§56. «Золота осінь» Гетьманщини — Кирило Розумовський. Скасування гетьманства

Назад до змісту

56.1. Гетьманування Кирила Розумовського

1. Коли та за яких обставин Кирило Розумовський став гетьманом?

Кирила Розумовського обрано гетьманом у січні 1750 року за наказом імператриці Єлизавети Петрівни, яка дозволила козацькій старшині «просити» про нового гетьмана — але лише за умови, що ним стане саме він. Сам Розумовський затверджений на посаді лише через пів року, а до Гетьманщини приїхав на початку 1751 року.

2. Схарактеризуйте основні політичні інтриги навколо К. Розумовського. Чи сприяли вони стабільності Гетьманщини?

Навколо молодого і недосвідченого гетьмана боролися три основні угруповання:

• стара козацька аристократія прагнула повернути давній устрій і реформи, що наближали би державу до обмеженої монархії;
• частина старшини (очолювана В. Туманським) мріяла про спадкову владу Розумовських і проводила реформи в дусі освіченого абсолютизму;
• російські адміністратори (особливо Г. Теплов), контролювали гетьмана, виконуючи інструкції Петербурга.

Політичні інтриги не приносили стабільності, бо влада гетьмана залежала передусім від царського двору, не від козацької громади.

3. Назвіть управлінські заходи гетьмана. Які зміни відбулись у Гетьманщині за часів правління К. Розумовського?

• Реформував судову систему (ввів земські, гродські та підкоморські суди).
• Проводив старшинські з’їзди, готував надання еліті шляхетських прав.
• Відновив призначення полковників без дозволу Петербурга.
• Розбудовував столиці (Батурин, Глухів), планував створення університету.
• Запровадив єдиний однострій і однотипне озброєння в армії.
• Домігся царського указу, що забороняв закріпачення та арешти жителів без згоди гетьмана.

Зміни: стабілізація автономії, втілення європейських адміністративних новинок, розбудова міст, освітніх і наукових закладів. Але у фінансах і самоврядуванні влада Російської імперії поступово наростала, що врешті призвело до скасування гетьманства.

56.2. Скасування Гетьманства

1. Які фактори сприяли ліквідації гетьманства в 1764 році?

Ліквідації гетьманства в 1764 році сприяло кілька факторів. По-перше, російський уряд прагнув усунути українську автономію та повністю інтегрувати її до складу імперії. З цією метою він ще з 1754 року взяв під контроль фінанси Гетьманщини та ліквідував митний кордон. По-друге, позиції гетьмана значно ослабли після смерті імператриці Єлизавети Петрівни, яка його підтримувала. По-третє, нова імператриця Катерина II була прихильницею централізації влади. Її занепокоїло прохання Кирила Розумовського та старшини зробити посаду гетьмана спадковою. Важливу роль також відіграв радник гетьмана Григорій Теплов, який у своїй «Записці про непорядки у Малоросії» доводив імператриці, що гетьманська влада загрожує російському самодержавству.

2. Поміркуйте, чи міг би Кирило Розумовський запобігти звільненню з посади.

Навряд чи Кирило Розумовський міг запобігти своєму звільненню. Доля гетьманства вирішувалася не в Україні, а при імператорському дворі в Петербурзі. Спроба зробити гетьманство спадковим лише прискорила його скасування, оскільки це суперечило політиці Катерини II, спрямованій на ліквідацію автономій. До того ж сама імператриця запропонувала Розумовському добровільно зректися влади в обмін на збереження його маєтків, на що він погодився.

3. Дайте власну оцінку діяльності гетьмана.

Діяльність Кирила Розумовського була неоднозначною. З одного боку, він намагався зміцнити Гетьманщину як автономію та модернізувати її. Він провів судову реформу, намагався реформувати армію, відновив право гетьмана призначати полковників і захищав селян від закріпачення. Розумовський також планував перетворити Батурин на столицю з університетом і скликав старшинські з’їзди для обговорення важливих питань. З іншого боку, він був тісно пов’язаний з російським імператорським двором і часто перебував за межами Гетьманщини. Його влада значною мірою залежала від прихильності монархів.

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___?

• Коли імператриця Єлизавета Петрівна погодилася відновити посаду гетьмана?
• Що планували відкрити в Батурині, який мав стати новою гетьманською столицею?
• Хто доводив Катерині II, що гетьманська влада загрожує російському самодержавству?
• Де у 1763 році Кирило Розумовський скликав велику старшинську раду?
• Звідки ми можемо дізнатися про непорядки в Малоросії з точки зору російської адміністрації?
• Чому Катерина II вирішила скасувати гетьманство?
• Як Кирило Розумовський намагався модернізувати козацьку армію?
• Який результат мала спроба Кирила Розумовського та старшини зробити гетьманство спадковим?

2. Назвіть найуспішніші, на ваш погляд, заходи К. Розумовського.

На мій погляд, найуспішнішими заходами Кирила Розумовського були судова реформа та відновлення права гетьмана самостійно призначати полковників. Судова реформа, що впроваджувала систему земських, гродських та підкоморських судів, впорядкувала судочинство на українських землях за європейським зразком. А можливість призначати полковників без погодження з Петербургом значно посилювала владу гетьмана та автономію Гетьманщини.

3. Створіть таблицю для узагальнення діяльності гетьмана.

4. Дізнайтесь, який вплив на розвиток культури мало гетьманування К. Розумовського.

Гетьманування Кирила Розумовського позитивно вплинуло на розвиток культури та освіти в Гетьманщині. Як президент Петербурзької академії наук, він мав доступ до найкращих наукових ідей та підтримував українців, що обирали наукову кар’єру.

Гетьман планував перетворити Батурин на освітній і культурний центр, де мав постати університет. Хоча цей задум не було реалізовано, сама ідея свідчила про прагнення інтегрувати Гетьманщину в європейський освітній простір.

За його часів також активно розвивалася архітектура. Яскравим прикладом є будівництво палацово-паркового ансамблю в Батурині за проєктом відомого шотландського архітектора Чарльза Камерона, який і сьогодні залишається визначною пам’яткою.

5. Вправа «Мапа життя». Укладіть історичний портрет Кирила Розумовського.

1. Як відбувалося становлення особистості історичного діяча?

1.1. Де і коли він народився?

Кирило Розумовський народився 18 березня 1728 року в селі Лемеші, що належало до Київського полку Гетьманщини, у родині козака Григорія Розума.

1.2. Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?

Він народився у простій козацькій сім’ї. Його життя кардинально змінилося, коли старший брат Олексій, який став фаворитом імператриці Єлизавети, у 1742 році забрав його до Петербурга1. Там Кирило виховувався під наглядом О. Сумарокова та І. Єлагіна. Згодом його відправили на навчання за кордон (до Німеччини, Франції, Італії), де він у 1743–1745 роках навчався у найкращих університетах під керівництвом відомих учених.

1.3. Як формувалися його погляди?

Його погляди сформувалися під впливом європейської освіти та ідей “освіченого абсолютизму”. Після повернення з-за кордону він прагнув перебудувати Гетьманщину за європейським зразком. Також на нього впливали політичні течії серед козацької старшини, зокрема ідеї про встановлення в Україні спадкової гетьманської монархії.

2. Особисті якості й риси характеру.

2.1. Як особисті якості діяча впливали на його діяльність?

Кирило Розумовський мав гарну зовнішність, чудову освіту та приємні манери, що допомогло йому швидко завоювати авторитет при імператорському дворі1. Навіть майбутня імператриця Катерина II відзначала, що він став набагато освіченішим і витриманішим за свого брата1. Ці якості дозволили йому в 18 років очолити Петербурзьку Академію наук, а згодом стати гетьманом.

2.2. Якi з його особистих якостей вам подобаються, а які ні?

Мені подобається його прагнення до освіти, бажання реформувати Україну та зробити її сучасною європейською державою. Не дуже подобається те, що на початку він не хотів їхати з Петербурга керувати Гетьманщиною, адже це була велика відповідальність перед своїм народом.

3. Діяльність історичного діяча.

3.1. Схарактеризуйте основнi справи його життя.

Основними справами його життя було гетьманування в Україні (1750–1764) та керівництво Петербурзькою Академією наук (1746–1798)1. Як гетьман, він провів судову реформу, поділив Гетьманщину на повіти, намагався реформувати військо, планував відкрити університет у Батурині та прагнув отримати право на міжнародні відносини.

3.2. Які успіхи й невдачі були в його справах?

Успіхами можна вважати відновлення гетьманської влади, проведення важливих реформ, які модернізували управління Гетьманщиною, та захист українців від закріпачення. Він також зміцнив своє становище та авторитет як гетьмана, самостійно призначаючи полковників.

Невдачею стала втрата гетьманської булави у 1764 році, коли Катерина II змусила його зректися посади, що призвело до остаточної ліквідації гетьманства. Його мрія про спадкову монархію та університет у Батурині не здійснилася.

3.3. Які верстви населення підтримували його діяльність, а які ні, і чому?

Його діяльність підтримувала козацька старшина, яка й просила імператрицю відновити гетьманство1. Особливо його підтримувала молода старшинська інтелігенція, яка хотіла бачити Україну сучасною монархією. Водночас його плани щодо спадкового гетьманства викликали опір з боку частини шляхетської аристократії. Головним противником його політики став російський уряд на чолі з Катериною II, який прагнув до повної централізації імперії.

3.4. Хто був його друзями, а хто ворогами (противниками), і чому?

Його головним другом і покровителем був старший брат Олексій, а також імператриця Єлизавета Петрівна, завдяки якій він отримав свої високі посади. Головним опонентом стала імператриця Катерина II, оскільки її політика централізації суперечила інтересам Гетьманщини та прагненням Розумовського до автономії.

3.5. Якими були наслідки його діяльності: а) для сучасників; б) для нащадків.

а) для сучасників: Його гетьманування було часом останнього піднесення української державності, реформ та надій. Однак воно завершилося остаточною ліквідацією гетьманства, що стало трагедією для тих, хто прагнув автономії.

б) для нащадків: Кирило Розумовський увійшов в історію як останній гетьман України. Він залишив по собі пам’ять про спробу збудувати сучасну державу. Його нащадки, рід Скоропадських, відіграли важливу роль в історії України у ХХ столітті. На його честь названо вулиці, а збудований ним палац у Батурині є важливою історичною пам’яткою.

3.6. За що людство пам’ятає цю людину?

Людство пам’ятає його як останнього гетьмана Війська Запорізького, визначного державного діяча, реформатора та президента Петербурзької академії наук, який керував нею понад 50 років.

4. Яке ваше особисте ставлення до історичного діяча?

4.1. Які почуття викликає у вас його діяльність?

Його діяльність викликає повагу за прагнення до реформ та спробу зберегти українську державність. Водночас є й почуття смутку, бо його гетьманство стало останнім, а багато його планів так і не були реалізовані через тиск Російської імперії1.

4.2. Як ви ставитеся до засобів і методів його дiяльностi? Обґрунтуйте свою позицію.

Я вважаю, що його методи були прогресивними для того часу. Він намагався реформувати судочинство та армію, дбав про розвиток науки і торгівлі, що було дуже важливо. Використання особистих зв’язків при імператорському дворі було розумним політичним кроком, хоч і ризикованим. Його ідея про спадкове гетьманство, хоч і виглядає як прагнення до особистої влади, була також спробою створити стабільну державу за європейським зразком, що могло б зміцнити Україну.

6. Вправа «Лист у майбутнє». Напишіть від імені останнього козацького гетьмана листа до сучасних українців.

Вітаю вас, нащадки вільних козаків!

Звертаюся до вас із глибини віків я, Кирило Розумовський, останній гетьман України. Моє серце сповнене і радістю, і сумом, коли думаю про шлях, який пройшла наша земля від моїх часів до ваших.

Мені випала честь і важкий тягар очолити Гетьманщину в часи, коли її свобода була крихкою. Я мріяв перетворити Батурин на нову столицю, звести там університет, щоб український розум сяяв нарівні з європейським. Я прагнув впорядкувати суди, зміцнити військо та захистити простий люд від закріпачення. Я хотів, щоб голос старшини був почутий, а права нашої землі — шановані.

Але доля вирішується не лише на полі бою, а й у тиші палацових кабінетів. Внутрішні чвари між старшинськими родами та постійний тиск з боку імперії заважали нашим планам. Моя спроба закріпити гетьманську владу за моїм родом стала помилкою, яка лише прискорила те, чого я боявся найбільше — остаточну втрату нашої автономії. У 1764 році імператорський указ змусив мене скласти булаву.

Тож благаю вас, мої нащадки: цінуйте свою єдність більше за золото, бо ніщо так не руйнує державу, як внутрішній розбрат. Пам’ятайте, що сильна влада та освічений народ — це дві опори, на яких тримається незалежність. Не дозволяйте чужинцям вирішувати вашу долю. Будуйте свою країну, розвивайте науку й культуру, плекайте мову.

Сподіваюся, що ви збудували ту Україну, про яку мріяли покоління до вас.

З вірою у ваше майбутнє,

Кирило Розумовський, гетьман.