1. Фільварки і селяни
1. Якими правами користувалися похожі (вільні) селяни на початку XVI століття?
Похожі селяни були особисто вільними: вони могли переходити з одного місця на інше, жили громадами, обирали старосту, брали участь у загальних зборах громади, користувалися правом копного суду (суду громади). За користування землею сплачували ренту продуктами чи речами та кілька днів на рік відпрацьовували на користь землевласника.
2. Визначте причини появи фільварків в економіці українських земель.
Причини появи фільварків:
- Зростання міст і міського населення, що підвищувало попит на продукти харчування.
- Великі географічні відкриття, що призвели до припливу золота і срібла в Європу й розвитку ринкових відносин.
- Зростання потреби європейських міст у хлібі, сільськогосподарській продукції та сировині для мануфактур.
- Із збільшенням кількості українського зерна на європейських ринках посилилася колонізація українських земель.
3. Які фактори спричили появу селян-кріпаків?
Фактори появи селян-кріпаків:
- Землевласники прагнули отримати більше прибутку й залишали селянам стільки землі, щоб вони могли прогодувати лише себе, а решту часу селяни працювали на пана (панщина).
- Землевласники конкурували за робочу силу, тому обмежували перехід селян з одного місця на інше.
- Частина похожих селян стала непохожими, тобто кріпаками (прикріпленими до землі).
- Збільшення повинностей селян та законодавчі акти, які закріпачували селян.
Барвограй ідей
1. Розгляньте малюнок-реконструкцію.
На малюнку зображено типовий фільварок XVI–XVII століття з панським будинком, господарськими будівлями, полями, пасовиськом, садом, городами, млином і лісом.
2. Визначте, якими видами сільського господарства займалися селяни.
Селяни у фільварку займалися:
- обробітком ріллі (орють і засівають поля зерновими культурами – 3, 4, 10),
- вирощуванням овочів на городах (9),
- садівництвом (8),
- випасом худоби на пасовиську (5),
- заготівлею дров та іншими роботами в лісі (1),
- обслуговуванням панської печі (6) і млина (7).
3. Складіть розповідь від імені власника фільварку або від імені селянина на тему: «Моє життя у фільварку».
Я – селянин у фільварку. Щоранку разом із родиною йду на панське поле орати або сіяти зерно. Влітку збираємо врожай, а восени допомагаємо у саду та на городах. Часто випасаємо худобу на пасовиську. Інколи працюю на панському млині чи печі. За свою працю маю клаптик землі для власної родини. Життя важке, без нашої праці фільварок не міг би існувати.
4. У другій половині XVI століття – на початку XVII століття розміри оранки, що належала окремим фільварковим господарствам, коливалися від кількох десятків до кількох сотень моргів (1 морг ≈ 0,6 га). Обчисліть, скільки гектарів землі могли обробляти у фільварках?
Фільварки могли обробляти від 18 до 180 гектарів землі (30 моргів × 0,6 = 18 га; 300 моргів × 0,6 = 180 га).
📜 Відлуння минулого
Із «Полонії» Шимона Старовольського про шляхту і селян
1. Як змінилися заняття шляхтичів внаслідок розвитку товарного (на продаж) виробництва?
З розвитком товарного виробництва шляхтичі перестали займатися лише військовою справою, як це було раніше. Вони стали активно займатися торгівлею: скуповували у своїх підданих худобу, зерно, вино, мед та інші продукти за низькими цінами й відправляли їх на продаж до міст, особливо до Ґданська. Багато хто з заможних шляхтичів самі займалися посередництвом і торгівлею, перетворюючись на корчмарів, гендлярів і посередників, а не на воїнів.
2. Міста і містяни
1. Продовжте речення. Міста були центрами…
Міста були центрами адміністрування, політичного життя, розвитку ремесел, торгівлі та духовно-культурного життя.
2. Кому належали міста?
Міста могли бути державними (королівськими) або приватними: магнатськими, церковними тощо.
3. Якими привілеями користувалися містяни?
Жителі міст користувалися привілеями: були особисто вільними, брали участь у міському самоврядуванні, мали право на земельні наділи поза містом, користувались окремим становим судом та займалися промислами.
Барвограй ідей
Приклади еврестичних запитань до схеми «Українське місто, яке користувалося магдебурзьким правом»:
- Хто був керівником міського самоврядування та засідав разом із лавниками?
- Де вирішували кримінальні справи у місті?
- Чим займалася рада міста?
- Що таке лава і хто входив до її складу?
- Хто мав право брати участь у міському самоврядуванні?
- Що відрізняло міську бідноту від поспольства?
- Хто засідав разом із бурмістром?
- Де розглядали цивільні справи у місті?
- Чим займалися лавники?
- Що було основною функцією магістрату?
3. Торгівля
1. Де селяни й містяни здійснювали товарообмін?
Селяни й містяни здійснювали товарообмін на торгах (щотижневих ринках у містах) та на ярмарках, які проводилися у визначені дні й у визначених містах за спеціальними дозволами.
2. Визначте особливості проведення ярмарків.
Ярмарки дозволялося проводити лише за королівськими чи великокняжими грамотами і лише у визначені дні та в певних містах. Вони відбувалися кілька разів на рік і були центрами великої торгівлі, куди приїжджали купці з різних країн. На ярмарках не лише продавали товари, а й укладали угоди на виробництво чи постачання продукції з різних регіонів.
3. Які товари були предметом експорту та імпорту?
З українських земель експортували переважно сировину: зерно, ліс, сіль, віск, а також волів. Імпортували з європейських країн металеві вироби, скло, папір, а зі Сходу – прянощі, дорогі тканини, килими, зброю тощо.
📜 Відлуння минулого
Зі спогадів німецького купця і мандрівника Мартіна Ґруневеґа про торгівлю у Львові на межі XVI–XVII століть
1. Кого можна було зустріти на ринку у Львові на межі XVI—XVII століть? Про що це свідчило?
На ринку у Львові на межі XVI—XVII століть можна було зустріти людей з різних країн: угорців, козаків, московитів, турків, німців, італійців, іспанців, крітян, греків. Всі вони були одягнуті у свій національний одяг. Це свідчило про те, що Львів був великим міжнародним торговим центром, куди з’їжджалися купці з різних країн, і місто мало жваві економічні та культурні зв’язки з Європою й Сходом.
✍️ Галявина творчості
1. Допоможіть Кліо зрозуміти в чому була унікальність Кам’янецького ярмарку. Як сприяло торгівлі географічне розташування міста?
Унікальність Кам’янецького ярмарку полягала в його міжнародному значенні: сюди приїжджали купці з Польщі, Угорщини, Молдови, Волощини, Греції та інших країн. Це робило ярмарок одним із найбільших і найвідоміших у регіоні. Крім ярмарків, у місті розвивалася постійна торгівля — у 1570 році тут діяло 40 лавок, з яких 9 спеціалізувалися на продажу м’яса.
Географічне розташування Кам’янця-Подільського надзвичайно сприяло торгівлі, оскільки місто знаходилося на перехресті торговельних шляхів між Польщею, Угорщиною та балканськими землями. Близькість до Молдови та Волощини робила його зручним пунктом для торгівлі з південними сусідами, а розташування на кордоні різних держав дозволяло вести міжнародну торгівлю.
2. Створіть малюнок-реконструкцію Кам’янецького ярмарку, опираючись на дослідження історика.
