Пригадайте передумови виникнення ідеї об’єднання Великого князівства Литовського та Королівства Польського. Про яку історичну подію «розповідає» хмаринка слів?
Передумови виникнення ідеї об’єднання Великого князівства Литовського та Королівства Польського були закладені ще в XIV столітті, коли посилилася військова загроза з боку Тевтонського ордену. Для спільної боротьби з ворогом і було укладено Кревську унію 1385 року, яка започаткувала союз між цими державами. Згодом, у XVI столітті, Велике князівство Литовське шукало союзників для протистояння Московії, а Королівство Польське прагнуло розширити свої території.
Хмаринка слів «розповідає» про Кревську унію 1385 року – шлюбний союз між Ягайлом (Великим князем Литовським) і польською королевою Ядвігою, який став початком політичного і династичного союзу між Великим князівством Литовським і Королівством Польським.
📝 Діємо: практичні завдання
Із промови князя Костянтина Вишневецького
1) Яким було ставлення українців до унії Великого князівства Литовського і Королівства Польського?
Ставлення українців до унії було різним. Українські князі зайняли вичікувальну позицію, оскільки боялися втратити свої високі статуси. Натомість середня та дрібна шляхта підтримала унію, сподіваючись отримати захист від татар та османів, а також зрівнятися у правах з польською шляхтою. Промова князя Костянтина Вишневецького на сеймі свідчить про прагнення українців приєднатися як “люди вільні й свобідні”, рівні іншим народам.
2) Як змінилося підпорядкування Волині, Київщини та Брацлавщини в результаті Люблінської унії?
Внаслідок Люблінської унії Волинь, Київщина та Брацлавщина перейшли зі складу Великого князівства Литовського до складу Королівства Польського. Вони отримали автономний статус у межах королівства.
3) Яких привілеїв вдалося домогтися шляхті для українських воєводств у результаті Люблінської унії?
Шляхта для українських воєводств домоглася значних привілеїв, які сама ж і прописала у договорі. Було гарантовано:
- Збереження дії Другого Литовського статуту («Волинського») як основи місцевого права.
- Використання руської (староукраїнської) мови в офіційному діловодстві.
- Рівність у правах для католиків та православних.
- Призначення на місцеві посади лише місцевої шляхти.
- Непорушність кордонів цих воєводств.
4) У чому полягала суперечність наслідків Люблінської унії для українців?
Суперечність полягала в тому, що унія мала як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, більшість українських земель об’єдналися в одній державі, що сприяло формуванню спільної ідентичності та наблизило їх до західноєвропейських впливів. Українська шляхта стала активним учасником політичного життя Речі Посполитої. З іншого боку, існувала загроза “розчинення” української шляхти в польській більшості, а статус руської мови знизився до регіонального, оскільки мовою високої політики була польська.
📝 Діємо: практичні завдання
За матеріалами параграфа визначте передумови, причини Люблінської унії, наслідки унії для Королівства Польського, Великого князівства Литовського та українських земель. За результатами дослідження укладіть структурно-логічну схему/таблицю.
| Етапи/Держави | Передумови | Причини | Наслідки |
|---|---|---|---|
| Королівство Польське | Прагнення розширити території за рахунок українських земель. | Бажання отримати нові землі та залежних селян. Посилення політичного впливу | Отримала більшість українських земель. Посилила політичний вплив у новій державі. Зросла роль польської шляхти |
| Велике князівство Литовське | Військова загроза з боку Московії. Посилення впливу Польщі після Кревської унії 1385 р. | Потреба в союзниках для захисту від Московії. Тиск польської сторони | Втратило майже половину територій (українські землі). Зберегло окремі закони, суди, військо, фінанси |
| Українські землі | Українські князі пов’язані з литовською та польською елітою. Відсутність єдиної позиції серед шляхти | Захист від османів і татар. Шляхта прагнула рівних прав із польською | Об’єднання більшості українських земель у складі однієї держави. Автономія трьох воєводств. Ризик полонізації. Збереглася судова система й ведення діловодства місцевою (руською) мовою. Формування власної ідентичності |
✨ Свідчать документи
Визначте за документом, яким було ставлення українців до унії. Яким, на думку князя, було місце українців в унії?
Ставлення українців до унії було гідним і вимогливим: вони погоджувалися на приєднання лише як «люди вільні й свобідні», щоб їхня шляхетська гідність не була принижена. Українці вважали себе «народом почтивим», який не поступається жодному іншому народові та відчуває себе рівним кожному народові. На думку князя Костянтина Вишневецького, місце українців в унії – це рівноправний учасник, який має однакові права й гідність поряд з іншими народами Речі Посполитої.
✨ Думки істориків
Яку роль відводять історики волинянам у підписанні унії?
Історики відзначають активну й принципову роль волинян у підписанні Люблінської унії. За словами Наталії Старченко, саме волиняни, опинившись у складній ситуації, домоглися права самостійно написати привілей – договір, що визначав умови приєднання Волинського та Брацлавського воєводств до Польського Королівства. Вони вписали до цього документа гарантії непорушності кордонів, збереження власного права, офіційного використання руської мови та рівності прав православних і католиків.
Польський історик Генрік Літвін підкреслює, що волиняни розглядали унію як двосторонню угоду, де кожна сторона – рівноправний суб’єкт. Це означає, що волиняни відстоювали не підлегле, а партнерське становище у відносинах із Польщею, наполягали на рівності прав і збереженні власної ідентичності та автономії.
1. Розгляньте зображення пам’ятника Люблінській унії. Поміркуйте, який зміст закладено в його барельєфі.
Барельєф на пам’ятнику зображає двох осіб, які символізують Королівство Польське та Велике князівство Литовське, що тиснуть одне одному руки. Це уособлення рівноправного союзу, взаємної згоди й об’єднання двох держав на основі домовленості. Потиск рук означає мир, співпрацю, партнерство та рівність сторін у новоствореній Речі Посполитій.
2. Як ви вважаєте, чому цей пам’ятник визнано одним із символів об’єднаної Європи?
Пам’ятник Люблінській унії вважають символом об’єднаної Європи, тому що унія стала прикладом мирного об’єднання різних народів і держав на основі договору, рівності та взаємної поваги. Вона демонструє ідею співіснування, діалогу та створення спільної держави без насильства, що є однією з головних цінностей сучасної об’єднаної Європи.
1. Визначте кордони Речі Посполитої, покажіть на карті території, які відійшли до Королівства Польського за умовами Люблінської унії.
Це – Волинське, Київське, Брацлавське та Підляське воєводства. Вони були вилучені зі складу Великого князівства Литовського і включені до складу Королівства Польського.
2. Назвіть воєводства на українських землях, які входили до складу Королівства Польського до Люблінської унії, а також ті воєводства, які були утворені на новоприєднаних українських землях.
До складу Королівства Польського до Люблінської унії входили такі українські воєводства:
- Руське воєводство
- Белзьке воєводство
- Подільське воєводство
- частина Волині (до остаточного оформлення воєводства)
Після Люблінської унії на новоприєднаних українських землях були утворені:
- Волинське воєводство
- Київське воєводство
- Брацлавське воєводство
- Підляське воєводство.
✨ Читаємо й розуміємо
Дізнайтеся з тексту, якими були наслідки Люблінської унії для українських земель. Інформацію систематизуйте за схемою.
| Позитивні | Негативні |
|---|---|
| Об’єднання більшості українських земель у межах однієї держави, Речі Посполитої, що сприяло формуванню спільної ідентичності. | Існувала загроза “розчинення” української шляхти в польській більшості. |
| Українські землі стали ближчими до західноєвропейських культурних впливів. | Статус руської мови знизився до регіонального, оскільки мовою політики була польська. |
| Київське, Волинське та Брацлавське воєводства отримали автономію в складі Польського Королівства. | |
| Українська шляхта отримала рівні права з польською і стала активним учасником політичного життя Речі Посполитої. | |
| Було збережено дію Другого Литовського статуту як основи місцевого права. | |
| В офіційному діловодстві продовжували використовувати руську (староукраїнську) мову. | |
| Гарантувалася рівність у правах для католиків та православних. | |
| Було закріплено, що посади в місцевих органах влади могла обіймати лише місцева шляхта. | |
| Було гарантовано непорушність кордонів українських воєводств. |
✨ Поміркуймо!
Чому, на вашу думку, українська дослідниця Наталя Яковенко назвала одним із наслідків Люблінської унії «зустріч Русі з Руссю»?
Наталя Яковенко назвала одним із наслідків Люблінської унії «зустріч Русі з Руссю», тому що після унії більшість українських земель, які раніше були розділені між різними державами опинилися в межах однієї держави – Речі Посполитої. Це означало, що руські (українські) землі, які тривалий час розвивалися окремо, тепер об’єдналися в одному політичному, правовому й культурному просторі. Внаслідок цього відбулася внутрішня зустріч і взаємодія різних частин українського суспільства, що сприяло формуванню спільної ідентичності та усвідомленню себе як єдиного народу.
📝 Діємо: практичні завдання
Роздивіться монету, присвячену 450-річчю Люблінської унії, і дайте відповіді на запитання.
1. Кого зображено на аверсі монети?
На аверсі монети зображено герб Речі Посполитої та алегоричні постаті, що символізують союз Польщі та Литви, які об’єднуються в рівноправному потиску рук.
2. Як ви розумієте цитату на монеті: «Вільний з вільним, рівний з рівним»?
Цитата означає ідею, що об’єднання Польщі та Литви відбулося на засадах рівноправності та свободи обох сторін. Союз мав ґрунтуватися на добровільній згоді, партнерстві та взаємній повазі.
Чому, на вашу думку, Люблінські привілеї мали пришвидшити творення власної ідентичності мешканців українських земель?
Люблінські привілеї закріпили для українських воєводств автономію: збереження місцевого права, судової системи, ведення діловодства руською мовою, право обіймати посади лише місцевій шляхті. Це дозволило мешканцям українських земель відчути себе окремою спільнотою зі своїми законами, мовою й традиціями навіть у складі великої держави. Водночас об’єднання більшості українських земель у межах однієї держави сприяло формуванню спільної ідентичності, адже вони почали усвідомлювати себе як окремий народ із власними правами та інтересами.
✨ Поміркуймо!
Доведіть або спростуйте думку історика Ярослава Грицака: «Україна є результатом розширення Заходу на Схід». Свою відповідь аргументуйте.
Цю думку можна частково довести. Після Люблінської унії більшість українських земель увійшла до складу Речі Посполитої, що була західноєвропейською державою з розвинутими інститутами самоврядування, правовою системою, культурою. Українські землі стали ближчими до західноєвропейських впливів, тут поширювалися польські закони, мова, католицизм, ідеї шляхетської демократії. Водночас ці процеси сприяли формуванню власної української ідентичності як реакції на впливи Заходу. Отже, Україна справді частково постала як результат проникнення західної культури, політики та інституцій на східні території.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу назвати час укладання Люблінської унії.
Люблінська унія була укладена 1 липня 1569 року.
Можу визначити причини, умови та наслідки Люблінської унії.
Причини: посилення загрози з боку Московії, прагнення Польщі розширити території за рахунок українських земель, потреба Литви у військовому союзі.
Умови: об’єднання Польщі та Литви в одну державу (Річ Посполиту) зі спільним королем, але з окремими законами, військом і фінансами; українські воєводства (які були до того в Литовському князівстві) отримали автономію.
Наслідки: більшість українських земель увійшла до складу Польщі, зросли західноєвропейські впливи, збереглися місцеві права, але посилилася загроза полонізації та покатоличення.
Права українських воєводств за люблінськими привілеями
За люблінськими привілеями, які розробила сама українська шляхта, українські воєводства отримали значні права:
- Київське, Волинське та Брацлавське воєводства мали автономний статус у складі Королівства Польського.
- Зберігалася дія Другого Литовського статуту («Волинського») як основи місцевого права.
- Діловодство продовжували вести місцевою, руською мовою.
- Гарантувалася рівність у правах для католиків та православних.
- Посади на цих територіях могла обіймати лише місцева шляхта.
- Була гарантована непорушність кордонів приєднаних воєводств.
Можу пояснити, як укладення Люблінської унії вплинуло на становище українців
Після Люблінської унії становище українських земель змінилося. Більшість українських територій об’єдналися у складі однієї держави — Речі Посполитої, що позитивно вплинуло на формування спільної ідентичності. Українські землі стали ближчими до західноєвропейських культурних впливів, а шляхта стала активним учасником політичного життя держави. Проте існували й негативні наслідки: зростала загроза полонізації української шляхти, а статус руської мови знизився до регіонального, оскільки мовою високої політики була польська.
Обговорюємо в групі
2. Ознайомтеся з оцінкою українських істориків Люблінського сейму й дайте відповідь на запитання.
а) Як ви розумієте вислів М. Грушевського, що литвинам було «обрізано крила»? Чи були, на вашу думку, інші варіанти дій у литовської делегації?
Вислів М. Грушевського означає, що литовська делегація почувалася безсилою й позбавленою можливості захищати свої інтереси на Люблінському сеймі. Литовці втратили майже половину територій і не змогли цьому протистояти.
Інших реальних варіантів дій у литовської делегації практично не було: вони вже спробували протестувати, залишивши сейм, але це лише погіршило їхнє становище – рішення було ухвалене без них, прагнення отримати військову допомогу з боку Польщі в боротьбі з Московською державою примусили литовських магнатів піти на відновлення переговорів. 24 травня 1569 року вони склали присягу Короні Польській.
б) Чи погоджуєтеся ви з висловлюваннями істориків щодо унії?
Так, обидва висловлювання є обґрунтованими. Грушевський влучно підкреслює безсилля литовської сторони, яка втратила політичний вплив і території. Яковенко справедливо зазначає, що Люблінська унія стала поштовхом для активізації суспільства: саме в умовах нових викликів і небезпек почали активніше боротися за свої права, культуру, віру та ідентичність, що згодом призвело до формування модерної української нації.
Мислю творчо
3. Проаналізуйте згенеровану ШІ ілюстрацію «Люблінська унія». Визначте, чи достовірною є інформація зображення. Які елементи не відповідають історичній дійсності? Спробуйте згенерувати власне зображення. Визначте, як на якість генерації впливає формулювання промтів (запитів-завдань) для ШІ.
Ілюстрація є радше символічним, аніж достовірним зображенням події. Вона правильно передає загальну ідею – укладення угоди між двома сторонами у 1569 році, що підтверджується датою та гербами (польський орел та литовська «Погоня»). Проте сама сцена є спрощеним уявленням про складний історичний процес.
Які елементи не відповідають історичній дійсності?
Кілька елементів на зображенні не відповідають історичним фактам:
- Формат події: Унія була ухвалена на засіданні загального (вального) сейму, де були присутні сотні представників шляхти, а не підписана чотирма людьми за столом.
- Історичні постаті: На малюнку зображені узагальнені образи шляхтичів, а не конкретні історичні діячі, як-от король Сигізмунд II Август, який скликав сейм.
- Стиль зображення: Стилістика малюнка нагадує дизайн поштової марки.
Визначте, як на якість генерації впливає формулювання промтів (запитів-завдань) для ШІ.
Якість і точність зображення, створеного штучним інтелектом, прямо залежить від чіткості та деталізації запиту (промту).
- Простий запит (наприклад, «Люблінська унія») змушує ШІ створювати узагальнене, символічне зображення, поєднуючи найпоширеніші візуальні асоціації: шляхтичі, рукостискання, документ, герби.
- Детальний запит (наприклад, «Засідання Люблінського сейму 1569 року в присутності короля Сигізмунда II Августа, реалістичний стиль») дав би значно точніший результат, оскільки він містить конкретні вказівки щодо місця, учасників та стилю. Отже, що точніший запит, то якіснішим та історично достовірнішим буде результат.
3. За допомогою додаткових джерел інформації доберіть аргументи до дискусії: «Люблінська унія: за і проти». Обґрунтуйте їх слушність
Аргументи “За” Люблінську унію:
1. Політична стабільність і захист від зовнішніх загроз
Об’єднання з Польщею забезпечило Литві військову підтримку проти Московії, яка активно розширювала свої кордони. Для українських земель це ще й означало захист від набігів татар і османів через спільну армію.
2. Автономія та збереження прав
Українські воєводства (Київське, Волинське, Брацлавське) отримали гарантії збереження місцевого права, руської мови в діловодстві та рівності прав православних і католиків. Волинянистали авторами привілеїв для трьох українських воєводств, що підкреслювало їхню рівноправність.
3. Формування ідентичності
Входження більшості українських земель до складу однієї держави — Речі Посполитої — сприяло формуванню у їх мешканців спільної української ідентичності.
Аргументи “Проти” Люблінської унії:
1. Територіальні втрати для Литви
Велике князівство Литовське втратило майже половину територій, включно з українськими землями, які перейшли до Польщі. Литовські магнати опинилися в безвихідному становищі, оскільки польська шляхта домінувала в унійній державі.
2. Загроза полонізації та релігійного тиску
Польська шляхта, яка була політично зрілішою, почала насаджувати католицизм і польську мову.
3. Обмеження прав української еліти
Попри автономію, українська шляхта поступово втрачала вплив у федеративній державі. Польські магнати контролювали ключові посади, а українські князі стикалися з дискримінацією.
Висновок:
Люблінська унія була компромісом між політичною доцільністю (захист від Москви, об’єднання ресурсів) і загрозами для культурної самобутності. Вона заклала основи для формування української нації, але водночас стала початком тривалого конфлікту між східними та західними впливами на українських землях.