Пригадайте з курсу історії Середньовіччя зміст понять. Поясніть, про які явища і процеси в житті суспільства можна розповісти з їх допомогою.
Ці поняття допомагають розповісти про соціальну структуру та господарське життя українського суспільства в Ранньомодерну добу (XVI – перша половина XVII ст.). Вони описують основні верстви населення та економічні процеси того часу.
- Шляхта — це привілейований стан, який володів землею, мав усю повноту політичних прав і вважався «політичним народом».
- Князь та Магнат — це найвпливовіші та найбагатші представники шляхти. Князі мали цей титул у спадок, а магнатами ставали найзаможніші шляхтичі, які володіли великими маєтками (латифундіями) та обіймали високі державні посади.
- Духовенство — привілейований стан, до якого належали священники різних конфесій. Найчисленнішим було православне духовенство.
- Козаки — новий міжстановий соціальний прошарок, що почав формуватися наприкінці XV століття і відігравав важливу військову та політичну роль.
- Міщани — вільні жителі міст. Вони поділялися на заможний патриціат, середній прошарок бюргерства (ремісники, купці) та плебс (дрібні торговці, підмайстри).
- Селяни — найчисленніша, але непривілейована верства населення, що займалася сільським господарством. Вони жили на землях, що належали королю, церкві чи шляхті.
- Ремісник, Цех, Купці, Гільдія — ці поняття описують економічне життя міст. Ремісники виготовляли товари та об’єднувалися в цехи для захисту своїх інтересів та контролю за якістю. Купці, що займалися торгівлею, створювали власні об’єднання — гільдії.
- Ярмарок — великий періодичний торг, який сприяв розвитку торгівлі, зокрема міжнародної, та добробуту міст.
За допомогою цих понять можна описати становий устрій тогочасного суспільства, де права та обов’язки людини залежали від її походження, а також розвиток ремесел і торгівлі в українських містах.
📝 Читаємо й розуміємо
Працюючи з навчальним текстом, заповніть схему «Соціальна структура українського суспільства».
Привілейовані:
- Шляхта
- Духовенство
Непривілейовані:
Міщани
Селянство
Міжстановий соціальний прошарок
- Козацтво (формувалося наприкінці XV ст.)
З’ясуйте, чи однорідними були стани українського суспільства.
Стани українського суспільства не були однорідними, усередині кожного з них існував поділ.
- Шляхта ділилася за своїм багатством. До неї належали як найвпливовіші та найбагатші князі й магнати, так і малозаможна шляхта, яка часто служила при дворах багатших панів.
- Духовенство також було неоднорідним, представляло різні релігійні конфесії, зокрема православ’я, католицизм та протестантизм.
- Міщани поділялися на заможний патриціат, середнє бюргерство (майстри, ремісники) і міську бідноту — плебс.
- Селянство не було однорідним за майновим становищем і залежало від того, кому належала земля (королівські, церковні, шляхетські селяни). На нижчих щаблях соціальної піраміди були безземельні коморники, підсусідки та челядь-невільники.
✨ Діємо: практичні завдання
За допомогою QR-коду ознайомтеся із джерелом і виконайте завдання:
1. На основі інформації придумайте розповідь «Один день із життя князя Острозького»; у розповіді використайте назви предметів вжитку із наведеного опису.
Ранок князя Василя-Костянтина Острозького починався рано. Прокинувшись на ліжку з шовковими подушками, він дзвонив у срібний дзвоник, щоб покликати слуг. У його покоях, освітлених срібними ліхтарями, на стінах висіли тигрові шкури та картини. Після вмивання у срібній ванні князь одягав дорогий стрій. Сніданок подавали на стіл, сервірований срібними тарелями, виделками та ножами, а пили з позолочених кубків. Вдень князь займався державними справами, користуючись каламарем для чорнила, та перевіряв час за великим годинником із дзвониками. Інколи він оглядав свою скарбницю, де зберігалася цінна зброя, наприклад, «шабля, оправлена золотом, небіжчика князя старого», або булава московського царя як згадка про перемогу батька під Оршею. Вечір князь проводив у роздумах, розглядаючи старовинні ікони.
2. Визначте за описом предметів вжитку, які предмети свідчать про релігійність князів Острозьких.
Про релігійність князів Острозьких свідчить згадка в тексті про численні «образи», як сакральні (священні), так і світські. Зокрема, виділяються «образи московські», тобто ікони візантійського письма, що вказує на їхню православну віру.
Проведіть мінідослідження написаного в XVI ст. портрета:
- Визначте, хто зображений на портреті. На портреті зображена Беата Костелецька (на портреті підписана як Beata Noscielecka), дружина князя Іллі Острозького.
- До якого стану суспільства належала героїня твору? Героїня належала до привілейованого стану — шляхти, а точніше до магнатів, оскільки була дружиною одного з найвпливовіших князів того часу.
- За якими елементами портрета можна визначити соціальне становище зображеної жінки? Про високе соціальне становище жінки свідчать її дорогий одяг зі складним кроєм, вишуканий головний убір та коштовні прикраси, зокрема багатошарове намисто з перлів.
- Дізнайтеся з додаткових джерел, чому цей портрет зберігається в колекції Острозького замку. Портрет зберігається в колекції Острозького замку, тому що Беата Костелецька була дружиною князя Іллі Острозького, а Острозький замок був головною резиденцією князів Острозьких.
✨ Свідчать документи
Привілей Сигізмунда II Августа (1572 р.)
У чому, за свідченням документа, полягає відмінність між правовим статусом і реальним становищем православних у Речі Посполитій?
Відмінність полягає в тому, що юридично, згідно з привілеєм, православні українці мали рівні права з католиками. Проте сам факт видання такого документа свідчить, що в реальному житті ці права не дотримувалися, і православні зазнавали утисків, що й змусило короля видати спеціальний указ на їхній захист.
✨ Факт чи фейк?
Назвіть, яким чином історикам вдається спростовувати міфи про становище селянства за Ранньомодерної доби.
Історики спростовують міфи про бідність селян, аналізуючи реєстри вкраденого майна, які складалися під час скарг на грабіжницькі наїзди на маєтки. Ці документи показують, що селяни володіли значним майном.
На основі переліку втрачених речей зробіть висновок про торговельні контакти населення українських земель.
Перелік втрачених речей, зокрема наявність у селянина одягу з «лондонського сукна», свідчить про те, що населення українських земель мало торговельні контакти із Західною Європою, зокрема з Англією.
✨ Поміркуймо!
Пригадайте, які умови сприяли виникненню і зростанню міст.
Виникненню і зростанню міст сприяли вигідне розташування на торгових шляхах, розвиток ремесел і торгівлі, надання містам магдебурзького права, а також підтримка з боку місцевої влади та зростання кількості населення.
Які міста, на вашу думку, мали найбільш вигідне становище?
Найбільш вигідне становище мали королівські міста. Вони були центрами воєводств і повітів, а також володіли магдебурзьким правом, що давало їм повне самоврядування через виборний магістрат. На відміну від них, у приватних (магнатських та шляхетських) містах це право обмежувалося владою землевласника.
✨ Думки істориків
Михайло Грушевський, український історик, про значення ярмарків у житті суспільства
1. Як впливали на розвиток міст і добробут населення ярмарки?
Ярмарки засновувалися в інтересах міста, сприяли піднесенню його добробуту та добробуту місцевого населенняс
2. Чи можна вважати привілеєм право на їх проведення?
Так, право на проведення ярмарків було привілеєм, оскільки його надавав великий князь, як, наприклад, Сигізмунд Старий для Острога, або підтверджували в рамках міських прав, як для Києва.
3. Про яку загрозу для місцевих ремісників і купців пише історик в останньому реченні документа?
Історик пише про загрозу конкуренції з боку приїжджих купців, яка могла бути небезпечною для інтересів місцевих торговців і ремісників.
4. Чому землевласники були зацікавлені в заснуванні ярмарків на своїх землях?
Землевласники були зацікавлені в ярмарках, тому що мали змогу стягувати з купців мито та отримувати інші доходи й вигоди.
✨ Діємо: практичні завдання
Пригадайте казку «Коза-дереза». За скільки кіп купив дід козу? За допомогою інформації параграфа порахуйте, за скільки литовських грошів дід купив козу-дерезу. Визначте вартість кіз селянина із рубрики «Факт чи фейк?» на с. 34.
У казці «Коза-дереза» дід купив козу за три копи.
Згідно з текстом, 1 копа дорівнювала 60 литовським грошам. Отже, вартість кози-дерези становила 180 литовських грошів (3 × 60 = 180).
У селянина Михна Плютича, згаданого в рубриці «Факт чи фейк?», було 10 кіз. Якщо припустити, що вартість однієї кози була такою ж, як і кози-дерези (три копи), то вартість усіх його кіз становила 30 кіп (10 × 3 = 30).
✨ Діємо: практичні завдання
Поміркуйте, чим відрізнялося повсякдення дітей заможних і незаможних родин.
Повсякдення дітей заможних і незаможних родин суттєво відрізнялося. Хлопчики із заможних шляхетських родин отримували освіту, навчаючись читати й писати. Натомість діти з бідних чи непривілейованих родин з раннього віку починали працювати. Їх могли віддати на службу до багатших дворів або в учні до майстрів, щоб вони опановували якесь ремесло і могли заробляти на життя.
Придумайте розповідь «Один день із життя дитини в селянській / міщанській родині».
Один день із життя дитини в селянській родині
Я прокинувся, коли сонце ще не зійшло. Треба було допомогти батькові вигнати корову та кіз на пасовисько. Потім я наносив води з криниці для матері. Після сніданку ми всією родиною пішли в поле працювати. Я допомагав збирати колоски, щоб жодне зернятко не пропало. Ввечері, коли вся робота була зроблена, я грався з сусідськими дітьми біля річки, поки мама не покликала вечеряти. День був важкий, але я звик.
Розгляньте згенеровану з допомогою ШІ ілюстрацію та висловте припущення, якими стереотипами керувалася система, створюючи малюнок.
Створюючи малюнок, система, ймовірно, керувалася такими стереотипами про селянське життя в минулому:
- Бідність: дитина зображена босою, у простому, можливо, старому одязі. Навколо неї прості дерев’яні хати з солом’яними дахами та земляне подвір’я.
- Сільська простота: дитина стоїть серед домашніх тварин (курей, кіз), що підкреслює її близькість до господарства та природи, а не до навчання чи міського життя.
- Загальний образ «старовини»: малюнок виконаний у коричневих тонах, що нагадує старі фотографії, і створює узагальнений, а не історично точний образ минулого.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу схарактеризувати соціальну структуру українського суспільства.
Українське суспільство XVI ст. складалося з привілейованих станів (шляхта, духовенство) і непривілейованих (міщани, селяни). На вершині соціальної піраміди були магнати (князі), нижче – пани (землевласники), ще нижче – середня і дрібна шляхта. Міське населення поділялося на патриціат (заможні урядники), бюргерство (ремісники, майстри) та плебс (дрібні торговці, підмайстри). Найчисленнішою верствою були селяни, які сплачували ренту за користування землею. На самому низу були наймити, слуги та челядь-невільники. Наприкінці XV ст. почалося формування козацтва як окремої соціальної групи.
Можу пояснити значення понять «Литовські статути», «фільварок», «оренда», «рента», «панщина».
- Литовські статути – це правові кодекси Великого князівства Литовського (1529, 1566, 1588 рр.), які регулювали права всіх станів, закріплювали привілеї шляхти та обмежували свободу селян.
- Фільварок – велике багатогалузеве господарство, орієнтоване на виробництво продукції для продажу, де працювали залежні селяни.
- Оренда – отримання майна (наприклад, землі) в користування за плату.
- Рента – дохід, який отримував землевласник за надання селянам права користуватися землею; бувала натуральною, грошовою або відробітковою.
- Панщина – примусова праця селян у господарстві землевласника за користування землею.
Характерні риси розвитку господарства на українських землях
Основу господарства в XVI – першій половині XVII століття складало сільське господарство. У цей час активно розвивалися фільварки — великі господарства, що виробляли продукцію, переважно збіжжя, на продаж до Європи. Це призводило до збільшення панщини — відробіткової повинності селян на панській землі. Центрами ремесла й торгівлі були міста. Ремісники для захисту своїх інтересів об’єднувалися в цехи, а купці — в гільдії. Важливу роль у розвитку торгівлі, зокрема міжнародної, відігравали ярмарки, право на проведення яких було привілеєм.
Життя і побут різних станів суспільства
- Шляхта та магнати. Були найбагатшим і найвпливовішим станом. Їхній побут відзначався розкішшю: вони мали срібний посуд, дорогий одяг із закордонних тканин, вишукані меблі та зброю. Діти із заможних родин отримували освіту.
- Міщани. Жили в містах, займалися ремеслами та торгівлею. Користувалися магдебурзьким правом, що давало змогу мати власне самоврядування. Побут залежав від заможності: від багатого патриціату до бідного плебсу.
- Селяни. Були найчисленнішим станом, працювали на землі, що належала королю, церкві чи шляхті. Хоча поширена думка про їхню надзвичайну бідність, історичні документи, як-от описи пограбованого майна, свідчать, що селяни мали значну власність: худобу, різноманітний одяг, зокрема з дорогих імпортних тканин (наприклад, лондонського сукна), та гроші.
- Діти. Повсякдення дітей сильно залежало від походження. Діти шляхти навчалися грамоти, а діти з бідних родин рано починали працювати, йдучи в найми чи учнями до ремісників, щоб опанувати професію.
Обговорюємо в групі
2. Упорядкуйте історичне лото: уявно поєднайте текстові картки з ребусами. Запропонуйте свій варіант вправи.
- Перший ребус: ФІЛЬВАРОК – Панщина Селяни Землевласник Товарне виробництво
- Другий ребус: МІСТО – Рада Бурмистр Цех Магдебурзьке право
Мислю творчо ****
3. Які наслідки Великих географічних відкриттів згадано в параграфі?
- Зросла потреба в хлібі та іншому збіжжі через збільшення населення Європи і революцію цін, що виникла після відкриття нових земель.
- Це сприяло розвитку фільваркового господарства на українських землях, де сільськогосподарську продукцію виробляли на продаж.
- Власники фільварків обмежували свободу селян і збільшували панщину, щоб отримати більше прибутку.
- Пожвавилася міжнародна торгівля, розширювалася мережа міст, розвивалися ремесла і торгівля на українських землях.
Як ви розумієте вислів українського історика Ярослава Грицака: «Без Колумба не було б України»?
Цей вислів означає, що відкриття Христофором Колумбом Америки і подальші великі географічні відкриття суттєво вплинули на економіку Європи, а отже, і на українські землі. Саме через ці відкриття змінився попит на продукти, зросла роль українських земель у виробництві зерна для Європи, що вплинуло на розвиток господарства, міст і суспільних відносин. Тобто, події, які почалися з відкриття Америки, стали поштовхом до змін, що сформували Україну такою, якою вона стала згодом.
4. Пригадайте, де та коли виникло магдебурзьке право. З’ясуйте, чи відповідали традиції міського життя на українських теренах середньовічній приказці «Міське повітря робить вільним». Доберіть факти на підтвердження вашої думки.
Магдебурзьке право виникло у XII столітті в німецькому місті Магдебург. Це була одна з найвідоміших систем міського самоврядування в середньовічній Європі, яка надавала містам право на власні органи управління, суди, податкову систему та свободу для міщан.
Так, традиції міського життя на українських землях відповідали цій приказці, оскільки міста були центрами свободи на тлі залежного становища селян. Це підтверджують такі факти:
- Особиста свобода. Міський стан (міщани) складався з вільних людей.
- Самоврядування. Міста з магдебурзьким правом мали власні виборні органи влади — магістрати, що складалися з ради (адміністративний орган і цивільний суд) та лави (суд у кримінальних справах). Це давало їм незалежність від влади феодалів.
- Економічні можливості. У містах розвивалися ремесла й торгівля. Ремісники та купці об’єднувалися у власні професійні організації — цехи та гільдії, які захищали їхні інтереси.