§29. Соціальні конфлікти Раннього Нового часу

Назад до змісту

Причини соціальних конфліктів «Великої кризи»

Причинами соціальних конфліктів були криза католицької віри та зловживання духовенства, як-от торгівля індульгенціями. Також до цього призвели важкі економічні умови, голод, епідемія чуми (“Чорна смерть”) та постійні війни, що викликали невдоволення селян та міщан .

Основні результати Жакерії, повстання Вота Тайлера, гуситських воєн

— Жакерія: повстання було жорстоко придушене, але воно продемонструвало глибокі соціальні суперечності у Франції та змусило феодалів зважати на настрої селян.

— Повстання Вота Тайлера: поразка повстанців, часткові поступки англійської влади.

— Гуситські війни: Ці війни призвели до визнання гуситської церкви в Чехії (хоч і в компромісній формі), що стало першим випадком успішного спротиву авторитету католицької церкви. Водночас війни спустошили чеські землі.

Поняття «протестантизм»

— Одна з основних течій християнства, що виникла внаслідок протесту проти католицької церкви, за ідеї Реформації.

Поняття «селянська війна»

— Масове збройне повстання селян проти феодального гніту, податків і соціальної несправедливості.

Вислів «чия влада – того й віра»

— Віру населення визначає правитель держави; кожен підданий повинен сповідувати релігію свого володаря.

29.1. Селянська війна в німецьких землях. Аугсбурзький мир

Мовою історичного джерела

Які вимоги висували учасники конфлікту?

• Право всією громадою обирати й усувати священника.
• Давати справедливу зернову десятину лише тому священнику, який звіщає правильне слово Боже, і щоб десятину збирали церковні старости.
• Вимога особистої свободи, скасування кріпацтва («Христос звільнив усіх нас»).
• Повернення лісів у користування громади.
• Зменшення або скасування панщини, бо вона щодня зростає.
• Повернення громадських лугів і ріллі для спільного користування.

Чи всі вони мали релігійний характер?

Ні, не всі вимоги мали релігійний характер. Деякі стосувалися церковних питань (обрання священника, десятину), але більшість вимог були соціальними й економічними — свобода селян, скасування панщини, повернення лісів і земель громаді.

Чи пов’язані ці вимоги з ідеями Реформації?

Так, частина вимог пов’язана з ідеями Реформації. Наприклад, вимоги щодо обрання священника громадою, справедливої десятини, а також посилання на Біблію й рівність усіх людей перед Богом відображають вплив реформаційних ідей. Проте соціальні та економічні вимоги (про свободу, землю, ліси) виходили за межі суто релігійних питань і відображали прагнення до загальної справедливості та змін у суспільстві.

1. Визначте причини, особливості та результати Селянської війни.

• Причини: Поширення ідей Реформації, зокрема закликів Томаса Мюнцера до встановлення «царства Божого на землі» без гніту знаті й духовенства, а також постійне зростання податків і повинностей для селян.
• Особливості: Війна охопила значні території німецьких земель, зокрема Швабію, Франконію, Тюрингію та Саксонію. Повстанці не мали єдиної мети: одні хотіли захопити владу, інші — підкоритися імператору для захисту від свавілля місцевих князів. Це призводило до роз’єднаності в їхніх лавах.
• Результати: Повстання було жорстоко придушене військами німецьких князів. Один з головних лідерів, Томас Мюнцер, був схоплений і страчений після поразки у битві біля міста Франкенгаузена в 1525 році. Поразка селян не принесла миру, а призвела до нових конфліктів, цього разу між князями-протестантами та імператором.

2. Чому прибічників Реформації назвали протестантами?

Прибічників Реформації назвали протестантами після того, як у відповідь на заборону імператора Карла V конфісковувати церковне майно, 5 князівств і 14 міст подали письмовий протест. Цей документ увійшов в історію як Шпаєрська протестація.

3. Схарактеризуйте результати укладення Аугсбурзького релігійного миру.

Аугсбурзький релігійний мир 1555 року мав такі основні результати:

• Католицтво та лютеранство були визнані рівноправними релігіями в межах Священної Римської імперії.
• Був закріплений принцип «чия влада – того й віра», що дозволяв світському правителю (князю) самому визначати релігію для своїх підданих.
• Мешканці, незгодні з релігією свого правителя, отримали право переселитися на інші землі.
• Угода не сприяла політичному об’єднанню німецьких земель, закріпивши їхню релігійну роздробленість.

Історична розвідка

Ознайомтеся із думками дослідника. Поміркуйте, як змінила Реформація спосіб життя європейців Нового часу.

Реформація суттєво змінила спосіб життя європейців, вплинувши на освіту, економіку та духовну сферу.

• В освіті: Реформатори прагнули зробити освіту доступною для всіх, а не лише для знаті та духовенства. Вони вважали, що хороші християни мають бути освіченими. Також змінився підхід до навчання: вчителі почали враховувати індивідуальні здібності учнів.
• В економіці: Змінилося ставлення до праці. Якщо раніше католицька церква з повагою ставилася переважно до праці на землі та чернечого життя, то реформатори, зокрема Мартін Лютер, проголосили, що будь-яка робота є почесним «покликанням» від Бога.
• У духовному житті: Реформація виступила проти церковних практик, які вже не відповідали потребам суспільства. Це сприяло розвитку книгодрукування та поширенню нових ідей.

29.2. Релігійні виступи в Англії та війни у Франції

1. Хто такі пуритани? Чи вдалося їм відстояти свої права в Англії?

Пуританами називали прихильників кальвінізму в Англії, які були незадоволені «обережною» Реформацією і виступали за «очищення» англіканської церкви від залишків католицизму. Їм не вдалося відстояти свої права, оскільки королівська влада почала їх переслідувати. Через це частина пуритан переселилася до колоній у Північній Америці, а інші залишилися в Англії, діючи таємно.

2. Схарактеризуйте перебіг релігійних воєн у Франції.

• Релігійні війни у Франції (1562–1598) — це серія збройних конфліктів між католиками та протестантами-гугенотами.
• Війни почалися після жорстокої розправи з гугенотами в Шампані у 1562 році.
• Найвідоміший епізод — Варфоломіївська ніч 1572 року, коли в Парижі було вбито тисячі гугенотів.
• Ватажком гугенотів став Генріх Наваррський. Після тривалої боротьби він став королем Франції (Генріх IV) і прийняв католицтво для примирення країни.
• Війни завершилися виданням Нантського едикту 1598 року

3. Як регулював взаємини між католиками та протестантами Нантський едикт? Порівняйте цей документ із змістом Аугсбурзького релігійного миру.

Нантський едикт, виданий Генріхом IV у 1598 році, був компромісним документом. Католицизм залишався панівною релігією, але гугеноти отримали право обіймати державні посади та свободу віросповідання по всій країні, за винятком Парижа та кількох інших великих міст.

Порівняння Нантського едикту та Аугсбурзького миру:

• Аугсбурзький релігійний мир (1555) встановив принцип «чия влада – того й віра». Це означало, що правитель князівства визначав релігію своїх підданих (католицтво або лютеранство), а незгодні мали право переселитися. Цей мир закріпив релігійну роздробленість німецьких земель.
• Нантський едикт (1598), навпаки, надавав право на свободу віросповідання релігійній меншості (гугенотам) у межах єдиної католицької держави. Він створював умови для мирного співіснування двох конфесій в одній країні, а не розділяв території за релігійною ознакою.

29.3 Соціальні виступи в Іспанському королівстві та італійських землях

1. Схарактеризуйте соціальні конфлікти Нового часу, що відбувались в Іспанії.

В Іспанії на початку Нового часу відбулося повстання комунерос (1520—1522 рр.). Громадяни кастильських міст виступили проти посилення королівської влади Карла V (в Іспанії — Карла І). Вони вимагали, щоб король жив в Іспанії, усунув іноземних радників та регулярно скликав парламент. Повстання зазнало поразки через внутрішні суперечності. Також в Іспанії з кінця XV століття відбувалися гоніння на євреїв.

2. Поміркуйте, чому і в німецьких землях, і в іспанських однією зі сторін конфлікту був імператор Карл V.

Карл V був одночасно імператором Священної Римської імперії (куди входили німецькі землі) та королем Іспанії. Тому він був стороною конфліктів в обох країнах: в іспанських землях він боровся проти повстання комунерос, які виступали проти його абсолютної влади, а в німецьких землях він, як ревний католик, протистояв князям-протестантам, які підтримали Реформацію.

3. Який характер мали соціальні виступи в італійських містах-державах?

Соціальні виступи в італійських містах-державах мали переважно антиабсолютистський характер і були спрямовані проти тиранії правлячих родин. Наприклад, у Флоренції 1527 року відбулося повстання проти сім’ї Медічі з метою встановити республіку. Загалом це була внутрішня боротьба за владу між різними угрупованнями.

Мовою історичного джерела

Які пільги та імунітети щодо сплати мит отримали львівські євреї за наказом короля Сигізмунда І?

За наказом короля львівські євреї отримали імунітет та звільнення від сплати мит у тих місцях, де від них були звільнені міщани-християни.

Як ці пільги зрівнювали права львівських євреїв з правами християнських міщан?

Ці пільги зрівнювали права львівських євреїв з правами християнських міщан, оскільки надавали їм таку ж свободу від мит, якою користувалися християни. Це ставило їх в однакові економічні умови у сфері торгівлі.

Як надання права користування пасовищами вплинуло на соціальний та економічний статус львівських євреїв?

Надання права користуватися пасовищами, як і іншим міщанам, покращило економічний статус євреїв, дозволивши їм займатися скотарством. Це також сприяло їхній інтеграції в місцеву громаду та зрівнювало їхній соціальний статус з іншими жителями Львова.

Працюємо разом

Вправа «Порівнюємо». У парах чи групах створіть порівняльну таблицю «Соціальні конфлікти Нового часу». Критерії для порівняння визначте самостійно.

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___?

• Коли розпочалася Селянська війна в німецьких землях?
• Що таке Аугсбурзький релігійний мир?
• Хто такі пуритани?
• Де почалося повстання комунерос?
• Звідки ми можемо дізнатися про вимоги німецьких селян під час війни 1524–1526 років?
• Чому прихильників Реформації почали називати протестантами?
• Як завершилися релігійні війни у Франції?
• Який результат мало повстання проти родини Медічі у Флоренції?

2. Встановіть основні причини соціальних конфліктів у різних країнах ранньомодерної Європи. Визначте спільні та відмінні передумови.

Спільні передумови: часто виступи були спрямовані проти посилення влади одного правителя (короля, князя, родини), що можна назвати боротьбою з абсолютизмом. Також поштовхом ставали нові ідеї, що змінювали погляди людей на суспільство та церкву.

Відмінні передумови:

• У німецьких землях головними причинами були поширення ідей Реформації та важке соціально-економічне становище селян (зростання податків та повинностей).
• У Франції конфлікт мав переважно релігійний характер — це була війна між католиками та протестантами-гугенотами.
• В Іспанії повстання комунерос було спрямоване проти політичного курсу короля Карла V, його іноземних радників та зміцнення його абсолютної влади.
• В італійських містах-державах виступи мали характер внутрішньої боротьби за владу і були спрямовані проти тиранії окремих правлячих родин, як-от Медічі у Флоренції.

3. Складіть перелік діячів соціальних виступів Нового часу. Укладіть короткий історичний портрет одного з них (на вибір).

Перелік діячів соціальних виступів:

• Томас Мюнцер
• Генріх Наваррський
• Хуан Падилья
• Франческо Кардучч

Історичний портрет Томаса Мюнцера

1. З’ясуйте час і місце народження історичного діяча/діячки; дізнайтеся, як родина і оточення, навчання вплинули на розвиток особистості.

Томас Мюнцер народився близько 1490 року в містечку Штольберг у Німеччині. За чутками, його батько був майстром, що карбував монети. Про дитинство відомо мало. У 1506 році він вступив до Лейпцизького університету, де вивчав філософію, теологію та медицину, здобувши ступінь магістра вільних мистецтв та бакалавра теології. Хоча Мюнцер мав блискучі здібності до науки, вона його не приваблювала; усе життя він присвятив проповідям серед бідняків.

2. Опишіть особисті якості й риси характеру, переконання і погляди на світ.

Мюнцер був людиною скромною в побуті, задовольнявся простою їжею і не дбав про одяг. Єдиною його розкішшю були книги, на які він витрачав усі гроші. Водночас він мав «неспокійну вдачу» і радикальні погляди ще з юності. Його світогляд ґрунтувався на ідеї, що приватні інтереси мають підпорядковуватися загальному благу. Він вірив у пряме спілкування Бога з душею людини і вважав, що для цього потрібно відмовитись від усіх земних утіх.

3. Визначте мету діяльності та засоби досягнення мети.

Головною метою Мюнцера була не просто реформа церкви, а повна перебудова суспільства на основі християнських законів — створення «царства Божого» на Землі. Це мало бути суспільство без приватної власності та класових відмінностей. Для досягнення цієї мети він використовував проповіді, агітацію, друковані памфлети, а згодом закликав до збройного повстання та насильницького повалення влади князів і панів.

4. З’ясуйте, якими були успіхи і невдачі на шляху до поставленої мети.

Серед успіхів Мюнцера — здобуття значного впливу на парафіян в Альштедті, де він провів реформу богослужіння раніше за Лютера. Йому вдалося очолити повстання в Мюльхаузені, де було створено новий «вічний, християнський» магістрат і почалася колективізація майна. Також він був ідейним натхненником Селянської війни та одним з авторів її найрадикальнішої програми — «Статейного листа». Невдачами були численні вигнання з міст, гоніння з боку влади та Мартіна Лютера, і, зрештою, нищівна поразка селянського війська біля міста Франкенгаузен 15 травня 1525 року, після якої його схопили й стратили.

5. Визначте однодумців та опонентів особистості; виразником поглядів та інтересів яких соціальних груп вона була.

Однодумцями Мюнцера були представники радикальної течії Реформації, зокрема анабаптисти, його друг, колишній монах Пфейфер, та інші прихильники.

Його головними опонентами були католицька церква, німецькі князі та Мартін Лютер, який спершу підтримував Мюнцера, але згодом став його непримиренним ворогом. Томас Мюнцер був виразником інтересів найбідніших верств населення — селян та міської бідноти.

6. З’ясуйте, як змінилися погляди історичного діяча/діячки впродовж життя; чи є свідчення переосмислення пережитого.

Погляди Мюнцера з часом ставали все більш радикальними. Спочатку він був прихильником Лютера, але поступово його агітація вийшла за межі лютеранства і перетворилася на заклик до соціально-політичного перевороту. Він сприйняв Селянську війну як початок Апокаліпсису. Немає точних відомостей, чи переосмислив він свої погляди перед смертю. Відомо, що його катували, щоб змусити відректися від своїх ідей, але невідомо, чи вдалося це катам.

7. Опишіть, як образ діяча/діячки відображено в суспільній пам’яті.

Образ Томаса Мюнцера залишив помітний слід в історії. У XIX столітті соціалісти, зокрема Фрідріх Енгельс, бачили в ньому символ класової боротьби. У XX столітті в Німецькій Демократичній Республіці (НДР) він вважався національним героєм, його портрет друкували на банкнотах. Про нього зняли біографічний фільм «Томас Мюнцер» (1956), а в місті Бад-Франкенхаузені було створено величезну панораму, присвячену Селянській війні, де він є однією з центральних фігур.

8. Висловіть обґрунтоване ставлення до історичного діяча/діячки, зокрема до поглядів, засобів і методів діяльності.

Томас Мюнцер — дуже суперечлива постать. З одного боку, його прагнення створити справедливе суспільство без гноблення та бідності, «царство Боже» на землі, є благородним. Він щиро вірив у свої ідеї і був готовий пожертвувати заради них життям. З іншого боку, методи, які він обрав для досягнення мети — насильство, збройна боротьба та криваве винищення «ворогів Христа» — є жорстокими і неприйнятними. Його радикалізм призвів до загибелі тисяч людей і, зрештою, до власної поразки. Тому, хоча його ідеї про справедливість можна зрозуміти, шляхи їх втілення викликають засудження.

4. Створіть ментальну мапу «Релігійні конфлікти: Англія, Франція, Німеччина».

5. Вправа «Документи примирення». Діаграма Вена: спільні та відмінні риси Аугсбурзького релігійного миру і Нантського едикту

6. Вправа «Займи позицію». Поміркуйте та висловте власну думку, як реформаційні процеси змінили європейське суспільство.

Реформаційні процеси кардинально змінили європейське суспільство, вплинувши на освіту, ставлення до праці та духовне життя людей.

• Освіта: Реформатори вважали, що без освічених людей не буде майбутнього, тому вони почали створювати школи для всіх, а не лише для аристократів і духовенства. Вони хотіли, щоб навіть прості люди були грамотними. Крім того, змінився підхід до навчання: вчителі почали враховувати здібності кожного учня, а не просто змушувати всіх вчити одне й те саме.
• Ставлення до праці: Раніше Католицька церква з повагою ставилася до праці на землі або до життя в монастирі, а фінансову діяльність засуджувала. Реформація це змінила. Мартін Лютер вчив, що будь-яка професія, навіть робота кухарки чи доярки, є важливим «покликанням» від Бога, і виконувати її треба сумлінно. Це підвищило статус звичайних професій і змінило погляд на економіку.
• Духовне життя: Реформація виступила проти застарілих церковних правил, які вже не відповідали потребам суспільства. Завдяки книгодрукуванню нові ідеї швидко поширювалися, що дало людям змогу по-новому подивитися на віру та власне місце у світі.