§28. Ренесанс в українських землях

Назад до змісту

Особливості Високого Відродження:

Високе Відродження характеризується гармонією, ідеальними пропорціями, увагою до перспективи, реалістичністю зображень, поєднанням науки та мистецтва, а також прагненням до краси людського тіла.

Відомі європейські митці Ренесансу:

• Леонардо да Вінчі
• Мікеланджело Буонарроті
• Рафаель Санті
• Сандро Боттічеллі
• Альбрехт Дюрер

Найвідоміші літературні твори доби Відродження:

• «Божественна комедія» Данте Аліг’єрі
• «Декамерон» Джованні Боккаччо
• «Гамлет», «Ромео і Джульєтта» Вільям Шекспір
• «Дон Кіхот» Мігель де Сервантес

Поняття «іконостас»:

Іконостас — це перегородка з ікон у православних храмах, яка відділяє вівтар від основної частини церкви.

Поняття «портретний живопис»:

Портретний живопис — це зображення конкретної людини або групи людей, де головна увага приділяється зовнішності, характеру та індивідуальності моделі.

28.1. Проникнення ідей Ренесансу в українські землі у XVI ст. Мислителі й архітектори

Мовою історичного джерела

Хто був будівничим вірменського собору у Львові та які інші будівлі він також зводив?

Будівничим вірменського собору у Львові був італієць Доре. Він також у той самий час зводив церкву Святого Юра.

З яких матеріалів збудований вірменський собор у Львові?

Вірменський собор був збудований частково з цегли, а частково з дерева.

Як описує Зубрицький ставлення вірмен до релігії та їхній матеріальний стан?

Зубрицький пише, що вірмени — народ побожний і заможний, завдяки торгівлі й ремеслу.

Чому не слід думати, що вірмени, які оселилися у Львові понад сто років тому, не мали жодної святині до побудови собору в 1363 році?

Не слід так думати, бо вірмени були побожними, тому вони мали свої святині ще до побудови великого собору.

1. Визначте шляхи проникнення ідей Ренесансу на українські землі.

Ідеї Ренесансу проникали на українські землі кількома основними шляхами, зумовленими тогочасними політичними та культурними зв’язками. Оскільки українські землі входили до складу різних європейських держав, зокрема Великого князівства Литовського та Королівства Польського, це сприяло культурному обміну. Основні шляхи включали:

• Торговельні та економічні зв’язки: Купці, подорожуючи до європейських міст, привозили з собою не лише товари, а й нові мистецькі та культурні ідеї.
• Діяльність іноземних митців: Італійські, німецькі та польські архітектори й скульптори запрошувалися українськими магнатами та містами для будівництва замків, церков і громадських споруд.
• Освітні подорожі: Українська молодь, переважно шляхетського походження, навчалася в європейських університетах (Краківському, Падуанському, Болонському), де знайомилася з гуманістичними ідеями та мистецтвом Відродження.
• Політичні та династичні зв’язки: Шлюби українських аристократів з представниками європейських родів сприяли поширенню моди на ренесансну культуру та мистецтво при дворах.

2. Встановіть взаємозв’язок між пожежею у Львові 1527 року та впровадженням мистецьких тенденцій Відродження у містобудування.

Велика пожежа, що сталася у Львові в 1527 році, знищила майже всю готичну забудову міста. Ця трагічна подія стала потужним поштовхом для масштабної перебудови. Оскільки в цей період у Європі панував стиль Ренесансу, відбудова Львова велася вже за новими архітектурними канонами. На місці згорілих дерев’яних та готичних будівель почали зводити кам’яниці в ренесансному стилі, запрошуючи для цього італійських та німецьких архітекторів. Таким чином, пожежа фактично “розчистила” місце для нового архітектурного обличчя міста, перетворивши Львів на один із найяскравіших осередків ренесансної архітектури на українських землях.

3. Укладіть перелік архітектурних споруд на українських землях, зведених у стилі Ренесансу.

• Ансамбль площі Ринок у Львові: Зокрема, Чорна кам’яниця та будинок Корнякта.
• Успенська церква у Львові: Архітектурний комплекс, що включає вежу Корнякта та каплицю Трьох Святителів.
• Підгорецький замок: Розташований у селі Підгірці Львівської області, є яскравим прикладом поєднання палацу з бастіонними укріпленнями.
• Замок в Острозі: Зокрема, “Вежа Мурована”, що має риси ренесансної архітектури.
• Замок у Бережанах: Вважався одним із найвеличніших замків Речі Посполитої, збудований за зразком італійських палаццо.
• Синагога “Золота Роза” у Львові (руїни): Була видатною пам’яткою ренесансної архітектури.

28.2. Образотворче мистецтво епохи Відродження в українських землях

Машина часу

Чому, на вашу думку, ікону «Благовіщення» вважають переломним твором, що започаткував період Відродження в Україні?

Ікону «Благовіщення» вважають переломним твором, оскільки її автор, іконописець Федуско із Самбора, ймовірно, був знайомий з мистецтвом італійського Відродження. Історик Дмитро Антонович припускав, що художник міг навіть відвідувати Італію. Це свідчить про те, що у своїй творчості він міг поєднувати традиційні іконописні канони з новими європейськими художніми ідеями, що і стало однією з ознак початку епохи Ренесансу в українському мистецтві.

Які аргументи наводить Левко Скоп на підтвердження того, що Федуско із Самбора є автором мініатюр до Пересопницького євангелія?

Сучасний дослідник Левко Скоп стверджує, що автором мініатюр є Федуско, і наводить такі аргументи:

• Стиль мініатюр у Пересопницькому євангелії повністю відповідає роботам самбірської школи малярства другої половини XVI століття.
• Місто Самбір на той час було значним центром ремесел Перемишльської землі, де діяла власна іконописна школа, яку, за припущенням науковця, очолював Федуско.

Чому Лев Скоп вважає, що Федуско був найкращим іконописцем свого часу в Україні?

Левко Скоп вважає Федуска найкращим іконописцем з таких причин:

• Федуско був дуже відомим майстром, популярність якого виходила за межі Галичини.
• На думку дослідника, створення мініатюр для Пересопницького Євангелія було надзвичайно дорогим та відповідальним замовленням, яке могли довірити лише найкращому художнику в країні.

1. Які зміни в іконописанні відбулися в XV−XVI ст.?

У XV–XVI ст. іконопис став більш реалістичним, з’явилися індивідуальні риси облич, об’ємність, увага до деталей одягу й пейзажу. Ікони почали відображати емоції, а композиції стали складнішими. Поширювалось використання світлотіні, з’являлись нові сюжети, а традиційні канони поступово поєднувалися з ренесансними впливами.

2. Визначте, у яких напрямках розвивалося образотворче мистецтво доби Відродження в українських землях.

• Іконопис та декоративна різьба, що особливо проявилося у створенні пишних іконостасів.
• Гравюра, розвиток якої був тісно пов’язаний з поширенням книгодрукування.
• Світський портрет, що став популярним завдяки поширенню гуманістичних ідей. Яскравим представником цього жанру був львівський художник Войцех Стефанович.

3. Поміркуйте, у чому унікальність українського Ренесансу.

Унікальність українського Ренесансу полягає в тому, що він поєднав європейські ідеї Відродження з місцевими українськими традиціями. Це не було просте копіювання італійських зразків, а творче їх переосмислення.

28.3 Книжна культура в українських землях

Мовою історичного джерела

Себастіян Кленович, «Роксоланія»:

Чим захоплює автора поеми давній Львів?

Автора поеми, Себастіяна Кленовича, у давньому Львові захоплює його слава, краса та велич. Він оспівує прекрасні храми та монастирі міста, а також його могутні оборонні споруди — замок, мури, вали та вежі, які символізують силу Львова. Особливе враження на поета справляє величний замок, що височіє на скелі.

Перейдіть за покликанням та знайдіть у рядках поеми, які ще архітектурні пам’ятки Львова оспівав С. Кленович.

Храми та монастирі:

• Храм на честь Святої Трійці.
• Святиня «Синаксис», присвячена Тілу Христовому, що, ймовірно, є костелом Божого Тіла (домініканський костел).
• Обитель монахів-бернардинів.
• Вірменська церква.
• Храми грецької віри (руські церкви).
• Єврейська синагога.

Цивільні будівлі:

• Величні двори королів.
• Годинник на вежі (ймовірно, ратушній).

Уривок з «Перестороги» (1605–1606 рр.) про важливість освіти

Чому автор «Перестороги» приділяє особливе значення розвитку науки?

Автор вважає, що відсутність власних шкіл та наук призвела Руську державу до занепаду та “погибелі”. На його думку, якби русини мали розвинену освіту, вони б не зазнали такого лиха через свою “невідомість та глупство”.

Як за словами автора, поляки поширили свої звичаї та науки серед руського населення?

За словами автора, поляки поширювали свої звичаї та науки, приятелюючи з русинами та видаючи своїх доньок за них заміж. Через ці родинні зв’язки вони поступово вкорінювали власні традиції та освіту серед руського населення.

Чому, на думку автора, руська знать почала віддавати своїх дітей до римських (католицьких) шкіл і які наслідки це мало?

Автор стверджує, що руська знать, спілкуючись із поляками, почала заздрити їхнім звичаям, мові та наукам. Оскільки власних розвинених шкіл не було, вони почали віддавати своїх дітей до католицьких навчальних закладів. Наслідком цього стало те, що разом з освітою діти переймали й католицьку віру.

Як описує автор вплив римських наук і віри на руську знать та їхню культурну ідентичність?

Автор описує цей вплив як руйнівний для культурної ідентичності. Він зазначає, що через католицькі науки вся руська знать перейшла в римо-католицьку віру, змінила свої прізвища та імена, і зрештою, зреклася свого православного коріння та предків.

1. Назвіть українських вчених періоду Відродження.

До українських літераторів та вчених періоду Відродження належать Павло Русин із Кросна, Григорій Русин із Самбора, Георгій Тичинський, Микола Гусовський, Іван Туробінський Рутенець, Симон Пекалід та Ян Домбровський. Також відомими діячами були Лаврентій Зизаній, Памво Беринда та брати Герасим і Мелетій Смотрицькі, які створювали підручники-граматики та писали трактати з астрономії.

2. Схарактеризуйте особливості української ренесансної літератури.

Українська ренесансна література мала гуманістичне спрямування. Твори часто писали латиною, а для передачі поетичного бачення світу автори зверталися до античних образів. У літературі прославляли багатство рідного краю, побут та звичаї населення, як, наприклад, у поемі «Роксоланія» Себастіяна Кленовича. Також у цей період з’явилися перші спроби наблизити книжну церковнослов’янську мову до живої народної мови, що можна побачити в Пересопницькому євангеліє та Крехівському Апостолі.

3. Визначте причини популярності європейської ренесансної літератури серед населення українських земель.

Популярність європейської ренесансної літератури була зумовлена поширенням гуманістичних поглядів на зламі XVI—XVII століть. У бібліотеках тогочасних міщан, наприклад у Львові, зберігалися твори таких авторів, як Франческо Петрарка, Еразм Ротердамський, Миколай Кузанський та інші. Їхні ідеї знаходили відгук у тогочасному суспільстві та простежувалися, зокрема, в полемічній літературі.

Працюємо разом

Вправа «Літературна студія». Ознайомтесь у парах чи групах з творами одного з українських літературних діячів епохи Відродження (на вибір). Які теми порушує автор? Які літературні образи використовує? Виразно прочитайте уривок з твору в класі.

Для вправи «Літературна студія» я обрав українського поета епохи Відродження — Григорія Самбірчика.

Які теми порушує автор?

Григорій Самбірчик у своїх творах торкався різноманітних тем. Значну частину його творчості становила релігійна поезія. Наприклад, його найвідоміша поема «Ченстохова» присвячена Діві Марії, а багато років він працював над поетичними переказами Біблії. Також він писав на світські теми: створював вірші-панегірики на честь королівської родини, старост міст Перемишля та Самбора, професорів Краківського університету. У своїх елегіях та еклогах він писав про смерть відомих людей, як-от львівського архієпископа, а в ідиліях оспівував просте життя.

Які літературні образи використовує?

У своїх поезіях Григорій Самбірчик використовував образи, характерні для доби Відродження. Оскільки він писав латиною, то часто звертався до жанрів античної літератури: елегій, ідилій, епіграм. Це свідчить про використання образів, запозичених з класичної культури. У релігійних творах, як-от у поемі про святого Станіслава Костку, він створював піднесені образи святих та звертався до образу Богородиці. У панегіриках поет використовував образи влади, шляхетності та чеснот, щоб уславити вельмож та королівську родину.

Перевірте себе

Ось відповіді на ваші запитання, складені на основі наданого тексту.

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___?

• Коли ідеї Ренесансу почали проникати на українські землі?
• Що стало першим проявом регулярної забудови міст у стилі Ренесансу в Україні?
• Хто був відомим львівським портретистом XVI століття, який отримав титул королівського придворного маляра?
• Де у Львові можна побачити унікальну каплицю Трьох святителів?
• Звідки ми можемо дізнатися про багатство українських земель, побут та звичаї населення XVI століття?
• Чому після пожежі 1527 року Львів почали активно перебудовувати в ренесансному стилі?
• Як ідеї Ренесансу потрапляли на українські землі?
• Який результат мало поширення книгодрукування для образотворчого мистецтва?

2. Якими є особливості українського Ренесансу?

• Поєднання ренесансних і традиційних українських елементів в архітектурі та мистецтві.
• Поширення ідей гуманізму через освіту, літературу, іконопис та архітектуру.
• Вплив італійських архітекторів і майстрів, особливо у Львові.
• Розвиток портретного жанру, багатоголосого співу, книжної культури.
• Збагачення іконостасів декоративною різьбою, увага до деталей і реалістичності образів

3. Складіть перелік діячів мистецтва Ранньомодерної доби.

• Станіслав Оріховський-Роксолан (політичний мислитель)
• Войцех Стефанович (художник-портретист)
• Йов Кондзелевич (іконописець)
• Олексій Горошкович (іконописець)
• Федуско із Самбора (ймовірний автор мініатюр Пересопницького Євангелія)
• Себастіян Кленович (поет)
• Павло Русин із Кросна (літератор)
• Григорій Русин із Самбора (літератор)
• Георгій Тичинський (літератор)
• Микола Гусовський (літератор)
• Мелетій Смотрицький (граматик, письменник)
• Лаврентій Зизаній (граматик)
• Памво Беринда (граматик)

4. Створіть інтерактивний плакат «Ренесансні шедеври України».

Львів – серце Ренесансу

• Ансамбль Успенського братства: Включає Успенську церкву, вежу Корнякта та каплицю Трьох святителів. Вежа Корнякта є яскравим прикладом ренесансної архітектури, профінансована грецьким купцем Костянтином Корняктом.
• Чорна кам’яниця: Одна з найвідоміших ренесансних кам’яниць на площі Ринок, її фасад вкритий тесаним каменем, що з часом потемнів.
• Палац Корнякта: Відомий своїм “італійським двориком” з аркадними галереями, що слугував королівською резиденцією.
• Каплиця Боїмів: Унікальна пам’ятка з багатим скульптурним декором на фасаді.
• Синагога “Золота Роза”: Святиня єврейської громади, яка, на жаль, була зруйнована.

Замки та фортеці

• Бережани та Збараж (Тернопільщина): Ренесансні замки, що поєднують житлові та оборонні функції.
• с. Межиріч (Рівненщина): Оборонні споруди Троїцького монастиря.

Храми в інших містах

• Жовква (Львівщина): Костел святого Лаврентія є прикладом ренесансної сакральної архітектури.
• с. Крилос (Івано-Франківщина): Церква Успіння Пресвятої Богородиці.
• Луцьк (Волинь): Збереглася вівтарна частина Братської церкви.

5. Вправа «Туристичний маршрут». Запропонуйте туристичний маршрут з огляду архітектурних шедеврів ренесансної культури на українських землях.

Пропоную такий туристичний маршрут, щоб побачити найвизначніші ренесансні пам’ятки України:

1. Львів: Це місто є справжньою перлиною Ренесансу. Тут варто оглянути ансамбль Успенського братства (церкву, дзвіницю Корнякта та каплицю Трьох святителів), Чорну кам’яницю, палац Корнякта з його «італійським двориком», а також каплиці Боїмів та Кампіанів.
2. Жовква (Львівська область): Після Львова можна поїхати до Жовкви, щоб побачити величний костел святого Лаврентія, збудований у ренесансному стилі.
3. Тернопільщина (Бережани та Збараж): Далі маршрут пролягає до Тернопільської області, де збереглися ренесансні замки у містах Бережани та Збараж.
4. Межиріч (Рівненська область): Наступна зупинка — село Межиріч, де знаходяться оборонні споруди Троїцького монастиря, що є пам’яткою Ренесансу.
5. Крилос (Івано-Франківська область): Завершити маршрут можна біля давнього Галича, у селі Крилос, оглянувши церкву Успіння Пресвятої Богородиці.

6. Вправа «Я вважаю, що…». Яке значення для українського суспільства мала культура доби Відродження?

Я вважаю, що культура доби Відродження мала велике значення для українського суспільства. По-перше, вона сприяла поширенню гуманістичних ідей та розвитку освіти. Люди почали більше цікавитись творами європейських мислителів, таких як Еразм Ротердамський. По-друге, Ренесанс збагатив українське мистецтво: архітектори перебудовували міста за новими зразками, а іконописці почали зображувати святих більш реалістично, звертаючи увагу на деталі побуту та одягу. По-третє, розвивалася література, з’явилися твори, написані латиною, а також перші спроби наблизити церковнослов’янську мову до народної, як у Пересопницькому Євангелії. Культура Відродження допомогла українським землям долучитися до загальноєвропейських культурних процесів, не втрачаючи при цьому власних традицій.