§65-66. Виховання та освіта Ранньомодерної доби

Назад до змісту

65-66.1. Зміни в європейській освіті Ранньомодерного часу

1. Опишіть зміни, що відбулися у вихованні дітей Раннього Нового часу.

У Ранньомодерний час велику увагу почали приділяти правилам поведінки та етикету, оскільки вважалося, що зовнішній вигляд відображає внутрішню суть людини. Під впливом трактату Еразма Роттердамського «Про виховання дітей» поширилися норми, що забороняли, наприклад, облизувати пальці чи вибирати кращий шматок їжі з тарілки. Також стало популярним уміння вести правильну розмову: робити компліменти, хвалити чужу роботу та применшувати власні досягнення.

2. Назвіть освітні заклади цього періоду.

У цей період існували парафіяльні та міські школи, гімназії, єзуїтські колегіуми, двірцеві школи для знаті та університети.

3. Які предмети вивчали в гімназіях, колегіумах, університетах?

• У гімназіях основою навчання був тривіум, що включав граматику, риторику та логіку, а також вивчали латину й давньогрецьку мову.
• У єзуїтських колегіумах навчання ділилося на два рівні: молодші «класи граматики» та старші «класи риторики», де надавали якісну освіту з акцентом на виховання та релігію.
• В університетах студенти вивчали сім вільних мистецтв: тривіум (граматика, риторика, логіка) та квадріум (арифметика, геометрія, музика, астрономія).

65-66.2. Освіта і виховання в українському ранньомодерному суспільстві

1. Схарактеризуйте навчання в братських школах.

У братських школах поєднували навчання елементарним навичкам, таким як читання, з вивченням “семи вільних наук”. Учні вивчали рідну мову, латину та грецьку. Навчання було платним, але діти з бідних сімей могли навчатися безкоштовно, допомагаючи при школі. Правила шкіл наголошували на рівності всіх учнів незалежно від багатства їхніх родин; місце за партою залежало лише від рівня знань. Після закінчення братської школи випускники часто продовжували освіту в єзуїтських колегіумах.

2. Опишіть систему освіти Гетьманщини.

Система освіти Гетьманщини XVII століття мала досить високий рівень. Початкову освіту здобували у школах при церквах, де викладали дяки та студенти Києво-Могилянської колегії; тут вчили читати, граматиці, арифметиці та співу. Дітей козацької старшини часто навчали вдома, а військовій справі — у січовій школі на Запорожжі. Для здобуття середньої освіти діяли Чернігівський, Харківський та Переяславський колегіуми. У XVIII столітті в українських землях, що входили до складу Російської імперії, почали створювати малі та головні училища для дітей купців, міщан та дворян.

3. Визначте особливості розвитку освіти західноукраїнських земель від середини XVIII ст.

На західноукраїнських землях з першої половини XVII століття школи діяли при василіанських монастирях та греко-католицьких семінаріях за підтримки місцевих магнатів. Освіту можна було здобути в школах католицьких орденів, наприклад, піарів чи єзуїтів, куди приймали й українців. У 1784 році за австрійської влади відновив роботу Львівський університет, де з 1787 по 1809 рік діяв Руський інститут, в якому навчання для греко-католицьких священників велося українською мовою.

65-66.3 Наука і вища школа в українських землях XVI—XVIII століть

Мовою історичного джерела

Із «Порядку шкільного» Львівської братської школи, 1588 р.

1. Поміркуйте, яке значення для розвитку освіти і науки мало заснування школи нового зразка в Острозі.

Заснування Острозької школи мало велике значення, оскільки це був перший вищий навчальний заклад нового типу в Україні, що поєднував греко-слов’янську та латинську освітні традиції. При школі діяли науковий гурток та друкарня, а запровадження вивчення філософії перетворило її на заклад вищої освіти, де, зокрема, підготували до друку переклад Біблії.

2. Чому Києво-Могилянська академія стала центром освітнього та наукового життя в українських землях?

Києво-Могилянська академія стала освітнім і науковим центром завдяки високому рівню навчання, що охоплювало “сім вільних наук”, мови, філософію та богослов’я. Вона була відкрита для представників усіх станів суспільства. Академія випустила багатьох видатних науковців, таких як ботанік Нестор Амбодик-Максимович та епідеміолог Данило Самойлович, а її вихованці відігравали ключову роль у суспільному, церковному та культурному житті України та за її межами.

3. Де та за яких умов виник перший український університет?

Перший університет на українських землях виник у Львові. Це сталося в 1661 році, коли польський король Ян Казимир, виконуючи умови Гадяцьких статей, надав статус університету та титул академії місцевому єзуїтському колегіуму.

Мовою історичного джерела. Києво-Могилянська академія.

Які правила для учнів і для вчителя зазначено в Статуті братської школи? Чи актуальні вони для сучасної освіти?

У Статуті братської школи були такі правила:

• Для учнів: приходити до школи вчасно, починати навчання з молитви. Місце в класі залежало від успіхів у навчанні, а не від багатства родини. Всі учні вважалися рівними.
• Для вчителя: однаково любити й навчати всіх дітей, як багатих, так і бідних сиріт. Вчитель мав контролювати відвідуваність і з’ясовувати причини відсутності учня.

Багато з цих правил є актуальними й для сучасної освіти. Наприклад, ідея рівності всіх учнів та вимога пунктуальності. Обов’язок вчителя однаково ставитися до всіх дітей є ключовим у сучасній школі. Однак правило розсаджувати учнів за рівнем знань сьогодні не практикується, а ранкова молитва є лише в релігійних навчальних закладах.

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___?

• Коли була відкрита перша братська школа у Львові?
• Що таке «тривіум» і «квадривіум», які складали основу навчання?
• Хто заснував Острозьку академію, першу вищу школу нового зразка?
• Де на українських землях діяли єзуїтські колегіуми?
• Звідки ми можемо дізнатися про правила життя у Львівській братській школі?
• Чому єзуїтський колегіум у Львові отримав статус університету?
• Як у братських школах навчали мовам?
• Який результат мало заснування друкарні при Острозькій академії?

2. Визначте основні здобутки освіти та науки на території України.

Основними здобутками освіти і науки в Україні Раннього Нового часу стали:

• створення мережі братських та парафіяльних шкіл, які давали початкову освіту;
• заснування Острозької академії (1576) — першого вищого навчального закладу, що поєднував європейські та візантійські традиції;
• діяльність Києво-Могилянської академії, яка стала центром освіти і науки, відкритим для всіх станів суспільства;
• поява першого на українських землях університету у Львові в 1661 році;
• розвиток наукових знань у галузях медицини, ботаніки, епідеміології завдяки випускникам Києво-Могилянської академії;
• активна видавнича діяльність, зокрема друк Острозької Біблії та навчальної літератури.

3. Складіть перелік діячів української науки Раннього Нового часу.

• Йов Борецький — автор книги «Про виховання дітей».
• Петро Могила — засновник Лаврської школи, з якої постала Києво-Могилянська академія.
• Нестор Амбодик-Максимович — випускник Києво-Могилянської академії, відомий ботанік, хірург та дослідник акушерства.
• Данило Самойлович — дослідник епідеміології, боровся з епідеміями.
• Єфрем Мухін — вивчав травматологію.
• Григорій Сковорода — видатний філософ і поет, навчався в Києво-Могилянській академії.

4. Створіть діаграму Вена «Виховання та освіта Раннього Нового часу в Європі та українських землях».

Відмінне (Європа):

• Від XVIII століття початкова освіта в деяких країнах стає обов’язковою.
• Поширилися гімназії як новий тип навчального закладу.
• Існувала спеціалізація університетів.
• Популярними були праці про етикет та правила поведінки, наприклад, Еразма Роттердамського.

Спільне:

• Основою освіти були «сім вільних мистецтв» (тривіум і квадривіум).
• Існували єзуїтські колегіуми, де надавали якісну середню освіту.
• Велику увагу приділяли вивченню латини та античної літератури.
• Значну роль у викладанні відігравали священники.
• Розвивалася університетська освіта.

Відмінне (Україна):

• Велику роль відігравали православні братства, які засновували школи.
• Острозька академія поєднала греко-слов’янську та латинську освітні традиції.
• Києво-Могилянська академія була доступною для представників усіх суспільних станів.
• Існувала унікальна січова школа на Запоріжжі, де навчали військової майстерності.
• Навчання часто велося кількома мовами: рідною, церковнослов’янською, грецькою, латиною.

5. Вправа «Мапа життя». Укладіть логічну схему життя та діяльності одного з українських діячів науки (на вибір).

Логічна схема життя та діяльності Нестора Амбодика-Максимовича:

• 1744 – народився у селі Веприк на Полтавщині.
• 1757–1768 – навчався у Києво-Могилянській академії.
• 1773 – здобув ступінь доктора медицини у Страсбурзькому університеті.
• 1776 – почав викладати акушерство в госпіталях Санкт-Петербурга.
• 1782 – став першим у Російській імперії професором «повивального мистецтва» (акушерства).
• Наукова діяльність – автор перших в імперії підручників з акушерства, медичних словників, праць з ботаніки та фітотерапії. Засновник російської медичної термінології. Написав працю з геральдики «Емблеми й символи обрані».
• 1812 – помер.

6. Вправа «Власна думка». Чи погоджуєтеся ви з тезою Михайла Грушевського, що Острозька академія – «перше огнище нової освіти, нового шкільництва, нового духовного життя»? Відповідь обґрунтуйте.

Так, я погоджуюся з тезою Михайла Грушевського. Острозька академія справді стала «першим огнищем нової освіти, нового шкільництва, нового духовного життя». Вона була першим вищим навчальним закладом нового зразка в українських землях, де поєднувалися греко-слов’янська та латинська освітні традиції. Запровадження вивчення філософії перетворило її на заклад вищої освіти. При академії діяли науковий гурток та друкарня, де було підготовлено та видано Острозьку Біблію, що стало величезним досягненням для духовного та культурного життя того часу.