Пригадайте, до складу яких держав входили українські землі на початку XVI ст. Покажіть на карті (с. 27) цей територіальний розподіл.
На початку XVI століття українські землі входили до складу кількох держав.
- Велике князівство Литовське: контролювало Київщину, Волинь та Брацлавщину.
- Королівство Польське: до його складу належали Галичина та Західне Поділля.
- Московське князівство: захопило Чернігівське, Стародубське та Новгород-Сіверське князівства.
- Королівство Угорщина: під його владою перебувало Закарпаття.
- Молдовське князівство: володіло Буковиною, але в першій половині XVI століття стало васалом Османської імперії.
- Османська імперія: безпосередньо контролювала землі Буджаку (між Дністром і Дунаєм) та Північне Причорномор’я. Її васалом також було Кримське ханство.
- Кримське ханство: його територія охоплювала степову та передгірську частини Криму, а також прилеглі землі Приазов’я та степи між Дніпром і Доном.
📝 Читаємо й розуміємо
Опрацюйте текст параграфа та структуруйте інформацію у формі карти пам’яті «Володіння держав на теренах сучасної України в першій половині XVI ст.».
- Велике князівство Литовське. До його складу входили Київщина, Волинь і Брацлавщина.
- Королівство Польське. Йому належали Галичина та Західне Поділля.
- Московське князівство. Захопило Чернігівське, Стародубське й Новгород-Сіверське князівства.
- Османська імперія. Безпосередньо контролювала землі Буджаку (між Дністром і Дунаєм), Північне Причорномор’я та Південний Крим.
- Кримське ханство. Було васалом Османської імперії. Його територія охоплювала степову та передгірську частини Криму, а також землі Приазов’я та степи між Дніпром і Доном.
- Молдовське князівство. Також було васалом Османської імперії. До його складу входила Буковина.
- Священна Римська імперія. Після 1526 року під її владу потрапила західна частина Закарпаття
✨ Поміркуймо!
Доведіть або спростуйте думку історика Ярослава Грицака: «Литовське князівство певний час було просто іншою формою Русі».
Цю думку можна довести. У першій половині XVI ст. більшість українських земель входила до складу Великого князівства Литовського, де зберігалися старі порядки Русі: діяло правило «Старовини не рушимо, новини не вводимо», залишалися князівські роди, руське право, православна церква мала високий статус, а «руська мова» була державною мовою судочинства і діловодства. Українські землі жили своїм життям, формуючи уявлення про себе як окрему спільноту, а під символічною владою князів фактично існувала «держава в державі». Це свідчить, що Велике князівство Литовське певний час дійсно було іншою формою Русі.
✨ Поміркуймо!
Поміркуйте, чому шляхта вимагала від членів своєї спільноти активної участі в роботі сеймиків. Якою бачила свою роль шляхта у житті держави?
Руська шляхта вимагала від усіх своїх членів брати участь у роботі сеймиків, оскільки це був головний інструмент їхнього самоврядування та захисту прав, за які вони довго боролися. Участь у сеймиках гарантувала, що вони могли спільно відстоювати свої інтереси, впливати на місцеві закони та судочинство, не дозволяючи королівській владі обмежувати їхні привілеї. Нехтування цими обов’язками розглядалося як зневага до “публічного блага”, бо ослаблювало всю шляхетську спільноту.
Шляхта бачила свою роль не просто як підданих, а як активних співтворців політичного життя держави. Вони вважали себе відповідальними за управління своїми землями та збереження власних прав і свобод. Досвід боротьби за ці права зробив їх одними з найактивніших політичних гравців у Королівстві Польському, які розуміли, що лише через колективну дію в сеймиках можна зберегти свій вплив та статус.
✨ Свідчать документи
1. На які особливості процесу входження українських земель до складу Великого князівства Литовського і Королівства Польського вказують кожен із авторів?
- Ян Длугош підкреслює, що приєднання Галицької Русі до Польщі відбулося частково добровільно: частина міст і представників шляхти та бояр підтримали польську владу, що сприяло швидкому поширенню польського панування.
- Хроніка Київського Михайлівського монастиря описує входження земель до складу Литви як насильницький процес: литовці, скориставшись ослабленням руських князів після татарської навали, почали чинити тиск на залишки руського населення, заселяли спустошені землі своїми людьми й поширювали владу на знесилених русів.
2. На основі матеріалу параграфа поясніть, чому деякі представники шляхти і бояр Русі позитивно ставилися до встановлення польського володарювання.
Деякі шляхтичі й бояри Русі підтримували польське панування, бо отримували зрівняння у правах із польською шляхтою, доступ до нових привілеїв і можливість обіймати державні посади. Польська адміністрація гарантувала збереження маєтків і давала шанси для соціального зростання.
3. Хто з авторів документів, на вашу думку, був більш неупередженим у висвітленні подій? Свою думку обґрунтуйте.
Більш неупередженим виглядає автор Хроніки Київського Михайлівського монастиря, оскільки він описує події з погляду місцевого населення, не ідеалізує дії литовців і прямо вказує на насильство та заселення чужинцями. Ян Длугош, як польський хроніст, подає події з позиції польської держави, підкреслюючи добровільність і лояльність руської еліти, що є однобічним трактуванням.
✨ Історичні подробиці
Пригадайте з курсу історії України, як складалися відносини кримських татар і козацтва.
Відносини між кримськими татарами та козацтвом були складними і неоднозначними. З одного боку, вони часто ворогували. Кримські татари здійснювали грабіжницькі напади на українські землі, забираючи людей у ясир та спустошуючи території. У відповідь козаки влаштовували морські та сухопутні походи на Кримське ханство.
З іншого боку, козаки та татари нерідко ставали тимчасовими союзниками. Вони об’єднувалися для спільних військових походів проти спільних ворогів, наприклад, проти Речі Посполитої. Найвідомішим прикладом такої співпраці є союз Богдана Хмельницького з кримським ханом під час Національно-визвольної війни.
✨ Історичні подробиці
Дізнайтеся за допомогою додаткових джерел, які версії значення символіки тарак-тамги висувають учені. Чи використовується символ у наш час? Чи знаєте ви схожі знаки на символах інших народів?
Вчені досі сперечаються щодо точного значення символу тарак-тамги, але існує кілька основних версій:
- Терези: Одна з найпопулярніших версій полягає в тому, що тарак-тамга символізує терези — знак справедливості та рівноваги.
- Єдність трьох племен: Інша теорія говорить, що символ відображає єдність трьох найбільших родів або племен, які відіграли ключову роль у формуванні Кримського ханства.
- Стилізований орел: Деякі дослідники вбачають у знаку стилізоване зображення орла або іншого хижого птаха, що є символом влади та могутності.
Так, цей символ активно використовується і в наш час. Тарак-тамга є національним символом кримських татар, і її можна побачити на їхньому національному прапорі.
Схожим за походженням та функцією знаком є український тризуб. Як і тарак-тамга, тризуб спочатку був родовим знаком князів Рюриковичів, а згодом став державним гербом. Обидва символи є прикладами тамг — родових знаків, поширених у народів Євразії.
✨ Поміркуймо!
Поміркуйте, як деспотичний характер влади великого князя московського міг вплинути на становище українських земель у разі підпорядкування їх Московії.
У разі підпорядкування Московії українські землі втратили б автономію, самобутність і традиційні права, а їхнє становище значно погіршилося б порівняно з перебуванням у складі Великого князівства Литовського.
✨ Історичні подробиці
Визначте, як перемога під Оршею вплинула на статус князя К. Острозького у Великому князівстві Литовському.
Перемога під Оршею значно підвищила авторитет і статус князя Костянтина Острозького у Великому князівстві Литовському. За заслуги перед державою він отримав унікальне право запечатувати листи червоним воском, що було привілеєм лише коронованих осіб. Це свідчило про особливу довіру та визнання його заслуг на найвищому рівні влади.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
1. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Українські землі як об’єкт претензій держав Європи й Азії в першій половині XVI ст.»
Можу назвати й показати на карті українські терени у складі держав на початку XVI ст.
Дивіться вище
Характеристика становища українських земель у складі різних держав
На початку XVI століття українські землі були розділені між кількома державами. У складі Великого князівства Литовського Київщина, Волинь та Брацлавщина зберігали певну окремішність, власну «руську мову» в судочинстві та старі традиції, створюючи щось на зразок «держави в державі» під владою місцевих князів. Галичина та Західне Поділля, що входили до Королівства Польського, були перетворені на воєводства; місцева шляхта боролася за свої права і з часом здобула самоврядування. Південні землі, як-от Північне Причорномор’я та Буджак, контролювала Османська імперія. Закарпаття було поділене між Священною Римською імперією та васальною османам Трансильванією, а Буковина належала Молдовському князівству, яке теж було васалом османів. Чернігово-Сіверські землі на початку століття захопило Московське князівство.
Особливості Кримського ханства як держави
Кримське ханство було становою монархією, де влада хана з династії Гераїв обмежувалася знаттю (беями та мурзами). Хоча ханство було васалом Османської імперії, воно мало значну самостійність: карбувало власну монету та вело окрему дипломатію. Основу війська складала швидка й маневрова кіннота, яка була ефективною для раптових нападів, але слабкою в облозі фортець через брак вогнепальної зброї. Головним супротивником ханства було Московське царство, на яке татари здійснювали постійні походи, змушуючи платити данину аж до початку XVIII століття.
Роль в історії князя Костянтина Острозького
Князь Костянтин Острозький був видатним полководцем Великого князівства Литовського. Попри те, що він був православним, його військовий талант забезпечив йому високий статус у державі. Його найбільшою заслугою є перемога у битві під Оршею 8 вересня 1514 року, де він на чолі литовського війська розгромив значно більшу московську армію. Ця перемога зупинила просування Москви на захід і зберегла цілісність Великого князівства Литовського. За свої заслуги князь отримав від короля право користуватися червоним воском для печаток, що було привілеєм монархів.
Обговорюємо в групі
2. Проаналізуйте картину як джерело історичної інформації. За допомогою додаткових джерел інформації запропонуйте тлумачення символіки герба князів Острозьких.
Картина, на якій зображено герб князів Острозьких, є важливим історичним джерелом. Вона розповідає про високий статус цього роду. Княжа корона та мантія, підбита хутром горностая, вказують на те, що Острозькі належали до найвищої аристократії Великого князівства Литовського, майже рівної королям.
Символи на самому гербі мають кілька тлумачень:
- Зірка над півмісяцем: Це елементи герба «Леліва». Після Городельської унії 1413 року ряд гербів, в тому числі й Леліва були офіційно закріпленні за представниками литовської шляхти, та відбулось зрівняння прав шляхти католицького віровизнання Королівства Польського та шляхти Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського.
- Знак над півмісяцем: Це родовий знак, схожий на стрілу. Він може символізувати військову доблесть та могутність родини.
Мислю творчо
3. Під керівництвом учителя / учительки виконайте творчий проєкт: «Українські князівські роди за Ранньомодерної доби». Під час роботи простежте тяглість історії князівських династій, зверніть увагу на роль представників родин у важливих подіях історії.
За Ранньомодерної доби, коли українські землі входили до складу Великого князівства Литовського, велику роль відігравали князівські роди. Вони були нащадками давніх правителів Русі, Рюриковичів та Гедиміновичів, і зберігали традиції та відчуття окремішності українських земель. На Волині, де вони мешкали, постала своєрідна «держава в державі» під їхньою символічною владою. Найвідомішими з цих родів були Острозькі, Вишневецькі, Сангушки та Чорторийські.
Костянтин Іванович Острозький був найяскравішим представником родини. Це був видатний полководець, талант якого визнавали навіть попри його православне віросповідання, що обмежувало права руської шляхти. Його головною заслугою є перемога в битві під Оршею 8 вересня 1514 року. На чолі литовсько-руського війська він розгромив московське військо. Ця перемога зупинила просування Москви на захід і зберегла цілісність Великого князівства Литовського. За свої військові заслуги князь отримав від короля особливий привілей — право запечатувати листи червоним воском, що було честю, доступною лише монархам.
Князівські роди Ранньомодерної доби відігравали ключову роль у збереженні історичної спадкоємності від часів Русі. Будучи військовими та політичними лідерами, вони захищали православ’я, місцеві традиції та «руську мову». Завдяки їхній діяльності українські землі у складі Великого князівства Литовського ще довго зберігали свою унікальну ідентичність.
3. Під керівництвом учителя / учительки підготуйте історичне есе на тему: «Велике князівство Литовське — руський спадок, польська тінь чи місцевий феномен?»
Велике князівство Литовське можна розглядати як унікальне державне утворення, що поєднувало в собі кілька вимірів.
З одного боку, більшість українських земель входила до складу Литовської держави. Тут зберігалися традиції Русі: діяло правило «Старовини не рушимо, новини не вводимо», залишалися князівські роди, старі правові норми, православна церква мала високий статус, а «руська мова» використовувалася в судочинстві та діловодстві. Це дозволяє говорити про Велике князівство Литовське як про продовження руської державності – своєрідну «іншу форму Русі».
Водночас із середини XV ст. посилюється вплив Польщі. Зближення з Королівством Польським призводить до поширення католицтва серед еліти, змін у правовій системі та культурних контактах із Заходом. Польська адміністрація й традиції поступово проникали на українські землі, особливо після укладення уній. Це була «польська тінь», яка відчутно впливала на політичне й соціальне життя, але не знищила місцеву ідентичність.
Нарешті, Велике князівство Литовське мало і власний, місцевий феномен. Українські землі жили своїм життям, формували власну спільноту під символічною владою князів. Тут поєднувалися різні традиції, і саме це забезпечило тривале збереження самобутності українського народу, його мови, культури й віри навіть під тиском зовнішніх впливів.
Отже, Велике князівство Литовське – це і руський спадок, і польська тінь, і місцевий феномен водночас. Саме поєднання цих чинників зробило його особливим явищем у європейській історії.