§18–19. Українське козацтво XVI – першої половини XVII століть

Назад до змісту

Яку територію називають Запорожжям:

Запорожжя — це територія за дніпровськими порогами. Саме тут розташовувалися козацькі укріплення, зокрема Запорізька Січ, і ця місцевість була основною базою запорізьких козаків.

Лідери та очільники українського козацтва:

• Дмитро Вишневецький (Байда) — засновник першої Січі на острові Мала Хортиця.
• Іван Підкова — відомий козацький ватажок, який очолював походи в Молдову.
• Кошові отамани — керівники Запорізької Січі, наприклад Іван Сірко.
• Гетьмани — керівники всього козацького війська, наприклад, Богдан Хмельницький.

Поняття «гетьман», «кошовий отаман»:

• Гетьман — це найвища військова та політична посада в українському козацтві. Гетьман керував усім Військом Запорозьким, був головнокомандувачем і очолював державу в період існування Гетьманщини.
• Кошовий отаман — це виборний керівник Запорізької Січі, очолював Кіш (центральний орган управління Січі), відповідав за адміністративні, військові та судові справи Січі.

18-19.1. Запорізьке козацтво і перші Січі

Знайдіть на карті (орієнтовно) перелічені в тексті параграфа місцевості, у яких козаки могли ефективно протистояти татарській кінноті.

• Острови на Дніпрі (дніпрове Запорожжя) — територія нижче дніпровських порогів, зокрема район острова Хортиця (сучасне місто Запоріжжя).
• «Малі Запорожжя» на Південному Бузі — район сучасного міста Південноукраїнськ.
• «Малі Запорожжя» на Дністрі — район Рашкова-Ягорлика.
• Морські коси Приазов’я — піщані коси біля Азовського моря.
• Лісові оази:
  • Святогір’я на Сіверському Дінці (сучасна Донецька область, Святогірськ).
  • Самарська Товща біля сучасного міста Дніпро.
  • Великий Луг Запорожжя — між Дніпром і його притоками, південніше сучасного Запоріжжя.
  • Чорний ліс довкола міста Чигирин (Черкаська область).
  • Кодима між Південним Бугом і Дністром (Одеська область).

Ці місцевості були зручними для оборони, засідок і несподіваних атак, тому саме тут козаки найкраще протистояли татарській кінноті.

Із додаткових джерел дізнайтеся біографію козака Байди. Чи справді цей хоробрий козацький керманич був страчений османською владою?

Біографія козака Байди (Дмитра Вишневецького):

Дмитро Вишневецький (відомий як Байда) був українським князем з роду Вишневецьких, який народився у Вишнівці Кременецького повіту. Він був старшим із чотирьох синів князя Івана Вишневецького від першої дружини.

У 1553 році Дмитро Вишневецький власним коштом розпочав будівництво фортеці на острові Мала Хортиця, яка стала прообразом майбутньої Запорозької Січі. Ця фортеця мала стати форпостом у боротьбі проти татарської агресії. Козаки обрали його своїм гетьманом після закладення цієї фортеці.

Вишневецький служив старостою міст-фортець Черкас та Канева, від чого оборона від татарських набігів стала його офіційним обов’язком. Він також перебував на службі в Московському царстві, де брав участь у походах проти Кримського ханства та заснував Черкаський городок на Дону у 1560 році.

Чи справді Байда був страчений османською владою?

Так, Дмитро Вишневецький дійсно був страчений османською владою у Стамбулі у 1563/1564 році. Він потрапив у полон під час невдалого походу в Молдовське князівство, де претендував на престол через родинні зв’язки.

За наказом султана Селіма II — сина Сулеймана I Пишного — Дмитра Вишневецького та двох його товаришів було скинуто на гак, а рядових козаків відправлено на галери.

Навколо його смерті створено багато легенд. Оповідали, що його було скинуто з високої башти і він зачепився ребром за гак, прожив у такому стані три дні і голосно лаяв османів. Проте французький посол, який повідомляв наприкінці жовтня 1563 року із Стамбула про страту Вишневецького, не згадував таких жахливих подробиць.

Османи називали Дмитра Вишневецького «найвеличнішим ворогом Блискучої Порти». Його діяльність дала потужний поштовх розвитку українського козацтва і вказала напрям подальшого просування козацтва на Низ Дніпра.

1. Як козаки намагалися протистояти османському пануванню в Чорному морі? Чи можна їх назвати «піратами Чорного моря»? Чому ви так вважаєте?

Козаки організовували морські походи на турецькі міста й фортеці, нападали на османські кораблі, звільняли полонених і руйнували турецькі укріплення на узбережжі. Вони використовували легкі човни-чайки, які були швидкими та маневреними, що дозволяло несподівано атакувати ворога і швидко відступати. Саме ці дії дозволяли козакам ефективно протистояти османському пануванню в Чорному морі.

Козаків іноді називали «піратами Чорного моря», бо їхні морські рейди були схожі на піратські: вони діяли самостійно, нападали на торгові й військові судна, здобували трофеї. Проте головна мета козаків була не грабіж, а боротьба з османською загрозою та захист українських земель. Тому козаки були радше воїнами, а не справжніми піратами.

2. Поміркуйте, з якою метою українські козаки засновували Січі. Чи всі Січі були «запорізькими»?

Головна мета заснування Січей — створення захищеної бази для організації оборони від татар і турків, місця для підготовки військ, зберігання зброї та трофеїв, а також формування козацького самоврядування. Січі були центрами військового, політичного й господарського життя козаків. Вони забезпечували незалежність, порядок і дисципліну серед козацтва.

Не всі Січі були «запорізькими». Запорізькими називали ті, що були розташовані за дніпровськими порогами (на Запорожжі). Однак існували й інші козацькі укріплення, але саме Запорізька Січ стала символом козацької вольності та військової організації.

3. Обміркуйте плюси і мінуси «полівасалітету». Спрогнозуйте ризики, які могла спричинити така «багатовекторність» у майбутньому.

Плюси: Головним плюсом була гнучкість. Якщо стосунки з одним монархом (польським королем, литовським князем чи московським царем) псувалися, козаки могли перейти на службу до іншого. Це давало їм простір для маневру та можливість отримувати підтримку від різних християнських держав у боротьбі проти спільного ворога.

Мінуси та ризики: Така «багатовекторність» несла значні ризики. Козаків могли сприймати як ненадійних союзників або навіть зрадників, особливо коли їхні покровителі починали воювати між собою. Це змушувало козаків обирати одну зі сторін, що могло призводити до внутрішніх конфліктів. У майбутньому така політика могла завадити формуванню єдиної держави та власної незалежної політики, адже сильніші сусіди могли використовувати козаків у своїх інтересах, граючи на їхніх суперечностях і не даючи об’єднатися.

18-19.2. Військо Запорізьке: від сторожі до армії

1. Логічний ланцюжок словосполучень «від сторожі до армії»:

сторожа → розвідка → охорона переправ → тимчасові табори → організовані загони → військо → армія

2. Які переваги мало козацьке військо на суші й на морі?

На суші:

• Відмінне знання степової місцевості та вміння влаштовувати засідки.
• Використання тактики раптових нападів.
• Застосування легкої кінноти, яка була ефективною проти татарської.
• Розвиток піхоти, яка на той час ставала провідним родом військ у Європі.

На морі переваги козаків полягали у використанні невеликих та маневрених човнів-чайок. На відміну від великих турецьких галер, вони не потребували гребців-невільників і могли легко долати дніпрові пороги

3. Чим різняться поняття Січ і Кіш?

Січ – це військовий табір, укріплений засікою (огорожею з повалених дерев). Кіш – це табір без такого укріплення. Також Кіш Запорозької Січі – це назва козацького уряду, центрального органу управління, що займався усіма адміністративними, військовими та судовими справами

4. Словник (таблиця) козацьких клейнодів і старшини

5. Роль польської та литовської держав у становленні козацтва:

Польська та литовська держави сприяли формуванню козацтва, бо використовували козаків для захисту південних кордонів від татар і турків. Вони узаконили козацьке військо, створили реєстри, надали частину привілеїв, але одночасно намагалися контролювати та обмежувати їхню самостійність. Це призвело до появи реєстрових і нереєстрових козаків і стало поштовхом до подальшої боротьби за права та автономію козацтва.

18-19.3. Козаки реєстрові та позареєстрові

1. Чому, на вашу думку, влада Речі Посполитої утворила «Його Королівської Милості Військо Запорозьке»?

Влада Речі Посполитої утворила «Його Королівської Милості Військо Запорозьке», щоб краще контролювати прикордонні території, захищати їх від нападів Османської імперії та Кримського ханства, а також використовувати козацтво як військову силу для захисту своїх інтересів. Офіційне визнання козацтва дозволяло державі залучати їх до служби, регулювати їхню діяльність і зменшувати загрозу неконтрольованих повстань.

2. Чи могли виникати протиріччя між реєстровими козаками і вільними? Обґрунтуйте свої міркування.

Так, протиріччя між реєстровими козаками і вільними виникали часто. Реєстровці отримували від держави платню, привілеї, землю, мали право на самоврядування й окремий суд. Вільні козаки таких прав не мали, їх не визнавали офіційно, і вони часто залишалися поза законом. Це створювало соціальну та економічну нерівність, що призводило до конфліктів, особливо коли влада намагалася використати реєстровців для боротьби з вільними козаками.

3. Порівняйте становище реєстрових та нереєстрових козаків.

Працюємо разом

Запорізька Січ – унікальна козацька фортеця

Віртуальна мандрівка до музею Запорізької Січі дозволяє уявити, як виглядала ця легендарна фортеця, яка стала символом волі, мужності й військової майстерності українських козаків.

Січ: структура і життя

Запорізька Січ розташовувалася на островах Дніпра, найвідомішою була Чортомлицька Січ. Її територія була обнесена міцними укріпленнями – частоколом, ровами, земляними валами. Усередині знаходилися курені – довгі дерев’яні будівлі, у яких жили козаки. На головній площі стояла церква Покрови Пресвятої Богородиці, що була духовним центром Січі. Поряд розташовувалися адміністративні споруди, арсенал, скарбниця, майстерні.

Особливості фортеці

• Фортеця мала продуману систему захисту: зручне розташування на острові, високі вали, дерев’яні башти.
• Вхід до Січі охороняли озброєні козаки, а в разі нападу всі мешканці швидко ставали до оборони.
• Курені були не лише житлом, а й осередком братства, де панували рівність і взаємодопомога.
• Центральна площа була місцем зборів, виборів старшини, важливих рішень.

Унікальність Запорізької Січі

Запорізька Січ – це не просто військова фортеця, а справжня республіка в мініатюрі. Тут панували демократичні традиції: старшину обирали на раді, кожен козак мав право голосу. Січ була центром військової сили, але й місцем, де цінували свободу, побратимство, віру та звичаї.

Враження від екскурсії

Музейна реконструкція дозволяє відчути атмосферу козацької доби: побачити зброю, клейноди, козацькі прапори, відчути дух бойового братерства. Особливо вражає, як у простих дерев’яних стінах і куренях народжувалася сила, що змінювала хід історії. Запорізька Січ – це унікальний приклад того, як воля до свободи, організованість і взаємопідтримка створили непереможну фортецю, яка стала символом України.

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа

• Коли була заснована перша Запорізька Січ?
• Що відрізняло козацьке господарство від шляхетсько-кріпацького?
• Хто вважається засновником першої Січі?
• Де розташовувалися основні козацькі укріплення?
• Звідки ми можемо дізнатися про козацькі коругви?
• Чому козаки обирали для Січі саме острови на Дніпрі?
• Як відбувався прийом нових козаків до Січі?
• Який результат мала реформа Стефана Баторія для козацтва?
• Які ще питання ви можете запропонувати для обговорення в класі?

2. Які особливості забудови Запорізької Січі?

• Місця для Січей обирали на островах, у лісових оазах, що було зручно для оборони від татарської кінноти.
• Розташування таборів змінювали залежно від пори року; наприклад, влітку козаки часто перебували на Хортиці.
• На головному майдані Січі стояла церква Покрови Пресвятої Богородиці, яка була духовним центром козаків.
• Козаки жили в куренях — спеціальних хатах-казармах, які одночасно були і військовими підрозділами.

3. Складіть словничок термінів, пов’язаних із січовим устроєм

• Січ — укріплений військовий табір козаків.
• Кіш — козацький табір без укріплень; також назва центрального уряду на Запорізькій Січі.
• Курінь — житло козаків (казарма), а також основна військово-адміністративна одиниця на Січі, що об’єднувала козаків-земляків.
• Кошовий отаман — найвища виборна посада на Січі, очільник козацького уряду1.
• Військова рада — загальні збори козаків, на яких вирішували найважливіші питання та обирали старшину.
• Клейноди — символи влади козацької старшини (булава, бунчук, печатка та інші).
• Джура — молодий воїн, зброєносець і учень у досвідченого козака.

4. Який характер мали відносини між реєстровими та нереєстровими козаками? Відповідь аргументуйте

Відносини між реєстровими та нереєстровими козаками були напруженими й суперечливими. Реєстрові козаки мали офіційний статус, отримували платню та привілеї від влади Речі Посполитої, підпорядковувалися гетьману, якого призначав король. Нереєстрові (вільні) козаки не мали таких прав і жили за власними звичаями, переважно на Запоріжжі. Протиріччя виникали через різний правовий статус, матеріальні можливості та спроби влади використати реєстровців проти вільних. Однак, попри ці конфлікти, обидві групи залишалися частиною козацької спільноти, і часто об’єднувалися у боротьбі проти зовнішніх ворогів.

5. Вправа «Колаж». Створіть колаж «Козацькі клейноди»

Уявімо собі колаж, де в центрі розміщено герб Війська Запорозького, а навколо нього – головні символи козацької влади, клейноди:

• Булава – знак найвищої влади, який належав кошовому отаману. Це символ мудрості та відповідальності за все військо.
• Бунчук – довга палиця з кулею нагорі та кінським волоссям. Його носив бунчужний перед кошовим отаманом під час походів, вказуючи на його місцеперебування.
• Корогва (прапор) – головна святиня війська, зазвичай малинового кольору із зображенням святих або козака з мушкетом. Її оберігав хорунжий.
• Військова печатка – нею військовий суддя засвідчував важливі документи. Це був символ справедливості та законності на Січі.
• Писарський каламар (чорнильниця) – клейнод військового писаря, який вів усю документацію та листування. Символізував освіченість та ведення справ1.
• Пірнач (шестопер) – менша за булаву палиця з металевими ребрами-«пір’ям». Це був знак влади курінних отаманів.
• Литаври (тулумбаси) – великі мідні котли, обтягнуті шкірою. Ударами в них довбиш збирав козаків на раду або сповіщав про небезпеку.

6. Вправа «Рольова гра». Опишіть спосіб життя та діяльності від імені реєстрового чи нереєстрового козака (на вибір).

Розповідь вільного запорізького козака Остапа Непийводи.

Я – Остап Нипийвода, хоча вдома мене звали інакше. Тут, на Січі, минуле не має значення, тож і прізвисько мені дали нове. Я не в реєстрі, не служу королю за платню, моя служба – це воля та захист нашої землі.

Наш дім – Великий Луг та острови Дніпра, а фортеця – Січ. Ми живемо в куренях, це наші хати-казарми. День починається рано. Хтось іде на риболовлю чи полювання, бо нам треба себе годувати. Хтось лагодить зброю, готує чайки до походу. Ми тут усі рівні – від молодого джури до старого сивовусого козака, чиї поради ми слухаємо на радах.

Коли треба вирішити щось важливе, довбиш б’є у литаври, і ми сходимося на майдан. Тут, на козацькій раді, ми обираємо нашого кошового та старшину. Голосуємо галасом та шапками – це і є наш закон.

Життя наше неспокійне. Ми – сторожа на кордоні. Постійно стежимо за татарами, щоб не пропустити їхнього нападу на наші землі. А коли вдається, то й самі йдемо в похід на Чорне море, щоб визволити невільників та здобути слави. Наші чайки маневрені, турки на своїх великих галерах нас і не наздоженуть.

Про реєстрових братів чуємо різне. Кажуть, їм король платить, дав землі, вони “городові”, служать офіційно. А ми – вільні. І хоч уряд часом хоче нас посварити, ми пам’ятаємо, що кров у нас одна – козацька. Наша сила – в братерстві, шаблі та вірі. І поки стоїть Січ, доти буде жити й воля.