Пригадайте хронологічні межі доби Середньовіччя.
Середньовіччя триває приблизно від V ст. (падіння Західної Римської імперії 476 р.) до кінця XV ст. (початок Нового часу), тобто орієнтовно V–XV ст.
📝 Діємо: практичні завдання
Розгляньте лінію часу та виконайте завдання.
1. Розташуйте події у хронологічній послідовності (з орієнтовними датами):
- Велике розселення слов’ян — IV–VII ст.
- Хрещення Русі — 988 р.
- Створення «Руської правди» — XI ст. (основна редакція за Ярослава Мудрого та його нащадків)
- Любечський з’їзд князів — 1097 р.
- Коронація Данила Романовича — 1253 р.
- Перша літописна згадка назви «Україна» — 1187 р.
- Кревська унія — 1385 р.
- Заснування Кримського ханства — 1440-ві рр. (традиційно 1441 р.)
Події для «?» можна додати, наприклад:
- Походи князя Олега на Константинополь — 907 р.
- Будівництво Софії Київської — 1037 р. (завершення)
- Монгольська навала на Русь — 1237–1241 рр.
2. Коротко про значення подій:
- Велике розселення слов’ян: формування слов’янських племен у Східній Європі, передумови виникнення Русі.
- Хрещення Русі (988): запровадження християнства, укріплення держави.
- «Руська правда»: перший великий звід законів Русі, упорядкування права і суду.
- Любецький з’їзд (1097): принцип «кожен хай держить отчину свою» — легалізація удільності, зменшення міжусобиць.
- Коронація Данила Романовича (1253): міжнародне визнання Галицько-Волинської держави як королівства.
- Перша згадка «Україна» (1187): фіксація назви країни в літописі.
- Кревська унія (1385): союз Польщі й Литви, що вплинув на долю українських земель.
- Заснування Кримського ханства (1441): новий потужний сусід і фактор степового фронтиру, часті набіги й торгівля.
Гра «Спадок історії стародавнього світу»
- Середньовіччя – період історії, що тривав від V до кінця XV століття, характеризувався феодалізмом, розвитком міст, християнством.
- Велике розселення слов’ян – масове переселення слов’янських племен у V–VII століттях на території Східної, Центральної та Південної Європи.
- Язичництво – система дохристиянських вірувань і культів, які сповідували стародавні слов’яни.
- Русь-Україна – середньовічна держава з центром у Києві, відома як Київська Русь.
- Віче – народні збори у містах Київської Русі, орган самоврядування.
- Князь – глава держави або окремої землі в Київській Русі.
- Дружина – військовий загін, що складався з наближених до князя воїнів.
- Данина – обов’язковий платіж (натурою чи грошима), який збирали князі з підлеглого населення.
- Полюддя – система збору данини князем із підвладних племен.
- Хозари – кочовий тюркський народ, що створив Хозарський каганат на півдні сучасної України.
- Християнство – світова релігія, прийнята на Русі в 988 році.
- Імперія ромеїв (Візантія) – Східна Римська імперія, впливова держава, що мала значний вплив на Київську Русь.
- Печеніги – кочовий народ, який часто нападав на Київську Русь у X–XI століттях.
- Реформа – зміни в державному, церковному чи суспільному житті.
- Бояри – представники знаті, великі землевласники в Київській Русі.
- Вотчина – спадкове земельне володіння.
- Шлюбна дипломатія – укладання династичних шлюбів для зміцнення політичних зв’язків.
- Централізована монархія-імперія – форма правління, коли влада зосереджена в руках одного монарха.
- Руська правда – збірник законів Київської Русі.
- Берестяна грамота – письмовий документ на корі берези.
- Графіті – написи, видряпані на стінах, предметах.
- Мозаїка – зображення з кольорових камінців або скла.
- Фреска – живопис на вологій штукатурці.
- Ікона – релігійний образ у християнстві.
- Собор – головний храм міста або монастиря.
- Митрополія – церковно-адміністративний округ на чолі з митрополитом.
- Книжкова мініатюра – малюнок у рукописній книзі.
- Міжусобна війна – збройний конфлікт між представниками однієї країни чи роду.
- Політична роздробленість – поділ країни на окремі незалежні князівства.
- Половці – кочовий тюркський народ, який воював із Руссю.
- Король – монарх, титулований правитель королівства.
- Королівство Руське – середньовічна держава на заході України (Галицько-Волинське князівство).
- Монгольська навала – вторгнення монголів у XIII столітті, що призвело до занепаду Київської Русі.
- Хан – правитель у тюркських і монгольських народів.
- Золота Орда – держава, створена монголами на території Східної Європи.
- Ярлик – грамота хана, що давала право на князювання.
- Баскак – монгольський чиновник, який збирав данину.
- Польське королівство – держава, до складу якої увійшли частини українських земель з XIV ст.
- Унія – об’єднання, союз, зокрема церковна або державна угода.
- Велике князівство Литовське – держава, до складу якої входили українські землі з XIV ст.
- Інкорпорація – приєднання територій до іншої держави.
- Еліта – найвищий, привілейований прошарок суспільства.
- Шляхта – привілейований стан у Польщі та Литві.
- Магнат – великий землевласник, багатий аристократ.
- Самоврядування – право громади самостійно вирішувати свої справи.
- Магдебурзьке право – система міського самоврядування, запроваджена в містах України з XV ст.
- Держава Феодоро – середньовічне князівство в Криму.
- Кримське ханство – держава кримських татар у XV–XVIII ст.
- Султан – титул правителя в Османській імперії.
📝 Діємо: практичні завдання
Працюючи з текстом параграфа, визначте і запишіть до схеми особливості розвитку українських земель за Ранньомодерної доби.
До схеми можна додати такі особливості:
- Українське націєтворення.
- Розвиток козацтва.
- Перебування українських земель у складі інших держав, зокрема Речі Посполитої, Угорщини, Молдови, Московії.
- Розташування на цивілізаційному фронтирі — межі між землеробським і кочовим світами.
- Поширення європейських культурних ідей: Відродження, Реформації та Просвітництва.
Визначте, які процеси і явища були співзвучними європейській історії, а які явища були унікальними на теренах України.
- Співзвучні європейській історії процеси:
- Формування української нації, яке відбувалося одночасно з подібними процесами в Європі.
- Поширення ідей гуманізму, Відродження, а згодом і Просвітництва.
- Вплив ідей Реформації, що позначився на релігійному житті, зокрема, на боротьбі за оновлення православної церкви.
- Створення освітніх закладів за європейським зразком, таких як Острозька академія та Києво-Могилянський колегіум.
- Унікальні явища на теренах України:
- Виникнення та розвиток козацтва, яке стало вирішальною силою в українській історії XVI–XVIII ст. і створило власну державу — Гетьманщину.
- Розташування на фронтирі, тобто на межі взаємодії землеробської та кочової цивілізацій, що вплинуло на світогляд та ментальність українців.
- Постання Української греко-католицької церкви внаслідок Берестейської унії.
✨ Думки істориків
1. Який погляд на сутність нації представляє кожен з авторів?
Мелетій Смотрицький вважає, що належність до нації визначається походженням і кров’ю, а не вірою. Кирило Галушко пояснює, що розуміння поняття «нація» змінювалося з часом: від «землі і народу» в Середньовіччі до політичної спільноти під впливом західних ідей у Ранньомодерну добу.
2. Знайдіть у цитаті М. Смотрицького слова, які підтверджують судження К. Галушка про розуміння «нації» за Ранньомодерної доби.
Слова М. Смотрицького: «Не віра русина русином, поляка поляком, литвина литвином робить, а уродження і кров руська, польська, литовська». Це підтверджує думку К. Галушка, що тоді головним було походження («народ»), а не політичні чи релігійні погляди.
3. Що, на думку К. Галушка, вплинуло на формування української нації за Ранньомодерної доби?
На думку К. Галушка, на формування української нації вплинули західні ідеї. Під їхнім впливом у шляхти, міщан та козацтва сформувалося розуміння нації як політично самостійної спільноти.
✨ Думки істориків
Визначте за словами історика, як розташування на фронтирі впливало на розвиток українського народу протягом історії.
За словами історика, розташування на фронтирі, тобто на межі зі Степом, створювало постійні цивілізаційні виклики через загрозу від кочових народів. Протистояння цій загрозі стало невід’ємною частиною українського життя та сильно вплинуло на світогляд, культурний код, ментальність українців і стосунки із сусідами.
📝 Діємо: практичні завдання
Пригадайте за допомогою хмаринки слів (с. 12) види історичних джерел.
Хмаринка слів нагадує про такі види історичних джерел: речові, писемні, усні, візуальні, етнографічні та лінгвістичні.
Розгляньте колекцію зображень і визначте, які види джерел історії Ранньомодерної доби у ній представлені. Визначте, які сторони життя українського суспільства Ранньомодерної доби ілюструє кожне з них.
У колекції зображень представлені такі види історичних джерел:
- Грамота Берестейської унії є писемним джерелом. Вона ілюструє релігійне та політичне життя того часу, а саме процес укладення унії між православною та католицькою церквами.
- Козацькі шаблі є речовими джерелами. Вони свідчать про розвиток військової справи та побут козацтва у XVII–XVIII століттях.
- Картина «козак Мамай» — це візуальне та етнографічне джерело. Вона зображує узагальнений ідеал козака, його духовний світ і культурні уявлення.
- Дума про Івана Богуна належить до усних та етнографічних джерел. Вона відображає народну пам’ять про героїв та їхні подвиги.
- Карта Г. Л. де Боплана є візуальним джерелом. Вона показує географічні уявлення про українські землі в середині XVII століття, розташування населених пунктів.
З’ясуйте, яка з пам’яток не є первинним історичним джерелом. У чому її цінність для вивчення історії?
Книжка Дмитра Яворницького «Історія запорозьких козаків» не є первинним історичним джерелом. Це вторинне (історіографічне) джерело, оскільки воно є науковим дослідженням, створеним на основі аналізу різноманітних первинних джерел. Цінність цієї праці полягає в тому, що вона є фундаментальним узагальненням знань про історію козацтва, що дозволяє глибше зрозуміти цю епоху.
Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Можу назвати хронологічні межі Раннього Нового часу (Ранньомодерної доби).
Кінець XV ст. – середина XVIII ст.
Можу визначити ознаки українського націєтворення за Ранньомодерної доби.
Ознаками українського націєтворення було формування уявлення про «руський народ» зі спільною історією, релігією та світоглядом. Поряд із давньою назвою «Русь» почала вживатися назва «Україна». Також під впливом західних ідей у шляхти, козацтва та міщан складалося розуміння нації як політично самостійної спільноти.
Можу визначити особливості розвитку українських земель за Ранньомодерної доби.
- Перебування у складі сусідніх держав, зокрема Речі Посполитої.
- Розташування на фронтирі — межі між землеробським світом та кочовим Степом.
- Виникнення і розвиток козацтва, яке створило власну державу — Гетьманщину. Поява демократичних традицій (Запорозька Січ, Конституція Пилипа Орлика)
- Формування українського етносу
- Поширення європейських культурних ідей: гуманізму, Відродження, а згодом і Просвітництва.
- Поява Української греко-католицької церкви після Берестейської унії.
Обговорюємо в групі
Розгляньте ілюстрації та виконайте завдання
а. Уявно розташуйте зображення в хронологічній послідовності подій, яким вони присвячені.
- Пам’ятна монета «1025-річчя Хрещення Київської Русі» (праворуч) – подія 988 рік.
- Монета, присвячена подіям «Повісті минулих літ 12 сторіччя» (посередині) – події XII століття.
- Монета «Магдебурзьке право 500 років» (ліворуч) – початок запровадження Магдебурзького права в українських містах (з XV століття).
б. Поясніть, яке значення у розвитку українських земель відіграли явища, яким присвячено монети.
- Хрещення Київської Русі стало визначальним для формування християнської культури, писемності, освіти та єдності держави.
- Повість минулих літ зберегла пам’ять про історичне минуле, традиції, вірування та державотворчі процеси Київської Русі;.
- Магдебурзьке право сприяло розвитку міського самоврядування, економіки, торгівлі, захищало права міщан і стимулювало зростання міст.
в. Запропонуйте власний перелік значущих подій/явищ з історії України доби Середньовіччя, обґрунтуйте свій вибір.
- Утворення Київської Русі – перша велика держава на українських землях, основа державності.
- Хрещення Русі – визначило релігійну та культурну орієнтацію українців.
- Монгольська навала – змінила політичну карту, вплинула на подальший розвиток.
- Запровадження Магдебурзького права – розвиток міст і самоврядування.
Ці події визначили політичний, культурний і соціальний розвиток українських земель у Середньовіччі.
Об’єднайтеся в дослідницькі групи, ознайомтеся з вміщеними в підручнику навчальними матеріалами. За підсумками укладіть карту пам’яті «Історичні джерела Ранньомодерної доби». У схемі відобразьте види та приклади історичних джерел, за якими вчені досліджують дану епоху.
Мислю творчо
Відомий український і американський історик Сергій Плохій запропонував образ України як «Брами Європи». Які особливості розвитку України за Ранньомодерної доби відповідають такому образу?
- Україна була фронтиром – відкритою смугою між Європою та степовим світом, місцем постійних контактів, конфліктів і взаємовпливів між різними народами та культурами.
- На українських землях відбувалося змішання європейських і східних традицій, що впливало на культуру, ментальність, спосіб життя населення.
- Козацтво як унікальне явище виникло саме на цьому прикордонні, стало захисником християнської Європи і символом волелюбності, демократичних традицій (Запорозька Січ, Конституція Пилипа Орлика).
- Україна була місцем боротьби за державність і релігійну ідентичність, що відбивало загальноєвропейські процеси.
Усе це робило Україну справжньою «брамою Європи» – територією, через яку відбувався обмін людьми, ідеями, впливами між Сходом і Заходом, і яка формувала власну унікальну ідентичність на перехресті цивілізацій.