§30-31. Козацькі повстання 1590-х та 1620–1630-х років

Назад до змісту

Згадайте причини соціальних конфліктів у Європі Нового часу.

Соціальні конфлікти в Європі Нового часу виникали через релігійні розбіжності, як Реформація та Контрреформація, економічні проблеми, включаючи інфляцію від припливу золота, срібла з Америки, та боротьбу селян проти феодальних повинностей. Конфлікти також спричиняли війни між станами.

Згадайте ключові події, пов’язані з утворенням реєстрового козацтва.

Військо реєстрових козаків було створене 1571 року коронним гетьманом Юрієм Язловецьким, що прийняв на коронну службу 300 низових козаків.

Як ви розумієте поняття «магнати»?

Магнати — це великі землевласники та шляхтичі в Речі Посполитій, які володіли значними маєтками та впливали на політику, часто конфліктуючи з козаками через землі.

Як ви розумієте поняття «реєстровці»?

Це козаки, які були офіційно записані на військову службу до уряду Речі Посполитої. За службу вони отримували зарплату, привілеї (наприклад, звільнення від податків), право на землю та самоврядування.

Як ви розумієте поняття «низові козаки»?

Низові козаки — це запорозькі козаки, які жили на Запоріжжі нижче порогів Дніпра, не підпорядковувалися реєстру та вели самостійні походи проти татар і турків.

30-31.1. Причини соціальних конфліктів кінця XVI − першої половини XVII століття на теренах України

Які обмеження для низових козаків закладено сеймовою постановою 1590 року?

Постановою передбачено контроль гетьмана коронного над козаками на Низу і за Порогами. Формується підрозділ під керівництвом шляхтичів, з присягою королю і Речі Посполитій. Заборонено виходити за кордони без дозволу, воювати, нападати на купців і приймати нових без згоди старшого. Реєстр виключає злочинців. У містечках не продають провіант і боєприпаси без дозволу. Місцеві урядники стежать за порядком, ловлять порушників з трофеями й карають. Призначено дозорців для нагляду за сваволю. Заборонено приймати пахолків з коронного війська чи слуг приватних підрозділів.

Чи передбачала влада ймовірність виникнення заворушень?

Так, влада передбачала заворушення, бо постановою введено дозорців для виявлення сваволі серед низових жовнірів і покарання заворушень у містечках. Урядники мають повідомляти про порушення і карати винних, а для вищих урядників передбачено суд.

Мовою історичного джерела

Із Положення сеймової постанови 1590 р. «Порядок з боку низовців і України» (основа козацької реформи 1590-1591 рр.)

1. Визначте, як дії козацтва могли впливати на відносини між Річчю Посполитою та Османською імперією.

Дії козацтва, такі як втручання в справи Молдови та піратство на Чорному морі, безпосередньо торкалися Османської імперії. Це могло призводити до загрози великої війни між Річчю Посполитою та Османською імперією, як майже сталося у 1589—1590 роках. Козацькі походи проти османів, наприклад, морські атаки на турецькі фортеці, посилювали напругу в стосунках. Водночас участь козаків у війнах на боці Речі Посполитої, як у Хотинській битві 1621 року, допомагала стримувати османську агресію.

2. Від чого, на вашу думку, залежало ставлення королівського уряду до козацтва?

Ставлення королівського уряду до козацтва залежало від потреби в їхній військовій допомозі під час війн, наприклад, проти Москви чи Османської імперії. Коли козаки були корисними, уряд надавав привілеї та збільшував реєстр, як у 1617—1618 роках. У мирний час уряд намагався обмежити козаків, проводячи реформи та зменшуючи їхні права, щоб уникнути конфліктів з іншими державами. Також впливали економічні фактори, як брак коштів на утримання козаків після війн.

3. Порівняйте становище реєстрових козаків та низових після ухвалення сеймової постанови 1590 року.

Після ухвалення сеймової постанови 1590 року реєстрові козаки отримували зарплату, привілеї, звільнення від податків, право на землю та самоврядування, з центром у Трахтемирові. Низові козаки, навпаки, не мали офіційного статусу, жили на Запоріжжі за власними законами й часто здійснювали самовільні походи, не підкоряючись владі Речі Посполитої. Реєстровці були під контролем уряду, тоді як низові залишалися незалежними, але без привілеїв.

30-31.2. Козацькі виступи 1591−1596 років

Визначте за картою території, охоплені повстаннями під проводом К. Косинського та С. Наливайка, покажіть місця головних подій.

Повстання під проводом Криштофа Косинського (1591–1593 рр.)

Території: Повстання охопило землі Київського воєводства.

Головні події:

• Битва під П’яткою (1593 р.) – одна з ключових битв повстання.
• Облога Черкас (1593 р.) – під час цієї облоги Криштоф Косинський загинув.

Повстання під проводом Северина Наливайка (1594–1596 рр.)

Території: Це повстання мало значно більший розмах і поширилося на Волинь, Поділля, Київщину.

Головні події:

• Битва в урочищі Гострий Камінь – місце протистояння об’єднаних козацьких загонів з військами Станіслава Жолкевського.
• Битва на Солониці (1596 р.) – вирішальна битва біля Лубен, де козацький табір зазнав поразки.

1. Визначте ключові події соціальних виступів 1590-х років. Нанесіть їх на лінію часу. Зазначте імена очільників повстань.

2. Схарактеризуйте результати козацьких повстань кінця XVI століття.

Повстання кінця XVI століття, хоч і були придушені, мали значні наслідки. Після поразки під П’яткою військо Косинського змогло організовано відійти на Запоріжжя, а магнати, як князь Острозький, зрозуміли силу козаків і надалі намагалися не втручатися в конфлікти з ними.

Повстання Наливайка закінчилося трагічніше: поразкою під Солоницею, різаниною повстанців, що стало першою “великою кров’ю” між козаками та коронною армією, і стратою ватажка у Варшаві. Ці події надовго зробили ім’я Наливайка символом державного злочинця в Речі Посполитій.

Попри поразки, ці повстання продемонстрували, що козацтво перетворилося на вагому військову і соціальну силу, здатну кинути виклик навіть магнатам та урядовим військам. Частина козаків після поразки емігрувала і вступила на службу до іноземних правителів. Уже в 1600 році король офіційно пробачив Війську Запорозькому участь у повстанні, визнаючи його необхідність для майбутніх війн.

3. Дайте власну оцінку соціальним протистоянням, що відбулися на території України, порівнявши їх з відповідними процесами у Європі.

Соціальні протистояння в Україні кінця XVI століття були схожі на конфлікти, що відбувалися в тогочасній Європі. Повстання під проводом Косинського було типовим для Європи виступом дрібного лицарства проти всевладдя магнатів-олігархів. Як і в інших європейських країнах, в Україні формувався новий соціальний стан — козацтво, яке боролося за свої права та привілеї, подібно до того, як це робили інші стани в Європі.

Ці конфлікти не були суто локальними. Козаки брали активну участь у загальноєвропейській політиці, зокрема у 13-річній війні Австрії проти Туреччини, виступаючи як найманці та союзники. Це свідчить про інтеграцію українських земель у європейський політичний та військовий простір. Отже, козацькі повстання були не просто бунтами, а частиною складного процесу становлення нової політичної сили, яка шукала своє місце в соціальній структурі Речі Посполитої та на міжнародній арені.

30-31.3. Козацтво на початку XVII ст.

Простежте маршрути походів козаків суходолом і морем. Із якою Січчю пов’язаний період панування козаків у Чорному морі? Назвіть карту.

Маршрути походів:

• Морські походи: Козацькі чайки виходили з гирла Дніпра в Чорне море і прямували до османських та кримських фортець. На карті видно походи на Кілію (1602), Варну (1606), Стамбул (1615), Синоп (1614), Трапезунд (1614) та Кафу (1616). Також відбувалися битви з турецьким флотом, наприклад, під Кілією та Очаковом.
• Суходольні походи: Карта показує походи на територію Молдови.

Січ та панування на Чорному морі: Період найуспішніших морських походів і панування козаків на Чорному морі пов’язаний із Базавлуцькою Січчю. Саме звідти організовувалися походи, які принесли козакам європейську славу.

Назва карти: Карта має назву «Військові походи українських козаків наприкінці XVI — на початку XVII ст.».

Знайдіть на карті місця військових подій 1618 і 1621 років. Придумайте три запитання до змісту легенди карти. Назвіть карту.

Місця військових подій:

• 1618 рік: Похід козацького війська на чолі з Петром Сагайдачним на Московське царство. Ключовими місцями були Лівни, Єлець, Тула, Коломна, а кінцевою точкою стала облога Москви.
• 1621 рік: Хотинська битва. Основні бойові дії відбувалися під містом Хотин.

Три запитання до змісту легенди карти:

1. Яким умовним знаком позначено підписання Деулінського перемир’я?
2. Як на карті розрізнити рух військ Речі Посполитої та рух військ Османської імперії?
3. Що означає позначка у вигляді двох схрещених шабель біля міста Хотин?

Назва карти: «Військові походи українських козаків наприкінці XVI — на початку XVII ст.».

Український історик, радіоведучий Олександр Алфьоров про Петра Сагайдачного. Прочитайте фрагменти інтерв’ю Олександра Алфьорова для «Радіо Свобода». Доберіть факти з біографії Петра Сагайдачного на підтвердження думок історика.

Думки історика Олександра Алфьорова можна підтвердити конкретними фактами з біографії гетьмана Петра Сагайдачного, які є у наданому тексті.

• «Ім’я перемоги під Хотином»: Вершиною слави Сагайдачного справді стала Хотинська битва 1621 року, де польсько-козацьке військо під його проводом перемогло турецьку армію, розвіявши міф про її непереможність.
• «Перший український керманич, якого визнавав уряд Речі Посполитої»: Перед Хотинською битвою, щоб отримати допомогу козаків, польський уряд погодився на вимоги Сагайдачного, зокрема на визнання влади обраного козаками гетьмана над усією Україною. Раніше, у 1618 році, під час походу на Москву, король також був змушений погодитись на право козаків мати власну адміністрацію та суд.
• «З козаків… сформувалась політична нація»: Сагайдачний впорядкував козацьке військо, підтримував у ньому дисципліну та спрямовував його на боротьбу з османами та кримцями. Він вмів залагоджувати стосунки з Річчю Посполитою, висуваючи політичні вимоги, що свідчить про перетворення козацтва на організовану силу зі своїми інтересами.
• «Козацтво… вийшло на міжнародну політичну арену»: Під проводом Сагайдачного козаки здійснили успішні морські походи на османські фортеці Кафу (1616), Трапезунд і Синоп (1614), та навіть дійшли до Стамбула1. Також козацьке військо брало участь у великих війнах, як-от похід на Москву (1618) та Хотинська війна (1621), що зробило їх вагомим фактором у міжнародних відносинах.
• «Організатор створення підґрунтя… нової української козацької держави»: Вимагаючи та отримуючи від польського уряду права на власний суд, адміністрацію, свободу віри та розширення козацьких територій, Сагайдачний закладав основи для майбутньої автономії та державності.

1. Назвіть найважливіші морські та суходільні походи козаків перших двох десятиліть XVII ст. та визначте їхні наслідки.

У перші два десятиліття XVII століття козаки здійснили низку успішних походів, які принесли їм європейську славу.

Морські походи:

• 1602 р. – розгром турецького флоту під Кілією.
• 1606 р. – здобуття неприступної османської фортеці Варна.
• 1614 р. – штурм фортець Трапезунд і Синоп на іншому березі Чорного моря.
• 1615 р. – похід на Стамбул, де козаки спалили портові споруди.
• 1616 р. – похід на Кафу під проводом Петра Сагайдачного, в результаті якого було спалено османські кораблі та звільнено тисячі невільників.

Суходільні походи:

• 1617–1618 рр. – похід 20-тисячної козацької армії на чолі з Сагайдачним на Московське царство.
• 1621 р. — участь у Хотинській битві проти Османської імперії.

Наслідки походів:

• Морські походи значно підірвали військову міць Османської імперії на Чорному морі.
• Успішний похід на Москву змусив московитів укласти Деулінське перемир’я 1618 року, за яким Річ Посполита повернула собі Чернігівщину та Новгород-Сіверщину.
• Військові успіхи змусили польський уряд іти на поступки козакам: визнавати їхні права на самоврядування, свободу віри та розширювати козацькі території.

2. Схарактеризуйте вплив козацтва і, зокрема, гетьмана П. Сагайдачного на тогочасні міжнародні відносини.

Козацтво під проводом гетьмана Петра Сагайдачного стало важливою військово-політичною силою, що впливала на міжнародні відносини у Східній Європі.

• Протистояння з Османською імперією: Успішні морські походи козаків на турецькі володіння постійно турбували османів і змушували їх тиснути на Річ Посполиту з вимогою приборкати запорожців.
• Вирішальна роль у війнах: Участь козаків у війнах на боці Речі Посполитої часто ставала вирішальною. Перемога у Хотинській битві 1621 року, де Сагайдачний очолював козацьке військо, зупинила наступ Османської імперії на Європу і розвіяла міф про непереможність турецької армії.
• Політичний тиск на Річ Посполиту: Сагайдачний використовував військову міць козаків як інструмент політичного тиску. Перед важливими битвами, як-от Хотинська, він висував польському уряду вимоги щодо розширення козацьких прав, свободи православного віросповідання та визнання гетьманської влади.
• Участь у московській Смуті: Похід на Москву в 1618 році показав, що козацтво є силою, здатною впливати на розв’язання конфліктів між державами, і допоміг Речі Посполитій досягти значних територіальних здобутків.

3. Сформулюйте власну думку про значення діяльності Петра Сагайдачного в посиленні ролі українського козацтва.

Діяльність Петра Сагайдачного мала величезне значення для посилення українського козацтва. Він перетворив його з неорганізованої групи на дисципліновану армію, з якою мусили рахуватися сусідні держави. Завдяки його таланту полководця козаки здобули гучні перемоги, що підняло їхній авторитет на міжнародній арені. Водночас Сагайдачний був і вмілим політиком: він домігся від польського уряду визнання прав і привілеїв для козацтва, захищав православну віру і закладав основи для майбутньої автономії. Саме за його гетьманства козацтво почало усвідомлювати себе як окремий стан із власними політичними інтересами та прагненнями.

30-31.4. Козацькі повстання першої половини ХVІІ ст.

Визначте за легендою карти, які козацькі повстання відбулися у 1620-1630 рр. Покажіть території, охоплені повстаннями та місця ключових подій. Назвіть карту.

Козацькі повстання 1620–1630 рр.: Згідно з легендою карти, у цей період відбулися такі виступи:

• Повстання, що призвело до битви біля Курукового озера у жовтні-листопаді 1625 року.
• Повстання 1630 року під проводом Тараса Федоровича (Трясила).

Території та ключові події:

• Повстання 1625 року: Події розгорталися в районі Курукового озера (нині територія Кременчука).
• Повстання 1630 року: Територія повстання охоплювала Середню Наддніпрянщину. Загони повстанців рухалися з району Запоріжжя на північ, через Черкаси та Корсунь до Переяслава. Саме під Переяславом відбулися ключові події: бій «Тарасова ніч» (20 травня 1630 р.) та підписання Переяславської мирної угоди (29 травня 1630 р.).

Назва карти: «Межа регіону козацьких повстань 20–30-х рр. XVII ст.».

1. Визначте ключові події соціальних виступів першої половини ХVІІ століття. Нанесіть їх на лінію часу. Зазначте імена очільників повстань.

2. Яка подія започаткувала заселення українцями Слобожанщини?

Заселення українцями Слобожанщини започаткувала організована еміграція частини козацьких повстанців на чолі з Яковом Острянином та Дмитром Гунею на територію Московської держави після поразки повстання 1638 року.

3. Порівняйте козацькі повстання кінця ХVІ та першої половини ХVІІ століть. Визначте спільні та відмінні риси.

Спільні риси: обидва періоди повстань були спрямовані проти магнатів та уряду Речі Посполитої, мали соціальний характер, включали боротьбу за козацькі права, використовували тактику таборів і закінчувалися угодами чи поразками.

Відмінні риси: повстання кінця XVI століття (Косинського 1591-1593, Наливайка 1594-1596) були більше приватними конфліктами з магнатами та пов’язаними з війнами проти турків, тоді як у першій половині XVII століття (1625-1638) вони набули рис народних війн, включали союзи з церквою, наступальну стратегію та призвели до еміграції і “Ординації” 1638 року, що обмежила козацькі права

Працюємо разом

Вправа «Порівнюємо». У парах чи групах створіть порівняльну таблицю «Козацькі повстання кінця ХVІ − першої половини ХVІІ століття». Критерії для порівняння визначте самостійно.

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

Коли розпочалося повстання під проводом Криштофа Косинського?

Що стало причиною конфлікту між козаками та магнатами?

Хто очолив повстання 1594-1596 років?

Де відбулася битва під П’яткою?

Звідки ми можемо дізнатися про деталі Куруківської угоди?

Чому козаки втручалися в справи Молдови?

Як козаки вели морські походи проти Османської імперії?

Який результат мав похід Петра Сагайдачного на Москву?

Мої запитання в класі: Яке значення мала Хотинська битва? Чим відрізнялися повстання Косинського від Наливайка?

2. Встановіть основні причини соціальних конфліктів на українських землях у Ранньомодерну добу.

Магнати намагалися змусити козаків виконувати повинності.

Уряд Речі Посполитої проводив реформи, які обмежували козацькі права.

Козаки втручалися в справи Молдови та займалися піратством на Чорному морі.

Відсутність виплат реєстровцям призводила до невдоволення.

Конфлікти з турками та татарами загострювали ситуацію.

3. Складіть перелік діячів козацьких повстань Нового часу. Укладіть короткий історичний портрет одного з них (на вибір).

Перелік діячів: Криштоф Косинський, Северин Наливайко, Григорій Лобода, Петро Сагайдачний, Марко Жмайло, Тарас Федорович (Трясило), Іван Сулима, Павло Бут (Павлюк), Яків Острянин, Дмитро Гуня.

Історичний портрет Северина Наливайка

1. З’ясуйте час і місце народження історичного діяча/діячки; дізнайтеся, як родина і оточення, навчання вплинули на розвиток особистості.

Северин Наливайко народився у квітні 1554 року в Острозі. Батько Дмитро Федорович Санґушко займався кушнірством і загинув від побиття магнатом Калиновським, що спонукало Северина до помсти. Мати Гальшка Острозька переїхала з родиною до старшого брата Дем’яна в Острог, де Северин, ймовірно, навчався і вступив на службу до князя Острозького. Брат Дем’ян був священником і викладачем в Острозькій академії, що вплинуло на формування лицарських якостей і вірності православ’ю. Оточення в приватному війську Острозького розвинуло військові навички Северина.

2. Опишіть особисті якості й риси характеру, переконання і погляди на світ.

Северин Наливайко мав якості відважного воїна, сильного і стрункого чоловіка з вихованим обличчям. Він був лицарем, що не мстився невинним, і поважав козацьку ієрархію. Переконання включали боротьбу за права козаків і православ’я, помсту за кривди. Погляди на світ формувалися як захист бідних від магнатів, з ідеєю незалежного козацького війська.

3. Визначте мету діяльності та засоби досягнення мети.

Мета Северина Наливайка полягала в керівництві повстанням проти Речі Посполитої за права козаків і помсту за батька. Засоби включали організацію військових походів на Молдову, Волинь і Білорусь, пограбування маєтків шляхти, укладання союзів з запорожцями і пропозицію королю плану козацької автономії.

4. З’ясуйте, якими були успіхи і невдачі на шляху до поставленої мети.

Успіхи: розгром татарських загонів, захоплення фортець як Тягин, Ізмаїл, спалення Ясс і Кілії, збирання великого війська до 12 тисяч. Невдачі: поразка в битвах під Солоницею, облога табору, арешт і страта через обезголовлення у Варшаві 11 квітня 1597 року.

5. Визначте однодумців та опонентів особистості; виразником поглядів та інтересів яких соціальних груп вона була.

Однодумці: Григорій Лобода, Матвій Шаула, міщани Брацлава як Роман Тищенко, втікачі і запорожці.

Опоненти: Станіслав Жолкевський, князь Кирик Ружинський, магнати як Калиновський і Терлецький.

Наливайко виражав інтереси козаків, втікачів від панів, бідних міщан і православних груп проти шляхти.

6. З’ясуйте, як змінилися погляди історичного діяча/діячки впродовж життя; чи є свідчення переосмислення пережитого.

Спочатку Наливайко служив Острозькому і боровся проти козаків Косинського, але пізніше приєднався до запорожців і очолив повстання. Зміна поглядів відбулася через помсту за батька і прагнення автономії для козаків, про що свідчить його лист королю з планом. Свідчень переосмислення під час ув’язнення немає, але він витримував катування.

7. Опишіть, як образ діяча/діячки відображено в суспільній пам’яті.

Образ Северина Наливайка відображено як героя визвольної боротьби в народних думах, поемах Тараса Шевченка, романах Івана Ле, Миколи Вінграновського, Ліни Костенко. Йому присвячено пам’ятну монету, марки, вулиці в Україні і пам’ятник у Гусятині.

8. Висловіть обґрунтоване ставлення до історичного діяча/діячки, зокрема до поглядів, засобів і методів діяльності.

Северин Наливайко заслуговує поваги за хоробрість у боротьбі за козацькі права. Його погляди на автономію були справедливими для пригноблених. Методи, як походи і пограбування, були жорстокими, але необхідними проти сильнішого ворога. Він став символом опору, хоч і зазнав поразки.

4. Створіть ментальну мапу «Козацькі повстання кінця ХVІ − першої половини ХVІІ століття».

Центр: Козацькі повстання кінця XVI – першої половини XVII ст.

Гілка 1: Повстання кінця XVI ст.

• Косинського (1591-1593): Приватний конфлікт з Острозькими, битва під П’яткою.
• Наливайка (1594-1596): Союз з австрійцями, поразка під Солоницею.

Гілка 2: Повстання першої половини XVII ст.

• Куруківська війна (1625): Очільник Жмайло, угода з реєстром 6 тис.
• Під Переяславом (1630): Очільник Трясило, “Тарасова ніч”.
• Сулими (1635): Знищення Кодака.
• Бута (1637): Битва під Кумейками.
• Острянина і Гуні (1638): Еміграція до Слобожанщини, Ординація.

Гілка 3: Спільні риси: Боротьба за права, поразки з втратами.

Гілка 4: Відмінні риси: XVI ст. – приватні, XVII ст. – народні з союзами.

4. Створіть ментальну мапу «Козацькі повстання кінця ХVІ − першої половини ХVІІ століття».

5. Вправа «Аналізуємо документи». Створіть діаграму Вена для того, щоб визначити спільні та відмінні риси Куруківської угоди та «Ординації…».

Спільна риса:

• Обидва документи встановлювали чисельність козацького реєстру в 6 тисяч вояків.

Відмінності (Куруківська угода 1625 р.):

• Мала компромісний характер.
• Козацький реєстр збільшувався з 3 до 6 тисяч
• Оголошувалася амністія учасникам повстання
• Зберігала козацьке самоврядування та виборність старшини, за реєстровцями зберігалося право обирати старшого (гетьмана), але його мав затверджувати король чи коронний гетьман Речі Посполитої.

Відмінності («Ординація Війська Запорозького» 1638 р.):

• Козацький реєстр зменшувався до 6 тисяч осіб
• Повністю ліквідовувала виборність старшини та козацький суд
• До реєстру вносили тільки тих козаків, які не брали участі у повстанні
• Посаду гетьмана скасовували, замість нього призначали комісара від уряду
• Значно обмежувала права реєстровців і забороняла міщанам та селянам вступати до козацтва

6. Вправа «Займи позицію». Чи погоджуєтесь ви з думкою українського історика Дмитра Вирського, який характеризує ХVІІ століття як «залізне»? Обґрунтуйте свою позицію.

Так, я погоджуюся з думкою, що XVII століття було «залізним». Цей період на українських землях був насичений майже безперервними війнами та збройними конфліктами. Повстання 1620-1630-х років були надзвичайно кривавими, і в них використовувалися найновіші військові технології того часу. Козаки постійно воювали не лише в межах Речі Посполитої, а й брали участь у походах на Московське царство, втручалися у справи Молдови та вели морські війни проти Османської імперії. Усе це свідчить про те, що зброя і військова сила відігравали ключову роль у житті суспільства, тому характеристика століття як «залізного» є цілком обґрунтованою.