54-55.1. Перша Малоросійська колегія. Павло Полуботок
1. Основна мета створення та повноваження Малоросійської колегії
Малоросійська колегія була створена за наказом Петра І у 1722 році замість Малоросійського приказу з метою посилення контролю російської влади над Гетьманщиною. Вона мала вищі повноваження, ніж гетьман, фактично узаконюючи владу офіцерів регулярної російської армії в Україні. Колегія контролювала дії гетьмана та козацької адміністрації, стежила за збором податків і мит, виплачувала платню урядовцям і полкам, збільшувала кількість іноземців в адміністрації, роздавала землі царським урядовцям і шукала нові способи поповнення казни. Тобто її основна мета — посилити імперський контроль над Гетьманщиною, обмежити автономію та ліквідувати козацьку владу.
2. Чому після смерті Івана Скоропадського не дозволено було обрати нового гетьмана
Після смерті Скоропадського у 1722 році російський цар Петро І не дозволив обрати нового гетьмана, натомість створив Малоросійську колегію та Колегію генеральних старшин. Це було зроблено, щоб послабити владу козацької старшини та не допустити відновлення політичної автономії Гетьманщини. Російська влада боялася, що гетьман може посилити українську автономію та спричинити опір, як це було за Івана Мазепи. Тому вона прагнула повністю контролювати українську владу, ліквідувавши право виборів гетьмана і поставивши під контроль усю козацьку адміністрацію.
3. Основна причина арешту представників генеральної старшини (зокрема Павла Полуботка)
Основна причина арешту Павла Полуботка і представників генеральної старшини була їхня спроба відновити козацькі права та автономію Гетьманщини, боротьба проти дій Малоросійської колегії й спротив загарбницькій політиці російської влади. Вони подавали скарги в Петербург і вимагали припинити діяльність Малоросійської колегії, відновити право виборів старшини та гетьмана. Російський цар побачив у цьому загрозу, звинуватив їх у державній зраді й вважав, що Полуботок може піти «шляхом Мазепи». Внаслідок цього їх заарештували, кілька з них загинули від тортур, інших ув’язнили та поставили під постійний контроль у Санкт-Петербурзі.
54-55.2. Гетьманування Данила Апостола
1. Які внутрішньо- та зовнішньополітичні чинники сприяли відновленню гетьманського правління?
Внутрішньополітичні: невдоволення старшини діями Малоросійської колегії, збільшення податкового тиску, зловживання з роздачею земель, прагнення козацької старшини повернути автономію.
Зовнішньополітичні: загострення міжнародної ситуації, підготовка Росії до нової війни з Османською імперією, потреба заручитися підтримкою козацької еліти.
2. Визначте характер російсько-українських відносин за «Рішительними пунктами» 1728 року.
Відносини залишалися підконтрольними імперії: хоча дозволяли обирати гетьмана, затвердження й усунення залишалися за імператором, дії гетьмана наглядав російський резидент, а військом командував російський фельдмаршал. Водночас трохи розширили права старшини й обмежили втручання російських чиновників та полків.
3. Схарактеризуйте гетьманування Данила Апостола.
Гетьман прагнув зміцнити владу, реформував судочинство, розвивав торгівлю, ініціював укладення збірника законів, добився скасування частини заборон і податків, а також обмежив втручання росіян у Гетьманщину. Проте його влада була обмежена контролем з боку імператорської адміністрації.
Машина часу
«Церемонія обрання гетьмана».
1. Коли відбулося обрання гетьмана?
Народ почали скликати напередодні, 31 вересня, а сама церемонія пройшла 1 жовтня, на свято Покрови.
2. Які клейноди було використано в урочистій церемонії? Від імені якого монарха ці клейноди вручали новому гетьманові?
Під час церемонії використовували такі клейноди: срібну військову печать, гетьманську булаву, велику хоругву, значок та бунчук. Клейноди вручали від імені російського імператора (“його імператорська величність”), який дозволив вибори своєю грамотою.
3. Про що свідчить той факт, що перед виборами було зачитано царський дозвіл «малоруському народу» «вільними голосами вибрати гетьмана»?
Цей факт свідчить про те, що Гетьманщина не мала повної самостійності. Вибори гетьмана були не правом, а дозволом, який надавав російський монарх. Це показує, що процес обрання гетьмана контролювався імперською владою.
4. Чи відбувалося голосування?
Так, голосування відбувалося, але не таємним шляхом. Російський міністр Наумов запитав у присутніх, кого вони хочуть бачити гетьманом, і “всі одноголосно вигукнули”, обравши Данила Апостола. Це було відкрите голосування через загальний вигук (акламацію).
5. Представники яких верств населення брали участь в «елекції»?
В “елекції” (виборах) брали участь різні верстви населення: козацька старшина (полковники, сотники), рядові козаки (“чернь”), представники духовенства (архієреї, архімандрити).
Історична розвідка
Чи можливо було уникнути суперечностей між гетьманською та імперською системами влади?
Ні, уникнути суперечностей було практично неможливо. Імперська влада прагнула підпорядкувати Гетьманщину, впроваджувала свої закони, обмежувала автономію, призначала посадовців, утримувала війська. Гетьманська система боролася за збереження самоуправління та своїх традицій. Через подвійне адміністрування, втручання у вибори, розквартирування російських військ і ігнорування прав місцевої старшини конфлікти були неминучі.
54-55.3. Правління гетьманського уряду
1. З якою метою створено «Правління гетьманського уряду»?
Для встановлення повного контролю імперської влади над Гетьманщиною після смерті Данила Апостола, обмеження автономії й самоврядування, підпорядкування управління російським чиновникам і поступової інтеграції української старшини до російського дворянства.
2. За яким принципом формувався склад Правління?
Правління складалося з трьох представників козацької старшини й трьох від російської влади, але вирішальне слово належало імперському резиденту.
3. Обґрунтуйте, чому Павла Полуботка і Данила Апостола можна назвати «свідками старої Гетьманщини». Який зміст вкладаємо в поняття «стара Гетьманщина»?
Полуботок і Апостол були останніми гетьманами, які намагалися відстоювати козацьке самоврядування, права і традиції, тобто ту політичну систему, за якої зберігалася значна автономія Гетьманщини, виборність гетьмана, права і свободи козацтва. «Стара Гетьманщина» — це період автономного козацького устрою із власною адміністрацією, судами, військом, виборними старшинами та традиційними козацькими правами до остаточного обмеження імперською владою.
Перевірте себе
1. Складіть запитання до тексту параграфа:
- Коли відбулося обрання гетьмана Данила Апостола?
- Що означали Рішительні пункти 1728 року для Гетьманщини?
- Хто входив до складу Правління гетьманського уряду?
- Де відбувалося скликання Генеральної військової ради?
- Звідки ми можемо дізнатися про взаємовідносини між гетьманською та імперською системами влади?
- Чому було заборонено обрання нового гетьмана після смерті Івана Скоропадського?
- Як проходила церемонія обрання гетьмана?
- Який результат мало впровадження Малоросійської колегії у Гетьманщині?
2. Назвіть колегіальні органи, створені Російською імперією, для управління Гетьманщиною:
- Малоросійська колегія
- Колегія генеральних старшин
- Правління гетьманського уряду
3. Складіть перелік основних труднощів, із якими зіткнулася козацька старшина у боротьбі за відновлення своїх прав:
- Посилення контролю Російської імперії через створення Малоросійської колегії
- Обмеження автономії та виборів гетьмана
- Постійне перебування російських військ та конфлікти з ними
- Заарештування і репресії проти козацької старшини
- Розподіл земель і роздача їх царським урядовцям
- Порушення традиційного козацького самоврядування
4. Створіть інфографіку про гетьманування Данила Апостола:
Гетьманування Данила Апостола (1727–1734)
Обрання гетьманом:
- Обраний 1 жовтня 1727 року в Глухові після ліквідації Першої Малоросійської колегії.
- Його обрання було дозволено указом Петра II «Рішительні пункти».
Основні напрямки діяльності:
- Судова реформа: Створив комісію для укладання збірника законів «Права, за якими судиться малоросійський народ».
- Упорядкування земельних справ: Ініціював «Генеральне слідство про маєтності» для перевірки та повернення незаконно захоплених земель.
- Розвиток торгівлі: Домігся скасування заборони на вивіз за кордон зерна, воску та інших товарів.
- Відновлення автономії: Частково повернув гетьману право призначати генеральну старшину та полковників.
- Підтримка козацтва: Подав прохання про відновлення Запорізької Січі, що було задоволено вже після його смерті.
Обмеження влади з боку Російської імперії:
- Діяльність гетьмана контролював російський резидент.
- Син Данила Апостола, Петро, перебував у Санкт-Петербурзі як заручник.
- Військом на території Гетьманщини командував російський фельдмаршал.
5. Вправа «Мапа життя». Укладіть історичний портрет Павла Полуботка.
Як відбувалося становлення особистості історичного діяча?
Павло Полуботок народився близько 1660 року на хуторі Ст. Полуботівка в заможній козацькій родині на Чернігівщині. Навчався у Києво-Могилянській академії, зростав у середовищі української старшини, був знайомий із козацькими традиціями, правом, брав активну участь у громадському та військовому житті.
Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?
Зростав під впливом заможної родини зі старшинськими традиціями. Родина мала багато землі та авторитету, важливим були зв’язки з відомими діячами (одружився з племінницею гетьмана Самойловича).
Як формувалися його погляди?
Погляди формувалися під впливом козацького середовища, навчання, традицій служіння Україні. На формування вплинула боротьба за автономію, захист прав старшини, розчарування від дій Московії щодо автономії України.
Особисті якості й риси характеру
Полуботок був упертий, розумний, принциповий, чесний та освічений. Проявив твердість у захисті автономії, був наполегливий у відстоюванні прав козацтва, мав організаторський талант.
Як особисті якості діяча впливали на його діяльність?
Завдяки наполегливості він сміливо відстоював інтереси Гетьманщини навіть перед лицем Петра І, не зрадив ідеалам автономії, був готовий на особисті жертви задля захисту козацьких прав.
Які з його особистих якостей вам подобаються, а які ні?
Подобається принциповість і мужність Полуботка, готовність відстоювати правду до кінця. Не подобається, що інколи ішов на прямий конфлікт, ризикуючи власною свободою і життям.
Діяльність історичного діяча.
Полуботок обіймав високі посади: чернігівський полковник, наказний гетьман. Провів судову реформу для захисту козаків, вимагав скасування Малоросійської колегії, писав петиції до царя, виступав за відновлення виборів гетьмана. Боровся за права України, хоч за це був арештований і помер у в’язниці.
Які успіхи й невдачі були в його справах?
Успіхи: реформував козацьке судочинство, став одним із символів боротьби за автономію, згуртував опозиційну старшину.
Невдачі: не домігся скасування Малоросійської колегії, сам потрапив у немилість російського уряду, загинув, так і не побачивши змін на краще.
Які верстви населення підтримували його діяльність, а які ні, і чому?
Підтримували козацька старшина, козаки і пересічне населення, що прагнули автономії. Не підтримувала частина урядовців, що співпрацювала з імперською владою.
Хто був його друзями, а хто ворогами, і чому?
Друзі — частина генеральної старшини (Апостол, Маркевич), що боролися за права Гетьманщини. Вороги — російський уряд, Малоросійська колегія, чиновники, які виконували імперську політику.
Якими були наслідки його діяльності: а) для сучасників; б) для нащадків.
а) Для сучасників: зміцнив ідею спротиву імперській політиці, став символом відстоювання прав.
б) Для нащадків: залишився символом боротьби за автономію, його постать оспівується як зразок честі й незламності.
За що людство пам’ятає цю людину?
За боротьбу за автономію, рішучість, відвагу, відданість Україні, реформаторську діяльність і трагічну, але гідну смерть.
Яке ваше особисте ставлення до історичного діяча?
Мені імпонує мужність і принциповість Полуботка. Його боротьба за права народу заслуговує на повагу.
Які почуття викликає у вас його діяльність?
Викликає повагу, співчуття через трагічну долю.
Як ви ставитеся до засобів і методів його діяльності? Обґрунтуйте свою позицію.
Вважаю, його дії були виправдані — він діяв у межах закону, використовував законні способи (петиції, реформи), але був готовий до самопожертви заради спільної справи.
6. Вправа «Діаграма Вена». Створіть порівняльну схему діяльності Малоросійської колегії та «Правління гетьманського уряду». Визначте спільні та відмінні риси.
Малоросійська колегія (1722-1727):
- Створена за наказом Петра I і діяла одночасно з формальним існуванням посади гетьмана.
- Її завданням був контроль за гетьманом та козацькою адміністрацією.
- Була ліквідована, щоб дозволити обрання гетьманом Данила Апостола через загострення відносин з Туреччиною.
Спільні риси:
- Обидва органи були колегіальними, тобто складалися з кількох осіб.
- Головною метою їх створення було обмеження та поступова ліквідація української автономії.
- Реальна влада в обох установах належала російським чиновникам та офіцерам.
- Діяльність обох органів викликала спротив козацької старшини.
- Обидві установи були тимчасовими і в результаті скасовані, що призводило до тимчасового відновлення посади гетьмана.
Правління гетьманського уряду (1734-1750):
- Створене указом імператриці Анни Іванівни після смерті Данила Апостола, повністю замінивши посаду гетьмана.
- До складу формально входили троє українських старшин і троє російських представників, але вирішальне слово мав російський резидент.
- Проводило політику інтеграції старшини в російське дворянство, зокрема заохочуючи змішані шлюби.