католики не вважали їх повноцінними громадянами, а лише “терпимими”.
• В’ячеслав Липинський та Дмитро Дорошенко оцінюють унію позитивно. Вони вважають, що з часом унія стала вірою народних мас і, що найважливіше, перетворилася на “головний заборол” (щит) української народності проти полонізації, врятувавши Галичину від національної смерті.

На мою думку, найбільш обґрунтованою є думка Едуарда Вінтера, оскільки вона найкраще відображає безпосередні наслідки унії, описані в тексті. Унія одразу викликала глибокий розкол і ворожнечу в суспільстві. Православна церква опинилася поза законом, а її вірян вважали “відступниками”. Водночас, поляки не виконали всіх обіцянок: греко-католицькі єпископи так і не отримали обіцяних місць у сенаті, що підтверджує слова Вінтера про їхнє нерівноправне, “терпиме” становище. Хоча в довгостроковій перспективі, особливо в Галичині, унія справді допомогла зберегти національну ідентичність, як зазначає Дорошенко, але її початковий етап був сповнений трагізму і конфліктів.

2. Події, пов’язані з Берестейською унією, сприяли поширенню в українських землях особливого літературного жанру — полемічної літератури. За бажанням знайдіть у відкритих джерелах інформацію про таку літературу та її авторів і поділіться нею з однокласниками/однокласницями.

Полемічна література — це твори, присвячені релігійним суперечкам, що особливо загострилися після Берестейської унії 1596 року. У цих текстах автори з різних таборів — православного, унійного та католицького — вели гострі дискусії, захищаючи свою віру та критикуючи опонентів.

Основні представники та їхні твори:

• Герасим Смотрицький — перший ректор Острозької академії. Його твір “Ключ царства небесного” (1587) вважається першим друкованим зразком полемічної літератури. У ньому він захищав православ’я від католицьких ідей.
• Петро Скарга — єзуїтський проповідник, палкий прихильник унії. Його книга “Про єдність Церкви Божої під одним Пастирем” (1577) стала одним із головних ідеологічних обґрунтувань унії з боку католиків.
• Іпатій Потій — один з ініціаторів унії, пізніше — унійний митрополит. Він написав твір “Унія”, в якому доводив необхідність об’єднання церков для порятунку українського народу.
• Христофор Філалет — невідомий православний автор (можливо, шляхтич). Його твір “Апокрисис” (“Відповідь”) був написаний у відповідь на твори Скарги і став найвидатнішим твором православної полеміки, де автор захищав права православних.
• Іван Вишенський — чернець з Афону, найвідоміший православний полеміст. У своїх “Посланнях”, написаних яскравою та емоційною мовою, він гостро критикував православних єпископів, які прийняли унію, звинувачуючи їх у зраді віри заради земних благ.
• Мелетій Смотрицький — син Герасима Смотрицького, видатний освітній діяч. Спочатку він був палким захисником православ’я, написавши твір “Тренос” (“Плач”), де оплакував занепад православної церкви. Пізніше він сам перейшов в унію, що викликало великий резонанс.

Ця література мала величезне значення, бо не лише вела богословські дискусії, а й формувала національну свідомість, розвивала українську мову та літературу.

3. ЯК ДІЯЛИ ПЕРШІ МИТРОПОЛИТИ УНІЙНОЇ ЦЕРКВИ

ПОМІРКУЙТЕ

Яку діяльність проводила унійна церква та її очільники на початку її існування? У чому полягала складність її становища?

На початку свого існування унійна церква та її очільники вели діяльність, спрямовану на розбудову нової церковної структури, але зіткнулися зі значними труднощами.

Діяльність перших очільників:

• Митрополит Іпатій Потій (наступник першого унійного митрополита Михайла Рогози) активно займався розбудовою унійної церкви, однак при цьому вдавався до переслідувань православних. Така політика викликала сильну негативну реакцію.
• Його наступник Йосиф Велямин Рутський (1613–1637 рр.) проводив більш помірковану політику. Він намагався досягти порозуміння з православними та впорядкувати церковне життя. За його ініціативи було створено Василіанський орден, який об’єднав унійне чернецтво і займався просвітництвом та місіонерством.

Складність становища унійної церкви:

• Відсутність єдності. Унія призвела до глибокого розколу в українському суспільстві. Вона викликала ворожнечу між уніатами та православними, що посилювало напругу.
• Опір населення. Православна церква опинилася поза законом, але її підтримували братства, містяни Львова та Києва, а також запорозьке козацтво. Львівська та Перемишльська єпархії виступили проти унії.
• Невиконання обіцянок з боку влади. Хоча уніатське духовенство звільнили від податків, а шляхта отримала право претендувати на державні посади, греко-католицькі єпископи так і не отримали обіцяних місць у сенаті.
• Вороже ставлення. Успіхи унії були досить скромними, а діяльність її ієрархів, як-от Іпатія Потія, викликала таку ненависть, що на нього було скоєно збройний напад.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Якими були передумови укладення Берестейської унії?

Передумовами укладення Берестейської унії були криза в православній церкві, занепад дисципліни, неосвіченість частини духовенства та втручання братств у церковні справи. Також православні єпископи хотіли отримати такі ж права, як і католицькі, а частина української шляхти прагнула через унію досягти єдності народу та припинити переслідування православних.

2. Як українська знать ставилася до можливості об’єднання католицької і православної церков?

Ставлення було різним. Частина українських магнатів та шляхти підтримувала ідею об’єднання, бо сподівалася отримати привілеї та посади, а також зрівняти православних у правах з поляками. Водночас багато хто, особливо нижче духовенство та прості віряни, виступали проти, боячись зрадити свою віру та втратити традиції.

3. Коли було укладено Берестейську церковну унію?

Берестейську церковну унію було укладено на церковному соборі в місті Бересті (зараз Брест у Білорусі) у жовтні 1596 року.

4. Якою була позиція Василя-Костянтина Острозького щодо унії? Чому?

Василь-Костянтин Острозький, хоч і був палким захисником православ’я, спочатку підтримував ідею єдності християн. У своєму листі до Папи Римського він писав: «Нічого не бажаю гарячіше, як єдності, віри і згоди всіх християн». Ймовірно, він вбачав у цьому можливість посилити позиції українців у Речі Посполитій. Але врешті князь відмовився прийняти унію, залишаючись вірним православ’ю, і підтримував тих, хто був вірний цій вірі.

5. Як ти вважаєш, чи була церковна унія на той час необхідною? Чи можливо було розв’язати суперечки церковного життя іншим шляхом?

Я вважаю, що унія не була єдиним виходом із ситуації. Причиною моєї думки є те, що це об’єднання призвело не до злагоди, а до ще глибшого розколу в суспільстві та ворожнечі між православними та уніатами. Наприклад, навіть собор у Бересті розділився на два окремі зібрання — православне та уніатське, які ухвалили протилежні рішення. Тому, на мою думку, краще було б реформувати православну церкву зсередини, підвищуючи освіту священників та зміцнюючи її становище, а не йти на об’єднання, яке спричинило стільки конфліктів.

6. Якими були умови Берестейської унії?

Умови Берестейської унії були такими :

• збереження православних обрядів та церковнослов’янської мови богослужінь;
• право одружуватися для нижчого духовенства;
• визнання влади Папи Римського як глави церкви;
• прийняття основних положень (догматів) католицького віровчення.

7. Позитивними чи негативними були її наслідки?

Наслідки унії були суперечливими. З одного боку, вона призвела до глибокого розколу українського суспільства, ворожнечі між православними та уніатами, а православна церква опинилася поза законом. З іншого боку, деякі історики вважають, що унія допомогла зберегти українську народність від полонізації, особливо в Галичині, і згодом греко-католицька церква стала важливою частиною національного життя.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. У протистоянні, яке виникло між православними та уніатами після укладання Берестейської унії, протестантські громади одразу стали допомагати православній церкві. Чим, на твою думку, це було зумовлено? Яких засобів боротьби з католицькою церквою протестанти могли навчити православних?

Протестанти допомагали православним, бо у них був спільний супротивник — католицька церква, яка в той час вела активну політику контрреформації. І православні, і протестанти були релігійними меншинами в Речі Посполитій, тож об’єднували зусилля для захисту своїх прав. Для протестантів підтримка православних була способом послабити католицький вплив.

Протестанти могли навчити православних таким засобам боротьби:

• Ведення полеміки: Вони мали великий досвід у написанні та поширенні полемічної літератури — творів, що критикували католицизм.
• Розвиток освіти: Протестанти активно засновували школи та друкарні для поширення своїх ідей та підвищення освіченості населення, що було необхідно для протистояння освіченим католицьким діячам.
• Політична боротьба: Протестанти вміли організовано відстоювати свої права на сеймах, що могло стати прикладом для православних у їхній боротьбі за рівноправність.

2. Напиши коротке есе (7-8 речень), у якому дай аргументовану оцінку впливу Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні.

Берестейська унія 1596 року мала дуже суперечливі наслідки для України. Найголовнішим результатом стало створення греко-католицької (унійної) церкви, що призвело до глибокого релігійного та суспільного розколу. Православна церква опинилася поза законом, що спричинило ворожнечу і тривале протистояння між вірянами однієї нації. Водночас для частини українців, особливо на західних землях, унія стала способом зберегти свою культуру та східний обряд, захистившись від повної полонізації. Парадоксально, але цей тиск змусив і саму православну церкву шукати шляхи для оновлення та реформ, щоб вистояти у боротьбі. Таким чином, унія, роз’єднавши суспільство, водночас стала поштовхом для розвитку полемічної літератури та активізації церковного життя загалом. Ця подія назавжди змінила релігійну карту України.

Робочий аркуш до § 7

1. Як ставився до ідеї унії автор твору? Поясни свою думку словами джерела. Які верстви населення й чому виступили противниками об’єднання церков?

Автор ставиться до ідеї унії негативно, вважаючи її обманом з боку католиків. Це видно з його слів, що римські вчителі, звеличуючи свою віру, натомість віру грецьку «…перед очима вашими явно топчуть ногами й закликають вас до єдності».

Противниками об’єднання церков виступили нижче духівництво, православні віряни, містяни (особливо Львова та Києва), церковні братства та запорозьке козацтво. Вони боялися втратити свою віру, традиції та звичаї, а також не довіряли єпископам, які підтримали унію, вбачаючи в їхніх діях зраду та корисливість.

2. Який документ уміщено праворуч? Що він закріплював? Чиї печатки й підписи його засвідчили?

Праворуч уміщено Акт Берестейської унії. Цей документ закріплював створення нової, унійної (греко-католицької) церкви шляхом об’єднання православної церкви з католицькою. Він гарантував збереження православних обрядів і церковнослов’янської мови богослужінь, але вимагав визнання зверхності Папи Римського та прийняття католицьких догматів.

Документ засвідчили печатки й підписи православних єпископів, які підтримали унію, на чолі з митрополитом Михайлом Рогозою, а також Іпатієм Потієм та Кирилом Терлецьким.

3. Постав до кожного абзацу джерела по 2 запитання, так щоб не менше третини з них були відкритими. Обговори в парі й коротко запиши відповіді на ці запитання.

4. Порівняй райони поширення православ’я, католицизму й протестантизму на теренах Речі Посполитої. Який висновок можна зробити? Зістав осередки діяльності єзуїтів та міста, де діяли братства, з районами поширення католицизму і православ’я. Який висновок можна зробити? Сформульовані висновки запиши.

Аналізуючи карту, можна зробити висновок, що на теренах Речі Посполитої існував чіткий географічний поділ за віросповіданням. Католицизм був домінуючим на заході (в польських землях), тоді як православ’я переважало на сході (в українських та білоруських землях). Протестантизм не мав суцільної території, а був поширений окремими осередками в різних регіонах.

Зіставлення осередків діяльності показує, що релігійне протистояння було найгострішим у великих містах на межі поширення двох конфесій, таких як Львів, Луцьк. Саме в цих містах одночасно діяли і католицькі центри (єпископства), і православні братства, що свідчить про їхню роль як центрів ідеологічної та культурної боротьби.

5. Уяви, що в тебе з’явилася можливість взяти інтерв’ю в Іпатія Потія. Ти журналіст / журналістка, який / яка є прихильником / прихильницею унії, а твій сусід / сусідка ⸻ противником / противницею. Які б запитання (не менше 5) ви поставили іншому греко-католицькому митрополиту?

Запитання від прихильника унії:

1. Ваше Високопреосвященство, що стало для Вас головним поштовхом до об’єднання з Римом, зважаючи на кризовий стан православної церкви?
2. Які переваги, на Вашу думку, отримає наш народ від унії в культурному та політичному житті, зокрема у зрівнянні прав із католиками?
3. Як Ви плануєте розвивати освіту та книгодрукування в рамках нової церкви, щоб підняти престиж нашого духовенства?
4. Що б Ви відповіли тим, хто називає Вас зрадником віри, і як переконати їх у тому, що унія — це шлях до порятунку, а не до загибелі?
5. Які кроки Ви, як митрополит, вживаєте для того, щоб подолати розкол у суспільстві та досягти справжньої єдності між усіма вірянами?

Запитання від противника унії:

1. Чому Ви вирішили укласти унію таємно від більшості вірян та духовенства, не скликавши собор, де були б представлені всі сторони?
2. Ви обіцяли рівність, але уніатські єпископи так і не отримали місць у сенаті. Чи не вважаєте Ви, що католицька верхівка просто використала Вас?
3. Як Ваша політика переслідування православних та силового насадження унії узгоджується з християнською ідеєю любові та єдності?
4. Чи не здається Вам, що, визнавши зверхність Папи, Ви зрадили віру предків і прирекли наш народ на духовне поневолення Римом?
5. На якій підставі Ви відбираєте церкви та монастирі у православних, які залишаються вірними своїй традиції та не бажають об’єднання?

6. Офіційну назву «греко-католики» вперше запровадила для своїх підданих австрійська імператриця Марія-Терезія наприкінці XVIII ст. Що означає ця назва? Із якими подіями та явищами вона пов’язана?

Назва «греко-католики» означає вірян, які належать до церкви «грецького» (східного, візантійського) обряду, але водночас є «католиками», тобто визнають догмати католицької віри та зверхність Папи Римського.

Ця назва безпосередньо пов’язана з Берестейською унією 1596 року, яка і породила цю церкву. Запровадження терміна імператрицею Марією-Терезією було актом офіційного визнання та впорядкування статусу унійної церкви в Австрійській імперії. Це дозволило чітко відрізнити її вірян як від римо-католиків (латинського обряду), так і від православних, надавши їм окрему, узаконену ідентичність у багатоконфесійній державі.

7. Використовуючи діаграму Венна, порівняй католицьку і греко-католицьку церкви за обрядом, календарем, підпорядкуванням, мовою богослужіння, правом духівництва на шлюб.

Спільне (Католицька та Греко-католицька церкви) (атм де кола перетинаються):

• Підпорядкування: визнають зверхність Папи Римського.
• Догмати: приймають основні положення (догмати) католицької віри.

Відмінне (зліва та справа в колах):

8. Як Іван Франко оцінює діяльність унійної церкви протягом наступних століть? Поясни свою думку положеннями джерела.

Іван Франко оцінює діяльність унійної церкви переважно позитивно, вбачаючи в ній силу, що допомогла зберегти українську національну ідентичність. Він наголошує, що попри певний вплив польської культури («видавало багато польських книжок»), головним є те, що «русини-уніати не зробилися поляками». Франко підкреслює, що вони продовжували «писали по-руськи, не любили поляків і польського панування». Найважливішим є його висновок, що приналежність до унії не заважала, а навпаки, дозволяла бути «українськими патріотами».

9. Розглянь зображення пам’ятників, пов’язаних із Берестейською унією. Які ідеї, на твою думку, вони відображають? Свою точку зору поясни.

Обидва пам’ятники відображають ідею єдності та історичної значущості Берестейської унії для України, але роблять це різними засобами.

Пам’ятний Хрест у Чернівцях символізує увіковічнення пам’яті про унію. Дати “1596-1996” вказують на 400-річчя події, підкреслюючи її тривалий вплив. Форма хреста вказує на релігійну основу, а стилізований тризуб біля підніжжя прямо пов’язує унію з історією української державності. Пам’ятник вшановує унію як важливу віху в національній та духовній історії України.

Вітраж у Вінніпезі передає головну богословську ідею унії — прагнення до єдності. Центральним елементом є цитата з Євангелія «Щоб усі були одно», яка була гаслом об’єднавчого руху. Зображення двох ієрархів, що разом тримають сувій, символізує сам акт примирення та поєднання церков. Цей пам’ятник показує унію як глибоко духовну подію, спрямовану на подолання розколу та відновлення єдності українського народу у вірі.